Бухгалтерський облік1. Інтернац-я та стандарт-я
Необхід-ть стандарт-ції у світ-му масштабі та гармонізації облікових сис-м визнач-ся розв-м проц-в екон-ї інтеграції країн, створенням міжнац-х корпорацій, вільних екон-х зон, створенням та функц-м СП, реалізацією спільних проектів. Облік повинен базуватися на загальноприйнятих принципах. Тільки в цьому випадку можна говорити про співмірність облікової інфор-ї, що подається у звітності, про інформаційне взаєморозуміння в бізнесі, про довіру з боку інвесторів. Саме для цього були прийняті стандарти бухгалтерського обліку – нормативні документи, що визначають правила та процедури ведення БО і складання звітності.
Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.
Основна орг-я,що займається розроб.міжн.стандартів б.о. є Комітет з міжн.станд-ів б.о.(КМСБО),що розпоч діяль-ть у 1973, з’яв. у Лондоні.Всього розроб 41 стандарт, з них діють 34. Реалізація принципів МСБО у різн.країнах світу: 1.безпосеред.викор-ня МСБО;2.Застос-ня нац.автономних станд.,якщо вони подібні до МСБО(США,Канада,Нім.,Яп.) 3.Розробка нац.станд.,що баз-ся на МСБО.Інша авторитетна міжн.орг-я – Міжнар.Федер-я Бухг-ів(Мюнхен 1977). Стандар-єю також займ.ООН через Міжурядову робочу групу експертів МСБО(1982).
2. Заг. принц. б/о (GAAP)
Принципи це базові концепції,які кладуться в основу відображ.в обліку та звітності госп.діяльн.підп-ва,його активів доходів, витрат, фін.результатів.Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах,чи групах країн під впливом нац-х особливостей їхнього екон.та політ.розвитку. Історично формувались и принципи б/о. Проте процес екон.інтеграції у світовому масштабі,інтернац-ція екон-ки, бізнесу привели до необхідності інтерн-ції та станд-ції обліку, які є мовою бізнесу. Інформ.взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, екон.інтеграції країн. Виходячи з цих обставин світова практика виробила принципи б/о загально прийняті для всіх країн.
3. Пр-пи автоном. та безперерв.
П. авт-ті дія-ті – означає, що кожне під-во(фірма) розгляд. як самостійна господарська одиниця,відокремлена від своїх власників та інш.підп-в.Рах-ки під-ва мають бути відокремлені від рахунків його власників. По кожній господарській одиниці ведеться б/о і складається фінансовий(бухг.) звіт.Принцип автон-ті дотримується в усіх випадках не залежно від організаційно-правової форми підп-ва. Це принцип ще називають принципом одиниці обліку.
Принцип безперервності діяльності - ця концепція б/о базується на тому,що підп-во постійно функціонує і продовжуватиме у майбутньому свою діяльність у необмежений період часу. Власники підприємств не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу госп-і засоби включ.до балансу в оцінці за їх факт.с/в, а не за ринк.ціною.У звіт про прибутки включ. доходи/витрати зумовл норм.поточ.діяльністю підп-ва.У протилежному разі,коли є ознаки,що підп-во припинить свою діяльність і буде ліквідоване використовуються інші правила б/о. В разі ліквідації підп-ва його активи(майно) оцініються за ліквідаційною(ринковою) вартістю.
4. Прин-пи с/в та єд. грош-го вимір.
Принцип грош.вимірювання означає,що в б/о відображ-ся явища, дані, які можуть бути виражені в грош. вимірі. Звичайно, в обліку можуть застосов-сь інші вимірники госп. засобів(натуральні, трудові), але узагальнення їх можливе лише за допомогою грош.вимірника.
