Перегляд. Для перегляду можна натиснути, перед цим виділивши файл клавішу ENTER. Використати подвійне клацання лівою кнопкою миші. Використати пункт Открыть контекстного меню Використати пункт Файл/Открыть Використовуючи меню Вид ми можемо налаштувати вигляд папки: стиль відображення значків, їх розмір. В залежності від того диск постійно підключений до ПК, а також від свого типу від може носити статус змінного(УСБ-диски, МП3-плеери, дискети) і постійного (Жорсткий диск). Диски характеризуються файловою системою. Різними типами файлових систем є NTFS, FAT і FAT32. Файлова система Windows представляє собою дерево каталогів: у кожній папці може бути створено декілька інших і т.д.
Для пошуку файлів і папок використовуємо пункт Пуск/Поиск, якщо ми можемо бачити РС, то аналогічний результат буде після натиснення кнопки Ф3, або натиснувши кнопку Поиск на ПІ у вікні папки. Вікно пошуку складається з 2 частин: справа ми вводимо критерії пошуку(частина назви файлу, місце пошуку і т.д.), у правій частині – відображаються результати пошуку.
У правої кнопки миші одна, але дуже важлива функція – виклик контекстного меню, яке містить команди операцій, які ми можемо виконати з файлом. Клацнувши по такому пункту лівою кнопкою миші відбудеться виконання цієї команди.
11. Використання кількох мов.
ОС Windows дозволяє не лише виконувати декілька операцій одночасно, але і використовувати декілька мов, особливо важливим це є для текстових редакторів. мова введення - мова, вживана користувачем при введенні даних. Не всі програми Windows підтримують цей параметр. При додаванні нової мови введення додається і розкладка клавіатури для цієї мови. Для встановлення додаткових мов потрібно перейти на Панель управления і вибрати пункт Язик и региональные стандарты (ХР) або Клавіатура (98). На вкладці Язики ми можемо додати новий зі списку, вибрати комбінацію клавіш, яка дозволятиме змінювати мову(як правило це Shift+Ctrl, Shift+Alt) та розкладку клавіатури. Потрібно зауважити, що для використання східних мов потрібне встановлювання додаткових файлів.
12. Захист інформації: режим "тільки для читання", використання паролів, комп'ютерні віруси.
Оскільки Windows передбачає багатокористувацький режим. То використовуючи пункт Свойства контекстного меню ми можемо встановити атрибут тільки для читання. Аналогічний атрибут автоматично накладається на файл, якщо ми його читаємо у мережі безпосередньо з іншого ПК.
Використання паролів дозволяє зберегти свій профіль від стороннього втручання. Для цього ми можемо використати пункт Учетные записи пользователей у Панелі управління, де для відповідного профілю можна встановити пароль. Тепер при завантаженні системи, відповідний профіль буде відкритий лише після введення паролю, для полегшення згадування останнього можна встановити підказку.
Віруси є найбільш небезпечними для користувачів ПК. Як правило вони поширюються, через вкладення у листах, з іншими документами. Відповідно до цього розрізняють макровіруси(заражають офісні документи), черви(поширюються через почтові програми, самі пересилають себе контактам у Адресній книзі), поліморфні(змінюють свою структуру, чим ускладнюють їх знайдення), троянські програми(досить часто посилають важливу інформацію іншим користувачам – паролі, документи). Також віруси різняться впливом на систему, вони можуть видавати лише якісь відео чи звукові ефекти, а можуть знищити всю інформацію, чи взагалі пошкодити обладнання. Для запобігання потрібно використовувати антивірусні програми і постійно оновлювати їх базу, а також ретельно перевіряти файли принесені з інших ПК.
13. Довідкова інформація (Help).
