142. Україна з країнами Балтії.
Країни Балтії: Естонія, Литва, Латвія.
Естонія: експорт - 51,1 млн., продукція борошномельно-круп’яної промисловості-2%, цукор та вироби з цукру-2%, продукти неорганічної хімії-3%, фармацевтичні продукти-4%, каучук та гумові вироби-4%, чорні метали-35%, вироби з чорних металів-7%, котли, механічне устаткування-5%, локомо-тиви, трамваї, залізнодорожні частини-14%; імпорт – 96 млн., рибна продукція-42%, молоко, молочні продукти - 3%, паливомінеральне, нафта-11%, пласт-маси та вироби з них-3%, бумага.артон-5%, чорні метали-4%, вироби з чорних металів - 4%, котли, механічне устаткування - 3%.
Латвія: експорт - 77,9 млн, хлібна продукція-2%,продукція неорганічної хімії-3%, органіяні хім.сполуки-7%, фармацевтична продукція-2%,білкові речовини крахмали, ферменти-5%,каучук та гумові вироби-4%, БУМАГА, КАРТОН-8%, чорні метали-20,46%, вироби з чорних металів-8%, котли, механічне устаткування-4%, залізнодорожне устаткування-5%; імпорт - 45,7 млн, паливо мінеральне, нафта-28%,органічні хім.сполуки-3%, фармацевтична продукція-5%, пластмаси та вироби з них-3% , дере-вина та вироби з неї-8%, бумага.артон-13%,котли, механічне устаткування-5%, залізнодорожне устаткування-3%.
Литва: експорт - 101,7 млн,молко та молучні продукти, мед, яйця-4%, зернові хліба-3%,продукція неорганічної хімії-4%, фармацевтична продукція-1%, каучук та гумові вироби-2%, кожевенна сировина-5%, бумага, картон-3%, чорні метали-17%, вироби з чорних металів-8%,котли, механічне устаткування-6%, залізнодорожне устаткування-11%; імпорт - 239,8 млн, рибна продукція - 12%, паливоміне-ральне, нафта-70%, пластмаси та вироби з них-2%, бумага, картон-1%,котли, механ устатк - 4%.
145. Україна з Казахстаном.
Експорт - 89млн: цукор та конд.вироби –3%, алкогольні та безалкогольні напої-2%, сіль, сірка, ва-пно, цемент-5%, фармацевтична продукція-5%, хімічна продукція-5%, чорні метали-5,5%, вироби з чорних металів-10%, котли, мехінічне устаткування-15%,літальні апарати, космічні прибори., їх частини-22%.
Імпорт - 345,6 млн.: сіль, сірка, цемент, штукатурні матеріали-1%, паливо мінеральне, нафта-92%, чорні метали-4%.
140. Україна з Російською Федерацією.
У відносинах У. з країнами СНД найбільше уваги приділяється розвитку у.-рос. торговельно-економ. відносин. 31.05.97 було підписано широкомасштабний політичний логовір, який юридично закріпив зобов’язання Росії поважати незалежність У. і став правовою базою, на якій грунтувати-муться двосторонні відносини. Позитивним у двосторонніх відносинах є пожвавлення міжпарламентських зв’язків. Росія погодилась на делімітацію кордону з Україною. Росія є головним торговим партнером У. Підписана у 1998 програма економічного співробітництва на період до 2007 р. здійснюється повільно. Окремі впливові особи Росії, представники Державної Државної думи досі не відмовилися від претензій на Крим і Севастополь. Основним напрямом розвитку укр.-рос. відносин є формування міжнародно-правової бази для повноцінної реалізація всього комплексу взаємовідносин з Росією. З часу існування У. і Російської Федерації між ними підписано 80, угод, з них 46 економ. хар-ру. Перспектиним напрямом розвитку торгівельно-економ. відносин є налогодження прямх зв’язків з регіонами (суб’єктами) Росії. Підписані та діють угоди про співробітництво з Республікою Башкоркостан, Республікою Саха, Республікою Татарстан. Серед перспективним напрямів розвитку економічного співробітництв є створення укр.-рос. фінансово-промислових груп.
