Перелік питань
1. Предмет та мета проектного аналізу.
2. Еволюція проектного аналізу.
3. Концепція проектного аналізу.
4. Принципи проектного аналізу.
5. Поняття проекту.
6. Основні ознаки проекту.
7. Економічна взаємозалежність проектів.
8. Класифікація проектів.
9. Середовище проекту.
10. Учасники проекту.
11. Поняття життєвого циклу проекту.
12. Зміст передінвестиційної фази проекту.
13. Зміст інвестиційної та експлуатаційної фаз проекту.
14. Визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень.
15. Визначення цінності проекту.
16. Поняття явних і неявних вигод та затрат.
17. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі.
18. Визначення вигод у проектному аналізі.
19. Поняття затрат у проектному аналізі.
20. Особливості визначення затрат у проектних розрахунках .
21. Поняття майбутньої та теперішньої вартості.
22. Номінальна та реальна процентні ставки.
23. Факторі, які впливають на вартість грошей.
24. Поняття грошового потоку.
25. Проектний грошовий потік та його розрахунок .
26. Особливості розрахунку проектного грошового потоку.
27. Принципи оцінки ефективності проектних рішень.
28. Методика розрахунку основних фінансових критеріїв.
29. Порівняння проектів за допомогою різних критеріїв оцінки.
30. Неформальні процедури відбору та оцінки проектів.
31. Управління структурою витрат за проектом.
32. Поняття та розрахунок беззбитковості проекту.
33. Особливості визначення різних видів точки беззбитковості.
34. Використання операційного леверіджу для прийняття проектних рішень.
35. Особливості прийняття рішень в умовах динамічних змін.
36. Поняття ризику та невизначеності. Класифікація проектних ризиків.
37. Причини виникнення та наслідки проектних ризиків.
38. Методи аналізу й оцінки ризиків інвестиційних проектів.
39. Методи зниження ризику .
40. Мета та завдання аналізу ринку.
41. Визначення меж та якісного складу аналізу ринку .
42. Концепція попиту ринку.
43. Аналіз ринкового середовища продукції проекту .
44. Розробка концепції маркетингу.
45. Мета та завдання технічного аналізу.
46. Етапи проведення робіт з технічного аналізу .
47. Визначення місцезнаходження проекту та обґрунтування вибору масштабу проекту.
48. Вибір технології виробництва, устаткування та ідентифікація інфраструктури об’єкту проектування.
49. Організаційна підготовка та здійснення проекту.
50. Мета та завдання інституційного аналізу.
51. Оцінка впливу зовнішніх факторів на проекту .
52. Аналіз впливу внутрішніх факторів на успішність виконання проекту.
53. Мета та завдання екологічного аналізу.
54. Зміст робіт з екологічного аналізу.
55. Типи впливу проекту на навколишнє середовище.
56. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище.
57. Мета та завдання соціального аналізу.
58. Зміст робіт соціального аналізу.
59. Соціальне середовище проекту та його оцінка.
60. Проектування соціального середовища проекту.
61. Мета та завдання фінансового аналізу.
62. Особливості підготовки фінансового обґрунтування проекту.
63. Фінансування проекту.
64. Мета та завдання економічного аналізу.
65. Визначення економічної привабливості та ефективності проекту.
66. Методичний апарат визначення економічної вартості проекту.
67. Визначення побічних ефектів реалізації проектів.
Шпора
1. Ефективне використання проектного аналізу в українській практиці управління потребує вірного розуміння його сутності. Різноманіття поглядів на предмет проектного аналізу у вітчизняній літературі відображає різні методологічні підходи вчених-економістів до характеристики проектного аналізу, під яким розуміють:
• метод, який дозволяє системно оцінити фінансові та економічні переваги проекту;
• процес аналізу життєздатності проекту;
• спосіб зіставлення витрат на проект і переваг, які будуть отримані в результаті його реалізації чи впровадження;
• методологію, що дозволяє оцінити фінансові та економічні
переваги проектів на основі альтернативного використання наявних ресурсів з урахуванням макро- і мікроекономічних наслідків.
Таке вузько спрямоване визначення проектного аналізу не дозволяє подати докладне змістовне визначення цієї дисципліни, яка сьогодні є однією з центральних при підготовці спеціалістів у країнах з розвинутою ринковою економікою. На мій погляд, найбільш суттєвою характеристикою проектного аналізу є така: Проектний аналіз — це методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і приймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів. Проектний аналіз базується на передумові, що успішні проекти ведуть до поліпшення якості життя та економічного розвитку суспільства, як в цілому так і його складових. Тому метою курсу «Проектний аналіз» є надання системного уявлення про принципи, методи і засоби прийняття рішень, які дають змогу раціональніше використовувати наявні ресурси для задоволення суспільних та особистих потреб.
