5. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).
6. Рід, число, відмінок, засоби вираження їх.
7. Синтаксична функція. Зразок
Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).
1. Порослу.
2. Порослий.
3. Активний минулого часу (суфікс -л-).
4. Порос(ти) +л — порослий
5. Утворений від неперехідного дієслова порости
6. Жіночий (поросла яруга), однина (закінчення -у), Знахідний (спустився (в що?) в порослу яругу).
7. Означення. Схема морфологічного розбору дієприслівника
1. Аналізоване слово.
2. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).
3. Від якої основи (інфінітива ти теперішнього часу) утворений і за допомогою якого суфікса.
4. Вид (доконаний, недоконаний); засоби його вираження.
5. Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.
6. Ознаки якого часу має і яку додаткову дію означає (одночасну чи попередню щодо дієслова-присудка).
7. Синтаксична роль
8. Правопис слова. Зразок
Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.). 1. Не доїжджаючи.
2. не доїжджають (неперехідне)
3. Не доїжджа(ють) + ючи — не доїжджаючи
4. Недоконаний вид.
5. Звернув
6. Дія, попередня щодо дієслова-присудка.
7. Обставина.
8. Не пишеться окремо, бо дієслово без не вживається (доїжджати — доїжджаючи). Схема морфологічного розбору прислівника
1. Аналізоване слово.
2. Вихідна форма (для означально-якісних, які мають ступені порівняння).
3. Розряд за значенням (означальний – який саме, обставинний – який саме).
4. Ступінь порівняння, категорія оцінки і засоби її вираження.
5. До якого слова відноситься.
6. Синтаксична роль.
7. Від якого слова і яким способом утворений.
8. Правопис слова. Зразок
Вечоріє. Мла стає на морі... Тихше б'ється хвиля в береги... Гаснуть звуки. В їх безлюднім хорі Ще чуткіша тиша навкруги (Плужн.).
1. Тихше.
2. Тихо
3. Означальний способу дії (як?).
4. Вищий, суфікс –ш-.
5. До дієслова б’ється.
6. Обставина способу дії.
7. Від прикметника тихий за допомогою суфікса –о (тихо).
8. У кінці пишеться -е, бо вищий ступінь (довше, краще, вище, вужче), основа закінчується на шиплячий. Схеми морфологічних розборів інших граматичних класів слів Схема морфологічного розбору слів категорії стану
1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма (для тих, що мають ступені порівняння).
3. Лексичне значення.
4. Синтаксична функція.
5. Походження.
6. Будова слова. Схема морфологічного розбору прийменника
1. Аналізоване слово.
2. Група за походженням (первинний чи вторинний).
3. Який за будовою (простий, складний, складений).
4. Від якої частини мови утворений (відіменний, прислівниковий).
5. Граматичне значення якого відмінка допомагає виражати.
6. До якого члена речення входить.
7. Правопис слова. Схема морфологічного розбору сполучника
1. Аналізоване слово.
2. Група за морфологічним складом (прості, складні, складені).
3. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).
4. Група за вживанням (одиничні, парні, повторювані).
5. Які члени речення чи які речення сполучає.
6. Правопис слова. Схема морфологічного розбору часток
1. Аналізоване слово.
2. Розряд за значенням і функцією.
3. Словотворча чи формотворча.
4. Місце в реченні.
5. Правопис слова. Схема морфологічного розбору модальних слів
1. Аналізоване слово.
1. Група за характером вираженого словом ставлення до висловненого.
2. Походження.
3. Будова слова. Схема морфологічного розбору слів на –но, -то
1. Аналізоване слово.
2. Значення виду та засоби вираження.
3. Перехідність (засоби вираження).
4. Стан (засоби вираження).
5. Час (засоби вираження)
6. Синтаксична функція.
7. Будова слова. Схема морфологічного розбору вигуків
1. Аналізоване слово.
2. Розряд за значенням і функцією (емоційні , вольові).
3. Багатозначний чи обмежений у своєму значенні.
4. Від якої частини мови утворений.
5. Правопис слова. Схеми розбору словосполучення і речення Схема розбору підрядного словосполучення
1. Аналізоване словосполучення.
1. Тип словосполучення за ступенем поєднання слів: лексичне, фразеологічне, синтаксичне.
2. Тип словосполучення за характером зв'язку між словами: підрядне, сурядне.
3. Основне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).
4. Залежне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).
5. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: дієслівне, іменникове, прислівникове, прикметникове.
6. Тип словосполучення за складом: просте, складне.
7. Тип словосполучення за характером смислових відношень між залежним і головним словом: атрибутивне, об'єктне, обставинне.
8. Тип підрядного зв'язку між головним і залежним словом:
* узгодження: а) повне чи неповне? б) у яких граматичних значеннях? в) якими засобами виражене узгодження?
* керування: а) сильне чи слабке? б) якими засобами виражене (інтонація, флексія, прийменник)? в) безпосереднє чи посереднє?
* прилягання: а) якими засобами виражене прилягання?