Принцип с/в.В б/о відображ-ся с/в(первісна, історична,тощо) засобів, а не їхня ринк.вартість. Іншими словами в обліку і звітності оцінка активів здійснюється виходячи з факт. витрат на їх придбання або вир-во. 2 причини відображення в обліку та звітності госп.засобів за їхньою с/в: 1.оцінка засобів за ринк.вартістю супроводжується великими труднощами її визначення, крім того цінність(вартість) в б-я разі носить елемент суб’єктивності, коли с/в є об’єктивною; 2.Виходячи з принципу безперервності діяльн.підп-во не буде швидко реалізувати засоби, які йому належать, воно використовує ці засоби для забезпеч.своєї поточної діяльн., а тому нема необхідності знати ринк.вартість засобів, що знаходяться на підп-ві та використовуються їм.
5. Принцип нарах-ня доходів і витрат
Цей принцип регулює собою момент визначення доходів та витрат. За цим принципом доходи та витрати відображ-ся в обліку в тому періоді в якому вони були нараховані, тобто зроблені, чи здійсненні незалежно від того коли фактично було отримано, чи сплачено гроші.Такий підхід дає можлив-ть інформ-ти корист-в не тільки про надходж.або сплату гр.коштів у минул., а й про зобов’яз.сплатити кошти або їх надх-ня у майбутньому. Альтернатив.методом є касовий метод,за яким доходи визнач-ся з моменту надходження грошей, а витрати з моменту сплати грошей.
6. Прин-п відповідності доходів і витрат .
Це принцип розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження(відповідності) доходів звіт.періода з витратами,завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за даний звітний період здійснюється за принципом нарах-ня та реаліз-ї. Витрати даного звітного періоду – це ті витрати,що пов’яз.з госп.діяльн.,яка зумовила отримання доходів у данному періоді. Цей принцип має велике значення для правильного визначення фін.рез-тів звіт. періоду. Однак не всі витрати можна безпосеред.пов’яз.з певним доходом.Через це застосув.принципу відп-ті не означає можлив-ть визнання в балансі статей,які не відпов-ть визнач-ню активів чи зобов-нь.
7. Прин-п обач-ті (консерватизму)
За цим принципом доходи облік-ся,коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, тоді як витрати та втрати повинні відображ-ся,коли їх здійснення є ймовірною можливою подією.В основу концепції покладено принцип оцінки об’єктів обліку,який дає змогу уникнути завищ.оцінки активів і доходів,а також недооц.зобов’яз.та витрат. Згідно з принципом консерватизму(обережності) непередбач.,потенц.збитки(сумнів.заборгов.клієнтів, знецін. активів тощо)мають бути відображ. в резуль-х звіт.періоду. Проте обачність не означає створ-ня прихов.або надмірних резервів, навмисне заниж-ня оцінки активів та доходів чи завищ.зобов’яз.або витрат.
8. Принцип повного висвітлення
Фін.звітність повинна вміщувати всю інф-ю про діяльн. підп-ва,необхідну для прийняття оптим. управлінських рішень.Інф-я має бути нейтральн.,щоб за допомогою методів оцінки або форми подання неможливо було вплин. На прийн.рішень.Інф-я має бути достовірною,тобто не містить помилок та упереджених суджень.
9. Пр-п превалювання сутності над формою
Операції повинні відображ.у відповід.з їх сутностю, а не тільки виходячи з їх юрид.форми.Такий підхід застерігає від абсолютизації юрид.трактовки подій та операцій,які відобр-ся в б/о,оскільки сутність операцій та інших подій не завжди адекватна тому,що виплив з їх юрид.форми.
Наприклад:передавання активу у фін.оренду не означ. перехід права власності на нього від орендодавці до орендаря.Проте цей актив зарахов.на баланс орендаря,адже до нього перейшли всі вигоди і ризики,пов’яз.з викор-ям активу.І навпаки:реаліз-я прод-ї означ.перехід права власн. до інш.стор.Однак якщо угода забеспеч.подальше викор-ня продавцем екон.вигод,втілених у проданом активі,відображ. Операції як реалізації не забеспеч.правд.подання інформ. про неї у фін.звіті.
