Шпора 3
1. Види А-ту, і його відмінність від ревізії.
А-т фінансової звітності- А -т достовірності показників річної фінансової звітності підпр -в у відповідності встановленим крітеріям.
А-т на узгодженість- оцінка відповідності діяльності під-в або посадової особи установленим вимогам зак-ва.
Операційний а-т-систематичний огляд діяльності під-в або посадової особи установленим вимогам зак-ва.
Зовнішній - здійснюється сертифікованими а -рами на договірній основі.
Внутрішній-здійсн-ся кваліфікованими працівниками самого під-ва.
Обов`язковий-здій-ся на вимогу зак-ва.
Необов`язковий - здій - ся за ініціативою клієнта.
Періодичний-здій-ся щороку.
Неперіодичний-здій-ся у міру необхід-ті.
А-т приватного сектору-зд-ся на пі-вах приватного сектору.
А-т держ-го сектору зд-ся в установах і орг-ціях держ-го сектору.
Аудит, ревізія, дослідж-ть практично один і той же предмет – фін.-госп.діяль-ть п-в, користуючись при цьому спільними метод.прийомами і процедурами. Вони також викор-ть одні джерела інф-ції – закон-чі акти, нац.норм-ви по аудиту – тільки ауд-ри, ін.інструктивні акти з фін.-госп.контролю, облікову докум-цію, регістри БО і звіт-ті, баланс і звіт-ть СПД. Проте між аудитом, ревізією і СБЕ є сут.відмін-ті.
Аудит – це незалежна форма контролю, яку власник обирає довільно, і склад.питання, які поставлені на дослідж-ня з метою отрим-ня обгрунт-х висновків. Крім цього, кредитори, влас-ки, акц-ри зацікавлені, щоб належна їм частка прибутку була розподілена вірно, тб.підтверджена АФ чи ауд-ром. Клієнт, який має довіру до ауд-ра, повинен бути впевнений в тому, що податки нарах-ся вірно, своєчасно і у повній сумі сплач.до бюджету. Тому в разі конфл.сит-цій клієнт має надійний захист від суб’єктивізму тих осіб, які перевіряли вірність сплати податків. Ауд.висновок є обгрунт.доказом при виріш-ні майнових спорів у арбітр.судах між власником і його контрагентами. Стратег.аудит дає можл-ть клієнтам прогноз-ти розв-к м-гу, поширювати комерц.діяль-ть як на внутр., так і на м/н ринках, допомаг.уникнути банкр-ва в умовах ринк.відносин.
Ревізія фін.-госп.діяль-ті – перевірка п-ва ретроспективно, тб.після здійс-ня госп.-фін.оп-цій. Не дивлячись на те, що ревізія має багато спільного з регламентованим і ретросп.аудитом, її ф-ції звуж-ся інтересами власника, від імені якого пров-ся ревізія. Важл.особл-тю є те, що ревізії пров-ся на підставі закон.актів і галуз.інструкцій, і рез-ти оформл-ся актом або довідкою, у той час, коли рез-ти аудиту оформл-ся висновком. Ревізія сприяє підвищ-ню еф-ті господар-ня, яке ревізує, але при цьому не виконує прогнозних ф-цій, як це робить аудит. Рез-ти ревізії повідомл-ть при виявл-ні фактів поруш-ня, зловживанб правохор.органом, у той час, як аудит ці ф-ції не виконує.
2. Проф-на етика а-рів їх права та обов`язки.
В ім'я досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися наступних фундаментальних засад етики:
- Чесність.
А-р має бути чесним при виконанні своїх професійних обов'язків.
- Об'єктивність.
А-р повинен бути справедливим і не допускати, щоб забобони, упередженість та інші чинники не впливали на його об'єктивність.
А-р зобов'язаний робити послуги з належним рівнем турботи про клієнта, компетентно і старанно, постійно підтримувати фахові знання. Необхідно мати такий рівень професійних знань, що не викликав би ніяких сумнівів у клієнта в тому, що він одержав компетентні професійні послуги з врахуванням останніх змін у законодавстві, аудиторській практиці і техніці надання аудиторських послуг.
- Конфіденційність.
А-р не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.
Професійна поведінка
А-р повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що дискредитують її.