Експорт – 2905,5 млн дол: м’ясо, м’ясні продукти-6%, продукція енорганічної хімії-6%, каучук та гумові вироби-5%, бумага та картон-2%, чорні метали-16%, вироби з чорних металів-11%, котли, механічне устаткування-15%, суда, човни, та інші плавучі засоби-3%.
Імпорт – 7064,2 млн: рибна продукція-1%, мінеральне паливо, нафта-73% каучук та гумові вироби-3%, бумага, картон-1%, чорні метали-1%, котли, механічне устаткування-6%, засоби наземного транспорту-3%.
147. Україна з Центральною та Східною Європи.
За останні роки спостерігається суттєве збільшення товарообороту між У. і країнами Центрально-Європейської зони вільної торгівлі (CEFTA). Особливо швидкими темпами розширюють торгівельно-економічне співробтництво з У. Польща , Угорщина, Румунія. Зростає обсяг інвестицій в економіку У. з країн CEFTA, Болгарії та Румунії, а також інвестицій з України в цей регіон.
У структурі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металурргійної промисловісті, тепловози, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо. Залізну руду Україна ви-возить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Словаччини, ФРН, Угорщини, Румунії.
З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автошини, побутові електроприлади, медикаментами тощо.
Українською стороною здійсено суттєві кроки по приєднанню У. до CEFTA., статус спостерігача при CEFTA не дає особливих можливостей для приєнання У. до цієї Угоди. На даному етапі для У. доцільним є укладання двосторонніх угод про вільну торгівлю з країнами-членами цієї Угоди. Тому було проведено кілька раундів консультацій стосовно можливості укладання Угоди про вільну торгівлю з Польщею, Чехією, Словаччиною,Угорщиною, Словенією. Проведено аналіз можливостей щодо ідентифікації митних процедур, порядку збору та обробки статистичної інформації, підготовлено пропозиції щодо списку товарів-винятків з цих угод.
76. С/г України. Сучасний стан, пробле-ми та перспективи розвитку.
У с/г використанні знаходиться близько 78% загальної земельної площі У (60,4 млн.га). Площа під зерновими культурами поступово зменшується, а під кормовими, технічними та овочевими — зростає. Під зерновими культурами — 14,1, технічними — 3,7, картоплею і овоче-баштанними — 2,1 і кормовими культурами — 10,9 млн. га. Площа чистих парів становила 1,5 млн. га.
Україна займає провідне місце за рів-нем територіальної концентрації посівних площ технічних культур. Їх частка становить 12,1% посівних площ. Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець. Вирощують також коноплі, льон-кудряш, тютюн , хміль, ефіроолійні та лікарські рослини.
Україна є одним з найбільших виробників зерна в Європі, у цій галузі домінує суспільний сектор ( 93% валового збору), підсобні господарствва населення виробили його близько 6, в селянські (фер-мерські) господарства - лише 1,2%. Зернові культури займають провідне місце в структурі посівів (останніми роками 42 — 47%). В Україні вирощують майже всі зернові культури, але структура їх посівів має певні ві-дмінності у зонах, що пов’язано з неод-наковими природно-економічними умовами. Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп’яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і овес, зернобобо-вими — горох. Зернове господарство в Україні в цілому розміщене раціона-льно, відповідно до особливостей її природно-економічних зон. На Поліссі найбільше висівать озимого жита, пшениці і зернобобових, переважно люпину, в лісостепу- озимої пшениці і кукурудзи на зерно повної стиглості та зернобобових, головним чином гороху, в степу озимої пшениці і кукурудзи на зерно повної стиглості, ячменю і рису. У передгірних і гірських районах Криму переважають озима пшениця і озимий ячмінь, а в передгірних і гірських районах Карпат – озима Пшениця, кукурудза і зернобобові. Найвища кон-центрація посівів зернових у степовій і лісостеповій зонах-відповідно 48 і 44%.
