Головна » Шпаргалки! - Інформатика та інформаційні мережі
29. Налагодження роботи табличного процесору MS EXCEL Автоматично, за замовчуванням, у новій книзі встановлюється 3 робочі листи. Цей параметр можна змінити: Сервис → Параметри → вкладка Общие → листов в новой рабочей книге Щоб вкл. або викл. стиль посилань R1C1 Сервис → Параметри → вкладка Общие → флажок «стиль ссылок R1C1 Щоб відображати рядок формул Сервис → Параметри → вкладка Вид → флажок Отображать строку формул Щоб змінити параметри вікна Сервис → Параметри → вкладка Вид → Параметри окна Можна встановити - авторазбиение на страницы - отображение сетки - наличие полос горизонтальной и вертикальной покрутки - отображение ярличков листов - отбражение сетки, и цвет линий сетки Вказати робочий каталог та каталог автозавантаження можна наступним чином. Сервис → Параметри → вкладка Общие → поле «Рабочий каталог» Сервис → Параметри → вкладка Общие → поле «Каталог автозагрузки» Виключити режим відображення списку файлів, які відривалися користувачами останніми. Сервис → Параметри → вкладка Общие → зняти галочку з Помнить список файлов, до. 30. Поняття робочої книги та робочого листа в табличному процесорі MS EXCEL. Особливості роботи з робочими листами (додавання нового робочого листа, перейменування, знищення листа, зміна кількості листів у новій робочій книзі). Робочий лист електронної таблиці Excel має окремий ярличок з назвою у нижній частині листа. На ярличку можна розмістити відповідну до змісту даної таблиці назву. Сукупність робочих листів об'єднаних в одному файлі створює робочу книгу. Використання робочої книги дає можливість швидкого знаходження потрібної інформації при переміщенні по її листам Робоча книга Excel може містити до 225 робочих листів, а кожний лист може складатись з 16384 рядків і 256 стовпців. Перехрещення рядка і стовпця називається клітиною, яка має певні координати (наприклад, А1 - це ячейка у верхньому лівому куту робочого листа). Назви аркушів розміщені на ярличках унизу кожного робочого аркуша. Переміщуватися по аркушах можна, натискаючи мишкою потрібний ярличок або використовувати кнопки переміщення між аркушами, що розташовані ліворуч від ярличків. У новому файлі містяться три робочі аркуші, але за бажанням їхню кількість можна змінювати (додавати нові аркуші або видаляти непотрібні). Для додавання можна: • натиснути правою кнопкою мишки на ярличок аркуша, ліворуч від якого потрібно вставити новий аркуш, вибрати пункт Лист Microsoft Excel і натиснути кнопку на Ok, або • вибрати пункт меню Вставка/Лист і новий аркуш вставиться ліворуч від активного. Для перейменування аркуша можна на ярличку аркуша: • двічі натиснути на ліву кнопку мишки, увести нове ім'я і Enter, або • натиснути на праву кнопку мишки, вибрати з динамічного меню пункт Переименовать, увести нове ім'я і Enter. Для переміщення / копіювання поточного аркуша можна: • захопити лівою кнопкою мишки ярличок аркуша і перетягти його на нове місце — відбудеться переміщення, або • натиснути праву кнопку мишки на ярличку, вибрати з динамічного меню пункт Переместить/Скопировать і вибрати місце для переміщення, або • вибрати з головного меню пункт Правка/Переместить/ Скопировать лист... і вибрати місце для переміщення. Якщо потрібно копіювати аркуш, то при перетягуванні треба утримувати клавішу CTRL, а в двох останніх випадках позначити мишкою покажчик Создавать копию і натиснути Ok. Для видалення аркуша можна: • натиснути на праву кнопку мишки, з динамічного меню вибрати пункт Удалить, або • вибрати пункт меню Правка / Удалить лист. 31. Особливості адресації комірок у табличному процесорі MS EXCEL. Стилі посилань R1C1 та A1. Відмінності між абсолютними, відносними та змішаними посиланнями на комірки. Звернення до блоку комірок. Посиланням однозначно визначається клітина або група клітин листа, а також спрощується пошук значень або даних, які використовуються у формулах. З допомогою посилань можна використовувати у формулі дані, які знаходяться у різних місцях листа, а також використовувати значення однієї і й тієї ж клітини у декількох формулах. Крім того, можна посилатися на клітини, які знаходяться на інших