аналітик має визначити чисте підвищення продуктивності праці робітників або зростання їх заробітку (або зниження витрат), а також чисту соціальну вартість економії витрат на медичне обслуговування. В країнах, що розвиваються, як правило, кошти, заощаджені на медичному обслуговуванні, треба зарахувати як чистий прибуток, втрата доходу може бути обумовлена не тільки погіршенням здоров'я, але й екзогенними змінами продуктивності екосистеми, наприклад зниженням родючості земель, погіршенням умов рибальства тощо.
Визначення екологічних наслідків на базі альтернативної вартості оцінює їх з точки зору витрат, необхідних для збереження якого-небудь ресурсу (наприклад, ландшафту території національного парку замість вирубки дерев для потреб будівництва) або неотримання доходу від використання цього ресурсу іншим способом. Цей підхід дозволяє визначити величину додаткових витрат під час вибору більш коштовної, але екологічно безпечної альтернативи проектного рішення.
Метод кількісної оцінки екологічних наслідків проекту побудований на визначенні витрат, пов'язаних з реалізацією проекту. Вони можуть бути встановлені на підставі аналізу ефективності витрат. Екологічні наслідки, які не піддаються кількісному вимірюванню у вигляді витрат і прибутків, іноді можна оцінити за допомогою розгляду ефективності понесених витрат. Дані про найменші витрати щодо проекту отримують, аналізуючи альтернативні процеси або проекти з визначеною метою (наприклад, визначення ступеня якості повітря та води). Таким чином визначають цінності, які порівнюються між собою.
Розрахунки виробничої ефективності необхідні у випадку, коли альтернативні проекти можна описати за допомогою кількох різних непорівнянних характеристик, таких як фінансова чиста теперішня вартість і заходи впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей. Тоді треба визначити домінуючий критерій відбору проекту та обрати найкращий варіант.
Під час аналізу ефективності витрат на етапі формулювання проекту визначають його ціль. В екології це — певна якість повітря, води, вимоги до виробничих відходів. Досягнення цих результатів проекту неодмінно пов'язано з витратами, тому їх оцінка має проводитися відповідно до критерію рівняння граничних витрат за проектом до граничних вигід.
Визначення екологічного впливу проекту на навколишнє середовище за допомогою оцінки превентивних (профілактичних) витрат базується на можливості здійснювати оцінку мінімальних вимог населення до навколишнього середовища та їх готовності нести витрати з метою зниження шкідливого впливу. Методика розрахунку превентивних витрат ґрунтується на визначенні мінімальних витрат, які розсудлива людина буде нести з метою зменшення екологічних наслідків. Ці витрати залежать від ступеня важливості, який надає людина шкідливому впливу, наявного доходу, рівня очікуваних збитків у разі появи наслідків. Як правило, витрати на зниження несприятливого екологічного впливу не повинні перевищувати прибуток, який споживач отримає в результаті зниження рівня очікуваних збитків. Готовність нести витрати по зменшенню негативних екологічних наслідків є фактично оцінкою людини тієї мінімальної величини прибутку (доходу) від визначеного рівня якості навколишнього середовища.
57. Сучасна практика підготовки проекту, як правило, не відстежує соціальні аспекти (за винятком цільових проектів соціального розвитку). У вітчизняному досвіді розробки проектів практично не розглядається людський фактор і ступінь його впливу на результати проекту, хоча всі проекти, що їх реалізують об'єднані в організацію люди, мають значний вплив на соціальні перетворення та суспільство в цілому.
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.
Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін в його соціальному середовищі. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Досить часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він вступає у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.
Основними компонентами соціального аналізу є:
оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;
• визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;
• розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх
стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення
регіону.
Проектуючи нову виробничу діяльність, аналітику слід дати відповіді на такі запитання:
• Як впливатиме проект на соціальну систему?
• Які зміни у соціальному середовищі будуть сприяти реалізації проекту?
• Як соціальна система впливає на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?
Основні соціальні результати проекту виступають базою визначення економічної ефективності проекту, його привабливості з точки зору суспільства.