Цукровий буряк — основна технічна культура України. В країні знаходиться 192 цукрових заводи. При piвнi споживання 50 кг на одну людину в piк більше половини виробленої продукції країна мала б змогу експортувати. Оптимальні умови в Україні для вирощування буряків у лісостеповій зоні (Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Полтавська, Харківська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська, Рівненьська, Во-линська, Львівська і Сумська області). Невеликі посіви цукрових буряків є в північному степу. В україні найбільший у світі масив посівів цукррових буряків, тобто вона має компактну сировинну зону.
Україні є зони гарантованого виробництва овочів, зокрема навколо великих міст зонального овочівництва. Спеціалізовані господарства навколо Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова, Запоріжжя, а також у Донбасі й Криму дають основну частину товарних овочів. Навколо Києва та iнших міст існує овочівництво закритого грунту (теплиці на штучному грунті та гідропоніці, парники всіх видів, шампінь-йонниці тощо), звідки надходить продукція взимку та навесні. На поливних землях України вирощують понад 70 % ycix овочів.Овочівництво в Україні поширене скрізь, але найбільше в степу.
Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною галуззю і має в приміських зонах, особливо більших і найбільших міст, молочно-м’ясний напрям. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м’ясне тваринництво, у південних районах переважає м’ясо-молочне. Поблизу крупних споживачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока. Поголів’я великої рогатої худоби становило на початку 1996 р. 17,7 млн. голів Найбільша густота худоби у Карпатах і Лісостепу; далі йдуть Полісся і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи.Свинарство сконцентровано у великих вузь-коспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших міст. Поголів’я свиней в Україні становить 13,1 млн. голів. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у Степу — сальну спеціалізацію.
Вівчарство — найменш інтенсивна галузь тваринництва (4,1 млн.).У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських — м’ясо-вовняну.
Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво (9,4 млрд шт.) За формальними ознаками через відсутність фосфорних добрив і сиро-вини для їх виробництва , урожайність наближатиметься до рівня природної родючості грунтів, яка має тенденцію до падіння, з темпом двід 3,4 до 2,4 ц/га.Можливості щодо збільшення по-сівів продовольчого зерна у найсприятливіших районах є обмеженими.Галузі тваринництва, як і усі інші зазнали удару від дезінтеграції АПК , але все ж вони спроможні від-новити вир-во своєї продукції при наявності відповідних зернофуражних ресурсів.
148. Зв’язки з країнами світу в галузях транспор.
Транспорт повинен сприяти якнайшвидшій інтеграції України в загальноєвропейську економічну систему, що потребує створен-ня залізничних та автомобільних шляхів з центральних частин За-хідної Європи — у країни СНД, з півночі Західної Європи — у країни Близького Сходу. Основні магістралі з Донбасу йдуть на Москву через Харків — Курськ Куп’янськ — Валуйки — Єлець, Кіндрашівка — Валуйки: на захід — через Харків на Львів; через Мерефу та Ворожбу в західні області та Санкт-Петербург, у Кривий Ріг через Ясинувату — Дніпропетровськ. У південному напрямку залізниці пролягають до портів Азовського і Чорного морів, а також, на Кав-каз через Ростов-на-Дону, до Поволжя на схід проведена магі-страль Куп'янськ — Лиски. Україна сполучена з Молдовою залізницями Роздільна — Тирасполь — Бендери — Кишинів та Кам'янепь-Подільський — Бельци — Рибниця. Значно розширила-ся мережа приміського заліз-ничного сполучення. Україна має моря, які з'єднуються з Середземним морем через протоку Босфорі Мармурове море і протоку Дарданелли. Для поліпшення зв'язків України з Північним Кавказом споруджено залізнично-паромну переправу через Керченську протоку. Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін. Великі портові міста на берегах Азовського моря — Маріуполь, Бердянськ тощо. Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зов-нішньоекономічні зв'язки країни. Основними експортними вантажами є кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо; імпортними — машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси та ін.
147. Україна і найб. розвинуті країни Європи.
Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами Європи.Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце займає Німеччина ( зовнішньоторгівельний оборот-1,9 млрд). значний товарообіг має У. також з Італією, Великобританією, Нідерландами, Францією (зовнішньоторгівельний оборот відповідно 958 , 312 , 279 та 419 млн дол). Вони отримують з України про-мислову продукцію і промислову сировину: залізну і рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алма-зи,велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а такожцукор, льоноволокно, олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, а УкраїніВеликобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини. До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію. До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металооб-робні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства.