Професійні норми
А-ри зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній А-р) у тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності і незалежності.
А-р має робити послуги згідно з прийнятим АПУ нормативами, а також дотримуватись вимог Закону України "Про аудиторську діяльність".
Аудитори є і повинні бути завжди вільними від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об'єктивністю і незалежністю.
3. Законодавче регулювання а-ту в Україні.
А-ка дія-ть регул-ся З-м” Про А-ку дія-ть” та ін нормат актами Укр, а у випадках, якщо міжн договором, в якому бере участь Укр встановлено ін правила, ніж ті, що містить З-н, то застосов-ся правила міжн договору. В З-ні Укр “Про госп-чі товариства”, а також “Про банкрутство”, “Про банки і банківську дія-ть”, “Інвестиц фонди”, “ЗЕД”, та багато ін законів і нормат-х актах вказ-ся, що достовірність та повнота річного балансу повинна підтвердж-сь А-ми фірмами.
4. Метод-ні прийоми а-ту, їх сут-ть і сфера заст-ня.
Для отримання свідчень а-р засосовує певні методи і прийоми. Зміст цих прийомів полягає у наступному.
Інспекція-перевірка док-тів, що належать до госп-х операцій та залишків на рах-х бух-го обліку.(Перевірка записів операцій із вир-ми запасами з допомогою рах-ків - фактур, накладних, карток складського обліку і т.д.)
Спостереження-візуальне спостер-ня а-ра за процедурами, процесами, огляд цінностей, приміщень тощо. Під час його проведення а-р безпосередньо не здійснює підрахунків, записів чи інших дій.(Присут-ть а-ра під час прв-ня інвентар-ції запасіа, ОЗ,ЦП і т.д.)
Опитування-дуже поширений прийом а-ту, який полягає у усному чи письмовому опитуванні компетентних осіб як на самому під-ві, так і за його межами.(анкети, бесіди з представ-ками кер-ва клієнта щодосучас-го становища).
Підтвердження-отримання письмових відповідей від третіх сторін щодо здійс-ня певних госп=х операцій, залишків на рах-х б.о. та іншої облікової інформації.(Листи про підтв-ня деб-ї заборг-ті, витяги банків щодо залишків на р\р, тощо)
Підрахунок-полягає у перевірці арифметичної точності джерел інформації (первинних док-тів, реєстрів тощо)або у виконанні а-ром незалежних розрахунків.(Арифметична перевірка записів у касовій книзі (Сума надх-нь, виданих коштів, с-до на кінець дня.)
Аналітичний огляд-отримання певних показників і тенденцій роз-ку під-ва. Найбільш поширеним в а-ті є а-з фін=го стану під-ва.
5. А-кий ризик, його складові частини та методика розр-ку.
Провед-ня аудиту завжди супроводж-ся певним ступенем ризику і це питання є важл.при провед-ні попер.оцінки стану клієнта. Це підтвердж-ся тим, що АР приділ-ся увага в 6 діючих на сьогодні нац.норм-вах Укр.
Ауд.ризик (АР) – це помилкове підтвердж-ня
яка у подальшій перевірці не підтверджена ін.ауд-рами або контрол.органами і за своїм змістом АР відрізн-ся від неспромож-ті аудиту, хоча остання є також пев.формою ризику. Неспромож-ть аудиту – це сит-ція, коли ауд-р робить неточний висновок після ауд.перевірки та помилкове узаг-ня, що м/б наслідком невикон-ня вимог нац.стандартів аудиту. З аудитом фін.звіт-ті пов’язані кілька аспектів ризику. Є 2 осн.види:
1.АР полягає в тому, що ауд-р дійшов висновку, що фін.звіт-ть складена вірно і на цій підставі в АВ ствердж-ся беззастережно, а у дійсності фін.звіт-ть має істотні похибки.
2.Ризик для бізнесу. Поляг.в тому, що ауд-р або АФ може потерпіти невдачу у взаємовідносинах з клієнтом навіть тоді, коли клієнту наданий правильний АВ. Це можливо у вип-ках розголош-ня конфіденц.АВ, відсут-ті реком-цій щодо прогноз-ня діяль-ті клієнта на перспективу тощо. Щоб запобігти АР або зробити його мінім-ним, ауд-р має визначити оптим.обсяг інф-ції для дослідж-ня, щоб він міг взяти на себе проф.відпов-ть і при цьому в-ть доказів має бути мінім-ною.
