53. Місце і значення електроенергетики, її вплив на спуціалізацію і розміщення продуктивних сил.
Електроененргетика – капіталомістка складова частина ПЕК будь-якої країни, його базова галузь. Впливає не тільки на розвиток н/г, а й на територ ор-ганізацію ПС. Буд-во потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Розвиток електронного транспорту розширює територіальні межі промисловості. Достатня кількість електроенергії притягує до себе під-ва і вир-ва, в яких частка п.-е. витрат у собівартості готової продукції значно більша порівняно з традиційними галу-зями пром-ті. Електроененргетика має велике районотоврче значення. У ряді районів У. (Донбас, Придніпров’я) вона визначає виробничу спеціалізацю, є основою формування ТВК.
32. Галузева струтура машинобудуван-ня України та принципи розміщення осн. галузей.
На основі особливостей розміщ. вир-ва і технологічних процесів галузі машинобудування класифікують:
1) Важке машинобудування , яке об’єднує вир-во металургійного, гірничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього харктерні низька трудомісткість, висока мета-ломісткість, низька транспортабельність продукції.Вир-во металургійного устаткування майже повністю (95,5%) зосереджене в Донеькому і Придніпровському еконо-мічних районах.
2) Загальне машинобудування об’єднує танспортне (без автомобільного) і сільськогосподарське (без тракторного) вир-во промислового технологічного та будівельного обладнання (без легкої та харчової промисловості). Під-ваяк правило орієнтується на споживача гоотової продукції, за винятком виробів, які відзначаються абсолютною транспортабельністю.
3) Середнє машинобудування охоп-лює найширший спектр галузй. Для нього характерний високий рівень кооперації вир-ва. Серед факторів, що впливають на розміщенняпід-в середнього м/б, найважливішими є населення і трудові ресурси, наявність кваліфікованих кадрів. Тракторо-будування орієнтуються на споживача. Верстатобудування орієнтується на райони та ценри з розвиненим м/б/ на-уково-дослідною базаю і конструкторською базою.
4) Вир-во приладів, точних машин, інструментів і механізмів орієнтується на райони високої технічної ультури. Галузт відзначається мінімальною металомісткістю
71. Лісова пром-ть України: передумави розвитку та регіональні особливості ро-зміщення.
Лісовий комплекс України формується в умовах малого заліснення і недостатніх запасів лісової сировини. Основні запаси лісу зосереджені в Карпатах, Поліссі, в горах Криму. Обмеженість лісових ре-сурсів У. помітно впливає на розміри та внутрішньогалузеву структуру деревообробної підгалузі, що посідає провідне місце в межах лісово, деревообробної та целюлозно-паперової індустрії. Повільні темпи зростання лісопокритих площ зумовлені недостатніми капіталовкладеннями в лісове гос-во, радіоактивним забрудненням значної площі лісів. Проте ні площі, ні запаси лісу не відповідають природним потенційним можливостям теритрії і різноманітним потребам гос-ва й населення в деревині та інших лісових насадженнях і продуктах.
Складвими частинами л/к є лісогосподарський, деревообробний, целлюлозно-паперовий, лісовохімічний підкомплекси.
Лісогосподарський підкомплекс складається з 2 підгалузей: лісового гос-ва і лісозоготівельної пром-ті. Ліс в У. в основному заготовляється в Ів-Франк, Закарпатській, Волинській, Житомирській, Київській і Чернігівській областях.
Підпр-ва деревообробного підкомплексу розміщені в районах лісозаготівлі, в районах споживання. Однією з найважливіших галузей є лісопильа, 80% під-в цієї галузі розміщені в Карпатському економіч-ному регіоні. Найбільшими центрами лісопиляння є Брошнів, Рожнітів, Вигода, Надвірна (Ів-Франк, Чернівці, Бергемот у Чернівецькій, Сколе, Стрій, Турка у Львівській, Рахів і Свалява в Закарпатській, Костопіль, Сарни у Рівненській). Фанерна прм-ть зосере-джена у Львові, Києві, Чернівцях, Оржеві, Костополі. Меблева пром-ть розташована у Києві, Харкові, Львові, Ужгроді, Мукачеві, Одесі, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську. Целюлозно-паперова пром-ть розвинена зосереджена на Жидачівському кар-тонно-паперовому комбінаті, Рахівський картонній фабриці в Понінці, Малині. Лісохімічний підкомплекс розташований у ВСваляві,Коростені, Києві та ін.