23.Мінераьні ресурси-це сукупність запасів корисних копалин, у недрах Землі (району, регіону іт.д.) придатних до використання в різних галуззях господ.
Корисні копалини- це мінеральні утворення в земній корі з певним хім. складом і фізич. властивостями які вик-тсья людиною в господар. діяльн. Корисні копалини розрізняються за якісю, глубиною заля-гання, вмістом корисн компонент у породі тощо
Наприклад: при спалюванні одного кг. вугілля Донецького басейна виділяється 7-8тис. кКалл тепла (а Печорского басейна 4-9).
В У. є багато різноманітних мінер. ресурсів:
Паливні ресерси 1.Камене вугіля видобувається в Донбасі та Львів.-Волин. басейні В Донб. Зосеред-жено 98% кам. Вугілля У.: 25%-коксується 30%-антрацити, 30%-довгопламене. Глубина залягання-500-700 м. (макс 1200), товщіна шарів 0,5-2м. Лисичанськ-довгопламене, Червоноа-рмійськ -газове, біля Донецька, Маківвки, Кадіївки-коксівне. В Львів-Волин. 2% вуглля. Буре вугілля використо-вується як добриво для одержання рідкого паливо, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровсь-кий басейн-2(2,4) млр.тон відкритий видоботок. Дніпропетровсько- Донецька вугільна провінція- 0,9 млрд.тон. Донецк басейн-0,3 млрд.тон. Є також (буре) в Закарпатті і поділлі.
Нафта і природний газ: Найб.запаси- на прикарпатті, Дніпр-.Донецк.( Прилуцьке й Леляківське-Черн.обл. Рибальське і качанівьке- Сумсь. Обл., Рад-ченківський-у Полт. обл) районі і причорноморі (Галиценське, Шмітта, Штормовоє, Тархнкуцьке Дельфін.(на шельфі Чорного моря), Керчінскоє, Казантіпскоє, стрелковоє (на шельфі Азовського)) . Газ-біля Юльєвки, Шебелинки й Кигічівки а также у Дніпро. Полт, Сумськ. Обл, Дашава і Калуш (Передкарпаття.).
Торф: сировина для паливної і хім.пормислов. з нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт, тощо. В У. відомо понад 2500 родовищь торфу зосереджено в Поліссі, толщіна шарів 10-15м. Ірдинське (Черк. Обл) Замглай, Брюховецьке тощо.
Поклади горючих сланців-3,7 млрд.тон. Бовтинське В Карпатах. Поблизу Олександріївки.
Металеві корисні копалини: Залізна руда: Кри-воріжський басейн налічує понад 60 родовищ залізних руд з загальними запасами 18,7млрд.тон Добувають кар’єрним і шахтним способами. Вміст заліза у верхніх щарах 30-40%, у глибиних-50-60%. Тут видобувається 90% руди .Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полт.обл.Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза 36% запаси 4,5 млрд.т Білозерський залізорудний район (вміст заліза-58-60%, запаси 2,5млрд.т Керченський залізрудний район має юурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю, запаси-1,8 млрд.т. Видобуток откритим способом вміст-40-50%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза-30-33%.
Хромові руди відкриті у побужжі Кіровоградської обл.; глтбина залягання 60-160м. Вони використо-вуються для вир-ва нержавіючої сталі.
Марганцеві руди: Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запор.обл., Хощеватьське- у Кіровоградській, Бурштинське-в Івано-Франковськ. Тощо. Нікопольське, Велике ТокмацькеЮ Орджоні- кідзевське та Інгулецьке родовища входят до складу Придніпровського марганцевого басейну, глибина залягання 15-120 м, товщина шарів від 10см до 6 м.
Титан входитьдо складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил тощо). Це легкий метал, що вик-ться в літако- і ракетобудуванні. Основні поклади- в Житомір., Київськ. Чернигівській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано -цирконіве родовища.
