Термінологія
Аудит (англ, audit) — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
Аудит бюджету — метод державного аудиту, що сприяє дотриманню діючого законодавства під час формування і виконання бюджету і дозволяє встановлювати причинно-наслідкові зв'язки виявлених порушень з метою своєчасного вироблення пропозицій по їх усуненню.
Аудит бюджету внутрішній — метод державного аудиту , використовуваний органами виконавчої влади в процесі формування проекту бюджету, виконання затвердженого бюджету і складання звіту про виконаний бюджет.
Аудит бюджету зовнішній — метод державного аудиту, використовуваний контрольно-рахунковими органами, створюваними законодавчою (представницькою) владою, що дозволяє визначити ступінь достовірності інформації виконавчих органів влади про виконання бюджету за звітний фінансовий рік або про прогнозовані параметри соціально-економічного розвитку країни, показників бюджетного проектування на майбутній фінансовий рік (або роки). Аудит бюджету зовнішній містить у собі аудит звітності, аудит відповідності й аудит ефективності формування державних (муніципальних) доходів, використання державних (муніципальних) фінансових ресурсів і державної (муніципальної) власності.
Аудит звітності — метод зовнішнього державного аудиту, що є складовою частиною фінансового аудита, у результаті проведення якого орган зовнішнього державного фінансового контролю в звітному році повинний дати підтвердження парламентові і громадськості про те, що виконавча влада належним чином здійснює ведення рахунків і облікової документації при витраті бюджетних засобів і представляє достовірну фінансову інформацію про виконання бюджету.
Аудит відповідності — метод зовнішнього державного аудиту, що є складовою частиною фінансового аудита, у результаті якого органом зовнішнього державного фінансового контролю в звітному році аналізується фінансова діяльність суб'єкта відомчої структури витрат бюджету по виконанню бюджету з метою визначення її відповідності вимогам законодавчих і інших нормативних правових актів, запропонованим умовам і встановленим правилам. Результатом аудита відповідності є відповідь на питання про законність і цільове використання бюджетних засобів у звітному фінансовому році, тобто відповідність показників виконаного бюджету показникам закону про бюджет, затвердженої законодавчої (представницької) владою.
Аудит ефективності використання державних коштів — метод державного фінансового контролю, у ході якого дається оцінка ефективності управління фінансовими потоками і державною (муніципальною) власністю, а також ефективності податкового адміністрування.
Аудиторський контроль — незалежний позавідомчий фінансовий контроль, проведений аудиторською фірмою, що зареєстрована на здійснення аудиторської діяльності. Основна задача — установлення достовірності, повноти і реальності бухгалтерської і фінансової звітності і дотримання фінансового законодавства.
Внутрішній державний аудит — фінансовий контроль, здійснюваний у рамках системи виконавчих органів державної влади.
Державний фінансовий контроль — не самоціль, а обов’язковий елемент управління, мета якого полягає у своєчасному виявленні відхилень від прийнятих стандартів, порушень принципів законності, ефективності, доцільності і економності управління фінансовими ресурсами, що дозволяє у кожному конкретному випадку внести відповідні корективи, посилити відповідальність уповноважених осіб, отримати відшкодування збитків та перешкодити або ускладнити повторення виявлених порушень у майбутньому.
Дата підписання акта інспектором (ревізором) — дата, проставлена на акті інспектора (ревізора) при його підписанні, після якої припиняються всі дослідження інформаційних матеріалів, зв'язаних із проведенням даного контрольного заходу, після закінчення якої в акт не може бути внесено жодної зміни, не обговореного з об'єктом контролю.
Дата представлення бухгалтерської звітності — день фактичної передачі бухгалтерської звітності суб'єкта господарювання її користувачам або дата відправлення, позначена на штемпелі поштової організації. Під датою представлення бухгалтерської звітності користувачам розуміється найбільш рання з наступних чотирьох можливих дат:
• дата передачі бухгалтерської звітності засновникам, учасникам, учасникам юридичної особи відповідно до установчих документів;
• дата передачі бухгалтерської звітності територіальним органам статистики по місцю реєстрації суб'єкта господарювання;
• дата передачі бухгалтерської звітності в інші адреси відповідно до законодавства України;
• дата опублікування бухгалтерської звітності.
