Дискретний підхід
Успішність використання дискретного підходу як прийому обгрунтув. вибору зар. ринку на підставі аналізу 2 — 3-х показників залежить від правильного вибору цих показників. Обрані для аналізу показники повинні:
- відповідати цілям виходу фірми на зовн. ринок;
-об'єктивно х-зувати стан чи особливості розвитку зар. ринку;
-бути дослідженими за певний період часу.
Заг. вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.
Єдиних правил відбору показників не існує, але найчастіше для обгрунтування рішення щодо вибору зар. ринку за дискретного підходу використ. такі показники та критерії:
• розмір ринку,
• динаміка зростання ринку,
• власні конкурентні переваги,
• потенціал ринку,
• доступність ринку,
• сприймання ринку,
• стабільність (оцінка ризиків).
Різновидом дискретного підходу можна назвати дискретно-матричний, в якому використовуються три критерії:
-привабливість ринку,
-власні конкурентні переваги,
-ризик (політичний, комерційний, валютний тощо)
Привабливість ринку
\ в с н
В
Х
Z
с
н
в H
с
н У
Слева – власні конкур. переваги, справа – ризик (зверху низький, знизу – високий)
В — висока, високі, високий;
С - середня, середні, середній;
Н - низька, низькі, низький;
Х,Z,H,У- країни, що досліджуються;
1 - абсолютно сприятлива зона,
2 - абсолютно несприятлива зона.
Показники оцінки приваблив. ринку:
• розмір (ємність) ринку;
• тенденції зростання;
•різноманітн. ринку—асортимент товару;
• інтенсивність капіталовкладень;
• технологічні прориви;
•соціальне та правове середовище тощо.
Показники оцінки власн. конкур. переваг:
• різноманітність товарів;
•динаміка збуту (зростання заінтересованості споживачів у товарі);
•існуюча частка ринку;
•широта асортименту порівняно з конкурентами;
• патентний захист тощо.
Комплексний підхід
Ідея комплексного підходу до обгрунтування вибору зар. ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка х-зує не тільки ринок певного товару, а й ек., політико-правові та і соц-культ процеси, що відбув. в країнах, які досліджуготься.
Для організації такого дослідження розробляється спеціальна таблиця, яка містить:
- перелік показників, критеріїв та ф-рів, що аналізуються;
-кількісну чи якісну х-ку показника, критерію, ф-ра (напр: місткість ринку (млн. $ США) - більше 50, від ЗО до 50, від 15 до 30, від 8 до 15, від 2 до 8; ставлення до товару посередників — негативне, нейтральне, байдуже, обережно-оптимістичне, сприятливе);
- ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну характеристику показника (критерію);
- перелік країн, що досліджуються
Показник,
критерій, ф-р Ха-ка ф-ра,
критерію, показника Ваговий коефіцієнт Країни
А В С
... ... ... ... ... ....
Підсумкова сума X Y Z
Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визнач. усі вказані в таблиці показники та їхні х-ки, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові коефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну к-ть балів, вважається сприятливим. Так, якщо Х більше У, та Z, то ринок країни А буде цільовим.
Друга методика, яка також базується на складанні аналогічних таблиць, але охоплює ширше коло показників та критеріїв, дістала назву концепції „4 фільтрів” відбору зарубіжного ринку.
Фільтр 1: дослідження макрорівня: •ек. ситуація, •політ ситуація, • соц-культ особливості, •географ особливості
Фільтр 2: • тенденції зрост ринку аналог. товарів, •розмір ринку, •можливість отримання інфо, •податки та збори, •культурне сприйняття продукту
Фільтр 3: •існуючі та потенц. конкуренти, •механізми виходу на ринок та пов’язані з цим втрати, •можливе сприйняття товару, • потенціал прибутковості
Фільтр 4: • оцінка адекватності цільових ринків конкурентним перевагам та потенціалу фірми
список країн (цільових ринків у порядку пріоритетності)
58 Суб’єктивний підхід до вибору зар. ринку: сутність, переваги та недоліки, причини та умови застос.
Суб'єктивний підхід має тільки одну перевагу: відсутність витрат на обгрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обгрунтованості рішення відповідно мінімальна. Слід зазначити, що у «чистому вигляді» цей підхід майже не зустрічається. Найчастіше він буває пріоритетним, але доповнюється ел-тами дискретного.
Найбільш поширеними причинами застосування суб'єктивного підходу є:
•добре ставлення осіб, що приймають рішення, до країни або її культури;
•наслідки ознайомчого візиту або несподіваних зустрічей;
•інтуїтивна довіра до зар. партнера;
•марнолюбне прагнення працювати на новому або дуже складному ринку, бути першим;
•бажання легалізувати за кордоном які-небудь дії.