Довідкова система дозволяє отримати потрібну інформацію. Для запуску потрібно перейти Пуск/Справка и поддержка або нажати в будь якому місці клавішу Ф1. Вікна довідкової системи(Віндовз98) можна розглядати як різновид діалогових вікон. Вони містять вкладки Содержание, Указатель и Поиск. Якщо ми бажаємо просто ознайомитися з потрібною інформацією, то можна переходити по «книжечкам», якщо відображається + - значить вона не розгорнута і містить вкладену інформацію, - - уже відкрита. Коли нас цікавить певний пункт, то можна використати вкладку Пошук – ввівши потрібне слово і натиснувши пошук, внизу зліва ми побачимо результати пошуку, натиснувши по потрібній статті – справа відкриється її зміст.
14. Основні функції текстового процесора MS Word.
Практично кожен користувач комп'ютера стикається з необхідністю підготовки тих чи інших документів (листів, статей, службових документів, звітів, рекламних матеріалів тощо). Зрозуміло, що ці документи можна підготувати і без комп'ютера, наприклад на друкарській машинці. Однак з появою персональних комп'ютерів стало значно простіше, а отже, і вигідніше користуватися саме ними.
При застосуванні персональних комп'ютерів для підготовки документів текст, що редагується, виводиться на екран і користувач може в діалоговому режимі вносити в нього зміни, які відразу ж відображаються на екрані комп'ютера. Потім при роздруковуванні виводиться правильно і якісно оформлений текст, у якому враховані всі зміни, внесені користувачем. У процесі редагування можна переносити фрагменти тексту з одного місця документа в інше, використовувати кілька видів шрифтів для виділення окремих ділянок тексту, задавати довільні міжрядкові пробіли, вирівнювати межу тeксту і абзаци в ньому. При цьому комп'ютер автоматично переносить слова на новий рядок, перевіряє правопис і підбирає можливі синоніми, автоматично нумерує сторінки, друкує на принтері потрібну кількість примірників документа. Найбільш поширеною програмою для виконання даних операцій є MS Word. До традиційних засобів форматування процесора Word належать: шрифтове оформлення документів, управління вирівнюванням текстів на смузі набору, управління режимами обтікання вбудованих об'єктів. У питаннях форматування особливої уваги заслуговують унікальні можливості останніх версій Word у роботі з таблицями. Розвиваючись від версії до версії, текстовий процесор поступово набуває все нових і нових можливостей з автоматизації роботи з документами: використання стилів оформлення абзаців і застосування шаблонів документа, перевірка граматики та орфографії, створення комплексних документів і документів злиття на основі табличних даних. Наявність розвинутих засобів управління вставкою та текстовий документ об'єктів, що підготовлені в інших додатках (креслень, малюнків, діаграм, таблиць) певною мірою виводить Word за рамки звичайного текстового процесора. Незважаючи на те, що програма не є системою електронної верстки поліграфічних видань, маємо приклади, коли великі за обсягом видання використовують її саме в цій ролі. В останні роки з'явився ще один напрямок розширення операційного простору Word. У світлі загальної орієнтації операційних програмних продуктів на взаємодію з Інтернетом, Word підтримує концепцію гіпертекстових посилань і дає можливість створити не лише друковані, а й електронні документи. Існує кілька версій Word для Windows, кожна наступна версія сумісна, як правило, з попередніми версіями і має додаткові можливості.
15. Введення та редагування текстів: об'єкти редагування, гарячі клавіші.
Уводити і редагувати можна тільки текст активного вікна.Уведення символів. Перед уведенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат. Основні можливості форматування будуть розглянуті далі. Символи клавіатури вводяться в позицію текстового курсора (мерехтливий вертикальний штрих). Пересунути текстовий курсор можна за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші (покажчик миші перевести в потрібну позицію і натиснути ліву кнопку).
