Шпаргалка
1. Операційна система MS WINDOWS
Робочі характеристики комп’ютера визначаються характеристиками функціональних пристроїв, що входять до його складу, та програмним забезпеченням. Основу програмного забезпечення складає операційна система, яка являє собою сукупність програм, призначених для управління всіма апаратними та програмними ресурсами і координації проходження різноманітних завдань через комп’ютер. Операційна система слугує ланцюгом, що з’єднує комп’ютер і людину, а також комп’ютер і прикладні програми. ОС поділяються на одно- і багатозадачні, одно- і багатокористувацькі, важливими характеристиками є розрядність і спеціалізація. Існує багато операційних систем Windows(3.1, 3.11, 9x, Me, NT, 2000, 2003, XP), Unix, Linux, Lindows, MacOS, OS/2, BeOS. Але найбільш відомим для нас, звичайно, є WINDOWS.
Можна виділити основні ознаки MS WINDOWS: використовує 32-розрядний код, що підвищує надійність та захищеність від відмов роботи. побудована на основі спільної витискуючої багатозадачності — режим із розподілом часу, при якому операційна система повністю контролює всі додатки і програми й може втрутитися в роботу будь-якої з них, що значно підвищує ефективність роботи. підтримує багатопоточність. підтримує режим емуляції MS DOS, тобто може виконувати ті додатки і програми, які працюють тільки у середовищі MS DOS. включає більш спрощені й удосконалені засоби діагностики та оптимізації роботи. Підтримує використання довгих імен файлів та папок (до 255 символів для імені та розширення). Вклюдчає вбудовану можливість роботи у мережі. Максимально спрощена процедура встановлення та настроювання нових периферичних пристроїв. Передача даних на інші пристрої (мобільні телефони, фотоапарати...) Вбудовані засоби роботи з аудіо-, відео- та компакт-дисками Можливість виходу до мережі Інтернет
Перша версія WINDOWS з`явилася наприкінці 80-х років і залишилася повністю непоміченою. Аналогічно трапилося і з наступною версією – лише версія WINDOWS 3.0 (1992) зуміла пробити собі шлях до користувачів і стати «продуктом року». А і ще через 2 роки були презентовані версії 3.1 і 3.11(остання включала підтримку мультимедіа і роботу в локальній мережі). Запитання про те чи були перші версії насправді операційними системами залишається відкритим, адже вони установлювалися на існуючу ДОС і лише розширяли її можливості. Багато користувачів відносилися до неї як до гри. Але з»явилася примітивна, але багатозадачність(хоча кількість додатків, що могли бути запущені обмежувалася 2-3), а саме головне – зник бар`єр у 640 кб оперативної пам`яті, але одночасно з цим, система була досить нестабільною, часто «зависала» і виникала велика кількість помилок.
У серпні 1995 року була представлена WINDOWS 95. Операційна система вперше із надстройки для ДОСа перетворилася на повноцінну операційну систему(так писали розробники). Нова операційна система стала 32 розрядною, користувачі могли хизуватися абсолютно новим графічним інтерфейсом(більш елегантним, зручним і просто привабливим), вперше був інтегрований програмно-драйверний комплекс DirectX, також система могла сама розпізнавати досить велику кількість додаткових комплектуючих. Літом 1996 року користувачі отримали нову версію OSR2 – було виправлено багато помилок, додана підтримка ряду присторіїв і її користувачі могли використовувати FAT32, що дозволяло зберігати місце на диску.
Розробка наступної версії розпочалася уже в 1996 році, але ОС під кодовою назвою «Мемфіс» вийшла лише у 1998 році і логічно отримала назву WINDOWS 98. Основні зміни відбулися в інтерфейсі – «Робочий стіл» став більш красивим, а головне він був повністю інтегрований з Інтернетом. Була стерта різниця між файлами на ПК і у Інтернеті за допомогою нової програми – Internet Explorer. Були також розширені можливості роботи з інтерфейсом, введена коректна робота з новими комплектуючими, WINDOWS98 включала значну кількість додатків. В кінці 1999 року з’явилася WINDOWS98SE.
Чергова ОС WINDOWS ME спочатку розглядалася як розширена версія попередниці і лише після її презентації стало зрозумілим, що були внесені кардинальні зміни: ОС відмовилася від підтримки «Режиму MS-DOS», зросла стабільність роботи, серйозних змін зазнала система безпеки ОС, невеликі, але досить важливі зміни були зроблені в структурі інтерфейсу.