Дата складання бухгалтерської звітності — останній календарний день у звітному періоді; дата, на яку закриваються рахунки, облікові регістри, складаються баланс і бухгалтерська звітність.
Докази — інформація, отримана інспектором (аудитором) у ході контрольного заходу від економічного суб'єкта, що перевіряється, і третіх осіб, або результат її аналізу, що дозволяють зробити висновки і виразити власну думка аудитора.
Документ первинний — бухгалтерський документ, що складається в момент здійснення фінансово-господарських операцій і є першим свідченням їх здійснення, початком облікової реєстрації.
Документація бухгалтерського обліку — сукупність матеріальних носіїв інформації, що складається економічним суб'єктом по встановленим вимогам під час ведення ним бухгалтерського обліку: первинні облікові документи, зведені облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, дані внутрішньої бухгалтерської звітності.
Документи виправдувальні — документи, що дозволяють і підтверджують правомочність проведення фінансово-господарської операції, що перевіряється.
Достовірність бухгалтерської звітності — ступінь точності даних бухгалтерської звітності, що дозволяє компетентному користувачеві робити на її основі правильні висновки про результати діяльності суб'єктів господарювання і приймати обґрунтовані на цих висновках рішення.
Зовнішній державний аудит —аудит, здійснюваний функціонально й організаційно незалежними у своїй діяльності від виконавчих органів державної влади спеціально створеними законодавчою (представницькою) владою органами фінансового контролю за своєчасним виконанням дохідних і видаткових статей бюджету і бюджетів позабюджетних фондів по обсягу, структурі і цільовому призначенню; визначення ефективності і доцільності витрат державних засобів і використання державної власності.
В Україні такий контроль здійснюється Рахунковою палатою.
Звіт про результати контрольного заходу — підсумковий (зведений) документ про результати проведеного контрольного заходу, висновках і пропозиціях по ньому.
Експертиза документа — перевірка дійсності, достовірності, повноти і відповідності установленим вимогам розглянутого документа.
Ефективність використання фінансових засобів і інших ресурсів — співвідношення результатів діяльності по досягненню поставленої мети з обсягом використаних ресурсів. У ході проведення контрольних заходів головна увага звертається на доцільність і економічну ефективність витрат, на основі аналізу фінансово-господарської діяльності виробляються конструктивні пропозиції і рекомендації зі скорочення нераціональних витрат.
Інвентаризація — перевірка фактичної наявності (стану) майна, засобів і зобов'язань і порівняння їх з даними бухгалтерського обліку.
Інспектор (лат. inspector — спостерігач, доглядач) — посадова особа, уповноважена проводити контрольно-ревізійні заходи в межах компетенції контрольного органа і діючого законодавства, а також нормативних правових актів.
Інструкція — документ, що має обов'язковий до виконання характер, регламентуючий порядок визначеної законами, указами, постановами і іншими нормативно-правовими актами діяльності.
Інформація облікова — інформація про об'єкти обліку господарюючого суб'єкта, що характеризують ці об'єкти з кількісної або якісної сторони. (Під об'єктами бухгалтерського обліку розуміють майно господарюючого суб'єкта, його зобов'язання і господарські операції, здійснювані ним у процесі його діяльності). Інформація використовується для складання бухгалтерської звітності, проведення аналізу і управління.
Класифікація аудиту— розподіл аудиту як форми фінансового контролю за визначеними однорідними ознаками на види:
• за організаційними — на планові і позапланові; за часом, спрямуванням тощо.
Контроль (фр. controls) —функція системи управління економічними процесами, що полягає у виявленні відхилень фактів про досліджуваний об’єкт від прийнятих стандартів, норм на можливо більш ранній стадії, з метою вживання коригувальних заходів, одержання відшкодування заподіяного збитку і залучення винних до відповідальності, здійснення заходів щодо запобігання таких порушень у майбутньому.
Контроль бухгалтерський — порівняння створених записів у бухгалтерських документах з дійсним положенням фінансово-господарської діяльності. Здійснюється бухгалтером.
Контроль бюджетний — органічна складова частина державного фінансового контролю, за допомогою якого перевіряється формування, розподіл і використання бюджетних коштів в процесі складання проекту бюджету, його розгляду, виконання і складання звіту.
Контроль відомчий — складова частина внутрішнього державного фінансового контролю, здійснюваного в міністерствах, відомствах і галузях діяльності в порядку підвідомчості (підпорядкованості).
