Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про податок з доходів фізичних осіб

9.1.4. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом
підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за
нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є
платник податку - орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок
до бюджету у строки, встановлені законом для квартального
податкового періоду, а саме: протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім днем такого звітного кварталу;

б) договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному
посвідченню, при цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію
про такий договір податковому органу за основним місцем проживання
платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені
Кабінетом Міністрів України. У разі порушення такої форми чи
способу нотаріус несе відповідальність, встановлену законом за
порушення порядку чи строків надання податкової звітності.

9.1.5. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево
оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

9.2. Оподаткування процентів

9.2.1. Податковим агентом платника податку при нарахуванні
(сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7
цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
( Абзац перший підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 в редакції
Закону N 1958-IV ( 1958-15 ) від 01.07.2004 )
Загальна сума податків, утриманих протягом звітного
податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів
платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим
агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного
податкового періоду.
( Щодо тимчасового часткового зупинення дії підпункту 9.2.1 пункту
9.2 статті 9 додатково див. Закон N 2285-IV ( 2285-15 ) від
23.12.2004 - редакція до 31.03.2005р.)

9.2.2. Податковий агент, який нараховує проценти, надає
податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та
загальної суми утриманих з них податків у складі податкової
декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені
законом для такого податку. При цьому інформація щодо окремого
банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі
карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього
процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи -
вкладника не надається. ( Абзац перший підпункту 9.2.2 пункту 9.2
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV
( 1958-15 ) від 01.07.2004 )
Форма зазначеного податкового розрахунку встановлюється у
порядку, визначеному законом, та:
для банків узгоджується з Національним банком України;
для небанківських фінансових установ узгоджується з
відповідним державним органом, уповноваженим здійснювати контроль
та нагляд за такими небанківськими фінансовими установами
відповідно до закону.
( Щодо тимчасового часткового зупинення дії підпункту 9.2.2 пункту
9.2 статті 9 додатково див. Закон N 2285-IV ( 2285-15 ) від
23.12.2004 - редакція до 31.03.2005р. )

9.2.3. Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних
доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у
підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку,
встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються
при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього
Закону.

9.2.4. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево
оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

9.3. Оподаткування дивідендів

9.3.1. Податковим агентом платника податку при нарахуванні
(виплаті) на його користь дивідендів, крім випадків, визначених у
підпункті 4.3.17 цього Закону, є емітент корпоративних прав або за
його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування
(виплату).

9.3.2. Податковим агентом при виплаті дивідендів є будь-який
резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує
податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального
(є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненим від
сплати такого податку з будь-яких підстав.

9.3.3. Резидент, що виплачує дивіденди платникам цього
податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом
для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про
нараховані дивіденди, форма якого визначається за правилами,
встановленими законом. ( Підпункт 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

9.3.4. Дивіденди, які нараховані платнику податку емітентом
корпоративних прав - резидентом, що є фізичною або юридичною
особою, підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом
7.1 статті 7 цього Закону. ( Підпункт 9.3.4 пункту 9.3 статті 9 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

9.3.5. Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево
оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

9.4. Оподаткування роялті

9.4.1. Оподаткування роялті здійснюється за правилами,
встановленими пунктом 9.3 цієї статті для оподаткування
дивідендів, без застосування норм підпункту 4.3.17 пункту 4.3
статті 4 цього Закону.

9.4.2. Резиденти можуть нараховувати роялті лише у зв'язку з
використанням платником податку права на інтелектуальну
(промислову) власність, зареєстрованого відповідно до закону.

9.5. Оподаткування виграшів та призів

9.5.1. Податковим агентом платника податку при нарахуванні
на його користь доходу у вигляді призів, виграшів у лотерею (крім
державних лотерей), інших розіграшів або виграшів в азартних
іграх, є особа, яка здійснює таке нарахування.

При нарахуванні доходів у вигляді виграшів у лотерею (крім
державних лотерей) або в інших розіграшах, які передбачають
попереднє придбання платником податку права на участь у таких
лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати, понесені
платником податку у зв'язку з одержанням такого доходу.

При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в
азартних іграх в казино, інших гральних місцях чи домах (далі -
гральний заклад), за винятком гри в тоталізатор, враховуються
витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням
такого доходу протягом робочого дня (зміни).

При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в
азартних іграх в тоталізатор, враховуються витрати платника
податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу
протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення
розіграшу.

Доходи, зазначені у цьому підпункті, кінцево оподатковуються
при їх виплаті за їх рахунок.

Порядок податкового обліку доходів та витрат платників
податків - гравців у гральних закладах встановлюється центральним
податковим органом.
( Підпункт 9.5.1 пункту 9.5 статті 9 в редакції Закону N 1958-IV
( 1958-15 ) від 01.07.2004 )

9.5.2. Платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу
в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах (далі -
гральний заклад), зобов'язаний включити до складу свого загального
оподатковуваного річного доходу позитивну різницю між сумою такого
доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у
зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року.