59 Дискретний підхід до вибору зар. ринку: сутність, переваги та. недоліки, причини та умови застос.
Успішність використання дискретного підходу як прийому обгрунтув. вибору зар. ринку на підставі аналізу 2 — 3-х показників залежить від правильного вибору цих показників. Обрані для аналізу показники повинні:
- відповідати цілям виходу фірми на зовн. ринок;
-об'єктивно х-зувати стан чи особливості розвитку зар. ринку;
-бути дослідженими за певний період часу.
Заг. вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.
Єдиних правил відбору показників не існує, але найчастіше для обгрунтування рішення щодо вибору зар. ринку за дискретного підходу використ. такі показники та критерії:
• розмір ринку,
• динаміка зростання ринку,
• власні конкурентні переваги,
• потенціал ринку,
• доступність ринку,
• сприймання ринку,
• стабільність (оцінка ризиків).
60. Комплексний підхід до вибору зар. ринку: сутність, переваги та недоліки, умови застосування
Ідея комплексного підходу до обгрунтування вибору зар. ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка х-зує не тільки ринок певного товару, а й ек., політико-правові та і соц-культ процеси, що відбув. в країнах, які досліджуготься.
Для організації такого дослідження розробляється спеціальна таблиця, яка містить:
- перелік показників, критеріїв та ф-рів, що аналізуються;
-кількісну чи якісну х-ку показника, критерію, ф-ра (напр: місткість ринку (млн. $ США) - більше 50, від ЗО до 50, від 15 до 30, від 8 до 15, від 2 до 8; ставлення до товару посередників — негативне, нейтральне, байдуже, обережно-оптимістичне, сприятливе);
- ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну характеристику показника (критерію);
- перелік країн, що досліджуються
Показник,
критерій, ф-р Ха-ка ф-ра,
критерію, показника Ваговий коефіцієнт Країни
А В С
... ... ... ... ... ....
Підсумкова сума X Y Z
Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визнач. усі вказані в таблиці показники та їхні х-ки, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові коефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну к-ть балів, вважається сприятливим. Так, якщо Х більше У, та Z, то ринок країни А буде цільовим.
61. Дискретно-матричний підхід до вибору зарубіжного ринку: сутність та алгоритм застосування
Різновидом дискретного підходу можна назвати дискретно-матричний, в якому використовуються три критерії:
-привабливість ринку,
-власні конкурентні переваги,
-ризик (політичний, комерційний, валютний тощо)
Привабливість ринку
\ в с н
В
Х
Z
с
н
в
H
с
н У
Слева – власні конкур. переваги, справа – ризик (зверху низький, знизу – високий)
В — висока, високі, високий;
С - середня, середні, середній;
Н - низька, низькі, низький;
Х,Z,H,У- країни, що досліджуються;
1 - абсолютно сприятлива зона,
2 - абсолютно несприятлива зона.
Показники оцінки приваблив. ринку:
• розмір (ємність) ринку;
• тенденції зростання;
•різноманітн. ринку—асортимент товару;
• інтенсивність капіталовкладень;
• технологічні прориви;
•соціальне та правове середовище тощо.
Показники оцінки власн. конкур. переваг:
• різноманітність товарів;
•динаміка збуту (зростання заінтересованості споживачів у товарі);
•існуюча частка ринку;
•широта асортименту порівняно з конкурентами;
• патентний захист тощо.
62. Основні критерії та показники, що використ. при обґрунтуванні вибору зарубіжного ринку
Єдиних правил відбору показників не існує, але найчастіше для обгрунтування рішення щодо вибору зар. ринку за дискретного підходу використ. такі показники та критерії:
• розмір ринку,
• динаміка зростання ринку,
• власні конкурентні переваги,
• потенціал ринку,
• доступність ринку,
• сприймання ринку,
• стабільність (оцінка ризиків).
63. Модель "чотирьох фільтрів" Валвурда відбору зарубіжних ринків: сутність, стадії дослідж., інформ. забезпечення, результат
методика, яка також базується на складанні аналогічних таблиць, але охоплює ширше коло показників та критеріїв, дістала назву концепції „4 фільтрів” відбору зарубіжного ринку.
Фільтр 1: дослідження макрорівня: •ек. ситуація, •політ ситуація, • соц-культ особливості, •географ особливості
Фільтр 2: • тенденції зрост ринку аналог. товарів, •розмір ринку, •можливість отримання інфо, •податки та збори, •культурне сприйняття продукту
Фільтр 3: •існуючі та потенц. конкуренти, •механізми виходу на ринок та пов’язані з цим втрати, •можливе сприйняття товару, • потенціал прибутковості
Фільтр 4: • оцінка адекватності цільових ринків конкурентним перевагам та потенціалу фірми
список краън (цільових ринків у порядку пріоритетності)
64. Використ. таблиць для визнач. найбільш привабливого для фірми зарубіжного ринку
Комплексний підхід
Ідея комплексного підходу до обгрунтування вибору зар. ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка х-зує не тільки ринок певного товару, а й ек., політико-правові та і соц-культ процеси, що відбув. в країнах, які досліджуготься.