Ауд-рам потрібно вивчати с-му внутрігосп.контролю і при цьому оцін-ти можл-ть виявл-ня помилок і запобігання їм, а також відх-нь від діючих нормативів. Така оцінка вкл.застос-ня конкр.процедур, які зменшують ймов-ть того, що помилки і відх-ня від норм можуть виникнути, будуть виявлені і своєчасно усунені. Цю процедуру наз.оцінкою ризику контролю. Якщо за оцінкою ауд-ру ризик контролю незначний, то він може зменшити недовіру до точності інф-ції фін.звіт-ті (інвентар-ція статей балансу), в ін.вип-ку доведеться викон-ти повний комплекс робіт щодо зберіг-ня ауд.свідчень. М/н і нац.нормами аудиту передбачені модел-ня АР. Орієнтована модель АР може бути представлена таким алгоритмом: Р1 = Р2 * Р3 *Р4
Де Р1, Р2, Р3, Р4 – ризик прийнятий, ВК, невиявлено, відповідно.
Ступінь АР грунт-ся на експертній оцінці аудиту. Пр: якщо ауд-р, оцін-чи попередню програму аудиту для клієнта, визначив, що внутрігосп.ризик = 70%, ризик контролю – 40%, ризик невиявлений – 15%, то Р1 = 0,7*0,4*0,15 = 4,2
Якщо ауд-р дійшов висновку, що достатній рівень прийнятого аудиту не < 4,5 – може вважати ризик цілком задовільним. Це означ., що нема ні майнових, ні моральних збитків клієнту, ауд-ру чи ауд.фірмі.
6. Суттєвість помилок в а-ті.
Суттєвість розглядається як максимально допустимий розмір помилкової чи пропущеної суми ц фін-й звіт-ті,якою а-р може знехтувати, тому, що вона не вплине на рішення користувачів цієї звіт-ті. Практично це означає повне обмеження а-ту з боку самих а-рів, яке пов`язане з двома основ-ми факторами. 1)Немож-ть зобезп-ня абсолют-ї прав-ті показ-ківфін-ї звіт-ті. Пр-п суттєвості є одним з головних пр-пів БО ідопускає мож-ть виз-ня показ-ків з деякою неточністю.2)Ек-на еф-ть а-ту : витрати пов`язані з пошуком дрібних помилок можуть значно перевищуватиефект від їх усунення. Тому а-р постійно повинен шукати баланс між обсягом перевірки, витратами на неї та ймовір-тю невияв-ня суттєвих помилок у фін-й звіт-ті. Розр-ки суттєвості проводять при плануванні а-ту та оцінці отриманих а-х свідчень як у процесі а-ту, так і під час вибору виду а-го вис-ку. При цьому відб-ся оцінка суттєвості по відн-ню до усієї звіт-ті вцілому м щодо певного показника окремо.
7. Стадії (етапи) А-ї перевірки.
Організаційна:
1) Вибір об`єкту а-ту:
-визн-ня першочерг-ті об`єкта контролю.
-Форм-ня бригади а-рів.
-Призн-ня а-ту.
2) Орг-но-метод-на підготовка а-ту:
-вивчення стану ек-ки об`єкта контролю.
-Розр-ка програми а-ту
-Вибір методики а-ту.
-Склад-ня роб-го плану а-ра.
Дослідна:
1) Переддослід-й процес:
-першочергові дії на об`єкті а-ту.
-обстеж-ня об`єкту а-ту.
-коригув-ня програм а-ту
-календаризація плану а-ту
2)Дослідний процес:
-вик-ня конр-но-а-х процедур
-діалогове спілкув-ня з ЕОМ.
Узагальнення та реалізація рез-тів контролю:
1)Узаг-ня рез-тів контролю
-груп-ня і синтез-ня вияв-х недоліків.
-узаг-ня і вик-ня рез-тів а-ту у акті.
2)Реалізація рез-тів контролю:
-обговор-ня рез-тів а-ту з замов-м
-розробка проекту профілактич-х заходів
-прийняття рішень за рез-ми а-ту
-контроль за вик-ням прийнятих рішень.
