Статистика
Онлайн всього: 6 Гостей: 6 Користувачів: 0
|
|
Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія |
Пошук по сайту
Пошук по сайту
|
Головна » Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія
СЛОВОТВОРЕННЯ Словотворення - розділ науки про мову, що вивчає склад слів (з яких частин вони складаються) та способи їх творення. БУДОВА СЛОВА Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення. Морфема- це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичнен або граматичне занчення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій, по-літ). За значенням і роллю в будові слова морфеми поділяються на кореневі і ті, що служать засобами словотворення та творення форм слова. Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою: КОРІНЬ Корінь слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад- садок - садівник). Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля-- вільний, ход-- вихід). Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. Він обов'язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови. Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть. ПРЕФІКС Префікс (від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати-- надрукувати, глядач-- наглядач). Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити-- доробити (доконаний вид дієслова), видатний-- найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників). СУФІКС Суфікс (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм: мудрий + -ість-- мудрість; гора + -ськ-- гірський. Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати-- співав). Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова казка, двійка належать до іменників, тому що їх корені каз-ати, дв-а граматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини -а). ЗАКІНЧЕННЯ Закінчення- це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні: далек(ий), коханн(я). Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і). Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком. ПОСТФІКС Постфікс (від лат. postfixus- прикреплений після)- частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но; кохати - кохатися). ОСНОВА СЛОВА Частину слова без закінчення називають основою. Основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий). Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами. Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий). Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник). СПОСОБИ ТВОРЕННЯ НОВИХ СЛІВ Процес творення нових слів у мові також має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих слів чи словосполучень, які називають твірними ( у випадку правда-- правдивий твірним словом є правда). Частину слова, яка входить до складу нового (похідного) слова, у свою чергу, називають твірною основою (вантаж-- навантаження-- вантажівка-- перевантажити). Твірною основою може бути і ціле твірне слово (дивитися-- роздивитися). Від одного і того ж слова можна утворити кілька інших слів (ліс-- лісник, лісок, лісовий, праліс). В усіх цих словах є спільна частина- ліс. І в значеннях цих слів також є спільне: • лісник- людина, що доглядає ліс; • лісок- невеликий ліс; • лісовий (горіх)- горіх, що росте у лісі; • праліс- дуже старий ліс. Такі слова називаються спорідненими, або спільнокореневими (тому що в них є спільна частина - корінь). Ряд спільнокоренних слів, що розташовується відповідно до послідовності їх творення (плід-- плідний-- плідник-- плідниковий), називають словотворчим гніздом. Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів (префікса, суфікса чи постфікса), які приєднуються до твірної основи. В українській мові виділяють морфологічні і неморфологічні способи творення слів. МОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ Морфологічні способи творення слів - основні. До морфологічних способів належать такі типи творення: • суфіксальний; • префіксальний; • префіксально - суфіксальний; • безафіксний; • складання основ і слів. СУФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ Суфіксальний спосіб - це спосіб творення слів за допомогою суфікса (гарячий-- гаряченький, слухати-- слухач, вітер-- вітерець). ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ Префіксальний спосіб - це спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів (давати-- надавати, хто-- ніхто, в'язати-- вив'язати). ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ Префіксально- суфіксальний спосіб дозволяє створювати слова одночасним додаванням до твірної основи словотворчого префікса і суфікса (межа-- безмежний, при дорозі-- придорожній). БЕЗАФІКСНИЙ СПОСІБ Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова (переходити-- перехід, нічний-- ніч). ОСНОВОСКЛАДАННЯ Основоскладання - це такий спосіб творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово (хмари чесати-- хмарочос, синій + жовтий-- синьо-жовтий). СКЛАДАННЯ СКОРОЧЕНИХ СЛІВ Складання скорочених слів - це спосіб творення слів скороченням основ кількох слів. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів - мінпраці, вуз, зарплата, КПІ - Київський політехнічний інсттитут). Повні основи можуть поєднуватися за допомогою сполучних голосних о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних) та є (якщо основа закінчується на й): паровоз, світогляд, краєвид, зорепад. Прикметники, що утворюються на базі підрядної сполуки, пишуться разом (червоноармійський, однокімнатна), а прикметники, утворені за допомогою сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено- білий, науково- технічний). НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ При неморфологічних способах творення утворення нового слова відбувається: • через злиття цілого словосполучення; (цього дня-- сьогодні, добра ніч-- добраніч); • через набуття ним нового значення: • корінь (у рослин)-- корінь (у математиці); • супутник (людина)-- супутник (літальний апарат); • шляхом переходу однієї частини мови в іншу: завідуючий, операційна, кругом, відпочиваючий. ТВОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ Нові іменники найчастіше виникають від іменників, прикметників, числівників і займенників: • за допомогою суфіксів: футбол-- футболіст, вчити-- вчитель, козацький-- козаччина; • за допомогою префіксів: відповідальність-- безвідповідальність, матерія-- антіматерія; • за допомогою префіксів і суфіксів: борг-- заборгованість, безпека-- забезпеченість; • -складанням окремих основ: за Карпатами-- Закарпаття, південь + американець-- південноамериканець; • складанням скорочених слів: спільне підприємство-- СП, завідуючий магазином-- завмаг; • безафіксним способом: великий-- велич, вивозити-- вивіз; • переходом прикметників у іменники: приймальня, керуючий. ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Нові прикметники творяться від іменників, дієслов та інших прикметників: • за допомогою суфіксів: кімната-- кімнатний, рухатися-- рухливий, кінь-- кінний; • за допомогою префіксів: народ-- антинародний, за кордоном-- закордонний; • за допомогою префіксів і суфіксів: під землею-- підземний, мусити-- вимушений; • складанням окремих слів: багато поверхів-- багатоповерховий, вічно зелений-- вічнозелений; • складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі-- україно-німецькі, новий + рік-- новорічний; • переходом із інших частин мови: перший номер-- перший (кращий) студент. ТВОРЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ Числівники творяться: • за допомогою суфіксів: два-- двадцять, чотири-- чотирнадцять; • складанням: три + сто-- триста. ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенники виникають від інших займенників: • за допомогою суфіксів: хто-- хтось, якийсь-- якийсь-небудь; • за допомогою префіксів: скільки-- декілька, хто-- ніхто. ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ Дієслова виникають: • за допомогою суфіксів: зелений-- зеленіти, вмивати-- вмиватися; • за допомогою префіксів: малювати-- намалювати, виконати-- перевиконати; • за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти-- розбігтися, двоє-- подвоїти. ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ Прислівники творяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників: • за допомогою суфіксів: зима-- зимою, охайний-- охайно; • за допомогою префіксів: учора-- позавчора, довго-- надовго; • за допомогою префіксів і суфіксів: далеко-- здалеку, мій-- по-моєму, час-- тимчасово; • переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі-- відпочивати лежачи. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ ТВОРЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменники виникають: • злиттям слів: сховався за пічку-- сиділи на запічку, в середині року-- знаходитися всередині; • переходом інших частин мови в прийменники: велике коло-- сидіти коло хати, чудовий край-- край села. ТВОРЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ Сполучники творяться: • злиттям слів: за + те-- зате, що + б-- що б, як + би-- якби; • переходом інших слів в сполучники: Що сталося? -- Я не певен, що це вірне рішення.
|
|
|