10. Пр-п постійності
Вимагає від під-ва застосув.обранної політики протягом тривалого часу.Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обгрунтовані і докладно описані в додатку до фін.звітності. Це стосується методів нарахув.амортизац.ОЗ та нематер.активів, порядку нарахув.зносу малоцінних предметів, створення резервів, методів обліку витрат вир-ва, методів оцінки майна.
11. Міжнародні стандарти б/о
Стандарти б/о–це нормат.документ,що визнач.правила та процедури ведення б/о і складання звітності. Облік, як мова бізнесу,повинен будув-ся на загальноприйнятих принципах. Тільки в цьому разі можна говорити про співмірність облікової інформації,що подається у звітності, про інформ. взаєморозуміння в бізнесі, про довіру з боку інвесторів. Розроблено і опубліковано 34стандарти. МСБО не є обов”яз-ми,вони виступають як рекомендації для запровадження. Вони не регулюють техніки та методики обліку, яка була і буде різною в різних країнах. МСБО регулюють лише основні принципові моменти,від яких залежить формування діяльн.фін.рез-ів діяльн.під-во, відображ. у звітності рез-тів діяльн.та фін.стану.під-ва. Деякі стан-ти мають загальнометодологічний хар-р, інші стосуються питань обліку та звітності об”єднаньпід-в. Є стан-ти, які стос-ся обліку, оцінки та подання у звітності окремих видів засобів, признання і обліку доходів та витрат. Деякі міжн.ст-ти відображ.вирішальні питання окремих видів діяльн.(напр:облік витрат на дослідж.і розробки). Нарешті існують стандарти з обліку соц.політики під-ва.
12. Національні стандарти обліку
Стандарти б/о–це нормат.документ, що визначає правила та процедури ведення б/о і складання звітності. Облік, як мова бізнесу, повинен будуватися на загальноприйнятих принципах. Тільки в цьому разі можна говорити про співмірність облікової інформації, що подається у звітності, про інформ.взаєморозуміння в бізнесі, про довіру з боку партнерів. Кожна країна розробляє свої стан-ти б/о. Дослідж.свідчать,що більшісь країн безпосеред.використов. МСБО,або їхні нац.стан-ти грунт.на МСБО. Реалізація принципів МСБО у різн.країнах світу: 1.безпосеред.викор-ня МСБО;2.Застос-ня нац.автономних станд.,якщо вони подібні до МСБО(США,Канада,Нім.,Яп.) 3.Розробка нац.станд.,що баз-ся на МСБО.
13. Суть та побудова фін. обліку.
Фінансовий облік(ФО) – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інф-ції про рез-ти діяльн.під-ва(уст, орг) та його фін.стан відповідно до вимог закон.актів.і.станд-в б/о.Орг-ія ФО повина забезпеч.: суцільне, повне і безперервне відображення усіх госп операцій, які відбувалися за звітній період; складання встановленної фін.звітності; постач.необхідн.та достовірн. інформ. користовачів. Об”єктами фін обліку, що відображ як на сінтет так і на аналіт рах-ах є:активи.п-ва(ОЗ,немат.активи);дж-ла власн.засобів(кап-л, фонди;кор. строкові, довг.строкові зобов”язання п-ва; витрати п-ва за їх ел-тами і доходи за їх видами;фін.рез-ти діяльн.п-ва і їх розподіл;госп.операції, пов”язані з процесом придбання ресурсів, виробництва та реалізації. В країнах з розв.ринк. екон-ою фін.облік організ. за принципом “витрати-випуск”.
За цим принципом витрати у фін.обліку відображ.за ел-тами загалом по п-ву.Ел-т–це первинний , економічнооднорідний вид витрат, який не може бути розкладений на складові частини на даному п-ві. Для фін.обліку розроб-ся детальна номенклатура ел-тів витрат і кожному ел-тові витрат призначається бух.рахунок.На цих рахунках накопич-ся доходи на п-ві впродовж звіт.періоду. Наприкінці звіт. періоду доходи порівнюються з витратами і визнач. фін. результат. За даними фін.обліку складається фін звітність п-ва.Хар-ка:голов.користув.інформ. є менеджери п-ва та зовн. користувачі;ФО обмежен стан-ми б/о та нормат.актами.; використовується єдиний грошовий вимірник;об’єктом аналізу є госп.одиниця вцілому;звіти складаються регулярно(річний,кварт.);націлений на оцінку майбутнього;більшість даних доступна усім.