34. Будівельний комплекс України: зна-чення, галузева структура, принципи розміщення, основні проблеми та перс-пективи розвитку.
Проим-ть б/м – комплекс галузей у складі важкої проимсловості, які виготовляють матеріали, деталі та конструкції для всіх видів буд-ва
Структура: цементна, азбестноцементних виробів, збірних конструкцій та виробів, стінових мате-ріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будіве-льних матеріалів, пористих заповнювачів та ін. Продукція пром-ті є основною частиною матеріально-технічної бази буд-ва, забезпечує зростання обсягів капітального буд-ва і його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів та конструкцій. Має велике значення для індустріалізації буд-ва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капітальних вкладень у н/г.
Пром-ть б/м розвивається під впливом 2 факторів – сировинного і споживчого, тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Залежно від потреб і стадій технологічного процесу виділяють підпр-ва, які орієнтуються на на сировинні райони (видобування і первинна обробка сировини, вир-во в’яжучих і стінових матеріалів) і ті, які тяжіють до споживача ( вир-во залізобетонних конструкцій, шиферу, будів. і вікнного скла тощо).
Найб центри пром-ті б/м: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг , Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.
У перспективі розвиток галузей пром-ті буд. матеріалів пов’язаний з реконструкціює технічної бази, подальшим впровадж механізації та автоматизаці технологічних процесів, розшир випуску нових буд матеріалів, ефективних збірних будівельних еле-ментів, легких та економічних велико-мірних конструцій і вирбів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для буд-ва. Географія галузі може удосконалюатися з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних райнів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтіжних робіт.
39. Транспортна система України: зна-чення, структура і місце в н/г комплексі.
Транспорт – одна за найважливіших інфраструктурних галузей матеріального вир-ва, яка забезпечує виробничі й невиробничі потреби н/г і насел в усіх видах перевезень. Велике значення має транспорт для зв’язку між галузями н/г, між містом і селом, між окремими районами країни. Транспорт сприяє суспільному ТПП, є активним фактором формування економінчої спеціалізації гос-в окремих районів, неможливої без обміну продукцією.
За призначенням виділяють танс-порт: згального користування (для перевезення готової продукції, задоволення потреб насел. у просторовому переміщ), відомчий (внутрішньовиробничий, внутріш-ньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутріш-ньозаводський і внутрішньопортовий) і трансорт особистого призначення.
Виділяють такі види транспорту: на-земний (залізничний, автомобільний, в’ючний), водний (морсьий, річковий, озерний), повітряний та трубопровідний.
88. Соціальний комплекс України: зна-чення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
Основним завданням ком-су є забезпечення матеріалів та духовних потреб населення. Рівень розвитку комплексу, його доступність та структура вказують на рівень життя насел, задоволення попиту на предмети попиту і споживання. Високий рівень розвитку ком-су та його організація є одним з показників народного добробуту та важливого передумовою гармонійного розвитк людини.
Структура: легка, поліграфічна, ме-дична, фрфорфаянсова, вир-во товарів культурного побутового призначення, сфера послуг торгівлі і гром. харчування.
58. Основні металугрійні підпр-ва Украї-ни: принципи та особливості розміщ.
Типи металургійних підпр-в:
1) Мет. комбінати -під-ва. що працюють за програмою повного мет. циклу.( виплавка чавуну, сталі, вир-во прокату)
2) Під-ва малої металургії
3) Переробної металургії
Більшість металургійних підпр-в У. мають повний металургійний цикл вир-ва і щороку виплавляютть від 1 до 10 млн. т сталі: “Криворіжсталь”, ”Азовсталь” – чавун, сталь і прокат, “Запоріжсталь” – випускає чушковий чавун, тонк гаряче- і холоднокатану, листову сталь, стальні відливки, тра-нсформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, “Дніпроспецсталь” – сталі для м/б пром-ті, Запорізький титано-магнієвий комбінат – титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, ”західкварцсамоцвіт” –вир-во вторинних колоьрових металів.
