103.АПК причорномор’я
Причорномор‘я характеризується високим вир-вом зерна озимої пшениці(понад половина посівів) та кукурудзи (основні зернові), озимий ячмінь, посівами проса, ри-су,незначними гречки, коноплі. Добре розвинене виноградарство,садівництво і баштанництво. Свинарство має сальну спеціалізацію. Вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію. Розвинене бджільництво, шовківництво. Це щей зона олійних культур з розвиненим овочівництвом, баштанництвом, молочно-м'ясним скотарством, вівчарством.
102.АПК Поділля
В даному районі діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільпгі Гайсинський, Кирнасівський. Бершадський. Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Воло-чиський (Хмельницька обл.), Кременецький, Чортківський (Тернопільська обл.). Відходи цукроваріння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці, Могалеві-Подільському, Барі. Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському. Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмельницька обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській. Копичинцях. Заліщиках (Терноігільська обл.).
М'ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.). Хмельницьким, Кам'янець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським (Тернопільська обл.) м'ясокомбінатами. а також птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.). с. Великі Гаї (Тернопільська обл.).
Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі. Основна продукція — масло, сир, модочні продукти. сухе знежирене молоко. В районі діють 10 підприємств сухого зне-жиреного молока, сім з яких розташовані у Вінницькій області.
Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочиську, Кам'янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бе-режанах (Тернопільська обл.); кондитерське (у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому), олійно-жирове (у Вінниці), пивоварне у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині, Браїлові (Вінницька обл.), Хмельницькому, Славуті, Зінькові (Хмельницька обл.), Тернополі.
У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник. картопАЮ. тютюн тощо. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво (яблуні, груші, сливи, вишні) та ягід-ництво; у Придністров'Ї — виноградарство.
У тваринництві переважає модочно-м'ясне скотарство і свинарство.Відносно розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку,зокрема,забезпечують відходи харчової промис-ловос-ті(цукрової,спиртової,плодоовочеконсервної), кормові культури та продукція комбікормової промисловості.Найпоширеніші породи великої рогатої худоби — сименталь-ська, чорно-ряба, червона польська;свиней — велика біла; овець — прекос.
104. АПК Полісся
Поліська сільськогосподарська зона охоплює Волинську, Рівненську, більшу частину Житомирської, північні райони Київської, Чернігівської і Сумської областей. Це зона молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства. із зернових культур най-більш поширені озиме жито і гречка, а також овес, шпениця; технічних — льон-довгунець, хміль, коноплі, а також картопля, овочі; трав — люпин і конюшина. Полісся дає майже чверть державного виробництва молока і м'яса, три чверті льоноволокна, понад третину картоплі і майже десяту частану зерна.
105. Господ. Комплекс Центр.регіону
Видобуток бурого вугілля (вир-во торфобуровугільних брикетів): Олек-сандрія, Ватутіне. Електроенергетика: Кременчуцька та Канівська ГЕС, ГЕС: Краснохутірська, Новоархангельська, Тернівська, Стеблівська, Корсунь-Шевч, Тальнівська; теплові електро-станції: Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, Уманська. Чорна металургія - гірничо-збагачувальний комбі-нат у м. Долинській, ливарним заводом у Кіровограді, цехами у містах Черкаси, Сміла, Корсунь-Шевч, Зве-нигородка.Підприємства кольорової металургії розміщені у м. Світловодську (комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів та завод чистих металів) та Побузьку (фе-ронікелевий завод). М/б комплекс: Кіровоград (тракторні сівалки, помпи, гідравлічні передачі), Черкаси (устаткування для харчової промисловості), Сміла (устаткування для харчової промисловості, побутова техніка), Корсунь-Шевч (устатку вання для цукрової пром-сті), Умань і Монастирище (ремонтно-механічні заводи), Кам'янка (ус-таткування для легкої і хімічної промисловості). Верстатобудуван-ня: Корсунь-Шевчим. Умань випускає електротехнічні прилади. Золотоніський завод випускає устаткування для будівельної індустрії. Вагоноремонтні заводи розміщені у містах Помічна, Черкаси, Умань; локомотиворемонтні — на станції імені Шевченка (м. Смі-ла) та у м. Гайвороні. Будівельні матеріали виробляють Кіровоградське, Капустинське, Власівське кар'єроуправління (видобуток лабрадориту), заводи для виробництва щебеню у Хлистунівці, Знам'янці, Новоукраїнці, Ста-рих Бабанах, Ватутіному, Тальному. Цегельні заводи розміщені поблизу Кіровограда, у Золотоноші, Чигирині, Маньківцях, Горо-дищі, Корсунь-Шевч, Каневі. Підприємства будіндустрії є у Кіровограді, у Світловодську, Черкасах та Умані. Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості розмі-щені у Черкасах, Світловодську та Кіровограді. Деревообробна про-мисловість: Черкаси, Шпола, Кіровоград, Світловодськ, Новомиргород, Новоукраїнка, целюлозно-паперова: Олек-сандрія, Кі-ровограді. На Черкащині працюють 24 цукрових піскових та 1 рафінадний заводи, на Кіровоградщині — 11 цукро-піскових заводів. Великі м'ясокомбінати, птахокомбінати, м'ясопереробні підпри-ємства розміщені у Черкасах, Умані, Балаклії, Золотоноші, Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах. Молочна та маслоробна промисловість розміщена у Новоархангельську, Знам'янці, Малій Висці, Черкасах, Смілі. Є борошномельно-круп'яна промисловість. Підприємства промисловості плодоовочеконсервної: Черкаський, Звенигородський, Ватутінський, Смілянський, Зна-м'янський, Новомиргородський, Побузький, Підвисоцький, Добро-величківський, Цибулівський комбінати. Легкої промисловості: Черкаси і Стеблів, Сміла, Золотоноша, Умань, Кіровоград, Олександрія, Новомир-город.
106.Госп. комплекс Карпатськ. регіону
Найбільш розвинені ма-шинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів (мало розвинена чорна металургія та електро-енергетика). Видобуток кам'я-ного вугілля у Львівсько-Волинському басейн. Вугілля збагачується у Червонограді. Буре вугілля видобувається в Закарпатті (с.Ільниця Іршавського району). Видобуток нафти і газу по-мітно знизився внаслідок вичерпання розвіданих ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в Дрогобичі, Надвірній, Львові. Видобуток природного газу — Дашава, Рудка, Угорське, Більче (Львівська обл.). Електроенергетика представлена Бурштинською (2,4 млн кВт), До-бротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі Львівсько-Волинського басейну. Електростанції об'єднані в систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енер-госистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської обл.). На межі Черні-вецької і Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС. Є виробництво і ремонт гірничовидобувного й енергетичного обладнання ( Дрогобичі, Червоноград, Львів). М/б комплекс орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львова, зосереджений в об-ласних центрах. Розвинене транспортне, підйомно-транспортне м/б, ремонт транспортної техніки, вир-во авто-бусів, автонавантажувачів, мопедів, вантажних конвеєрів у Львові, автокранів у Дрогобичі. У тісному зв'язку з АПК району розвивається і с/г м/б (у Львові, Коломиї). М/б центри (всі обласні центри, також Дрогобич, Коло-мия, Му-качеве). Хімічної індустрія: вир-во природної сірки (Новому Роздолі і Новояворівську), видобуток калійних і кухонних солей (Калуші,Стебнику,Солотвині), сірчаної кислоти (Новому Роздолі), калійних (Калуші,Стебнику), комплексних добрив (Новому Роз-долі); хімія орг. синтезу — вир-во штуч-них волокон (у Сокалі), технічного вуглецю (у Дашаві), тонкого хімічного синтезу (в Івано-Франківську), поліетилену (у Калуші). Сировина для поліетилену надходить до Калуша з Угорщини. Розвинені хіміко-фармацевтична про-мисловість (у Львові), виробництво лаків і фарб (у Львові, Бори-славі), нетканих матеріалів [у Бориславі). У районі недостатньо розвинене хімічне м/б та індустріальна інфраструктура комплексу. Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на ви-робництві меблів (+лісопильне вир-во, виготовл. чорнових і чистих меблевих заготовок, фане-ри, деревно-стружкових і волокнистих плит, картону, паперового пластику, синтетичних смол, фурнітури). Центрами целюлозно-паперової пром-ті є Жидачів, Рахів; лісохімії — Свалява, Великий Бичків, Перечин. Діють ремонтні підприємства (Калуш, Тереслав). Головні райо-ни ком-плексу в Івано-Франківську, Жидачеві, Чернівцях, Уж-городі, Мукачевому, Дрогобичі, Сваляві, Надвірній. Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів (виробництво меб-лів, фанери, паперового пластику), Івано-Франківськ (меблі) та ін. Будівельний комплекс складається: 1)виробництво будівельних матеріалів; 2)житлове, соціально-культурне, промислове, сільськогосподарське і транспортне будівництво. Вир-во буд. каменю, в’язких матеріалів(цементу-Миколаїв, вапна-Пустомит, гіпсу-Ширці), стінових матеріалів, цегли, облицю-вальних матеріалів. Цемент, облицювальна плитка, гіпс частково вивозяться до інших районів.