Для встановлення соціальних результатів у практиці проектного аналізу використовують такі показники суспільного життя:
• зміна кількості робочих місць у регіоні;
• поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;
• зміна структури виробничого персоналу;
• зміна надійності постачання споживачів;
• зміна рівня здоров'я населення;
• збільшення вільного часу населення.
Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін і результатів, що супроводжують проект. До того ж оцінка наслідків проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки проект стосується суб'єктивних інтересів. Через те, що в суспільстві доволі часто складно досягти паритету інтересів, перед аналітиками постає питання, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.
Проблема суб'єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому пропозиції з оцінки соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту — адже саме їм необхідно визначити переваги і вади результату реалізації проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішень, визнати необхідність колегіальності їх прийняття.
58. Соціальний аналіз проекту є обов'язковою частиною роботи аналітиків по підготовці та реалізації проекту, тому він проводиться на всіх стадіях його життєвого циклу. Розглянемо зміст роботи аналітиків-соціологів на кожній з них.
При ідентифікації проекту, яка супроводжується визначенням цілей, завдань, пріоритетів розвитку, необхідно визначити розміри території, що перебуватиме у сфері впливу проекту, прийнятність проекту для місцевого населення, виявити групи населення, яких стосується проект, виділити серед них зацікавлених і супротивників. На цій стадії визначається прийнятність проекту з погляду культурно-історичної, етнічно-демографічної та соціально-економічної ситуації. У випадку формування проекту з метою розвитку конкретної території розробники можуть ініціювати обговорення ідей проекту серед широких верств населення.
Розробка концепції проекту потребує від аналітика визначення відповідності мети проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб населення регіону, в якому він реалізовуватиметься. У ході розробки концепції проекту необхідно виявити соціальні проблеми регіону та визначити можливість їх вирішення при здійсненні проекту.
На стадії обґрунтування та розробки проекту виконується найбільш трудомістка і відповідальна робота по збиранню, опрацюванню інформації щодо демографічного та соціально-економічного стану території проекту. Метою проведення даних досліджень є встановлення цільових груп (етнічних, соціальних), з'ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами і визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту. Іншим напрямом роботи соціологів на цій стадії є активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікацій, сприяння встановленню контактів між учасниками проекту з метою забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту.
При проведенні експертизи соціальних аспектів проекту необхідно встановити причинно-наслідкові зв'язки між прийняттям проектних рішень та можливими соціальними наслідками проекту. Найголовніше завдання на цьому етапі — визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичайного способу життя, культурних традицій і системи життєзабезпечення) та цільові етнічні і соціальні групи, на яких це позначиться. Важливою частиною соціологічної експертизи є проведення позиційного аналізу населення регіону стосовно ставлення до проекту і виявлення можливості компенсаційних і превентивних заходів для нейтралізації негативного впливу. За умов неможливості запобігання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, яких стосується проект, в тому числі можливі міграції, розселення, введення нової організації, покращання змісту праці, розвиток ділової активності.
При реалізації проекту аналітик повинен, у разі необхідності, внести можливі корективи до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту. Завданням аналітиків на цій стадії є інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні), пов'язані з проектом, опитування громадської думки, розробка стратегії підтримки населенням проекту та проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Робота на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки серед населення, якого стосується проект.
Заключна оцінка проекту потребує від аналітика, який виконує соціологічний аналіз, вивчення наслідків проекту, яких не було виявлено на стадії підготовки і реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, та розробки можливих форм їх нейтралізації. Важливим моментом роботи є зіставлення реального результату проекту з прогнозом розвитку подій та оцінка їх відповідності, а також аналіз дій соціологів проекту, оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок і недоліків, визначення можливих методичних підходів, що можуть поліпшити роботу соціологів та аналітиків.
При організації робіт з підготовки проекту головними завданнями аналітика є:
• забезпечення комунікації виконання всіх робіт з проектування, здійснення та експлуатації проекту, сприяння у визначенні ефективних процедур групового прийняття рішень;
• проведення експертизи соціальних аспектів проекту, які дають змогу порівняти існуючі та проектовані соціальні показники, визначити суб'єктивні реакції соціальних груп на реалізацію проекту та його результати;
• здійснення соціального проектування з метою досягнення позитивних змін середовища, в якому реалізуватиметься проект.
59. Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що спосіб і рівень життя населення, соціальна структура є об'єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку.
Ключовим моментом визначення соціального середовища проекту є характеристика населення, що проживає в даному районі, Його чисельність та склад.
Аналіз соціального середовища розробники починають зі встановлення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього аналітик визначає всі групи населення, яких безпосередньо або опосередковано стосується проект. До такого населення належать:
• особи, що проживають в районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об'єкта, а також члени їх родин;
• робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;
• люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;
• споживачі продукції проекту.
Групи людей, чиї інтереси зачіпає проект, дістали назву населення проекту (від англ. project populatіon). Завдання аналітика на цьому етапі провести сегментування, визначити цільові групи населення, на які спрямоване проектне рішення, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення внаслідок реалізації проекту.
Метою сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту. Його звичайно проводять за етнічно-демографічною характеристикою, соціально-культурним рівнем, соціально-організаційною структурою. Населення є значною мірою різнорідним за етнічними ознаками, родом занять, освітою, сімейним станом та особливістю відношення до проекту. В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп. І хоча сучасна стадія розвитку етнічності свідчить про інтеграційні тенденції суспільного життя та домінування єднання людей І груп через громадянство, а не за етнічними характеристиками, розглянемо підходи до аналізу населення з погляду прийнятності проекту. Так, скажімо, саме належність до певної етнічної групи зумовлює склад сімейних господарств, залучення жінок до суспільного виробництва, кількість дітей у сім'ї і т. п. Наявність багатодітних сімей, де жінка, як правило, не працює, збільшує частку утриманців у загальному населенні регіону. При проектуванні ці моменти мають бути по-різному враховані для проектів, що реалізуються.
Особливої уваги заслуговує етнічно-демографічна характеристика при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. У разі примусового переселення (проект переселення жителів Прип'яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв'язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.
У 50—80-і роки при переселенні у зв'язку з будівництвом великих промислових об'єктів (у недавньому минулому це — організовані набори робітників на будівництво Байкало-Амурської магістралі, промислових гігантів на зразок Волзького автомобільного заводу в м. Тольятті) практично не враховувалися ні етнічні, ні соціальні характеристики залучених до проекту людей. Прикладом відсутності належного опрацювання питань складу домогосподарств, орієнтації на «ядерні», ізольовані сім'ї, в яких відсутні тісні соціальні зв'язки, є проект повернення на постійне місце проживання кримських татар. Прогнози спирались на ізольовані, а не «рознесені» сім'ї, що спричинило напругу внаслідок перенаселення регіонів, погіршення соціального забезпечення та різкого зниження рівня споживання в даному регіоні.
Пильна увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовила визначення його ціннісних орієнтацій, норм і поведінкових структур громадськості. Ігнорування питань соціально-етнічної належності населення, що залучалося до реалізації проекту і проживало в його районі, призводило в ті часи до значних негативних соціальних наслідків. Освоєння цілинних та перелогових земель Казахстану, що відбувалося із залученням українських і російських працівників, спричиняло іноді до руйнування сталих уявлень. Знайомство з іншим способом життя, засвоєння нових форм поведінки, як правило, відбувається в певних вікових групах у процесі спілкування або роботи в новому середовищі. Повернення людини до свого оточення призводить до зміщення уявлень, втрати колишніх авторитетів, що може стати причиною депресії людини.
Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціокультурним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь внаслідок незмінності середовища, в якому перебуває спільнота, однак в умовах соціокультурних інновацій на зміну стабільним формам і соціальним структурам приходять нові. Це звичайно пов'язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, сучасний розвиток підприємництва в Україні активно залучив підлітків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відображення в зниженні рівня освіченості, зміщенні етнічних і моральних норм.
Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону є характеристика демографічних процесів, які належать до числа найбільш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впливом безлічі різноманітних факторів (природно-кліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних). Глибина демографічних досліджень коливається від «статистичного вивчення населення» до «вивчення людських колективів». Етнографічну структуру населення звичайно подають за статтю, віком, належністю до певної етнографічної групи, станом здоров'я, рівнем освіти та територіальним розподілом населення. Ця структура може бути доповнена показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей і типом сім'ї. При дослідженні демографічної ситуації розглядаються культурні традиції, структура "зайнятості, рівень доходів, житлові умови. Демографічний аналіз може засвідчити забезпеченість робочими місцями, рівень конкуренції поколінь, соціальної мобільності та міграційних потоків.
Завдання аналітиків полягає у визначенні впливу найважливіших етнічно-демографічних і соціокультурних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, види діяльності, яким віддається
перевага.
Індикаторами демографічних процесів можуть бути:
• чисельність населення, в т. ч. частка міського і сільського
населення;
• очікувана тривалість життя при народженні;
• міграція населення;
• зростання частки міського населення;
• скорочення чисельності населення.
60. Вагомою складовою соціального аналізу проекту є проектування соціального розвитку регіонів, яких стосується проект. Для такого прогнозу необхідно ретельно вивчити загальнодержавну і регіональну політику, визначити, чи буде вона пасивною, тобто такою, що тільки реєструє негативні тенденції, чи стане активно впливати на їх подолання, усуваючи причини, що породжують ці тенденції. Надзвичайно важливим компонентом соціального аналізу проекту є характеристика і прогноз тенденції розвитку систем цінностей населення, традицій та змін його потреб.
У соціальному аналізі проекту розробники, оцінюючи соціальну структуру населення, приділяють пильну увагу питанням забезпечення ефективної зайнятості. Визначаючи перспективну стратегію, пріоритетні напрями і критерії підтримки проектів, першочерговість реалізації має належати проектам, які створюють додаткові робочі місця і зумовлюють мультиплікаційний ефект у вигляді збільшення грошових доходів населення, розширення масштабів ринку споживчих товарів і послуг (продовольства, промтоварів, житла, медикаментів) і засобів виробництва для їх виготовлення.
Не менш складним є завдання оцінки можливості впливу проекту на формування нової структури та якості робочої сипи. Трансформація економіки, перехід до нових технологічних рішень у виробництві вимагає від працівників інших якостей. Для забезпечення ефективної зайнятості сьогодні замало зберегти існуючі і створити нові робочі місця; необхідно, щоб працівники відповідали вимогам сучасного бізнесу. Ось чому у проектах мають неабияке важливе значення такі положення, як підготовка персоналу, навчання його сучасним економічним знанням та підприємницькому мистецтву (для менеджерів середньої та вищої ланок).
Діагностика та проектування соціальної структури передбачає визначення фактичних показників, їх тенденцій, прогнозування змін структури зайнятості. Головними прогнозними показниками соціального середовища проекту виступають індикатори зайнятості: чисельність трудових ресурсів регіону; кількість зайнятих (у процентах від працездатного населення); кількість безробітних (у процентах від економічно активного населення); чисельність зареєстрованих безробітних (у процентах до загальної кількості безробітних).
Однією з умов досягнення успіху проекту є завоювання прихильності, підтримки активного населення та організацій з експлуатації та обслуговування проекту.
Це стосується всіх стадій проектного циклу. Участь мешканців регіону у проекті може мати різні форми: консультації по відбору і плануванню інвестицій; надання робочої сили, матеріалів або фінансових вкладень; моніторинг за реалізацією проекту. Залучення бенефіціарів (одержувачів вигід від проекту) до підготовки і реалізації проекту дозволяє його керівництву підвищити ймовірність одержання вигід, послабити або усунути опір, домогтися підтримки проекту та підвищити його стабільність. Без активної участі потенційних бенефіціарів проект, як правило, працює непродуктивно. Більш того, незадовільні результати проекту призводять до втрати населенням довіри до дій державних органів, покликаних забезпечити їм вигоди. Помилкою розробників є недооцінка потенційних можливостей місцевого населення, оскільки втрата вигід від їх залучення є очевидною. Без активної участі населення проект не досягає запланованих цілей, відбувається значна витрата всіх видів ресурсів. Скромні результати знеохочують населення,
