Статистика
Онлайн всього: 10 Гостей: 10 Користувачів: 0
|
|
Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія |
Пошук по сайту
Пошук по сайту
|
Головна » Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія
Зразок відмінювання іменників першої відміни ОДНИНА тверда група Н. - кобза - Микита Р. - кобзи - Микити Д. - кобзі - Микиті Зн. - кобзу - Микиту Ор. - кобзою - Микитою М. - (на) кобзі - (на) Микиті Кл. - кобзо - Микито м'яка група Н. - зброя - Вікторія Р. - зброї - Вікторії Д. - зброї - Вікторії Зн. - зброю - Вікторію Ор. - зброєю - Вікторією М. - (на) зброї - (на) Вікторії Кл. - зброє - Вікторіє Мішана група Н. - свіча - теща Р. - свічі - тещі Д. - свічі - тещі Зн. - свічу - тещу Ор. - свічею - тещею М. - (на) свічі - (на) тещі Кл. - свіче - теще МНОЖИНА Тверда група Н. - країни - плакси Р. - країн - плакс Д. - країнам - плаксам Зн. - країн - плакс Ор. - країнами - плаксами М. - (на) країнах - (на) плаксах Кл. - країни - плакси М’яка група Н. - пісні - Софії Р. - пісень - Софій Д. - пісням - Софіям Зн. - пісень - Софі Ор. - піснями - Софіями М. - (на) піснях - (на) Софіях Кл. - пісні - Софії Мішана група Н. - листоноші - миші Р. - листонош - мишей Д. - листоношам - мишам Зн. - листоноші - мишей Ор. - листоношами - мишами М. - (на)листоношах - (на) мишах Кл. - листоноші - миші ДРУГА ВІДМІНА Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи: група - приклади тверда - майстер, твір, муляр м'яка - життя, учитель, обрій мішана - каменяр, сторож, дощ До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням о- (вікно, Петро, батько). До м’якої групи належать іменники середнього роду з закінченнями -е, -я, але не після шиплячого (сонце, здоров’я, життя), а також іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (Івась, учитель, обрій). До мішаної групи належать іменники чоловічого роду з шиплячим приголосним в кінці основи (товариш, дощ, сторож), середнього роду з закінченням -е (явище, плече, прізвище), а також частина іменників на -р: назви осіб за фахом чи родом діяльності з наголошеним суфіксом -яр та сталим наголосом на закінченні (каменяр, скляр, газетяр). Зразок відмінювання іменників другої відміни ОДНИНА Тверда група Н. - батьк-о - співак Р. - батьк-а - співак-а Д. - батьк-ові - співак-ові Зн. - батьк-а - співак-а Ор. - батьк-ом - співак-ом М. - (на) батьк-ові - (на) співако-ові Кл. - батьк-у - співак-у М’яка група Н. – Ігор - лікар Р. - Ігор-я - лікар-я Д. - Ігор-еві - лікар-еві Зн. - Ігор-я - лікар-я Ор. - Ігор-ем - лікар-ем М. – (на) Ігор-еві - (на) лікар-еві Кл. - Ігор-е - лікар-ю Мішана група Н. - каменяр-і - м’яч Р. - каменяр-а - м’яч-а Д. - каменяр-еві - м’яч-у Зн. - каменяр-а - м’яч Ор. - каменяр-ем - м’яч-ем М. - (на) каменяр-ах - (на) м’яч-і Кл. - каменяр-і - м’яч МНОЖИНА Тверда група Н. - дядьк-и - шофер-и Р. - дядьк-ів - шофер-ів Д. - дядьк-ам - шофер-ам Зн. - дядьк-ів - шофер-ів Ор. - дядьк-ами - шофіер-ами М. - (на) дядьк-ах - (на) шофер-ах Кл. - дядьк-и - шофер-и М’яка група Н. - ковал-і - пол-я Р. - ковал-ів - пол-ів Д. - ковал-ям - пол-ям Зн. - ковал-ів - пол-я Ор. - ковал-ями - пол-ями М. - (на) кова-ях - (на) пол-ях Кл. - ковал-і - пол-я Мішана група Н. - горищ-а - різьбяр-і Р. – горищ - різьбяр-ів Д. - горищ-ам - різьбяр-ам Зн. - горищ-а - різьбяр-ів Ор. - горищ-ами - різьбяр-ами М. - (на) горищ-ах - (на) різьбяр-ах Кл. - горищ-а - різьбяр-і ТРЕТЯ ВІДМІНА До іменників третьої відміни належать іменники, що в називному відмінку однини закінчуються на м’який приголосний основи (сінь, тінь,паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому також були м’якими (подорож, любов, річ), а також іменник мати. Зразок відмінювання іменників третьої відміни ОДНИНА Н. – мати - заметіль Р. - матер-і - заметіл-і Д. - матер-і - заметіл-і Зн. – матір - заметіль Ор. - матір’-ю - заметілл-ю М. - (на) матер-і - (на) заметіл-і Кл. - мат-и (матір) - заметіл-е МНОЖИНА Н. - печ-і - суміш-і Р. - печ-ей - суміш-ей Д. - печ-ам - суміш-ам Зн. - печ-і - суміш-і Ор. - печ-ами - суміш-ами М. - (на) печ-ах - (на) суміш-ах Кл. - печ-і - суміш-і ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА До іменників четвертої відміни належать іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен (небожа, плем’я, зайча). Зразок відмінювання іменників четвертої відміни ОДНИНА Н. - ім’я - тел-я Р. - імен-і, ім’я - телят-и Д. - імен-і - телят-і Зн. - ім’я - тел-я Ор. - імен-ем, ім’ям - тел-ям М. - (на) імен-і - (на) телят-і Кл. - ім’я - тел-я МНОЖИНА Н. - лошат-а - орлят-а Р. – лошат - орлят Д. - лошат-ам - орлят-ам Зн. – лошат - орлят(а) Ор. - лошат-ами - орлят-ами М. - (на) лошат-ах - (на) орлят-ах Кл. - лошат-а - орлят-а НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ До незмінюваних іменників в українській мові належать: • слова іншомовного походження (таксі, колібрі, меню, бра); • жіночі прізвища українського і іншомовного походження, що закінчуються на -к(о), -енк(о): Потапенко, Яценко, на приголосний (Остапчук, Копчанич), російські прізвища на -ово (Муромо, Коновало), -их (Сірих, Білих), -аго (Живаго); складноскорочені слова буквенного типу (США), та складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка (завгар, замдиректора). • Хоча форма таких слів не змінюється, зміни в залежності від відмінків вони виражають за допомогою зв’язку з іншими словами, а також за допомогою прийменників (принесли меню, у меню налічувалося багато різних страв, рука лягла на меню). Рід незмінюваних іменників визначається так: • назви тварин- належать до чоловічого роду (невеличкий шимпанзе, кмітливий колібрі); • іменники, що називають чоловіків (молодий Франк, знайомий бібліотекар) належать до чоловічого роду; іменники, що називають жінок (неуважна Марі, весела касир)- до жіночого роду; • незмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду (вікно, озеро, небо, доля); • іменники- географічні назви, назви міст, річок, газет, журналів та таке ін. визначаються за загальною назвою (журнал "Наталі"- чоловічого роду, телепрограма "Михайло"- жіночого; країна Германія- жіночого роду, місто Туапсе- середнього). МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ Порядок розбору: 1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини). 3. Визначте розряд за значенням: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; назва конкретна чи абстрактна. 4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. 5. Знайдіть відміну та групу (тверда, м'яка чи мішана). 6. Визначте спосiб творення слова. 7. Визначте синтаксичну роль. 8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться). ПРИКМЕТНИК Прикметник - це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий). Прикметники виражають ознаку: • запаху (п’янкий, запашний), • кольору (білий, зелений), • віку (старенький, давній), • розміру (величезний, середній), • матеріалу (діамантовий, дерев’яний), • якості (твердий, гнучкий), • принадлежності (зятів, сестрин), • простору (далекий, близький), • часу (ранній, вчорашній) • внутрішні властивості (добрий, щедрий), • зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний), • ознаки за відношенням до місця (міський, районний). СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення). Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко). РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ Прикметники поділяються на: 1. якісні - відносні - присвійні 2. повні - короткі ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні: прикметники - приклади якісні - велика, духмяне, опуклий, гарячі відносні - дерев'яні, військова, приміський присвійні - сестрин, вчителів, заяча, мамин Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення: прикметники - приклади присвійно-якісні - ластів'яче, дівоча, орлиний відносно-якісні - творчий, срібна, вишневе ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий). Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння. Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі: приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи): відомий --трохи відомий, мало відомий вступають у антонімічні відношення: свіжий- черствий великий- малий утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети: чуйний -- чуйно добрий -- добро утворюють ступені порівняння: білий -- біліший, найбіліший за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники: тонкий -- тонесенький, тонюсінький ; здоровий -- прездоровий окремі прикметники можуть мати коротку форму: (ясен, весел, певен).
|
|
|