14. Суть та побуд. управ-о обліку.
Управл облік(УО) – це сукупн.методів та процедур, які забезпеч.підготовку та надання інф-ції для план-ня, контролю і прийняття рішень на різних рівнях управління п-ва(уст,орг). Побудова такого обліку повинна забезпечити одержання інф-ції для контролю поточ.діяльн.п-ва та його струк-них підрозділів. Головним об”єктом УО є витрати і доходи п-ва, фін.рез-ти вже відображені попередньо у фін. обліку. В УО витрати перегруповуються за їх цільовим призначенням,видами прод-ї,процесами,стадіями в-ва, центрами відповід-ті. Аналогічно здійсн.груп-ня доходів п-ва і фін рез-в.В межах УО виробн.п-ва здійс-ся облік витрат та калькулювання с/в прод-ї.Важливим етапом орг-ї УО є визначення внутріш. звітності, її змісту, а також строків подання на різні рівні управління. УО не є обов”язковим.
Хар-ка УО:голов.користув.інформ.-менеджери різн.рівнів; не існує ніяких обмежень щодо веденняУО; використ-ся різні вимірники(в тому числі якісні показ-ки);інтервал складання звітів – змінний;націлений на оцінку майбутнього(прогнозування);дані УО є комерц.таємницею.
15. Технологічний процес фін.обліку.
Для відображ госп.операцій застосов.сис-му рах-в ФО, вся сукуп-ть рах-в може бути поділена на 2 групи:
-балансові (реальні) рахунки.
-номінальні (тимчасові) рахунки.
Баланс.рах.мають залишки на кінець звіт.періоду, на їх основі склад-ся баланс п-ва. Вони поділяються:
-Рахунки активів.(На цих рах-х,які є активн., відображ-ся наявність та зміни різноманітних активів п-ва).
-Рахунки зобов”язань (пас).(На них відображ. наявність та зміни заборгов-ті п-ва)
-Рах-ки власного капіталу
Номінальні рах-ки призначені для обліку витрат п-ва за їх ел-тами та доходів за видами. Поділяються:
-Рахунки витрат(акт) (використ.для обліку, накопичення витрат за їх ел-тами впродовж звіт.періоду.Наприкінці звіт.періоду витрати з цих рахунків перенос.на рахунок фін. рез-в, після чого ці рах-ки закр-ться і не мають залишків.
-Рах-ки доходів(пас) (призначені для обліку і накопичення доходів за їх видами впродовж звіт.періоду. Наприкінці зв. періоду доходи з цих рахунків перенос.на рахунок фін. результатів, післь цього вони закр-ться і не мають залишків.
Для обліку госп.операц застосов-ся сис-ма облікових реєстрів. Обов”язковим для ведення є Журнал реєстрації операцій(реєстр, призначений для хронлог.запису всіх операцій, що відбуваються у звіт.періоді) та Головна книга (призначена для обліку операцій в системі синтет-их рах-ів на основі Журналу реєстрації операцій) . Крім обов”яз-х реєстрів на фірмах ведуть допоміжні жур-ли:журнал обліку гр.надходж; журнал обліку торгів.видатків;журнал обліку закупок.К-ть та зміст визначаються під-вом.
16. Склад фін.звіт-ті зарубіжних фірм.