112. Рекреаційний комплекс Причорно-мор'я.
Одна з найважливіших ланок народногосподарського комплексу Причорноморського економічного району — її курортно-рекреаційне господарство. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.
В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн чол. На базі джеред мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лі-кувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.
В Одеській області — 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз — Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.
Заклади відпочинку Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіоната з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори.
Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використо-вуються незначною мірою. Функціону-ють курорти Гола Пристань, Скадовськ та курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та дитячі табори.
Причорноморський економічний район — один з найбільших центрів туризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного. автомобільного, водного, гірського та інших видів туризму.
113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
За вартістю валової продукції на І місці стоїть харчова промисловість, на ІІ — машинобудування, на ІІІ — легка. В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС (352 тис. кВт). Теплові електростанції є у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Керчі, Сімферополі, Севастополі. Працює Південно-Українська АЕС. Із Шебелинки до Дніпропет-ровська прокладено газопровід з відгалуженням до Одеси, Херсона і Миколаєва, працюють два нафтопереробних з-ди (Одеса, Херсон). Є гірничодобувна промисловість. Видобувається залізна руда на Комиш-Бурунському родовищі, готується і транспортується на маріупольські металургійні з-ди. В Одесі є сталеплавильний з-д та окремі ливарні цехи на інших підпр. Одеси, Херсона, Миколаєва. В Балаклаві видобувають флюсові вапняки. Розвинене м/б транспортне. Центри морського судно-буд. є Миколаїв, Херсон. Керч,Севастополь. Є судноремонтні (Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Кілія). Виділяється Одеський з-д великого кранобудування (виготовляє дизельні крани), Одеський автоскла-дальний з-д (причіпи, напівпричіпи, фургони), Миколаїв вигот.бульдозери, скрепери, укладачі асфальтобетону. С/г м/б: Херсон- (кукурудзозбиральні ма-шини), Одеса (тракторні плуги), Сімферополь (запасні частини й обладнання для с/г машин). Верстатобуд. зосереджено в Одесі. Виготовляють енергетичне й електричне устаткування та машини, електродвигуни, дизелі, обладнання для автомашин, трак-торів у Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі, Новокаховський електромашинобуд. з-д освоїв випуск елек-тродвигунів для вугільної і хімічної промисловості, а Херсонський — тракторні стартери, електрообладнання для "Таврії" тощо. Вир-во кіноапаратури, світлокопіюва-льних та електронногравірувальних автомати зосереджено в Одесі , поліграфічне м/б, світлокопіювальні й електронногравірувальні автомати. Хім. пром. працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Най-більші підприємства в Одесі, Сакську і Крас-ноперекопську, Севастополі , Сімферополі. Працює Кримський з-д двоокису титану. Пром. буд. матеріалів не досить розвинена, видоб. лише вапняк-черепашник, на з-дах виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють на Миколаївському цементному з-ді, проте його не виста-чає для власних потреб. Завершено будівництво Балаклійського цементно-шиферного комбінату. Целюлозо-паперова і деревообробна промисловість зосеред-жена в Цюрупинську та Ізмаїлі. Виділяється текстильна галузь (виготовл. 20 % тка-нин країни). Найбільші підприємства в Херсоні, Одесі. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Татарбунарах,
трикотажні комбінати в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Взуття виготовляють в Одесі, Сімферополі, Миколаєві. Харчова грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроо-лійна, рибна, м'ясна, тютюнова галузі. На харчову промисловість при-падає майже половина продукції промисловості району. М'ясна пред-ставлена м'ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сім-ферополі, Керчі, Первомайську, Вознесенську. Масло-робна, молочна, сироварна, розташо-вані рівномірно по території регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий з-д. Пло-доконсервна промисловість представлена двома херсонськими, трьома сімферопольськими, ізмаїльським та одеським з-дами. Рибоконсервні з-ди є в Керчі, Генічеську, Ялті, Кілії, Білго-род-Дністровському. У районі є великі елеватори (у Миколаєві, Херсоні, Одесі). Менше розвинена цукрова промисловість(Первомайському, Вознесенському, Одеському районах).
