Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про податок з доходів фізичних осіб

При отриманні нецільової благодійної допомоги від
благодійника - фізичної особи платник податку зобов'язаний подати
річну податкову декларацію із зазначенням її сум у разі, якщо:

а) загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги
протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір,
установлений підпунктом 9.7.3 цього пункту;

б) платник податку не має права на отримання податкової
соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6
цього Закону.

9.7.4. Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу
цільова благодійна допомога, яка надається резидентами -
юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):

а) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних
послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого
ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських
компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не
покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного
страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну
хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з
медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не
пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування
зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та
порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними
показаннями, або якщо вагітність стала наслідком згвалтування),
операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім
СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве
зараження або згвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної
залежності; клонування людини або її органів; придбання ліків,
медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік
життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України;

б) нижчевизначеним закладам для розподілу благодійної
допомоги між особами, що не досягли 18-річного віку та перебувають
у таких закладах:

будинку маляти;

будинку дитини;

будинку-інтернаті;

школі-інтернаті (у тому числі спеціальній, санаторній або для
сиріт);

дитячому будинку сімейного типу;

школі соціальної реабілітації;

притулку для неповнолітніх;

приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх
справ України;

в) державному або комунальному закладу чи благодійній
організації, у тому числі Товариству Червоного Хреста України, що
надають послуги особам, які не мають житла, з їх харчування та
облаштування на нічліг;

г) пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання,
харчування чи медичного обслуговування осіб, які перебувають у
слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі, або безпосередньо
таким особам;

д) будинку для престарілих чи інвалідів для поліпшення умов
їх утримання, харчування, медичного обслуговування, соціальної
реабілітації;

е) платнику податку, який здійснює наукове дослідження або
розробку, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших
витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших
особистих витрат), за умови, якщо результати таких досліджень та
розробок підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом
патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному
поширенні об'єктів права інтелектуальної (промислової) власності,
отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також якщо
отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення
будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або будь-якою
третьою особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому,
крім обов'язків з цільового використання такої благодійної
допомоги.

У разі коли після завершення зазначеного наукового
дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги залишаються
об'єкти власності, надані благодійною організацією для виконання
такого дослідження (розробки), такий набувач зобов'язаний:

або придбати такі об'єкти власності у такої благодійної
організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання;

або повернути такі об'єкти власності такій благодійній
організації чи іншій благодійній організації;

або визнати дохід у розмірі вартості таких об'єктів
власності, визначеної за звичайними цінами, з наступним його
оподаткуванням;

є) аматорській спортивній організації, клубу для компенсації
витрат з придбання або оренди спортивного знаряддя та інвентарю,
користування спортивними майданчиками, приміщеннями чи спорудами
для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора у
спортивних змаганнях.

Під терміном "аматорська спортивна організація, клуб"
розуміється громадська організація, діяльність якої не спрямована
на отримання доходу; під терміном "спортсмен-аматор" розуміється
особа, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу,
за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави,
органів місцевого самоврядування або громадських організацій як
України, так і інших країн, у вигляді медалей, грамот, пам'ятних
призів у формах, відмінних від грошової, а також як сума
відшкодування витрат, пов'язаних із відрядженням такого
спортсмена-аматора у місце проведення змагання, у межах
встановлених законом норм для відрядження найманого працівника.

До запровадження системи загальнообов'язкового медичного
страхування норми підпункту "а" підпункту 9.7.4 цього пункту
поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги,
отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у цьому
пункті обмежень). ( Підпункт 9.7.4 пункту 9.7 статті 9 доповнено
абзацом згідно із Законом N 1958-IV ( 1958-15 ) від 01.07.2004 )

9.7.5. Набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів
має право на її використання протягом строку, встановленого
умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців,
наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком
отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова
благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її
набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику
до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити
невикористану суму такої допомоги до складу загального річного
оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.

Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або цінних
паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську
фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги
отримує право на використання процентів або дивідендів,
нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не
має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту
без згоди благодійника.