Одночасно з розробкою «домашніх ОС» розроблялися і ОС для корпоративних користувачів і локальній мережі. Так на арені у 1993 році з’явилася WINDOWS NT(остання версія була випущена у 1998 році). Вона створювалася я над стабільна, надійна ОС розрахована на роботу, але більшість її переваг виявляється лише при роботі у мережі. Її наступницею стала WINDOWS2000(стабільне ядро NT поєднувалося з інтерфейсом 98). «Об’єднуючою» ОС стала WINDOWS ХР (якщо 2000 так і поширилася на персональних ПК, то її наступниця існує в декількох версіях:Server, Professional, Home). Вона може використовуватися і на 32 і на 64 розрядних ПК, має повністю налаштовує мий графічний інтерфейс, інтелектуальне меню Пуск, кардинально була перероблена Панель управління, нововведенням стала підтримка запису СД-дисків, є маса мультимедійних нововведень і оновлень програм.
Логічним продовженням існуючих є кардинально нова версія - WINDOWS Vista, але вона не зазнала такої популярності як її попередник WINDOWS XP. Отже 22 жовтня 2009 року виходить у продаж ще більш нова операційна система WINDOWS 7 якій пророкують популярність, як свого часу і WINDOWS XP.
2. Робочий стіл (Desktop).
Багато, хто запитує як знайти Робочий стіл. Не найти його просто неможливо, все що можна побачити на екрані після запуску Windows – це він і є. На ньому зібрані необхідні програми і інструменти, представлені у вигляді значків. Деякі значки Робочого столу є обов’язковими: Мой компьютер(дозволяє отримати доступ до наявних у системі дисків, встановлених програм і т.д), Корзина(вилучаються видалені об’єкти). Значки відповідають одному файлові – документові чи програмі. Вони дозволяють «замінити» розширення файлу. Кожна програма має свій унікальний значок, що дозволяє відрізняти її від інших. Значок може означати не лише файл, але і директорію(папку, каталог). Клацнувши лівою кнопкою миші ми можемо відкрити її у вигляді вікна, при цьому всі файли будуть відображені у вигляді рядків значків з підписами(відповідні назви). Їх можна перейменовувати, переміщати, видаляти чи копіювати. Існують також посилання на файли – ярлики(містить стрілочку внизу значка). Створити його можна декількома способами: перетягуванням або використовуючи відповідний пункт Контекстного меню. Меню – це список команд, які можна виконати для даного об’єкта, залежить воно від того на якому об’єкті ми клацнули (звідси і контекстне). Воно завжди закінчується пунктом Свойства, який дозволяє довідатися про властивості даного об’єкта. Панель задач – майже невід’ємний атрибут Робочого стола. На ній можна знайти 4 характерні елементи: кнопка Пуск(універсальний засіб навігації по ПК), панель швидкого доступу, кнопки відкритих вікон і додатків, панель індикації(годинник, мова, ряд системних додатків і т.д.). Основними елементами робочого стола є вікна. У WINDOWS існує 4 типи вікон – вікна папок, вікна додатків, діалогові вікна і вікна довідкової системи. Кожен тип характеризується своїми елементами і оформленням. Якщо екран перевантажений вікнами, потрібно клацнути по пустому місцеві на панелі задач і обрати пункт Показати робочий стіл – всі вікна будуть звернуті. Отже, робочий стіл дозволяє максимально спростити роботу для користувача.
3. Вікна, піктограми.