Символи можуть вводитись у режимі заміни або вставки. У першому випадку введений символ заміщає той, на якому знаходився курсор. У режимі вставки частина рядка, що розміщена праворуч від курсора, зсувається на одну позицію, і символ вводиться на звільнене місце. Переключення між режимами здійснюється клавішею Ins. У режимі заміни індикатор ЗАМ рядка стану має чорний колір, у режимі вставки — сірий. Після введення символу курсор переміщається на одну позицію праворуч. Для вилучення символу ліворуч від курсора слід тиснути клавішу Backspsece, а символу в позиції праворуч від курсора — клавішу Del. При цьому курсор переміщується на одну позицію ліворуч. Коли курсор стоїть у кінці рядка, то слово, яке не вміщується в даному рядку, переноситься в наступний. У редакторі Word є можливість переносити слова командою меню Сервис/Язык/Расстановка переносов. На екрані з'явиться вікно діалогу. В цьому вікні можна встановити дві опції: автоматичне перенесення слів у документі; переносити слова з великих букв. Звичайно Word розділяє для перенесення тільки слова з малих букв або слова, які починаються з великої букви. Встановлення останньої опції дає змогу переносити слова, написані великими буквами. Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу Enter, то редактор переходить на новий рядок з абзацу. Для пере-ходу в наступний рядок без створення абзацу слід натиснути комбінацію клавіш Shift + Enter. Службові символи (закінчення рядка, закінчення абзацу та ін.), як правило, на екран не виводяться. Користувач може включати виведення цих символів відповідною кнопкою панелі інструментів Стандартная. Поруч з автоматичною версткою рядків існує й автоматична верстка сторінок. Як тільки рядки тексту не помістяться на одній сторінці, вони автоматично перемістяться на наступну. На екрані між сторінками буде видно штрихову розподільну лінію. Автоматична верстка сторінок функціонує тільки тоді, коли у вікні діалогу Параметри вкладника Общие встановлено прапорець Фоновая разбивка на страницы. Користувач може примусово ввести роздільник сторінок. Для цього слід підвести курсор до рядка, з якого має починатися наступна сторінка, і натиснути комбінацію клавіш Ctrl + Enter. На екрані з'явиться новий розділ сторінок — штрихова лінія з написом Разрыв страницы. Ці розподільні лінії легко вилучити як звичайні рядки тексту.Переміщення за текстом. Переміщуватися за текстом можна за допомогою миші, використовуючи смуги прокрутки. Для переміщення є можливість використовувати і такі клавіші:
— >, < на символ праворуч, ліворуч; T, -і — на рядок вгору, вниз; PgUp, PgDn — на розмір вікна вгору, вниз;
Home, End — на початок, закінчення рядка; Ctrl + Home, Ctrl + End — на початок, закінчення тексту.
Виділення тексту. Виділення тексту є однією з важливих операцій, оскільки редагування можна виконувати тільки з виділеним фрагментом тексту. Для виділення тексту мишею слід встановити курсор миші на початок фрагмента, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити курсор до кінця фрагмента. При цьому колір виділеного фрагмента інвертуватиметься. Подвійне натискування лівої кнопки миші виділяє слово, на якому встановлено курсор миші. Натискування лівої кнопки миші, коли курсор знаходиться біля лівої межі рядка, виділяє рядок, а подвійне натискування — весь абзац. Весь текст можна виділити, виконавши команду меню Правка/Выделить все. Фрагмент залишається виділеним, поки не буде виділений інший фрагмент. Для зняття виділення слід встановити курсор миші в будь-яке місце поза виділеним фрагментом і натиснути ліву кнопку миші. Фрагмент можна виділити і за допомогою комбінацій клавіш: Shift н—>, Shift + < виділення символу праворуч, ліворуч від курсора; Shift + f, Shift + si — виділення рядка згори, знизу від курсора;