9.7.6. Набувач цільової благодійної допомоги має право
звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження
строку використання такої цільової благодійної допомоги у разі
існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її
повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник
такого податкового органу має право прийняти рішення про таке
продовження. Якщо податковий орган відмовляє у такому продовженні,
його рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно із
законом.

9.7.7. Забороняється надавати благодійну чи спонсорську
допомогу органам державного управління та органам місцевої влади
або створеним ними благодійним фондам чи іншим неприбутковим
організаціям чи за їх дорученням - третім особам, якщо надання
такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою
видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження,
державної послуги чи іншого рішення на його користь або
прискорення такої видачі (спрощення її процедури).

Дії посадових (службових) осіб органів державного управління
та органів місцевої влади з висування таких умов вважаються діями
з вимагання коштів або майна у розмірі такої благодійної чи
спонсорської допомоги.

9.8. Оподаткування доходів, отриманих за договорами
довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного
забезпечення та пенсійних вкладів

9.8.1. Податковим агентом платника податку - отримувача
виплати чи викупної суми є страховик-резидент, який здійснює
нарахування страхової виплати чи викупної суми за договором
недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового
страхування життя.

Податковим агентом платника податку - вкладника за договором
пенсійного вкладу, учасника недержавних пенсійних фондів є
адміністратор недержавних пенсійних фондів, який здійснює
нарахування виплат за договором пенсійного вкладу та за договором
з недержавним пенсійним фондом.

9.8.2. Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до
бюджету податок за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього
Закону, від:

а) 60 відсотків суми:

одноразової страхової виплати за договором довгострокового
страхування життя при досягненні застрахованою особою певного
віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи при її дожитті
до закінчення строку такого договору;

виплат пенсії на визначений строк, що проводиться з
недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки,
що визначені законодавством;

б) 60 відсотків сум:

регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором
довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором
пенсійного вкладу, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім
випадків, визначених у підпункті "а" підпункту 9.8.3 цього пункту;

в) викупної суми при достроковому розірванні страхувальником
договору довгострокового страхування життя;

г) суми коштів, з яких не було утримано (сплачено) податок та
які виплачуються вкладнику з його пенсійного вкладу у зв'язку з
достроковим розірванням договору пенсійного вкладу; ( Підпункт "г"
підпункту 9.8.2 пункту 9.8 статті 9 в редакції Закону N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

ґ) суми одноразових пенсійних виплат учаснику недержавного
пенсійного фонду, за винятком одноразових виплат, передбачених у
підпункті "в" підпункту 9.8.3 цього пункту.

9.8.3. Не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні
(виплаті) страховиком-резидентом або адміністратором недержавних
пенсійних фондів та не включаються до складу загального
оподатковуваного доходу платника податку звітних податкових
періодів, встановлених законом:

а) суми регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за
договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат
за договором пенсійного вкладу, виплат пенсій на визначений строк
або довічних пенсій, одержувані платником податку - резидентом, що
має вік, не менший 70 років;

б) сума страхової виплати за договором довгострокового
страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована
особа отримує інвалідність I групи;

в) сума виплат за договором пенсійного вкладу, виплат пенсії
на визначений строк, довічних або одноразових пенсій, якщо
вкладник, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована
особа отримує інвалідність I групи.

9.8.4. Дохід у вигляді страхової виплати або виплати за
договором пенсійного вкладу чи за договором недержавного
пенсійного забезпечення, що сплачується спадкоємцю платника
податку, оподатковується за правилами, встановленими статтею 13
цього Закону для оподаткування спадщини;

9.8.5. Сума доходів, отриманих за договорами довгострокового
страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, що
підлягають оподаткуванню відповідно до підпунктів 9.8.2 та 9.8.4
цього пункту, зменшується на суму страхових внесків, сплачених за
такими договорами до 1 січня 2004 року.
( Пункт 9.8 статті 9 в редакції Закону N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

9.9. Оподаткування іноземних доходів

9.9.1. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів
є іноземним, то сума такого доходу включається до складу
загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх
отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.