Фін.звітність(ФЗ)–це сис-ма взаємопов”яз. узагальнюючих показників, що відображають фін.стан п-ва та рез-т діяльн. за звіт.період. ФЗ ще зветься бух.звітністю. До складу ФЗ п-ва у країнах з розв.ринк.екон.включають:
-Бух.баланс;-Звіт про прибутки та збитки;-Звіт про рух грош коштів;-Звіт про власний капітал;-Примітки(додатки)
Річний звіт супроводжується пояснювальною запискою до фін.звіту.ФЗ складається на основі фін.обліку. Інфор-я ФЗ повинна грунтуватись на даних синтетич. і аналіт. обліку. Повинні бути відобр. всі госп.операції, що мали місце на п-ві за звітн період. Важливою вимогою й умовою достовірн. інф-ції є інвентаризація, яка періодично проводиться на п-ві, і яка є обов”язковою перед складанням річного фін.звіту. Обов”язковою вимогою до звітності є її порівняльність з аналогічн.показ-ми минулих періодів. ФЗ оприлюднюється тільки за наявності аудиторського висновку. У більшості країн застос-ся типові ФЗ,які розроб-ся і затверд-ся в нац. масштабі, для країн ЄС ці питання регулює 4 Директива. В таких країнах як США,Канада компанії самі обирають форму подання звітів, деталізовану відповідно до нац.вимог до їх змісту та принципів.
17. Баланс зарубіжних фірм.
Бух баланс(ББ)–це звіт про фін.стан п-ва,який відобр. його активи, пасиви та власн.капітал у грош.виразі на певну дату. АКТИВИ = Зобов”язання + Власний капітал. До активів п/п належать контрольовані п/п господарські ресурси, які набуто в результаті попередніх операцій і які повинні принести доход чи іншу економічну вигоду в майбутньому. Статті балансу груп-ся в розділи зо однорід-тю госп.засобів або джерел їх форм-ня, що полегшує читання балансу. У різних країнах є певні особливості групування статей балансу:в Зах-Євр.країнах статті активу розміщ згори до низу в міру зрост.ліквідності активу.;в США,Канаді,Вел. Брит. – у зворот.напрямку. За формою подання бал-и поділ: 1.двостороння(зліва - активи,зправа - пасиви);2.одностор.( згори – актив,потім – пасив).
Відповідно до МСБО активи під-ва необх-но оцінюв.і подавати в балансі за принципом чистого(нетто)стану.
ОЗ,немат.активи показ.в балансі розгорнуто:
-початкова вартість
-амортизація, знос (-)
-залишкова вартість
Запаси оцінюються в балансі за меншою з двох вартостей: факт.с/в або ринк.ціною на дату склад-ня балансу. Аналогіч. Оцінюються швидкореаліз.цінні папери.
Дебіт.заборг-ть відображається розгорнуто:
-факт.сума дебіторів
-резерв сумнів.боргів
-реальна(чиста) сума дебіт.заборгов.
18. Звіт про прибутки зарубіжних фірм.
Звіт про прибутки та збитки є обов’язк.формою фін.звіту під-ва.Основна його мета–надати інф-цію користувачам про формування фін.рез-ту під-ва. Звіт про прибутки та збитки визначається міжн.стан-том №5 “Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах”.
У фін.обліку фін.рез-т діяльн.під-ва визнач-ся порівнянням доходів та витрат звіт.періоду. При цьому звіт про прибутки та збитки може мати одноступеневий і багатоступеневий формат. Звіт за одноступеневим форматом складається з 2 розділів:1розділ–перелік усіх доходів, одержаних під-вом за звіт.період. 2розділ–це перелік усіх витрат під-ва за звіт. період.Різниця між загал.сумою доходів та загал.сумою витрат покаже фін.рез-т(прибуток чи збиткі).