Shift + Home, Shift + End — виділення тексту від курсора до початку, кінця рядка; Shift + PgUp, Shift + PgDn — виділення фрагмента від курсора до початку, кінця тексту. Редагування виділеного фрагмента. Виділений фрагмент можна вилучити, перемістити, скопіювати. За таких операцій часто використовують буфер обміну Word. Через цей буфер редактор Word може обмінюватись інформацією з іншими програмами, що працюють у середовищі Windows. Вилучити виділений фрагмент можна за допомогою команди Правка/Вырезать або .кнопки Вырезать панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вилучається з тексту і поміщається в буфер обміну. Текст з буфера обміну можна багаторазово читати. Цей текст зберігається в буфері доти, доки в нього не буде занесено новий фрагмент (це може зробити й будь-яка інша програма, що працює в середовищі Windows). Вилучити виділений фрагмент можна і за допомогою клавіші Del, але при цьому фрагмент у буфер обміну не заноситься. Вставка фрагмента з буфера обміну здійснюється командою Пранка/Вставить або кнопки Вставить панелі інструментів Стандартна. Фрагмент вставляється в позицію текстового курсора. Перенести фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/Вырезать і Правка/Вставить. Досить просто можна перемістити фрагмент за допомогою миші. Для ці.ого слід встановити курсор миші на виділеному фрагменті і, не підпускаючи натиснутої лівої кнопки, перетягнути фрагмент на мине місце. Якщо тепер відпустити ліву кнопку, то фрагмент буде переміщено. .Скопіювати фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/Копировать і Правка/Вставить. Під час виконання першої команди виділений фрагмент переноситься в буфер обміну, але з тексту не вилучається. Копіювання їй допомогою миші аналогічне переміщенню, але при цьому повинна бути додатково натиснута клавіша Ctrl. Команди редагування діють і під час роботи з документами в річних вікнах. Це дає змогу обмінюватися фрагментами тексту між різними документами.
16. Оформлення текстів: сторінки, колонки, розділи, посилання, зміст, індекс.
Для нумерації сторінок використовують команду Вставка/Номера страниц. При цьому відкривається вікно діалогу Номера страниц. У списку Положение необхідно вибрати місце розміщення номера сторінки, а в списку Выравнивание — спосіб вирівнювання номерів сторінок. Встановлення прапорця Номер на первой странице дозволяє виводити номер на першій сторінці В полі Образец буде зображено приклад розміщення номера сторінки. Кнопка Формат... відкриває вікно діалогу Формат номера страницы, в якому, зокрема, можна встановити початковий номер сторінки (поле начать с:).
Для вилучення номерів сторінок необхідно: Виконати команду Вид/Колонтитулы, виділити номер сторінки в колонтитулі та натиснути клавішу Delete. Натиснути кнопку Закрыть на панелі інструментів Колонтитули.
Розділ — частина документа, в якій використовується певний формат сторінки. Для зміни формату сторінки, колонтитула, нумерації сторінок необхідно ввести в документ новий розділ. За замовчуванням документ містить один загальний розділ. Щоб створити новий розділ, необхідно вставити в документ маркер закінчення розділу (горизонтальна подвійна штрихова лінія). Для цього слід встановити курсор у ту позицію документа, де потрібно створити новий розділ і виконати команду Вставка/Разрыв при цьому на екран виводиться вікно діалогу Разрыв, в якому в полі Новый раздел потрібно вибрати необхідну опцію. Після натискування кнопки ОК в рядку курсора з'явиться маркер закінчення розділу у вигляді подвійної пунктирної лінії з текстом Разрыв раздела. Для вилучення маркера кінця розділу необхідно його виділити і вилучити звичайний виділений фрагмент.