82. Харчова пром-ть України: значення, галузева структура, принципи розміщ., проблеми та перспективи розвитку.
Найважлив факторами розміщ є чисельність і густота насел, сировинна база, форми організації вир-ва, транспорт. Об’єктивними чинникамиє природні умови і науково-технічний прогрес. Під-ва поділяють на:
1) Орієнтуються на джерел сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна
2) Тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська
3) Орієнтуються на сировину і на споживача: м’ясна та борошномельно-круп’яна
Пром-ті властива складна структура – понад 20 галузей: цукрова, м’ясна, молокопереробна (маслоробна, сироварна, молочноконсервна), масложирова , олійножирова, плодоовочеконсервна, млинарсько-круп’яна, хлібопекарська, виноробна, пиво-безалкогольна, тютюнова, рибна.
136. Спtціалізація України у світовому ТПП.
Міжнародний ТПП – процес концент-рації в окремих країнах вир-ва та надання послуг понад необхідні внутрішні потреби у розрахунку на їхній обмін або продаж іншим країнам. МТПП предбачає розвиток економіки країн з розрахунком на завезення ряду товарів та послуг з-за кордону, наявність між країнами або регіонами не лише торгівельних стосунків, але й кредит-них, науково-технічних, виробничих, транспортних зв’язків.
Основними експортними товарами є: залізна та марганцева руди, прокат чорних металів, чавун, кам'яне вугілля, кокс, кальцинована сода, азотні доб-рива, прокатне та ковальсько-пресове обладнання, обладнання для хімічної промисловості, тепловози, екскаватори, літаки, енергетичне обладнання, це-мент, віконне скло. У групі товарів народного споживання — цукор, м'ясо, соняшникова олія, борошно, а також телевізори, побутові холодильники, мотоцикли. Підприємства ВПК експортують зброю.
137. Основні форми зовнішньоекономі-чних зв’язків України та їх суть.
До основних форм зовнішньоеконом діяль-ті відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних під-в, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм. Міжнародні зв’язки України здійсню-ються в усіх формах. Під-ва та орган-ції здійснювали зовнішньоторгівельні операції по товарах та послугах з 185 країнами. Обсяги експорту у 1998 р становили приблизно $15 млрд. У товарній структурі експорту переважають чорні метали (25%)-залізна руда кокс, продукти харчової пром-ті (конд. вибори) -7%, реактори, котли, устаткування та механічні прилади - 7%, вироби з чорних металів - 5%, продукти неорг.хімії - 4%. Понад 72% поставок отримує Россія, Білорусь - 7,6 %, Туркменістан—3,7 %.
Структура імпорту: продукція тваринництва - 0,88%, продукція рослинництва - 1,01%, продукція харчової пром-ті - 2,52%, мін. продукти - 56,39%, продукція хім. пром-ті - 5,29%, пластмаси та каучук - 3,43%, шкіряна та хутряна пром-ті - 0,31%.
Імпорт з країн СНД складав $9,5 млрд, з інших країн - $5,4 млрд. Зонвішній борг У. у 1997 р. дорів-нюєвав 9,56 млрд: Россії - 2, МВФ - 2,4, СБРР - 1,2, ЄБРР - 0,07, країнам ЄС - 0,35.