листах книги або в іншій книзі. Посилання на клітини других книг називаються зовнішніми. По замовчуванню в Microsoft Excel використовуються посилання типу A1, в якому стовпчики позначаються буквами від A до IV (256 стовпчиків максимально), а рядки числами - від 1 до 65536. Щоб вказати посилання на клітину, введіть букву заголовку стовпця, а після цього номер рядка. Наприклад, D50 є посиланням на клітини, розташовані на перетині стовпчика D з 50-м рядком. Щоб посилатися на діапазони клітин, введіть посилання на верхню ліву клітину діапазону, поставте двокрапку :, а після цього посилання на праву нижню клітину діапазону. Розглянемо варіанти можливих посилань. На клітину стовпчика A в 10-му рядку можна посилатися як на A10, а на діапазон клітин в стовбчику A з 10-го рядку по 20-й як на A10:A20. Діапазон клітин у 15-му рядку зі стовпчика B по стовбчик E можна позначити B15:E15, а всі клітини у 5-му рядку як 5:5. На всі клітини між 5-й і та 10-м рядками включно можна посилатися як 5: 10, а на всі клітини у стовпчику H як на H:H. На всі клітини між стовпчиками H та J включно як H:J. Можна також скористуватися стилем, в якому і стовпчики, так і рядки листа пронумеровані. Цей стиль, що називається R1C1. Він найбільш корисний при обчисленні позиції рядка і стовпчика у макросах, а також у відносних посиланнях. У стилі R1C1, після букви R вказується номер рядка клітини, після букви C – номер стовбчика. У залежності від поставленого завдання можна використовувати або відносні посилання, які посилаються на клітини відносно позиції формули, або абсолютні посилання, які посилаються завжди на одину і ту ж клітину. Для абсолютних посилань використовують знак $ перед назвою стовпчика або клітини, наприклад 15. 32. Різні способи введення даних у табличному процесорі MS EXCEL. Створення списків та введення їх елементів. Різні способи редагування даних. У комірках таблиці можна розміщувати текстові дані, числові дані, формули та функції. У Microsoft Excel існує декілька режимів роботи: ГОТОВО, ПРАВКА, ВВОД. Назву поточного режиму можна побачити у нижньому лівому куті робочого вікна Microsoft Excel. Для введення даних використовується режим ГОТОВО. Вибирається потрібна комірка й уводять дані за допомогою клавіатури, мишки або меню (відображений режим ВВОД), після чого натискають на Enter або будь-яку клавішу переміщення курсора (знову відновлюється режим ГОТОВО). Введене значення можна побачити безпосередньо у комірці та у спеціальному рядку формул, що розташований між панелями інструментів та самою таблицею, при цьому значення у рядку формул не обов'язково має збігатися із значенням у поточній комірці, яка завжди показана рамкою з крапкою в правому нижньому куті комірки. Ця крапка називається крапкою автозаповнеиня і використовується для копіювання і переміщення даних з одних комірок у інші та для швидкого введення даних. Числові дані автоматично розміщуються ближче до правого краю комірки, а текстові — до лівого, проте можна використовувати кнопки вирівнення даних на панелі інструментів для того, щоб розмістити дані за бажанням ліворуч, праворуч та по центру комірки. Дані, введені у комірку, можна змінити, замінити або вилучити. Заміна даних: заноситься нове значення і натискається Enter. Зміна даних: вибирається комірка, • натискається клавіша F2, вносять зміни і натискають Enter, або • двічі натискається ліва кнопка мишки, вносять зміни і натискають Enter, або • вносять зміни у рядку формул і натискають Enter. Зміна даних відбувається у режимі ПРАВКА. Для копіювання значень комірки, блок комірок суміжний “мишу до нижнього правого кута комірки , миша стає “+”, тягнути. Для переміщення: мишу до рамки блоку і тягнути. Вилучення значень комірок, рядків, стовпців. Виділити стовпці, клацнути на його імені. Для стовпця: Правка- Удалить. Аналогічно в інших випадках.Редагування. Активізувати комірку, двічі клацнувши. Після цього клацнути на панелі формул. Для введення текстової інформації, що розміщена на декількох стовпцях, внести цю інформацію → виділити блок комірок, які вона займає → актив. кнопку “Центрировать по столбцам”. Для встановлення маркеру абзацу всередині комірки → Alt+Enter. Створену таблицю можна розділити на дві частини (коли таблиці більша ніж розмір екрану, заголовки потрібно зафіксувати).