Word надає можливість розбивати документ на два розділи й більше, в кожному з яких може бути власне форматування сторінок. Вам знадобляться розділи, якщо необхідно встановити різні параметри форматування сторінки чи поля, для різних сторінок. За замовчуванням ці види форматування застосовуються до всього документа. Є три типи розбивки на розділи. Вони однаково діють на розмітку сторінки, але різняться в тому, де розміщується текст, введений після розбивки. Со следующей страницы. На текущей странице. С чётной страницы чи С нечётной страницы. У звичайному режимі перегляду документа Word позначує межу розділу подвійною горизонтальною лінією з оцінкою Разрыв раздела і наступну за ним назву типу розриву. Ці мітки не будуть видимі ні в режимі перегляду розмітки сторінки, ні в роздруковці. Для вставки лінії розриву: Виберіть команду Вставка/Разрыв для відкриття діалогового вікна Разрыв. Виберіть потрібний тип розбивки на розділи (виходячи з описаного вище). Натисніть кнопку ОК. З лінією розриву можна працювати так само, як і з будь-яким символом вашого документа. Для її видалення встановіть курсор ліворуч від її і натисніть клавішу Delete чи встановіть курсор праворуч від неї й натисніть клавішу Backspase. Лінія розриву стосується розділу, що знаходиться перед ним; таким чином, коли ви видаляєте її з документа, текст перед нею стає частиною наступного розділу, і це означає, що для тексту будуть застосовні параметри форматування сторінки.
У програмі Word є чотири заздалегідь визначені режими створення стовпчиків:два стовпчики рівної ширини;три стовпчики рівної ширини; два нерівні за шириною стовпчики, причому ширший стовпчик розташовується ліворуч; два нерівні за шириною стовпчики, причому ширший стовпчик розташований праворуч. Ви можете застосувати будь-який вид форматування колонок до всього документа, до поточного розділу, до виділеного тексту чи до тексту від поточної позиції курсора до кінця документа. Для цього слід виконати такі операції: Якщо ви хочете розбити на стовпчики лише частину документа, виділіть текст, що потрапить у стовпчики, чи встановіть курсор у позицію, з якої починатиметься розбивка на стовпчики, Word вставить лінію розриву, якщо потрібно. Виберіть команду Формат/Колонки... для відкриття діалогового вікна Колонки. У ділянці вікна Тип виберіть потрібний вам формат стовпчиків, клацнувши на піктограмі з його зображенням. За допомогою списку, що розкривається, чи поля Применить вкажіть, до якої частини документа застосувати розбивку на стовпчики: Ко всему документу. К этому разделу, До конца документа. Word вставить лінію розриву замість поточної позиції курсора і застосує розбивку на стовпчики до останнього розділу документа. Встановіть прапорець Разделитель для виведення вертикальної лінії між колонками (як у газеті). Натисніть кнопку ОК. Ви можете змінювати вже існуючі стовпчики: їх число, ширину й інтервал між ними. Для цього виконайте такі операції: Встановіть курсор у стовпчик, який хочете змінити. Виберіть команду Формат/Колонки... для відкриття діалогового вікна Колонки... Зміна параметрів у діалоговому вікні вплине на формат обраного вами стовпчика. Для того, щоб перетворити текст, розбитий на стовпчики, у звичайний текст (тобто в один стовпчик), виконайте такі дії. Виділіть текст, що ви збираєтеся перетворити, в один стовпчик.Виберіть команду Формат/Колонки... для відкриття діалогового вікна Колонки. В ділянці Тип клацніть на піктограмі одна. Натисніть кнопку ОК.
Під час роботи з документом можна вставити посилання, просто набравши його адресу і дозволивши програмі Word автоматично розпізнати її, як описано вище. Найлегший шлях — використовувати команду Вставка/Гиперссылка... Ви зможете зв'язатися з файлами Internet, документами Word та іншими типами файлів. Для цього: 1. Виберіть команду Вставка/Гиперссылка чи натисніть клавіші Ctrl + К або кнопку Добавить гиперссылку на стандартній панелі інструментів. З'явиться діалогове вікно Добавить гиперссылку. 2. Якщо ви знаєте адресу посилання, наберіть її в текстовому полі Связать с файлом/URL, для зазначення адреси на жорсткому чи мережному диску натисніть кнопку Обзор... і використовуйте діалогове вікно Связать с файлом. 3. Якщо ви хочете додати посилання на певний об'єкт файла, наприклад, на закладку файла Word, уведіть ім'я в текстовом) полі Имя объекта в документе чи натисніть на кнопці Обзор для перегляду списку об'єктів, доступних у файлі, обраному на кроці 2. 4. Натисніть кнопку ОК.