Контроль документальний — контроль, в основі якого лежить вивчення, систематизація й аналіз різних облікових і інших документів.
Контроль попередній — здійснюється до здійснення фінансово-господарських операцій, зв'язаних з витратою матеріальних і коштів з метою попередження можливих фінансових і інших порушень.
Контроль наступний — проводиться після здійснення фінансово-господарських операцій (у тому числі і перевірених у порядку попереднього контролю). По його результатах визначаються стан виробничого, фінансово-господарського й іншого видів діяльності.
Контроль термінів виконання — систематична перевірка й оцінка інспектором (ревізором) виконання заходів, запропонованих обревізованому об'єктові господарювання актом ревізії.
Контроль поточний (оперативний) — контроль, що полягає у визначенні реального стану об'єкта фінансового контролю під час виконання господарської операції (виконання бюджету).
Контрольний захід — загальний термін, що включає в себе види і методи контрольної діяльності (комплексна ревізія, тематична перевірка, оперативний контроль і т.д.).
Конфіденційність інформації — принцип аудиту, що полягає в тому, що аудитори зобов'язані забезпечувати збереженість документів і інформацію про підконтрольний об’єкт, не розголошувати її без згоди власника, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Принцип конфіденційності повинний дотримуватися неухильно, навіть якщо розголошення або поширення інформації про економічного суб'єкта, що перевіряється, не наносить йому матеріального або іншого збитку.
Методика аудиту— послідовність використання методів і прийомів, чіткий опис способу виконання контрольних процедур і підготовка заключного документа за підсумками проведеного аудиту.
Методичні вказівки — документ, що встановлює порядок виконання робіт, заходів і інших дій з урахуванням вимог закону, техніко-економічних норм і нормативів, інших контрольних і аудиторських стандартів.
Методологія — вчення про метод наукового дослідження, структуру, логічній організації і способи діяльності; принципи побудови методів, їх наукове узагальнення.
Моніторинг (англ. monitoring) — спостереження, оцінка, аналіз і прогноз стану окремих процесів, а також природного і суспільного середовища в цілому.
Наступний контроль — комплекс перевірок, що базуються на організаційно-правових, інформаційних, методичних основах, проведених після завершення звітного фінансового року, і аналітичних заходів, що дозволяють виявити помилки і виробити пропозиції по їх попередженню.
Нестача — невідповідність по товарно-матеріальних цінностях і коштам, фактичні дані нижче облікових. Визначається під час інвентаризації.
Незаконне використання бюджетних коштів — напрямок і використання бюджетних коштів з порушенням бюджетного законодавства.
Обстеження — метод аудиту, що полягає в ознайомленні контролюючих органів зі станом визначеного напрямку, матеріального об’єкту, питання фінансово-господарської діяльності.
Об'єкт контролю — господарюючий суб'єкт, юридична чи фізична особа, на яку спрямовані контрольні дії суб’єкта контролю.
Об'єктивність — принцип, незалежна позиція у відносинах між аудитором, контролером і підконтрольним суб’єктом, що ґрунтується на умові, що факти, установлені аудитором, будуть спиратися тільки на фактичні матеріали, установлені під час проведення контрольного заходу, відповідно до діючих правил, прийнятими принципами і практикою. Об'єктивність досягається неухильним дотриманням правових норм, одержанням репрезентативного обсягу фактичного матеріалу через аудиторські процедури (інспекції, огляди, опитування, одержання письмових пояснень, аналіз документів, фінансової звітності і статистичної інформації).
Оцінка експертна — кількісні і якісні оцінки процесів і явищ, економічних величин, показників, виконувані експертами на основі суджень. Експертів запрошують за умов необхідності отримання спеціалізованих знань в інтересах результатів аудиту.
Перекручування бухгалтерської звітності — невірне відображення і представлення даних у бухгалтерській звітності в зв'язку з порушенням з боку персоналу господарюючого суб’єкта установлених нормативними документами правил ведення й організації бухгалтерського обліку і підготовки бухгалтерської звітності.
Помилка в бухгалтерському обліку і звітності — ненавмисне порушення правильності даних обліку і звітності, зроблене в результаті арифметичних або логічних погрішностей в облікових записах, пропуску або неправильного представлення фактів господарської діяльності, наявності і стану майна, розрахунків і зобов'язань.