Основними елементами робочого стола є вікна. У WINDOWS існує 4 типи вікон – вікна папок, вікна додатків, діалогові вікна і вікна довідкової системи. Вікна папок є свого роду контейнерами для збереження об’єктів(файлів, інших папок - вкладених). Вони мають рядок заголовку, рядок меню, панель інструментів, адресний рядок та рядок стану. Рядок заголовку виконує декоративні, службові(перетягання вікна по екрану здійснюється «взявшись» за цей рядок) та інформаційні(повідомляє з якою саме папкою ми працюємо) функції. Залежно від настроювань переміщатися може або тільки рамка, або вікно зі змістом. На правому краї рядка розміщені кнопки керування розміром вікна. Це згортаюча(має вигляд _ - дозволяє звернути вікно до розмірів кнопки на Панелі задач), розгортаюча(розгортає вікно до розміру екрану) та закриваюча(має вигляд х, дозволяє закрити непотрібне вікно) кнопки. На лівому краї рядка розміщений Системний значок – клацнувши по ньому ми бачимо системне меню. Під рядком заголовку розміщений рядок меню, він містить 6 команд (Файл, Правка, Вид, Переход, Избранное, Справка). Клацання по кожній з них викликає меню, яке містить команди для роботи з об’єктами, виглядом вікна, навігації, отримання додаткової інформації. Панель інструментів містить кнопки для виконання часто використовуваних команд(копіювання, видалення і т.д.). Рядок адреси має величезне значення при роботі в Інтернеті, з нього можна довідатися про місце знаходження об’єкта. На його правому краї є кнопка, яка дозволяє побачити всю структуру дисків й основних папок та швидко перейти до потрібного об’єкта. Робоча ділянка вікна-це основна частина вікна папки, у якій відображаються значки файлів і вкладених папок. Фактично всі інші елементи керування вікна служать для роботи з об’єктами, що перебувають у робочій ділянці. Останнім іде рядок стану – він є інформаційним і несе короткий опис об’єктів вікна. Діалогові вікна призначені для керування системою та її обслуговування. Коли потрібно змінити якісь параметри або надати відповідь на запит використовуються діалогові вікна. Вони обов’язково містять кнопку, що закриває і кнопку «Что это такое», яка дозволяє звернутися до довідкової системи. Досить часто діалогові вікна мають декілька вкладень. Вікна додатків – це фактично робоче поле, в межах якого можна виконувати роботу з додатком: набирати, редагувати, керувати відтворенням файлів. На відміну від рядку меню у папках, рядок меню у додатках різниться від функціональних особливостей. Вікна довідкової системи можна розглядати як різновид діалогових вікон. Вони містять вкладки Содержание, Указатель и Поиск. Вікна довідкової системи мають стандартні кнопки управління.
Піктограми або значки є невід’ємним атрибутом Робочого стола. Вони дозволяють «замінити» розширення файлу. Кожна програма має свій унікальний значок-піктограму, що дозволяє відрізняти її від інших. Піктограма може означати не лише файл, але і директорію(папку, каталог). Клацнувши лівою кнопкою миші ми можемо відкрити її у вигляді вікна, при цьому всі файли будуть відображені у вигляді рядків значків з підписами(відповідні назви). Існують також посилання на файли – ярлики(містить стрілочку внизу значка). Створити його можна декількома способами: перетягуванням або використовуючи відповідний пункт Контекстного меню.
4. Властивості вікон: заголовна частина, системне меню, системні кнопки, рамки, смужки прокрутки (Scrollbars).
Майже кожне вікно має невід’ємні складові (особливо це стосується вікон папок). Рядок заголовку виконує декоративні, службові(перетягання вікна по екрану здійснюється «взявшись» за цей рядок) та інформаційні(повідомляє з якою саме папкою ми працюємо) функції. Залежно від настроювань переміщатися може або тільки рамка, або вікно зі змістом. На правому краї рядка розміщені кнопки керування розміром вікна. Це згортаюча(має вигляд _ - дозволяє звернути вікно до розмірів кнопки на Панелі задач), розгортаюча(розгортає вікно до розміру екрану) та закриваюча(має вигляд х, дозволяє закрити непотрібне вікно) кнопки. На лівому краї рядка розміщений Системний значок – клацнувши по ньому ми бачимо системне меню – за допомогою якого ми можемо керувати вікном(перемістити, розвернути), а подвійне клацання закриває вікно. Наведення мишки на межі вікна дозволить змінити його розміри (значок мишки набуває вигляду двонаправленої стрілки)- перетягуючи в потрібному напрямі досягаємо бажаних розмірів. Смуги прокручування виникають, якщо вміст вікна не може поміститися в робочій області. Їх можна уникнути розгорнувши вікно чи перетягнувши його межі. Кожна смуга має кінцеві кнопки(кнопки зі стрілками) і повзунок, що показує яка частина вікна зараз переглядається. Порядок прокручування визначається клацанням на одній із кінцевих кнопок. Клацання вище повзунка – прокручування вгору, нижче – вниз. Аналогічно діє прокручування ліворуч і праворуч. Швидке прокручування здійснюється за допомогою миші перетягуванням ковзунка.
5. Меню: головне меню, ієрархія підменю.