Для організації такого дослідження розробляється спеціальна таблиця, яка містить:
- перелік показників, критеріїв та ф-рів, що аналізуються;
-кількісну чи якісну х-ку показника, критерію, ф-ра (напр: місткість ринку (млн. $ США) - більше 50, від ЗО до 50, від 15 до 30, від 8 до 15, від 2 до 8; ставлення до товару посередників — негативне, нейтральне, байдуже, обережно-оптимістичне, сприятливе);
- ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну характеристику показника (критерію);
- перелік країн, що досліджуються
Показник,
критерій, ф-р Ха-ка ф-ра,
критерію, показника Ваговий коефіцієнт Країни
А В С
... ... ... ... ... ....
Підсумкова сума X Y Z
Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визнач. усі вказані в таблиці показники та їхні х-ки, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові коефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну к-ть балів, вважається сприятливим. Так, якщо Х більше У, та Z, то ринок країни А буде цільовим.
Друга методика, яка також базується на складанні аналогічних таблиць, але охоплює ширше коло показників та критеріїв, дістала назву концепції „4 фільтрів” відбору зарубіжного ринку.
Фільтр 1: дослідження макрорівня: •ек. ситуація, •політ ситуація, • соц-культ особливості, •географ особливості
Фільтр 2: • тенденції зрост ринку аналог. товарів, •розмір ринку, •можливість отримання інфо, •податки та збори, •культурне сприйняття продукту
Фільтр 3: •існуючі та потенц. конкуренти, •механізми виходу на ринок та пов’язані з цим втрати, •можливе сприйняття товару, • потенціал прибутковості
Фільтр 4: • оцінка адекватності цільових ринків конкурентним перевагам та потенціалу фірми
список краън (цільових ринків у порядку пріоритетності)
65 Особливості вибору зар. ринку на різних стадіях інтернаціоналіз. діяльності фірми
Рішення щодо вибору цільового закорд. ринку тісно по-в'язано з рівнем інтернаціоналізації діяльності фірми та нинішньою чи такою, що формуються стратегією регіональної присутності.
Для експортерів-початківців вибір зар. ринку, як правило, пов'язаний із надією знайти, визначити найкращу країну, де не лише будуть реалізовані фін. цілі експортування, а й існують умови для створ. позитивного іміджу фірми, що вкрай важливо на перших стадіях міжнар. діяльності. При цьому основними елементами контролю є складові ММ комплексу (товар, просування, розподілення, ціна), які розглядаються під кутом збалансованості двох завдань: прибутковість експортування — створення позитивного іміджу.
Для вибору експортного ринку необхідно порівняти як міні-мум такі дані: •ринковий потенціал (нинішній та перспективний кошт); •транспортні витрати (за видами транспорту та можливими маршрутами); •рівень конкуренції (які зар. фірми присутні, їх частки ринку, перспективи); •особливості регулюв. імпорту в країні, що приймає (імпортні квоти, обмеження, ставки митного оподаткування тощо); •необхідність адаптації товару, її вид та ступінь; можливість налагодження сервісного обслуговування (якщо необхідно).
На стадії зміцнення експортних позицій та початку експансії на закорд. ринки основною проблемою в регіональній стратегії стає зростання сукупності країн, у яких згодом буде розширена діяльність фірми. Це можуть бути: найближчі країни; подібні за мовою, соц.-культ. середовищем або рівнем ек. розвитку країни; привабливі з маркетингового погляду країни (ринки), що розташовані в різних регіонах. Метою вибору країн буде досягнення високих фін. рез-тів для подальшої експансії та створення ефекту синергії в міжнар. діяльності. На цій стадії фірму-експортера вже цікавитимуть не стільки параметри майбутнього марк. комплексу, скільки стратегії виходу на зарубіжні ринки, які б забезпечили довгострокову присутність на них.
Стадія транснаціоналізації та глобалізації діяльності також пов'язана з проблемою вибору адекватних іноземних ринків. При цьому домінантою регіональної стратегії є присутність у країнах Тріади.
Для транснаціональних компаній метою вибору зар. ринку є реалізація стратегії глобалізації маркетингової діяльності, а основними елементами, що контролюються у процесі вибору, є можливості стандартиз. ММ комплексу