Найбільше спільних підпр-в у Києві, Львіській, Одеській, Дніпропетровській, Закарпатській областях. Італ. Фірма “Фіат” утворила в Кременчуці СП “IVECO-КрАЗ” з вир-ва вантажівок, утворено СП “Автозаз-Дэу”.Кількість СП близько 4 тис., обсяг прямих інвестицій склав $750 млн., країни СНД-8%, інші країни - 92%.Основною формою залучення інвестицій були інвестиції у грошовій (18,8%) та майновій (60,5%).Найбільші інвестиції вкладені під-ями з США(23%), Німеччини (18%), Великобританії (6%), Нідерландів (6%), Россії (5%), Швейцарії (5%). Найбільше інвесторів цікавлять такі галузі, як внутрішня торгівля - 22,4%, харчова пром-ть - 14,5%, машинобудування та металообробка -12,8%, чорна та ко-льорова металургія – 5%, легка пром-ть - 4%.Діє спільна рос.-укр.-казахська програма запуску космічних кораблів, експлуатації космічної станції “Мир” та будівництва нової космічної станції “Альфа” за допомогою США та інших країн, утворено укр.-рос. спільне під-во “Космотран” для комерційних запусків космічних спутників. У. приймає участь у програмі “Sea-Lunch” за якою здійнюватиметься запуск космічних кораблів за допомогою укр. ракетоносців “Зеніт”. В У. у 1997 р. ту-ристами були 15 млн. чол, іноземних-2,6 млн. Прибуток склав 350 млн дол.
95. Науково-технічний потенціал України (сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку).
НТП – сукупність ресурсів та можливостей сфери науки будь-якої системи, що дає змогу при наявних формах організації та управління фективно вирішувати завдання гос-ва. Складовими є кадри, фінанси, матер-техн база, інформаційне забезпечення. В У. створено потужний потужний НТП. На розвиток науки виділяється близько 1% нац. доходу. Здобули світове визнання фундаментальні дослідження укр. учених у різноманітних галузях науки. У науковому обслуговуванні в 1995 р. було зайнято 179 тис чол. Третина наукових працівників зосере-джена в ВУЗах.
На основі фундаментальних досліджень створено і впроваджено принципово нові технологічні процеси й устаткування: роторно-конвеєрні лінії, малогабаритні преси надвисокого тиску, сучасні машини неперирвного розливу металу, обладнання для безверетенного прядіння і нечовикового ткацтва, верстати для електрофізичної та електрохімічної обробки металів. Реалізація закономірностей розміщення вир-ва і принципу вирівнювання рівнів економічного, соціального й культурного розвитку економінчих районів сприяла створенню наукових центрів в усіх регіонах У. Особлива увага на сучасному етапі РПС приді-ляється вдосконаленню технології вир-ва. Впровадження принципово нових технологій дасть можливість у кілька разів підвищити продуктивність праці та ефективність рпаці та ефектинвість використання ресурсів, знизити енерго- і матеріаломісткість вир-ва. С/г тоді перейде на індустріальні, інтенсивні технології, почне використовувати методи біотехнології та генної інженерії. Територіальні межі застосування нової техніки значно розширюється.
139. Імпорт України та його структура. Основні країни-імпортери України
Обсяги імпорту впали і в 1998р. становили приблизно 14,9 млрд дол США, при цьому імпорт товарів складав 94%, а імпорт послуг 6%. Імпорт з країн СНД складав 9,5 млрд дол США, з інших країн - 5,4 млрд. В У. завозиться така продукція, яка не виробляється або виробляється в обмеженій кількості і необхідна для потреб внутрішнього споживання і вир-ва експортної продукції.
Структура імпорту: продукція тваринництва-0,88%, продукція рослинництва-1,01%, продукція харчової пром-ті-2,52%, мін. продукти-56,39%, прод-ція хім. пром-ті-5,29%, пластмаси та каучук- 3,43%, шкіряна та хутряна пром-ті-0,31%. Географічна структура імпорту: країни СНД- 65%: Російська Федерація-60%, країни Балтії-2%; Європа –24%; Великоб-ританія, Франція-1%, Італія-2%, країни Азії-5%, країни Америки-2,6%, США-2%.
143. Економічні зв’язки та співробітництво України з країнами Середньої Азії: сучасний стан, проблеми та преспективи розвитку.
Значне позитивне торгівельне сальдо Україна має з країнами Середньої Азії - Узбекістан, Таджикі-стан, Киргизстан.
Киргизстан:
експорт: $12,2 млн, цукор та конд вироби з цукру -4%, фармацевтична продукція - 7,5%, бумага, картон, вироби з бумаги та карону — 4%, керамічні вироби - 2%, котли, мехінічні прилади, їх частини - 46%, засоби наземного транспорту, крім залізнодо-рожного та трамваїв - 15%;
імпорт: – $10,5 млн, тютюн та замінювачі тютюну - 89%, бавовна - 1,24%, вироби з недорогоцінних металів - 2%.