Клацнувши по кнопці Пуск ми бачимо Головне меню. У різних ОС вони мають різний вигляд (ХР та МЕ), але принцип роботи залишається незмінним. У останній версії колонок меню 2. І кожна складається з декількох частин. «Шапка» показує під яким іменем ви ввійшли в систему, нижче розміщені посилання на найбільш часто використовувані програми та додатки для роботи з Інтернетом, закінчує список пункт Все программы. Інша колонка містить пункти Недавние документы(список документів з якими працювали протягом останніх сеансів), Мой компьютер(дублікат відповідної кнопки на Робочому столі), Сетевое окружение(доступ до всіх комп’ютерів у локальній мережі), Панель управления(доступ до налаштувань ОС), Подключение(меню, що дозволяє вийти в Інтернет за наявності налаштувань), Справка и поддержка(докладний електронний посібник по Віндовз), Поиск(дозволяє знайти необхідні елементи за їх назвами, змістом, даті створення), Выполнить(аналог командного рядка ДОС, дозволяє запустити програму, ввівши її точну адресу). Низ меню пуск містить кнопки Вихід із системи(не перезавантажуючи комп’ютер дозволяє змінити користувача) і меню Выкючение(Выключение, Перезагрузка, Ждущий режим). Пункт Все программы дозволяє не лише побачити встановлені програми, але і використати Стандартні(Службові, Связь, Развлечения), перегляд папки Авто загрузка, дозволяє побачити додатки, що завантажуються при запускові системи. Запуск відповідних додатків виконується клацанням по значку. У Віндовз 98 відповідне меню містить наступні пункти: Программы, Избранное, Документы, Настройка(Панель управления, Принтеры, Панель задач и меню Пуск, Свойства папки и т.д.), Найти(Файлы и папки, компьютер, В Интернете), Справка, Выполнить, Завершение сеанса, Завершение работы.
6. Панелі інструментів (Toolbars).
Панелі інструментів є не лише атрибутом вікон папок і містить часто використовувані команди (Вперед, Назад, Пошук). Розміри значків на ПІ можна змінювати. Якщо значки маленькі, то наведення кнопки викликає підказку, що виринає, з назвою кнопки. Нові версії багатьох програмних продуктів містять власні ПІ. Також ПІ інструментів може містити кнопки з випадаючими меню(праворуч від таких кнопок розташовані кнопки, позначені стрілочкою). Прикладом панелі і інструментів є Швидкий запуск, куди ми заносимо посилання на програми, до яких потрібен швидкий доступ-для запуску достатньо лише одного натискання клавіші миші). Їх можна створювати і самому. Для цього потрібно клацнути на Панелі задач і вибрати пункт «ПІ», Створити ПІ. Додати значки можна з меню Пуск, з Робочого столу чи з Провідника. Крім ярликів на ПІ можна додавати цілі папки. ПІ дозволяє запустити програму навіть коли на Робочому столі відкрито безліч вікон.
7. Маніпулювання вікнами: розміри, мінімізація та максимізація, розміщення вікон на робочому
столі, смужка задач (Taskbar).
Вікна можуть мати як повно екранний так і віконний розмір. Для зміни їх розміру ми можемо використовувати відповідні кнопки і мишку.На правому краї рядка заголовка розміщені кнопки керування розміром вікна. Це згортаюча(має вигляд _ - дозволяє звернути вікно до розмірів кнопки на Панелі задач), розгортаюча(розгортає вікно до розміру екрану) та закриваюча(має вигляд х, дозволяє закрити непотрібне вікно) кнопки. Комбінація клавіш Win+D дозволяє згорнути всі вікна, аналогічну функцію виконує відповідний значок на панелі Швидкого запуску. Комбінація ALT+TAB дозволяє відкрити із потрібних, але згорнутих вікон. Якщо клацнути по пустому місцеві на панелі задач і обрати пункт Показати робочий стіл – всі вікна будуть звернуті. Наведення мишки на межі вікна дозволить змінити його розміри (значок мишки набуває вигляду двонаправленої стрілки)- перетягуючи в потрібному напрямі досягаємо бажаних розмірів. Якщо на робочому столі досить багато вікон, то їх можна відсортувати – потрібно клацнути по пустому місці на Панелі задач і вибрати як потрібно сортувати вікна Каскадом, Зверху вниз, Зліва направо. Якщо не було отримано бажаного результату, то перетягуючи вікна за рядок заголовку ми можемо розмістити вікна так, як нам потрібно. Панель задач – майже невід’ємний атрибут Робочого стола. На ній можна знайти 4 характерні елементи: кнопка Пуск(універсальний засіб навігації по ПК), панель швидкого доступу, кнопки відкритих вікон і додатків, панель індикації(годинник, мова, ряд системних додатків і т.д.)
