146. Структура договору
Детальна структура договору може бути різною, проте його форма в
цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання
договорів. У преамбулі договору після зазначення назви та номера договору,
місця й дати його підписання, повинні бути наведені назви сторін,
які склали договір (замовник та
виконавець), прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені
кожної сторони.
Розділи: "Предмет договору" (вказується назва аудиторської послуги,
мета, масштаб аудиту.)
"Зобов'язання сторін" (зобов'язання, які бере на себе кожна зі
сторін).
"Порядок здавання та приймання робіт" -перелік, хар-ка та
послідовність процедур, які виконуються
"Термін виконання робіт" - дати початку та закінчення, терміни надання
результатів
"Вартість робіт та порядок розрахунків" - розмір та порядок
виплати винагороди
"Відповідальність сторін" умови відповідальності кожної сторони
" Реквізити сторін" - юридичні адреси та платіжні реквізити кожної
сторони.
"Особливі умови" -які не знайшли відображення попередніх розділах
договору.
147. Супутні аудиту послуги.
У відповідності з міжнародними нормативами до супутніх аудиту послуг
відносяться: 1) підготовка оглядів, пов’язаних з не фінансовою інформацією
(про ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп’ютерного
програмного забезпечення аудиту); 2) аналіз бухгалтерської
(фінансової) звітності; 3) виконання узгоджених процедур
по окремим рахункам БО, балансу (фінансовому звіту) або по бухгалтерській
(фінансовій) звітності у цілому; ці процеси можуть торкатись також не
фінансової інформації; 4) складання (підготовка) бухгалтерської
(фінансової) звітності (повної або часткової), а також іншої фінансової і
не фінансової інформації.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на
підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора
(аудиторської фірми).
В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських
послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.
Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з
дотриманням вимог Закону “Про АД”.
148. Суттєвість в аудиті
Інф-ія є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може
впливати на ек рішення кор-чів, які приймаються на підставі даних фін
звітності пі-в.
Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за певних
обставин, відсутності або перекручення змісту інф-ї.
Оцінка того, що є суттєвим, а що ні є справою проф судження аудитора.
Під час розробки плану перевірки аудитор приблизно визначає
суттєвість за операціями з метою кількісного визначення
суттєвих перекручень і помилок. Однак, необхідно аналізувати як
кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних
помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики, коли
цілком ймовірно, що користувач фін звітності
підприємства буде введений в оману цим описом, або існує помилка при
розкритті порушень вимог українського законодавства, коли цілком
ймовірно, що наступні після можливої перевірки податкової адміністрації
платежі до бюджету у вигляді штрафних санкцій і відповідно до цього
зміни звітності послаблять господарчу та фін стабільність клієнта.
Аудитору необхідно розглянути можливість існування помилок у пов'язаних
між собою сумах, котрі разом можуть істотно впливати
на фінансову звітність підприємства.
149. Суть аудиту і іст аспекти його становлення.
За історіографічними джерелами можна стверджувати, що аудит як незалежний
фінансовий контроль має багатовіковий період розвитку. Розвиток контролю
господарської діяльності пов'язаний із виникненням обліку у державах,
розташованих у долинах річок Ніл, Тигр і Євфрат, де облік вели на папірусі,
а в подальшому — на папері. Перша згадка про аудиторів належить до 1299 р.
24 березня 1324 р. Едуард II призначив трьох державних аудиторів.
В 1844р. у Великобританії виходить серія законів о компаніях, у
відповідності з якими вони були зобов’язані один раз на рік запрошувати
незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності і
звіту перед акціонерами. Такі ж рішення по обов’язковому незалежному аудиту
були прийняті у Франції в 1867р., США в 1887р., Німеччині в 1931р
На території України у складі царської Росії вже у 1811р. існував
державний контроль в особі державного контролера. Більш широке застосування
в Україні аудит отримав з виходом закону “Про аудиторську діяльність” (від
22.04.93року з послідуючими змінами і доповненнями) і створенням
Аудиторської палати України і Союзу Аудиторів України. Крім цього
регулюється ще законом “Про підприємства”.
Згідно з цим здійснювалася сертифікація аудиторів, засновувались
аудиторські фірми і видавалися ліцензії на цей винятковий вид діяльності.
Відповідно до Закону Україні "Про аудиторську діяльність" аудит провадиться
з метою визначення достовірності звітності суб'єктів господарювання,
обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим
нормативам. Згідно зі ст. 8 Закону про це має бути зазначено в
аудиторському висновку.