Маркери вікна, які розміщені над вертик. Лінією вікна (вказівник мишки до маркеру) → тягнути → ств-я 2 вікна і в кожному може бути своя лінійка прокручування. Для знищення цього розподілу маркери або команди “Окно → удалить разбиение”. Форматування комірок, діапазонів комірок. За умовчуванням – вся інф. в форматі “Общий”, стиль – обычный. Для зміни формату: виділити потрібний діапазон, акт. Формат/ ячейки. Вкладка Число містить перелік таких форматів: Общий; Числовой (для роботи з числами; кількість десяткових знаків); Фінансовий/ Денежный (для чисел з позначенням грош. одиниць); Дата; Время; Процент; Дробный. У вкладці Выравнивание – різні види вирівнювань (є параметр для об’єднання декількох комірок в єдине ціле). Вкладка Шрифт містить параметри розміру та виду шрифту. Вкладка Границы – встановлення рамки для комірок та їх діапазонів. Вид – заливка кольором. Для Автоформату команда Формат → Автоформат, з переліку вибираємо потрібний. Зміна ширини та висоти стовпця. Поставити курсор на вертик. Або гориз. Границю рядків і стовпців, тягнути. 33. Створення елементарних формул у табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади. Форматування даних. Формула — це запис дій, які треба провести з вхідними даними для отримання потрібного результату. Для внесення формули треба активізувати комірку, де має розміщуватися формула, натиснути = (Дорівнює) або на клавіатурі, або мишкою ліворуч у рядку формул і заносити текст. Текст формули складається з адрес комірок із вхідними значеннями, поєднаних математичними, логічними або пунктуаційними знаками. Якщо, наприклад необхідно скласти значення клітин А1 та В1 і вивести їх суму у клітині С1 встановіть рамку виділлення на клітину С1 і введіть формулу =В1+В2. Зведення у ступінь ^. Арифметичні формули можуть також містити оператори порівняння: дорівнює (=), не рівно (< >), більше (>), менше (<), не більше (<=), не менше (>=). Результатом обчислення арифметичної формули є число. Логічні формули можуть містити вказані оператори порівняння, а також спеціальні логічні оператори: #NOT# - логічне заперечування “НІ” #AND# - логічне “І” #OR# - “АБО” Логічні формули визначають, вираз “істина” чи “помилка”. Виразу “істина” привласнюється числова величина 1, виразу “помилка” - 0. Форматування даних – вибір форми представлення числових або символьних даних в комірці. Змінювати формат можна у одній комірці або у цілому діапазоні. Виділяється комірка або діапазон комірок, • вибирається пункт меню Формат/Ячейки або • права кнопка на виділеній комірці або діапазоні і пункт з динамічного меню Формат ячеек... Відкриється вікно форматів з декількома вкладниками: Вкладника Число використовується для надання даним форматів, що перелічені у списку Числовые форматы. Тут можна вибрати основний формат і його додаткові параметри. Вкладника Выравнивание використовується для вирівнювання даних по горизонталі та вертикалі (зона ліворуч угорі), для вибору кута розташування даних у комірці (зона праворуч), а покажчики, розташовані ліворуч внизу, дозволяють поєднувати комірки у суміжному діапазоні, розташовувати текст у комірках в декілька рядків та автоматично змінювати ширину стовпчиків, якщо дані не зміщуються у ньому. Вкладника Шрифт дозволяє вибирати параметри шрифта для виділеного діапазону. Вкладинка Граница пропонує оформлення виділеного діапазону рамками різного типу. Вкладинка Вид опрацьовує оформлення тла діапазону різним кольором. Вкладинка Защита використовується для захисту змісту комірок у діапазоні (спрацьовує тільки після захисту аркуша). 