Таджикистан:
експорт: $76 млн, мінеральне паливо, нафта-1%, продукція неорганічної хімії - 80%, чорні метали - 2%, вироби з чорних металів - 2%;
імпорт: 1,3 млн, фрукти-10%, тютюн та промислові замінники тютюну - 13%, алюміній - та вироби з нього - 43%, засоби наземного транспорту, крім за-лізнодорожного та трамваїв -2%.
Узбекистан:
експорт - 139,5 млн дол США, фарма-цевтична продукція-1%,пластмаси та вироби з них-2%, каучук та гумові вироби-7%,чорні метали-16,5%, вироби з чорних металів-32%, мідь та вироби з неї-3%залізнодорожні вироби-6%;
імпорт 29, 6 млн, овочі-2%, тютюн та промислові замінники тютюну-3 %,паливо мінеральне, нафта-20%, бавовна-38%,мідь та вироби з неї-22%.
144. Екон. зв’язки та співробітництво з країнами Закавказзя.
Країни Закавказзя - Грузія, Вірменія, Азербайджан.
Азербайджан:
експорт - 89,8 млн дол, молоко та молокопродукти-3%, продукція борошномельно-круп’яної проми-словості-5%,цукор та конд. вироби-10%, фамацевтична продукція-4%, каучук та гумові вироби-4,5%,чорні метали- 40%,вироби з чорних металів-12%, котли, механічне устаткування-4%;
імпорт - 27,6 млн, фрукти-15, тютюн та промислові замінники тютюну-4 %,паливо мінеральне, нафта-53%, бавовна-4%,скло та вироби з нього-4%, котли, механічне устаткування-15%,каучук та гумові вироби-5%.
Вірменія:
експорт - 8,4 млн дол, продукція борошномельно-круп’яної промисловості-7%,цукор та конд. ви-роби-2%, фамацевтична продукція-10%, каучук та гумові вироби-13%,чорні метали- 10%, вироби з чорних металів-19%, котли, механічне устаткування-6%;
імпорт - 45,2 млн, фрукти-15, алкогольні та безалкогольні напої - 25%,скло та вироби з нього - 1%, котли, механічне устаткування-6%,каучук та гумові вироби-46%, органічні хім. сполуки-3%.
Грузія:
експорт - 31,5 млн дол, молоко та молокопродукти –3%,зернові продукти-6%, продукція борошномельно-круп’яної пром-ті-4%, цукор та конд. вироби-3%, алкогольні та безалкогольні напої -4%, сіль, сіра, вапно-, цемент-3%, паливо мінеральне, нафта-5%, фармацевтична продукція-7%, каучук та гумові вироби-8%, чорні метали- 17%, вироби з чорних металів-13%, котли, механічне устаткування-7%;
імпорт - 7,7 млн, фрукти-34%, чай, кава-10%,алкогольні та безалкогольні напої-21%, котли, механічне устаткування-7%, товари придбані у портах для забезпеч. життєдіяльності суден - 7%.
141. Економічні зв’язки та співробітництво України з Білорусії.
Зовнішньоторгівельний оборот між У та Б. Хоч і становить солідну суму, але не відповідає потенційним мжливостям. Велика кількість поствок між У. та Б. Здійснюється на бартерній основі, 11,6% усіх бартерних операцій, що не стимулює розвитку національної економіки.
Експорт – $547,9 млн, зернові хліба-4%. продукція борошномельно-круп’яної промисловості-1%,цукор та конд. вироби-1%,мін.паливо, нафта-2% фамацевтична продукція-3%, каучук та гумові вироби-5%,чорні метали-21%,вироби з чорних металів-8%, котли, механічне устаткування-14%, засоби наземного транспорту-4%;
Імпорт - 352,8 млн, мінеральне паливо, нафта-13%, пластмаси та вироби з них-4%, котли, механічне устаткування-14%, каучук та гумові вироби-6%, деревина та вироби з неї-3%, вироби з чорних металів-4%, засоби наземного транспорту-20%.