8. Планув-ня а-ту: сут-ть, зміст та докум-не оформ-ня.
План-ня – визн-ня засобів для досяг-ня цілей а-ту. В процесі план-ня створ-ся 2 основні док-ти: заг-й план і програма перевірки. План як правило склад-ся з переліку робіт на основ-х етапах а-ту, а програма містить конкретні завд-ня і процедури перевірки кожного циклу госп-х операцій, рах-ку БО.Зміст планів повинен врахов-ти існуючі вимоги стандартів і передбачати:1) ознайом-ня з діяль-тю замовника, а-з поточних ек-х умов (зовн-х і внутр-х).2) отрим-ня знань про облікову систему, політику і процедури внктр-го контролю.3)визн-ня змісту часу і обсягу зд-ня а-ту 4) координацію і контроль виконуваних робіт.
Також а-р складає програму а-ту-док-т, що містить завдання а-ту для конкретного об`єкту, процедури необхідні для вик-ня постав-х завдань, обсяг і терміни їх вик-ня.
Узагаль-ня рез-тів план-ня а-ту оформ-ся доповід-ю запискою, в якій розг-ся наступні питання:
1)Короткий огляд діяль-ті замов-ка з виділенням основ-х партнерів. 2)Оцінка влас-го ризику в галузі і на під-ві. 3)Проблеми, що пов`яз-ні з нетиповими госп. операц-ми що потреб-ть допомоги експертів. 4)Призн-ня а=ї групи, графік вик-ня робіт, викор-ня комп`ютерів при пров-ні а-ту. 5) Заг-ні терміни вик-ня а-ту, строки зустрічей із кер-вомзамов-ка, дата завер-ня а-ту.
9. Поняття, види а-ких доказів та вимоги до них.
У відп-ті з нац.норм-вом №14 “Ад” його мета – встан-ня вимог і надання вказівок щодо к-ті, якості Ад, які необх.одержати ауд-ру при аудиті фін.звіт-ті. Він повинен одержати таку к-ть Ад, яка б забезпечила спромож-ть зробити необх.висновки, при викор-ні яких буде підготовлений АВ. Термін “Ад” означає інф-цію, одержану ауд-ром для виробл-ня думок, на яких грунт-ся підготовка АВ і звіту. Ад склад-ся з перв.док-тів, облік.запасів, які вкл.у фін.звіт-ть “+” підтверджувальна інф-ція з ін.джерел. Тести с-ми контролю – тести, що викон-ся для одерж-ня Ад щодо відповід-ті стр-ри, еф-ті функц-ня с-м обліку і внутр.контролю.
При одерж-ні Ад можливе впровадж-ня тестів с-ми контролю. Ауд-р повинен розглянути достат-ть, належ-ть Ад для обгрунт.оцінки розміру ризику невідпов-ті внутр.контролю. Аспектами с-м обліку, внутр.к-лю, щодо яких ауд-р отримує Ад, є стр-ра, тб.с-ми обліку, внутр.к-лю розроблені таким чином, щоб попереджати, виправляти або виявляти суттєві перекруч-ня. Функц-ня: с-ми існують і еф-но функц-ть протягом певного періоду
Твердження фін.звіт-ті можуть поділ-ся на категорії:
1.Наяв-ть (актив, пасив існують на конкр.дату)
2.Права і обов’язки (актив, пасив належать п-ву на певну дату)
3.Факт.події. (факт того, що була здійснна оп-ція чи подія, пов’язана з п-вом у конкр.період).
4.Повнота (нема невідображених в обліку активів, пасивів)
5.Оцінка (оцінка активів, пасивів зроблена вірно і вони відобр-ні в усіх суттєвих аспектах обліку за правильною в-тю)
6.Вимір (оп-ція в повному обсязі відобр.в обліку, а надх-ня і видатки – у відпов.періоді)
Надій-ть Ад залеж.від джерела їх отрим-ня (внутр., зовн), від їх х-тера. За х-тером є візуальні, докум-ні, усні докази. Ад, одержані безпосер.ауд-ром від рез-ту проведених тестів, надійніші, ніж одержані від прац-ків п-ва. Надійніші також письмові докази, ніж усні. Ауд-р, одерж-чи Ад, може застос.1 чи декілька процедур:
1.перевірка
2.спостереж-ня
3.опитув-ня, підтвердж-ня
4.підрах-к аналіт.процедур.