Звіт за багатоступеневим форматом містить інф-цію, котра показує послідовн.процес форм-ня кінц-го фін.рез-та.Крім чистого прибутку, такий звіт містить проміжні показники фін.рез-тів:валовий дохід(прибуток), прибуток осн.діяльн. (операц.прибуток), рез-т фін.та надзвич.операцій, прибуток до оподат-ня,чистий прибуток. Слід зазначити, що проміжні показники фін.рез-в визнач-ся групуванням і порівнянням відповідних доходів і витрат.:
а).Чистий обсяг продажу= продаж-знижки-товари повернені -ПДВ-акциз
б).С/в реаліз.продукції=Прямі матер.витрати+трудові витр.+ заг.-виробничі витрати
в).Валовий дохід= а) - б)
г).Операц.прибуток=валовий дохід – операц.витрати
д)Прибуток до оподат-ня = операц.прибуток +/- рез-т фін.та надзвич.подій
е)Чистий прибуток=приб.до оподат-ня - податок на приб.)
ж)Результат фін.опер-й= фін.доходи – фін.вит-ти
з)Фін.рез-т позареаліз-ної діяльн.= позареаліз-ні(надзвич.) доходи – позареаліз-ні(надзвич.) витрати.
В країнах ЄС форма звіту про прибутки та збитки затвердж. в нац.масштабі. В США,Вел.Брит.,Канаді форма звіту довільна щодо переліку доходів та витрат.
19. Звіт про рух грош.коштів.
Звіт про рух грош.коштів(Звіт)–форма звіт-ті, яка відображ. Надходж-ня і витрачання грош.коштів у основній, інвестиц. та фін.діяльн.за звіт.період.Його зміст і методика складання рег-ться міжн.станд-м б/о №7“Звіт про рух грош. коштів”.
Головна мета Звіту–надати користувачам достов.інф-цію про те, з яких джерел надходили гроші на під-во, по яких напрямках та на які цілі витрачалися гроші, як змінився залишок грош.коштів за звіт.період.Оцінка руху грош.кош. за вищезазнач-ми видами діяльн.дає змогу оці-ти раціон-ть викор-ня коштів,напрями діяльн.під-ва,платоспр-ть, скласти прогноз подальшого розвитку.
У зар.практиці Звіт склад-ся шляхом коригування звіту про прибутки і збитки. 2методи кориг-ня звіту: прямий, непрямий.Прямий метод передбач.кориг-ня кожної статті звіту про прибутки, тобто виключення негрош. доходів і негрош.витрат.Непрямий метод передбачає кориг-ня суми чистого прибутку – вона кориг-ся в суму стану грош.коштів від поточ.діяльн.Наведемо модель трансформації чистого прибутку у грош.потік непрямим методом:
1. Поточ.діял-ть (надходження грошей: від продажу тов. і послуг, % по виданих позичках і придбаних ЦП; сплата грошей: виплата з/п, оплата постач-кам, сплата інш.витрат, сплата податків, сплата %).
2. Інвест.діял-ть (надходж-я грошей: від продажу майна, ЦП і погаш-ня наданих позичок; сплата грошей: придбання майна, ЦП, надання позичок).
3. Фін.діял-ть (надходж-я грошей: від випуску акцій та облігацій, отримання позичок; сплата грошей: погашення облігацій та інш. боргів,виплата дивід-в,викуп власн. акцій).
20. Звіт про власний капітал.
Складання Звіту зумовлене зрост.потреби користувачів в отрим-ні інформ.про всеохопл.прибуток, якій відображ. зміни у вл.кап-лі, що відбулися протягом певного періоду,а також показує,як була отримана цифра влас.кап-лу в балансі, як правило він має вигляд:
Власн.кап-л на поч.періоду + інвес-ї власників + чистий прибуток за період – вилучення власників = загальна сума власн.кап-лу на кін.періоду
У такій формі звіт складається індивід.приватними п-ми. Для товариств та корпорацій він має дещо інший вигляд. У звіті про влас.кап-л товариств буде надано інфор-ю про капітал кожного власника, про чистий прибуток, що припадає на частку кожного власника, про %, що нараховуються на капітал та його вилучення, та про з/п власників (якщо всі ці моменти передбачені угодою про товариство).Для корпорації в цьому відношенні розкривається інфор-я про кіль-ть дозволених до випуску та випущених акцій, а також тих акцій, що знаходяться в обороті і т.д., тобто вся інформація стосовно власного капіталу компанії.