Перевитрата коштів — перевищення витрат коштів над запланованими на основі норм, кошторисів, бюджетів.
Планування контрольних заходів — визначення цілей, вироблення методів, конкретизація області і меж проведення контрольного заходу, розрахунок часу на дослідження й інші процедури, виконання яких необхідно для досягнення поставлених цілей.
Превентивні міри — дії юридичних, фізичних осіб або органів державної влади і управління, спрямовані на попередження небажаних для них процесів або явищ (наприклад, збільшення фіскальних виплат або фінансових ризиків).
Попередній контроль — контроль за формуванням, обговоренням і затвердженням бюджетів у формі закону (рішення), а також законів (рішень) по інших бюджетно-фінансових питаннях, який передує такому затвердженню.
Принципи державного фінансового контролю — основні вихідні умови, яким у відповідності зі стандартами ІНТОСАІ повинний відповідати державний аудит:
• законність, що означає неухильне і точне дотримання норм і правил, установлених чинним законодавством, всіма органами, що здійснюють державний аудит, його посадовими особами;
• незалежність: органи державного аудиту та співробітники незалежні організаційно та функціонально в частині здійснення контрольної діяльності від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також від політичних і інших суспільних об'єднань.
• об'єктивність, означає, що державний аудит здійснюється фахівцями з використанням фактичних документальних даних у встановленому законодавством порядку, шляхом застосування методів, що забезпечують одержання повної і достовірної інформації;
• відповідальність, означає, що до правопорушників фінансового законодавства застосовуються міри правової відповідальності;
• гласність, що означає відкритість і доступність для суспільства і засобів масової інформації даних про результати контрольних і експертно-аналітичних заходів, проведених у рамках державного аудиту за умови збереження державної, комерційної таємниці;
• системність, що означає єдність правових основ контрольної й експертно-аналітичної діяльності, здійснюваної в рамках державного аудиту, нормативно закріплену організацію взаємодії органів, що здійснюють державний аудит, нормативно встановлену періодичність його здійснення.
Перевірка — метод аудиту, що представляє собою контрольну дію або дослідження стану справ на визначеній ділянці діяльності організації, що перевіряється.
Існує кілька видів перевірок: документальні, вибіркові, комплексні, камеральні, виїзні.
Перевіркою документальною встановлюється правильність, законність і доцільність господарських операцій.
Перевірка вибіркова передбачає вивчення визначеного питання не шляхом суцільної перевірки всіх об'єктів, а за допомогою обстеження положення справ менш ніж 100 % з них.
Комплексними перевірками в практиці державного аудиту називають перевірки, проведені з метою одночасного вивчення деякої сукупності взаємозалежних між собою питань та участі декількох суб’єктів контролю.
питання або переконатися у достовірності тієї або іншої інформації, що надійшла в орган державного контролю.
Перевірка камеральна, проводиться за місцем перебування податкового органа на основі податкових декларацій і документів, які є для вирахування і сплати податку.
Перевірка виїзна Виїзні перевірки здійснюються контрольними органами у виді тематичних перевірок, перевірок повноти надходження, бюджетних і позабюджетних коштів, а також експрес-перевірок, що проводяться у формі оперативного контролю, як правило, для підтвердження результатів камеральних перевірок. Виїзні перевірки здійснюються у формі попереднього, поточного і наступного фінансового контролю.
Поточний (оперативний) контроль — захід, проведений відповідальним виконавчим і (або) контрольним органом, одночасно з фінансово-господарською операцією, що дозволяє своєчасно аналізувати виявлені відхилення та впливати на хід подій, усуваючи ці відхилення.
Програма (гр. programme — оголошення, розпорядження) контрольного заходу — план наміченої діяльності; повинний відображати: підставу для проведення контрольного заходу; мету і предмет, питання, що охоплюють зміст контрольного заходу; перелік об'єктів, що перевіряються; терміни початку і закінчення проведення; склад відповідальних виконавців; терміни представлення звіту за результатами контрольного заходу на розгляд або твердження.
Рахункова палата України — постійно діючий орган державного фінансового контролю, утворений при Верховній Раді і підзвітний їй. У своїй діяльності керується Конституцією України, законом «Про Рахункову палату України», іншими законами . У рамках задач, визначених чинним законодавством, Рахункова палата України має організаційну і функціональну незалежність.