8. Концепція робочого поля.
Склад, структура й оформлення робочого поля вікна додатка визначаються винятково функціональністю. Вікно може містити робоче поле для розміщення документів (у текстовому редакторі Word) чи тільки елементи керування додатком, як, наприклад, у додатках Калькулятор, Media Player (Універсальний програвач) тощо. У багатьох вікнах є робоче поле з панеллю інструментів й інших панелей (наприклад, у графічному редакторі Paint).
Чимало додатків дає змогу відкривати всередині свого робочого вікна кілька вікон для різних документів. У цьому разі кожне вікно документа може мати свої власні елементи керування. Таким режимом роботи часто користуються для одночасного редагування кількох документів з перенесенням об'єктів з одного документа в інший через копіювання через буфер обміну.
Кожне вікно документа має свої кнопки зміни розміру (кнопку, що згортає, кнопку, що розгортає, і кнопку, що закриває), які розташовані всередині вікна додатка. Особливість дії кнопки, що розгортає, документа вікна, полягає в тому, що вона розгортає документ не на весь екран, а лише до повного розміру вікна батьківського додатка, в якому відкритий документ.
Особливість кнопки, що згортає, в тому, що при згортанні документа він не відкладається у вигляді кнопки на Панель завдань. Замість кнопки, що закриває, краще використовувати Збереження і вихід з документа з меню Файл. Це пов'язано з тим, що можливі помилки, коли замість кнопки, що закриває документ, використовують кнопку, що закриває весь додаток.
9. Підлеглі вікна.
Окнами являются практически все видимые объекты (иногда и невидимые тоже): окно приложения, окно документа внутри приложения, диалог, элементы диалога и т.д. Окна приложений являются окнами верхнего уровня. Окна, которые находятся внутри другого окна или вызываются из другого окна, – например, окна документов внутри приложения, окно диалога, вызванного некоторым приложением, элементы диалога внутри диалога – являются подчинёнными, и для каждого из них определено родительское окно – т.е. окно, внутри которого они находятся или из которого были вызваны. Подчинённое окно может иметь свои подчинённые окна.
10. Windows Explorer: файли та папки, жорсткий та змінний диски, пошук інформації на дисках, використання правої кнопки мишки.
Клацнувши правою кнопкою по Пуску і вибравши Провідник або вибравши його у меню програми. Ми побачимо вікно програми Провідник, яке складається з 2 частин: ліва панель – навігаційна панель папок, на ній відображена ієрархічна структура папок, права – панель змісту. Коли на лівій вкладці відкрита папка, то справа відображається її вміст. Розгортання папок відбувається клацанням по значках +/-. Файли-це об’єкти, що об’єднують розміщену на диску інформацію одним ім’ям, каталоги можуть містити певну кількість файлів і забезпечують полегшення роботи з останніми. Папки і файли можна копіювати, видаляти, вирізати, переміщати, створювати. Для цього, залежно від ситуації, ми можемо використовувати контекстне меню, меню Файл. Для створення нового об’єкта досить клацнути по порожньому місцеві на екрані і вибрати, що потрібно створити. Для виділення файлу потрібно нажати ліву кнопку миші один раз, подвійне клацання відкриває файл.
Копіювання: Пункт меню Правка/Копировать. Права кнопка мишки, пункт Копировать Натискається сукупність клавіш CTRL+C. Потім викликається диск і, якщо потрібно, папка, куди треба скопіювати зазначену папку. Пункт меню Правка/Вставить Права кнопка мишки, пункт Вставить Натискається сукупність клавіш CTRL+V переміщення; Використовуємо пункт меню Правка/Переместить в папку, В Проводнику перетягуємо потрібний об’єкт із одного каталогу в інший; Використовуємо команду Вырезать и Вставить вилучення;Права кнопка миші по файлу, пункт Удалить, а потім підтвердити видалення; Пункт меню Файл/Удалить Натиснути клавішу DEL. відновлення; Відкрити Корзину. Вибрати потрібний файл і натиснути Восстановить объект.