34. Поняття функції у табличному процесорі MS EXCEL. Особливості використання Майстра функцій. Навести приклад математичних функцій. Під функцією розуміють залежність однієї змінної (у) від іншої (х) або кілька змінних (х1, х2, ..., хn). Причому кожному набору значень змінних х1, х2, ..., хn буде відповідати єдине значення певного типу залежностей змінної у. Функції вводять у таблицю у склад формул або окремо. Деякі дії з даними у таблиці виконуються за допомогою функцій, наприклад, обчислення середнього, мінімального, максимального значення, суми значень із заданого діапазону значень тощо. Загальний вигляд функції: =ім'я функції(параметр/и) У електронних таблицях можуть бути представлені такі види функцій: - математичні функції виконують різні математичні операції, наприклад, обчислення логарифмів, тригонометричних функцій та ін.; - статистичні функції виконують операції по обчисленню параметрів випадкових величин або їх розподілень, представлених множиною чисел, наприклад, стандартного відхилення, середнього значення, медіани і т.п. - текстові функції виконують операції над текстовими рядками або послідовністю символів, обчислюючи довжину рядка, перетворюючи прописні літери у рядкові і т.п. - логічні функції використовуються для побудови логічних виразів, результат яких залежить від того, чи є істиною умова, що перевіряється. - фінансові функції використовуються у складних фінансових розрахунках, наприклад, визначення форми дисконту, розміру щомісячних виплат для погашення кредиту, обчислення амортизаційних відрахувань та ін.. - функції дати і часу та ін. Всі функції мають однаковий формат запису і включають ім'я функції і список розділених комою аргументів, що знаходяться у круглих дужках. Будь-яка функція виконується або внесенням її тексту з клавіатури у активну комірку, або її викликом з активної комірки за допомогою Майстра функцій. Майстер функцій — це спеціальна програма, за допомогою якої можна вибрати потрібну функцію і виконати її, вказавши всі потрібні параметри. Майстер функцій можна завантажити через пункт меню Вставка/Функція..., або за допомогою fx кнопки на панелі інструментів. Приклади функцій: SUM (список) – статистична функція визначення суми всіх числових значень у списку, який може складатися з адрес комірок і блоків, а також числових значень. AVERAGE (список) – статистична функція визначення середнього арифметичного значення всіх перерахованих у списку величин. МАХ (список) – статистична функція, результатом якої є максимальне значення у вказаному списку. IF (умова, істина, помилка) – логічна функція, що перевіряє на істинність задану логічну умову. 35. Особливості роботи з логічними функціями у табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади. Під функцією розуміють залежність однієї змінної (у) від іншої (х) або кілька змінних (х1, х2, ..., хn). Причому кожному набору значень змінних х1, х2, ..., хn буде відповідати єдине значення певного типу залежностей змінної у. Функції вводять у таблицю у склад формул або окремо. Загальний вигляд функції: =ім'я функції(параметр/и) - логічні функції використовуються для побудови логічних виразів, результат яких залежить від того, чи є істиною умова, що перевіряється. =ЕСЛИ(умова;дія 1 ;дія2) Виконання діїї, коли умова істинна, або ді'й, коли умова хибна =ИЛИ(умова1 ;умова2;... ;умова30) ИСТИНА, якщо хоча б одна з умов виконується, або ЛОЖЬ, якщо жодна з умов не виконується =И(умова1 ;умова2;... ;умова30) ИСТИНА, якщо усі умови виконуються, або ЛОЖЬ, якщо хоча б одна з умов не виконується 36. Поняття списку в табличному процесорі MS EXCEL. Впорядкування списків та діапазонів. Списком називають набір рядків таблиці, що містить пов'язані між собою дані. Розрізняють списки користувача і списки — бази даних. Списки користувача створюються користувачем для подальшого автозаповнення таблиці даними. Елементами списку користувача можуть бути або дані, що вже набрані у таблиці, або дані, які вводяться користувачем безпосередньо під час створення списку. Створення списку користувача на основі існуючих даних • Виділяється діапазон комірок, який містить елементи майбутнього списку користувача; • вибирається пункт меню Сервис/Параметры..., • на вкладниці Списки натискається кнопка Импорт і Ok. Створення нового списку користувача • Вибирається пункт меню Сервис/Параметры...; • на вкладинці Списки вибирається Новый список; • в зоні Элементы списка вводяться елементи списку, починаючи з першого. Після введення чергового елемента натискається клавіша Enter; • по закінченню введення всіх елементів списку натискається кнопка Добавить і Ok.
|