* тяжіння: а) якими засобами виражене (інтонація, флексія)? Зразок
Вгорі латкою палає жовтогаряче небо вечора (В.Винниченко).
1. Аналізоване словосполучення: жовтогаряче небо.
1. Словосполучення синтаксичне, синтаксично змінне.
2. За характером синтаксичного зв'язку підрядне.
3. Основне (головне) слово небо, підмет, виражений іменником у називному відмінку.
4. Залежне слово жовтогаряче, узгоджене означення, виражене прикметником середнього роду в називному відмінку однини.
5. За морфологічним вираженням головного слова словосполучення іменникове.
6. За складом просте.
7. За характером смислових відношень між залежним і стрижневим словом - атрибутивне.
8. Залежне слово зв'язане з головним зв'язком узгодження, повне, у середньому роді, називному відмінку однини, виражене узгодження інтонацією і флексією -е. Схема синтаксичного аналізу простого речення
1. Указати, що речення просте.
2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне.
3. Речення окличне чи неокличне.
4. Охарактеризувати речення за його будовою:
а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);
б) поширене чи непоширене;
в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);
г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).
5. Підмет, чим він виражений.
6. Присудок, його тип, чим він виражений.
7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).
8. Пояснити розділові знаки. Зразок
Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).
1. Речення просте.
2. Розповідне.
3. Неокличне.
4. Двоскладне: поширене, повне, неускладнене.
5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.
6. Присудок дивилась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.
7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (дивилась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'язком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкметником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. Схема синтаксичного аналізу складносурядного речення
1. Аналізоване речення.
2. Із скількох частин складається? Назвати їх.
3. Які змістові відношення та їх відтінки існують між частинами, єднальні (перелік одночасних або сумісних явищ, перелік послідовних явищ, наслідково-висновкові відношення), протиставні, зіставні, розділові (чергування явищ, несумісність явищ, непевність сприйняття), приєднувальні, градаційні?
4. Якими засобами зв'язані частини складносурядного речення (інтонація, сурядні сполучники, порядок розташування частин, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займенника або прислівника)?
5. Якими є частини складносурядного речення за наявністю головних членів, другорядних, за ускладнюючими засобами, за повнотою?
6. Характеристика кожної частини за членами речення (зв'язки, засоби зв'язку, відношення між ними).
7. Розділові знаки в реченні
8. Графічна схема речення. Зразок
1. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).
2. Це речення складносурядне, складається з трьох предикативних частин:
1) Дівчина троянди поливала,
2) кудись котилась хмар навала,
3) сміялась осінь за вікном,
3. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумісних дій).
4. Частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інтонацією, сурядними (єднальними) сполучниками.
5. Всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні.
6. Перша частина - Дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений іменником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (поливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. Зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. Поливала (що?) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. (За цим зразком розбирається кожна частина).
7. Коми відділяють частини складносурядного речення за правилами "Українського правопису".
8. Графічна схема речення така: [1] , і [2], і [3]. Схема аналізу складного безсполучникового речення
1. Аналізоване речення.
2. Яке це речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).
3. Безсполучникове, Яка інтонація є засобом зв'язку?
4. Кількість предикативних частин, що входять до складу речення (виділити кожну з них)
5. Речення з однотипними (однорідними) частинами, з різнотипними (неоднорідними) чи ускладненого типу?
6. Які смислові відношення існують між частинами складного безсполучникового речення з однотипними частинами (перелік одночасних чи сумісних явищ, перелік послідовних у часі явищ, зіставлення чи протиставлення явищ)?
7. Яку підрядну частину нагадує собою одна з предикативних частин прогнозованого безсполучникового речення з різнотипними частинами (з'ясувальне, часове, способу дії, умови, мети тощо)?
8. Якими засобами виражені смислові і синтаксичні зв'язки між предикативними частинами речення (співвідношення часових, видових і способових форм дієслів — присудків, порядок розташування предикативних частин, спільний другорядний член, наявність у наступній частині співвідносного займенника чи прислівника, наявність у першій частині слова, що потребує пояснення)?
9. Перша предикативна частина (аналіз за схемою простого речення: двоскладне, односкладне (тип односкладного); поширене; повне, неповне: головні і другорядні члени речення (аналізуються за схемою синтаксичного розбору простого речення), словосполучення (відношення і зв'язки).
10. Друга предикативна частина.
11. Розділові знаки у складному безсполучникову реченні.
12. Схема речення (графічна і лінійна). Зразок
1. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О.Гончар).
2. Розповідне, неокличне.
3. Безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.
4. Речення складається з двох предикативних частин: 1) Відбились зорі у воді; 2) Летять до хмар тумани.
5. Речення з однотипними частинами.
6. Між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ)
7. Предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, співвідношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.
8. Перша предикативна частина співвідноситься з двоскладним, поширеним, повним, неускладненим простим реченням. (Головні і другорядні члени речення, словосполучення аналізуються за схемою синтаксичного розбору простого речення).
9. Друга предикативна частина (аналіз за схемою простого речення).
10. Предикативні частину відділяються між собою комою