9.9.2. Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник
податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на
суму податків, сплачених за кордоном, то такий платник податку
визначає суму такого зменшення за визначеними підставами у річній
податковій декларації.

9.9.3. Не підлягають зарахуванню у зменшення суми річного
податкового зобов'язання платника податку такі податки:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки,
незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових
податків або вважаються окремими податками згідно з законодавством
іноземних держав.

9.9.4. Для отримання права на зменшення суми податкового
зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України,
платник податку зобов'язаний отримати від державного органу
країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати
такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про
базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована
консульською установою України у відповідній країні.

9.9.5. Сума податку з іноземного доходу платника податку -
резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати
суму податку, розраховану на базі загального річного
оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням
суми отриманого іноземного доходу).

9.10. Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих
платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у
встановлений строк

9.10.1. Податковим агентом платника податку при оподаткуванні
сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким
платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього
пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат
платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з
підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР );

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від
імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над
сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення,
утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого
оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника
податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого
доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних
місяців, до повної сплати суми такого податку.

Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові
відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку
утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу
під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності
суми такого доходу непогашена частина податку включається до
складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками
звітного податкового року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим
внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням
суду безвісно відсутнім або померлим, то така сума утримується при
нарахуванні доходу за останній для такого платника податку
податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною
до сплати.

9.10.2. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження
або під звіт, надається за формою, встановленою центральним
податковим органом, до закінчення третього банківського дня,
наступного за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за
дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається
платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок
особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

9.10.3. Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених
коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2
цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає
останній день такого граничного строку, то такий платник податку
сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених
коштів, який стягується за процедурою утримання податку,
встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених
коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний
строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами,
встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку
сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає
суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого
платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових
зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу
не відшкодовується.

9.10.4. Норми цього пункту поширюються також на витрати,
пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових
дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних
карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших
платіжних документів, з урахуванням таких особливостей: ( Абзац
підпункту 9.10.4 пункту 9.10 статті 9 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

а) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових
відряджень відрядженою особою - платником податку отримувалася
готівка, то платник податку подає звіт про використання наданих на
відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до
закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
( Підпункт 9.10.4 пункту 9.10 статті 9 доповнено підпунктом "а"
згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

б) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових
відряджень відрядженою особою - платником податку здійснювалися
розрахунки у безготівковій формі термін подання платником податку
звіту про використання наданих на відрядження коштів - не пізніше
10 днів, а за наявності поважних причин працедавець (самозайнята
особа) може його подовжити до 20 банківських днів (до з'ясування
питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними
документами). ( Підпункт 9.10.4 пункту 9.10 статті 9 доповнено
підпунктом "б" згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 )

9.11. Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами

9.11.1. Доходи з джерелом їх походження з України, що
нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів,
підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для
резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими
нормами цього Закону.

Додатково до визначень пункту 1.3 статті 1 цього Закону
доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи,
нараховані нерезидентам, які:

а) працюють на об'єктах, розташованих на території України, у
тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб,
незалежно від джерел виплати таких доходів;

б) є членами керівних органів резидентів - юридичної особи чи
фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або їх
представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробітну
плату, інші виплати та винагороди за рахунок таких резидентів;

в) є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють
незалежну професійну діяльність на території України, незалежно
від джерел виплати таких доходів.

9.11.2. Якщо доходи з джерелом їх походження з України
виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи
повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у
банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком
України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом
при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту
готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент -
отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та
сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних
днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше
закінчення його перебування в Україні.

Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом
Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

9.11.3. Якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту
доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або
юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом
такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору
з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким
нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент
зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде
застосована до таких доходів. ( Абзац перший підпункту 9.11.3
пункту 9.11 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1958-IV ( 1958-15 ) від 01.07.2004 )