Алюмінієві руди- алуніти, нефеліни і боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська обл.) та Висо- копільському (Дніпроп.обл.) родовищах, алуніти-на Закарпатті, нефеліни- у Приазов’ї
Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, осоьливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоград.обл й Придніпровському в Дніпроп.обл.
Барит є різновидом поліметалевих руд; його поклади знайдені в Закарпатті.
Ртуть вид-вають на Донеччи-ні(Микитівка) і Закарп.
Золото збираються видобувати в Сергіївкі, Широкій Балці, Балці Золота, Самоткане та інш. Золото є супутним компонентом у Криворізкій залізній руді.
Калійні солі видобувають у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франк.обл (Калуш, Тростянець).
Кухона сіль зосереджена в Донбасі. Запаси 9 млрд. тон, довжина шарів 40м. (Слов’янськ, Артемівськ). В Передкаор-патті і Закарпатті. У Криму, Причорнмор’ї та Приазов’ї озера,лимани з самосадною кухон.сіллю
Фосфорити є у Придністров’ї (Терноп, Хмельн, Виниц.обл.) у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях.
Саморідна сірка видобувається з Яворського та Роздольського родовищ на Прикарпатті.
Вогнетривкі гини викор-ся як сировина для виготовлення цегли для домених печей. Їхні поклади є у До-нец,Дніпроп,Запор,Черкас,Житомір., Сумс.обл.
Графіт видобувається у Заваллі (Кіровог.обл), а також у Запор, Дніпропетр, та Донецкій областях.
Марбур видобувається у донбасі, Криму, й Карпатах, у Киівсь, Житомірськ. Областях
Вапняк є у районі Укр. кристалічного щита і в Криму
Бурштин є біля селища Клесів Рівненської обл.
Самоцвіти. На житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарськ
-Волинська рудня видобуває «винні» топази, димчастий кварц різних віддтінків. На пд. березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину.
Граніти видобувають у Карпатах на Укр. кристалічному масиві, особливо в Житомірській обл.
Каолінові глини викор-ся для вир-ва порцеляни, фаянсу, гуми і паперу. Розташовані у межах Укр. кристаліного щіта; Житом.ХмельДніпроп.Запор.обл.
Структура мінеральних ресурсів.Тип сировини.Назва корисних копали
Паливно-енергетичні Нафта, при-род.газ,кокс, кам’не та буре вугілля, супутній нафтовий газ, горючі сланці, торф, урвнові руди.
Руди чорних металів Залізна ру-да,хром,титан марганець, ванадій.
Руди кольорових металів Мідні руди,цинк,свинец алюміневі руди, ртуть, олово, вісмут, кобальт, нікель, вольфрам, молібден.
Руди рідкоземельних, рідких і розпорошених елементів Літій, бери-лій, ніобій, тантал, цирконій, германій, індій тощо
Руди благородних металів Золото, срібло, платина
Гірничо-хімічна сировина Апатити, фосфорити, калійна і кухонна сіль, сірка, барит, селітра т.п.
Флюси й вогнетриви Вапняки флюсові,кварц доломіти, плавиковий шпат, вогнеривкі глини.
Технічна сировина:Алмази, тальк, азбест, графіт, ісланський шпат
Сировина для будівельної промис-ловості:Будівельний камінь, пісок, графіт, цементна сировина тощо.
Коштовне, напівкошто вне та виробне каміння Алмази, рубіни, сапфіри смарагди,топази,нефрит
21.Природні ресурси-це елементи сіли природи, які можуть викоримтовуватися у виробн. І невир. Діяльності людини. Вони поділяються на
1. міральні (паливні, рудні, нерудні)
2. земельні (типи грунтів, а також тіпи господарського використання земель)
3. Водні (води океану і воду суходолу, які сладаються із поверхових вод і подземних)
4. біологічні (рослиний і твариний світ)
5. Рекреаційні (котрі включають: природно-кліматичні, бальнологічний і заповідний
6. Кліматичні і космічні, до яких зараховується солнечна енергія, енергія вітру, освітлення тощо.
