СЛОВОТВОРЕННЯ Словотворення - розділ науки про мову, що вивчає склад слів (з яких частин вони складаються) та способи їх творення.
БУДОВА СЛОВА
Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення.
Морфема- це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичнен або граматичне занчення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій, по-літ).
За значенням і роллю в будові слова морфеми поділяються на кореневі і ті, що служать засобами словотворення та творення форм слова.
Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою:
КОРІНЬ
Корінь слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад- садок - садівник).
Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля-- вільний, ход-- вихід).
Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. Він обов'язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови.
Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.
ПРЕФІКС
Префікс (від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати-- надрукувати, глядач-- наглядач).
Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити-- доробити (доконаний вид дієслова), видатний-- найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників).
СУФІКС
Суфікс (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:
мудрий + -ість-- мудрість; гора + -ськ-- гірський.
Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати-- співав).
Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова казка, двійка належать до іменників, тому що їх корені каз-ати, дв-а граматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини -а).
ЗАКІНЧЕННЯ
Закінчення- це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні: далек(ий), коханн(я).
Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і).
Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком.
ПОСТФІКС
Постфікс (від лат. postfixus- прикреплений після)- частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но; кохати - кохатися).
ОСНОВА СЛОВА
Частину слова без закінчення називають основою. Основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий).
Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами.
Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий).
Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник).
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ НОВИХ СЛІВ
Процес творення нових слів у мові також має назву словотворення.
Нові слова утворюються на базі вже існуючих слів чи словосполучень, які називають твірними ( у випадку правда-- правдивий твірним словом є правда).
Частину слова, яка входить до складу нового (похідного) слова, у свою чергу, називають твірною основою (вантаж-- навантаження-- вантажівка-- перевантажити).
Твірною основою може бути і ціле твірне слово (дивитися-- роздивитися).
Від одного і того ж слова можна утворити кілька інших слів (ліс-- лісник, лісок, лісовий, праліс). В усіх цих словах є спільна частина- ліс. І в значеннях цих слів також є спільне:
• лісник- людина, що доглядає ліс;
• лісок- невеликий ліс;
• лісовий (горіх)- горіх, що росте у лісі;
• праліс- дуже старий ліс.
Такі слова називаються спорідненими, або спільнокореневими (тому що в них є спільна частина - корінь).
Ряд спільнокоренних слів, що розташовується відповідно до послідовності їх творення (плід-- плідний-- плідник-- плідниковий), називають словотворчим гніздом.
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів (префікса, суфікса чи постфікса), які приєднуються до твірної основи.
В українській мові виділяють морфологічні і неморфологічні способи творення слів.
МОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
Морфологічні способи творення слів - основні.
До морфологічних способів належать такі типи творення:
• суфіксальний;
• префіксальний;
• префіксально - суфіксальний;
• безафіксний;
• складання основ і слів.
СУФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
Суфіксальний спосіб - це спосіб творення слів за допомогою суфікса (гарячий-- гаряченький, слухати-- слухач, вітер-- вітерець).
ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
Префіксальний спосіб - це спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів (давати-- надавати, хто-- ніхто, в'язати-- вив'язати).
ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ
Префіксально- суфіксальний спосіб дозволяє створювати слова одночасним додаванням до твірної основи словотворчого префікса і суфікса (межа-- безмежний, при дорозі-- придорожній).
БЕЗАФІКСНИЙ СПОСІБ
Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова (переходити-- перехід, нічний-- ніч).
ОСНОВОСКЛАДАННЯ
Основоскладання - це такий спосіб творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово (хмари чесати-- хмарочос, синій + жовтий-- синьо-жовтий).
СКЛАДАННЯ СКОРОЧЕНИХ СЛІВ
Складання скорочених слів - це спосіб творення слів скороченням основ кількох слів. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів - мінпраці, вуз, зарплата, КПІ - Київський політехнічний інсттитут).
Повні основи можуть поєднуватися за допомогою сполучних голосних о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних) та є (якщо основа закінчується на й): паровоз, світогляд, краєвид, зорепад.
Прикметники, що утворюються на базі підрядної сполуки, пишуться разом (червоноармійський, однокімнатна), а прикметники, утворені за допомогою сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено- білий, науково- технічний).
НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
При неморфологічних способах творення утворення нового слова відбувається:
• через злиття цілого словосполучення; (цього дня-- сьогодні, добра ніч-- добраніч);
• через набуття ним нового значення:
• корінь (у рослин)-- корінь (у математиці);
• супутник (людина)-- супутник (літальний апарат);
• шляхом переходу однієї частини мови в іншу: завідуючий, операційна, кругом, відпочиваючий.
ТВОРЕННЯ
ЧАСТИН МОВИ
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
Нові іменники найчастіше виникають від іменників, прикметників, числівників і займенників:
• за допомогою суфіксів: футбол-- футболіст, вчити-- вчитель, козацький-- козаччина;
• за допомогою префіксів: відповідальність-- безвідповідальність, матерія-- антіматерія;
• за допомогою префіксів і суфіксів: борг-- заборгованість, безпека-- забезпеченість;
• -складанням окремих основ: за Карпатами-- Закарпаття, південь + американець-- південноамериканець;
• складанням скорочених слів: спільне підприємство-- СП, завідуючий магазином-- завмаг;
• безафіксним способом: великий-- велич, вивозити-- вивіз;
• переходом прикметників у іменники: приймальня, керуючий.
ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Нові прикметники творяться від іменників, дієслов та інших прикметників:
• за допомогою суфіксів: кімната-- кімнатний, рухатися-- рухливий, кінь-- кінний;
• за допомогою префіксів: народ-- антинародний, за кордоном-- закордонний;
• за допомогою префіксів і суфіксів: під землею-- підземний, мусити-- вимушений;
• складанням окремих слів: багато поверхів-- багатоповерховий, вічно зелений-- вічнозелений;
• складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі-- україно-німецькі, новий + рік-- новорічний;
• переходом із інших частин мови: перший номер-- перший (кращий) студент.
ТВОРЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Числівники творяться:
• за допомогою суфіксів: два-- двадцять, чотири-- чотирнадцять;
• складанням: три + сто-- триста.
ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
Займенники виникають від інших займенників:
• за допомогою суфіксів: хто-- хтось, якийсь-- якийсь-небудь;
• за допомогою префіксів: скільки-- декілька, хто-- ніхто.
ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
Дієслова виникають:
• за допомогою суфіксів: зелений-- зеленіти, вмивати-- вмиватися;
• за допомогою префіксів: малювати-- намалювати, виконати-- перевиконати;
• за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти-- розбігтися, двоє-- подвоїти.
ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
Прислівники творяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників:
• за допомогою суфіксів: зима-- зимою, охайний-- охайно;
• за допомогою префіксів: учора-- позавчора, довго-- надовго;
• за допомогою префіксів і суфіксів: далеко-- здалеку, мій-- по-моєму, час-- тимчасово;
• переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі-- відпочивати лежачи.
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
ТВОРЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
Прийменники виникають:
• злиттям слів: сховався за пічку-- сиділи на запічку, в середині року-- знаходитися всередині;
• переходом інших частин мови в прийменники: велике коло-- сидіти коло хати, чудовий край-- край села.
ТВОРЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ
Сполучники творяться:
• злиттям слів: за + те-- зате, що + б-- що б, як + би-- якби;
• переходом інших слів в сполучники: Що сталося? -- Я не певен, що це вірне рішення.