113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
Карпатський рекреаційний регіон за-ймає терит у межах Закарпатської, Ів-Франк, Чернів, та Львівськ обл. У його межах зосередж одна третя рекреац по-тенціалу Укр. В Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінер води. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятл. умов. для кліматолікування дають змогу розвив бальнеологічні і кліматичі курорти, пансіонати, буд. і бази відпоч, туристські заклади. Тут щорічно оздоровлюються до 8 млн чол.
У Карпатах є великі природно-рссурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хоча їх кіл-ть можна збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона чол. при двотижневій тривалості відпочинку.
Виділяють три райони: Передкарпатський і Закарпатський курортно-оздоровчі та Гірсько-Карпат-ський туристсько-оздоровчий.
Карпатський регіон має значні пізнавальні рекреац ресурси. Серед сільських адмін районів високою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл., Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірський і Сколівський райони Львівської обл. та Путильський район Чернівецької обл.
У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 курортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоров-люється щорічно до 50 тис. чол.
Велике знач. для оздоровл. переважно місцевого насел. мають санаторії-профілакторії (їх у регіоні — 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські дитячі табори (понад 180).
Найпопулярнішими курортами є Трускавець. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Другим за потужністю та популярністю є курорт Моршин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік.
На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціону-ють 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.
У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об’єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає на Закарпаття.
60. Металургійні райони України: перед-умови розвитку, проблеми та шляхи їх розв’язання.
Усі металургійні заводи України розташ в Донецькому і Придніпровському екон районах, де вони зосередж у трьох галузевих районах чорної металургії: Придніп-ровському, Донецькому та При-азовському.
У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі пром. центри і вузли з металургійними під-приємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і мають виразну спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою та споживачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 України.
До Дніпропетровського металур-гійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська (чотири), Дніпродзержинська і Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізн. транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави, а також іншу продукцію.
До Запорізького металургійного вузла належать металургійний завод повного циклу "Запоріжсталь", електросталеплавильний "Дніпросталь" і феросплавний заводи. "Запоріжсталь" випускає чушковий чавун, тонку гаряче- і холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо, "Дніпросталь" — сталі для машинобудівної промисловості.
До Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірни-чозбагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний завод, Пів-деннотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудна промисловість.
До Кременчуцького вузла чорної металургії, що формується, належить Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, який працює для потреб мета-лургії Придніпров'я і Донбасу.
До Донецького металургійного ра-йону належать 13 металург з-дів, потужних коксохімічних підпр-в, які виробл понад половину коксу України. По два металург заводи розміщ в Донецьку, Макіївці, Алчевську і Харцизьку; по одному — в Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці, Луганську та Алмазному. Вони виробл майже половину чавуну і майже третину продукції металург пром-ті України. У цьому металург районі сформовано три металург вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.
Донецько-Макіївський вузол має чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено виробництво вогнетривів.
Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, кон-верторним цехом.
До Адчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська обл.) належать два металургійних заводи — Алчевський та Алмазнянський і фе-росплавний завод у м. Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.
У Донецькій області є ще Харцизький, Краматорський і Кос-тянтинівський металургійні заводи.
До складу Приазовського району чорної металургії належать заводи Маріуполя, є також залізорудні родовища Керченського басейну та металургійний завод у Керчі. "Азовсталь" випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з керченських руд і частково на рудах Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив і буд. матеріалів.
30. Паливно-енергетичний баланс Укра-їни, його суть та структура.
ПЕБ - співвіднош між видобутком палива, вир-вом всіх видів енргії: мінеральної, сонячної, вітрової, хвильової, геотермальної, та їх використанням у н/г.
Часто розглядають паливний та енергетчний баланс окремо.
Енергет. БУ: 68%-ТЕС, 28%-АЕС, 4%-ГЕС.
В структурі видобутку: 75%-газ, 20%-газ, решта на нафту та інші види палива.
Структура споживання: 30%-чорна металургія, 18%-електроенергетика, 10%- житлово-комунальне гос-во –10%, транспорт-2%.