Раціональність (лат. rationalis — розумний, доцільний, обґрунтований) — практична або теоретична обґрунтованість конкретного способу рішення задачі, проведення роботи, виконання заходів, здійснення інших дій використання фінансових або інших ресурсів, досягнення поставленої мети.
Рівень істотності — граничне значення перекручування бухгалтерської звітності, починаючи з якої кваліфікований користувач цієї звітності не зможе робити на її основі правильні висновки і приймати правильні економічні рішення; кількісна характеристика істотності.
Ревізія (лат. revisio — перегляд) — метод фінансового контролю по документальній і фактичній перевірці законності, доцільності й ефективності зроблених фінансових операцій у перевіряємому періоді, правильність їхнього відображення в бухгалтерському обліку і звітності, а також законності й обґрунтованості дій посадових осіб при їх здійсненні.
Ревізії планові передбачаються в планах контрольного фінансового органа.
Ревізії позапланові призначаються контрольному фінансовому органові відповідними дорученнями визначених законодавством осіб.
Ризик аудиту— суб'єктивно обумовлена імовірність існування істотних перекручень бухгалтерського рахунку, статті балансу, до їх виявлення системою внутрішнього контролю або при припущенні, що внутрішній контроль відсутній, характеристики ступеня схильності до можливих перекручень рахунка бухгалтерського обліку, статті балансу, класу факторів господарської діяльності і бухгалтерської звітності в цілому.
Ризик невиявлення — суб'єктивно обумовлена імовірність того, що застосовувані в ході перевірки контрольні процедури не дозволять виявити реально існуючі помилки, що мають істотний характер окремо або в сукупності.
Ризик системи внутрішнього контролю —імовірність того, що існуючі на підприємстві, системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю не будуть вчасно виявляти і виправляти перекручування, що є істотними окремо або в сукупності, і (або) перешкоджати виникненню таких порушень.
Розкрадання — зроблене з корисливою метою протиправне безоплатне вилучення чужого майна на користь винної або іншої осіб, що заподіяли збиток власникові цього майна.
Санкції фінансові — заходу примусового впливу, виражені в грошовій формі, застосовувані до господарюючих суб'єктів за порушення ними діючого законодавства. За видами санкції поділяються на неустойки, штрафи, пені.
Система бухгалтерського обліку — сукупність конкретних форм і методів, що забезпечують можливість для даної організації вести облік свого майна, зобов'язань і господарських операцій у грошовому вираженні шляхом суцільного, безперервного, документального і взаємозалежного їхнього відображення в облікових регістрах на підставі первинних документів, тобто здійснювати ведення бухгалтерського обліку, а також формувати бухгалтерську звітність.
Система контролю — взаємопов’язана сукупність суб’єкту контролю, об’єкту контролю та контрольні дії.
Стандарт (англ. standard — норма, зразок, мірило) — затверджуваний компетентним органом нормативно-технічний документ, у якому встановлюються для загального і багаторазового використання правила, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їхніх результатів, і який спрямований на досягнення максимального ступеня упорядкування у визначеній області; типовий зразок, еталон, модель, прийняті за вихідні для зіставлення з ними інших предметів (товарів, виробів).
Суб'єкт контролю — юридична особа, інституція, контрольний орган, посадова особа, група фахівців, що проводять контрольний захід, спрямовуючи контрольні дії на об’єкт контролю.
Факт господарського життя — дія або подія в діяльності господарюючого суб'єкта, що включає в себе господарські операції, які змінюють склад його активів, пасивів або фінансових результатів.
Фінансовий аудит — метод державного фінансового контролю, що виконується під час комплексу контрольно-ревізійних і експертно-аналітичних заходів, проведених органом зовнішнього державного фінансового контролю у всіх суб'єктах відомчої структури витрат бюджету з метою встановлення ступеня достовірності фінансової звітності. Також проводиться і фінансовий аудит бюджетів позабюджетних фондів.
Шахрайство — злочин у сфері економіки, спрямований проти власності, що представляє собою розкрадання чужого майна або придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою.
Шахрайство в бухгалтерському обліку — навмисна дія або бездіяльність, спрямована на перекручування бухгалтерської звітності.