Перевірка склад-ся з вивч-ня бух.реєстрів, док-тів або мат.активів. Перевірка бух.реєстрів та док-тів надає Ад різного рівня надій-ті. До 3-х осн.категорій докум-х ауд.доказів, які мають для ауд-ра різні рівні надій-ті, належать: докум-ні, які створені і зберіг-ся у 3-х осіб; докум-ні, які створ-ся і зберіг-ся 3-ми особами, і зберіг-ся на п-ві; докум-ні, які створені і зберіг-ся на п-ві.
Спостереж-ня. Цей процес полягає в спостереж.процесу чи процедури, які викон-ся іншими особами. Пр: підрах-к мат.запасів безпосер.прац-ками клієнта, але після них не залиш-ся жодних ознак, того, що вони проводили з т.зору аудиту.
Опитув-ня – пошук інф-ції, яку можна отримати від осіб п-ва, які добре знають роботу п-ва або за його межами. Відповіді ауд-ру можуть дати інф-цію, якою він раніше не володів і в деякій мірі – це підтвердж-ні Ад.
Підрах-к – перевірка арифм.точності перв.док-тів або реєстрів обліку, або ж особистий підрах-к з боку А-ра.
Аналіт.процедури – аналіз найважл.рах-ків і співвідношень, вкл-чи підсумкові дослідж-ня відх-нь, які суперечать ін.інф-ції, що стос.справи або відх-ся від показ-ків, які слід очікувати.
10. Документування праці а-ра його необхідність та значення.
Докум.оформл-ня А.пров-ся на підставі статей 7,21 з-ну Укр.”Про АД” і нац.нормативу №6 “Докум.оформл-ня ауд.перевірки”, що затвердж.АПУ №73 від 18.12.98р. Згідно з цими док-тами, докум.оформл-ня А.скл-ся з 2-х видів док-тів:
-робочі
-підсумкові
Робочі док-ти – це записи, в яких ауд-р фіксує викор-ні процедури, тести, отриману інф-цію і висновки, зроблені при провед-ні А. Роб.док-ти пов.вкл-ти в себе всю інф-цію, яку ауд-р вважає важливою для вірного викон-ня перевірки і ця інф-ція повинна підтвердити заключ-ня, зроблені ауд-ром у висновку. Роб.док-ти виконують такі ф-ції:
1.забезп-ня обгрунт-ті ауд.висновку
2.Засвідч-ня відпов-ті провед-ня ауд.стандартам
3.Забезп-ня обгрунт-го планув-ня, контроля якості і повед-ня А.
4.Забезп-ня провед-ня А.на методолог.принципах.
5.Інструментарії для ауд-рів.
Роб.док-ція повинна вміщ-ти в себе опис всіх значних моментів і обставин, з якими зустрівся ауд-р в період провед-ня А. Вона повинна бути чіткою і ясною настільки, щоб по ній було легко зробити перевірку обгрунтовано зроблених висновків.
Роб.док-ція повинна відобр-ти такі відомості по кожному з об’єктів, що перевір-ся.
1.Використані методики і тести
2.Одержана інф-ція
3.Висновки
Роб.док-ти розробл-ся кожною АФ з урах-ням фахової підгот-ки ауд-рів, їх досвіду та прийнятої орг-ції ауд.процесу. Кожен роб.док-т повинен бути належним чином оформлений.
1.Мати реквізити АФ, № і дату дого-вору, на підставі якого пров-ся ауд.перевірка
2.Мати реквізити суб’єкта, що перевір-ся
3.Мати ідентиф.№ і нумерацію сторінок
4.Бути засвідченим ауд-ром, що проводить перевірку
5.Мати дату провед-ня ауд-ра
Роб.док-ція звичайно вкл:
1.Інф-цію про клієнта
2.Копії юр.первинних та ін.док-тів
3.Докум-цію про провед-ня А.
4.Інф-цію про повед-ня тесту с-ми контролю, процедури перевірки на суттєвість, ауд.свідч-ня
5.Висновки сторонніх ауд-рів або експертів тощо
Роб.док-ти по закінч-ню А.залиш-ся у ауд-ра, власністю якого вони є.