З метою здійснення податкового контролю будь-яка фізична
особа - резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при
вході до грального закладу, а відповідна службова особа такого
грального закладу зобов'язана занести відомості про номер такого
паспорта, ім'я та прізвище його власника, його громадянство, а у
разі коли така особа є громадянином України - зареєстроване місце
його проживання. На вимогу платника податку - гравця особа, що
виплачує виграш, зобов'язана надати персоніфіковані відомості про
такий виграш та понесені такою особою витрати. Порядок виконання
норм цього підпункту визначається центральним податковим органом.

У разі якщо такі персоніфіковані відомості були надані
платнику податку, то податковий орган має право на отримання цих
відомостей у податкового агента. ( Підпункт 9.5.2 пункту 9.5
статті 9 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 1958-IV
( 1958-15 ) від 01.07.2004 )

9.6. Оподаткування інвестиційного прибутку

9.6.1. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними
активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших
доходів і витрат.

9.6.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна
різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу
окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що
розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з
придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього
пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції
з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке
належало платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав),
попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних
прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників
(учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з
внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду
юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні
права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи
успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою
вартістю.

9.6.3. Якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку
за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає
від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.

9.6.4. Якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу
пакета цінних паперів (корпоративних прав), а також протягом
наступних 30 календарних днів за днем такого продажу платник
податку придбає пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних
прав), то:

а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу,
не враховується при визначенні загального фінансового результату
операцій з інвестиційними активами;

б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування
визначається за ціною його придбання, але не нижче ціни проданого
пакета.

9.6.5. Якщо платник податку протягом звітного року продає
інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його
зворотний викуп у наступному році, чи придбає опціон на такий
викуп, то інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого
продажу, не враховується при визначенні загального фінансового
результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив
протягом звітного податкового року, внаслідок чого виникає
інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або
ідентичний йому пакет у наступному податковому році, то для цілей
оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на
рівні ціни такого проданого пакета, відповідно збільшеної або
зменшеної на різницю між цінами придбання цих двох пакетів.

Якщо платник податку продає пакет цінних паперів
(корпоративні права) пов'язаним з ним особам, то інвестиційний
збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується при
визначенні загального фінансового результату операцій з
інвестиційними активами.

Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає
його у спадщину, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок
такого дарування або надання у спадщину, не враховується при
визначенні загального фінансового результату операцій з
інвестиційними активами.

9.6.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу
платника податку включається позитивне значення загального
фінансового результату операцій з інвестиційними активами за
наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними
активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих
платником податку протягом звітного року, зменшена на суму
інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого
року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними
активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у
зменшення загального фінансового результату операцій з
інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

9.6.7. Для цілей цього пункту:

а) під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет
цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні

папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські
метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого
продажу;

б) під терміном "пакет цінних паперів" розуміється окремий
цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів;

в) під терміном "ідентичний цінний папір" розуміються цінні
папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії,
виплати доходу, викупу чи погашення.

9.6.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до складу
загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного
податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума
такого доходу не перевищує суму, визначену у підпункті 6.5.1
пункту 6.5 статті 6 цього Закону;

б) дохід, отриманий платником податку від продажу
інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та
4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону.

У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цього підпункту,
платник податку не включає до розрахунку загального фінансового
результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів
та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

9.6.9. Платник податку, який здійснює операції з
інвестиційними активами з використанням послуг професійного
торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким
торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок
застосування цього підпункту визначається центральним податковим
органом.

9.6.10. Норми цього пункту не поширюються на придбання або
продаж (погашення) платником податку цінних паперів у вигляді
ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів участі,
іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю. ( Підпункт 9.6.10
пункту 9.6 статті 9 в редакції Закону N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

9.7. Оподаткування благодійної допомоги

9.7.1. Не підлягає оподаткуванню та включенню до складу
загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника
податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога (далі -
благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді
коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та
відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на
цільову та нецільову благодійну допомогу.

Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені
умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога,
яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

9.7.2. Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу
цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить платнику
податку, постраждалому внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях,
оголошених згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) зонами
надзвичайної екологічної ситуації, у граничних сумах, визначених
Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій
загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або
створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному
середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або
втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення
благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів
України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах,
визначених Кабінетом Міністрів України.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна
розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через
банківські рахунки існуючої мережі благодійних організацій,
Товариства Червоного Хреста України.

9.7.3. Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума
нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка
надається резидентами - юридичними або фізичними особами на
користь платника податку протягом звітного податкового року
сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру
доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту
6.5 статті 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року,
за умови, що на такого платника податку поширюється право на
отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1
пункту 6.5 статті 6 цього Закону. ( Абзац перший підпункту 9.7.3
пункту 9.7 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1958-IV ( 1958-15 ) від 01.07.2004 )