Створення змісту починається з застосування вбудованих стилів заголовків («Заголовок 1—9») до заголовків, які варто включити в зміст. За бажання замість убудованих стилів заголовків можна використовувати стилі структури чи користувальницькі стилі. Зміст зручно використовувати для швидкого переміщення по документу, що переглядається на екрані: для переходу до будь-якого заголовка документа досить клацнути відповідний йому номер сторінки в змісті.
Створення змісту з використанням убудованих стилів заголовків:У документі застосуйте вбудовані стилі заголовків («Заголовок 1» — «Заголовок 9») до заголовків, які варто включити в зміст. Клацніть у тому місці документа, куди варто вставити зміст. Виберіть команду Оглавление и указатели в меню Вставка, а потім — вкладку Оглавление. Виберіть потрібний вид змісту зі списку Вид.Відновлення покажчика: 1. Помістіть курсор у будь-яке місце покажчика, який варто оновити. 2. Натисніть клавішу F9. Якщо покажчик оновлюється цілком, будуть втрачені всі дані та форматування, внесені в нього вручну.
Створення предметного покажчика починається з позначки елементів покажчика (слів, фраз чи символів) у документі. Далі потрібно вибрати вигляд покажчика, після чого скласти покажчик. Word знайде всі позначені елементи, відсортує їх за алфавітом, додасть відповідні номери сторінок, видалить повторювані елементи і відобразить покажчик у документі.
Створення предметного покажчика починається з позначання елементів покажчика в документі. До покажчика можуть бути включені слова, фрази, символи, посилання на фрагменти тексту, що займають кілька сторінок, а також перехресні посилання.Включення слів і фраз до предметного покажчика: Виділіть текст, який ви бажаєте використовувати як елемент предметного покажчика. Щоб увести довільний текст як елемент покажчика, клацніть у те місце, куди потрібно вставити елемент покажчика. Натисніть клавіші Alt + Shift + X. Щоб створити основний елемент покажчика, введіть чи змініть текст у полі Основной элемент. Щоб створити додатковий елемент покажчика, уведіть текст у поле Дополнительный. Щоб додати елемент третього рівня, у поле Дополнительный уведіть текст додаткового елемента покажчика, поставте двокрапку, а потім уведіть текст елемента третього рівня. Натисніть кнопку Пометить.
Щоб відзначити всі входження зазначеного тексту в документі, натисніть кнопку Пометить все. Продовжуйте позначати потрібний текст. До закінчення процесу позначання елементів покажчика діалогове вікно Определение елемента указателя залишається відкритим. Якщо натиснута кнопка Пометить все, буде позначено перше входження згаданого тексту (з урахуванням регістра букв) у кожному абзаці. Усі позначені елементи покажчика вставляються у вигляді полів {ХЕ}, оформлених схованим текстом. Якщо поля {ХЕ} не видно на екрані, натисніть кнопку Непечатаемые символы. Допускаються до форматування елементи предметного покажчика за позначень: підкреслення назв розділів, виділення номерів сторінок напівжирним шрифтом і т. ін.
17. Меню, панелі інструментів та команди.
Меню - список команд, що відображається при виборі імені меню в рядку меню або на іншій панелі інструментів, містить список команд. Поряд з деякими з цих команд є значки, що дозволяють швидко пов'язати команду із значком. Більшість меню знаходяться в рядку меню(Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Таблица, Окно, Справка.), який є панеллю інструментів, розташованою у верхній частині екрану. Панелі інструментів можуть містити кнопки, меню або кнопки разом з меню.