Вивчення принципів і методів проектного аналізу дозволяє:
• ознайомитися з основними концепціями, методами і підходами, які використовуються в світовій практиці при аналізі проектних рішень, понятійним апаратом цього процесу;
• виявити найважливіші проблеми, пов'язані з реалізацією
проектів на національному, регіональному, галузевому та місцевому рівнях;
• оволодіти практичними аналітичними навичками, інструментарієм, потрібними для проведення перед проектних заходів;
• дати системне уявлення про методи оцінки проектів, способи і засоби залучення ресурсів для їх реалізації та механізмів
управління ними.
Основними складовими проектного аналізу є: концепція проекту, що визначає його основні особливості як об'єкта дослідження; фази та стадії життєвого циклу; принципи, на яких базується проектний аналіз; критерії відбору й оцінки проектів, а також аспекти проектного аналізу, що містять аналіз ринку, технічний, інституційний, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналіз.
2. Поява проектного аналізу пов'язана з розвитком економічної теорії суспільного сектора. Опублікована у 1844 році наукова робота А. Дюпрюї «Про вимір корисності суспільних робіт» була першою спробою розрахувати чистий виграш від реалізації проектів, оцінити корисність суспільних робіт. Продовжив дослідження економіки суспільного сектора В. Візелль, який припускав, що розподіл ресурсів суспільства краще за все може бути здійснений через комбінацію ринкових підходів взаємозв'язку податків та витрат.
Практичне застосування цих наукових підходів було реалізовано в 1936 році в США, коли законодавчо прийнятий акт про контроль за повенями вимагав, щоб вигоди, які отримуються від проекту (незалежно від конкретного споживача) перевищували понесені витрати. Однак існували значні різночитання у методах та принципах виміру різних вигід. Активне фінансування американським урядом проектів розвитку водних ресурсів (контроль за повенями, іригація, гідроенергетика, рекреація та ін.) викликало серйозний інтерес економістів до оцінки суспільних інвестицій. Опублікована у 1950 році робота «Запропоновані методи економічного аналізу проектів для басейнів рік» (відома як Зелена книга) була першою системною спробою поєднання теорії економічного добробуту з практичними завданнями аналізу при оцінці інвестиційних проектів.
За останні два десятиріччя місце та роль суспільних проектів в економічному розвитку зазнали значних змін як для промислово розвинутих країн, так і для країн, що тільки розвиваються. Міжнародне кредитування, економічна підтримка національних проектів вимагали створення та використання системи фінансового й економічного оцінювання, стимулювали інтерес вчених і практиків до проектного аналізу. В результаті цих зусиль з'явилася методологія «проектний аналіз», котра тісно споріднена з методологією «вигоди—витрати». Разом з цим проектний аналіз, як і будь-яка методологія, має свої слабкі та сильні сторони.
Сьогодні особливу увагу методології проектного аналізу приділяють у країнах, що стають на шлях ринкового господарювання, де проекти суспільного характеру відіграють значну роль у розвитку нації.
3. Проектний аналіз базується на порівнянні вигід і витрат, пов'язаних з реалізацією проекту; при цьому їх оцінка здійснюється в грошовому виразі.
Концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до. прийняття рішень про реалізацію проекту.
Одним з головних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів та негативних наслідків. За такою оцінкою проекту виникають ускладнення, пов'язані, по-перше, з різним часом отримання вигод та здійснення витрат, по-друге, кількісним та якісним виміром реальних результатів проекту.
При підготовці проекту аналітику необхідно у кількісному виразі оцінити всі приватні та суспільні витрати і з'ясувати неекономічний вплив проекту для надання особам, відповідальним за розробку економічної політики, даних щодо цього проекту. Розрахунки тіньових цін, що свідчать про спотворення в економіці, можуть привернути увагу спеціалістів до вжиття заходів стосовно зміни макроекономічної політики уряду.
Проектний аналіз надає можливість перегляду значущості різних аспектів та їх впливу на результати проекту. Тому роль аналітика досить часто виходить за межі аналізу проекту, і його зусилля спрямовуються на розкриття економічних, екологічних та соціальних проблем, що присутні в суспільстві на даному етапі.
Отже, концепція проектного аналізу концентрується на з'ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проекту; природного та соціального зовнішнього середовищ, в якому здійснюватиметься проект. Подібні методики спрямовані на те, щоб розроблений проект був доцільним з економічного та технічного поглядів, враховуючи при цьому не тільки технологічні або суто технічні аспекти проекту, але й системи управління фінансуванням, а також загальну довго тривалість результатів проекту.
Концепція проектного аналізу надає системне уявлення про методи порівняння та оцінки проектів, способи і засоби залучення ресурсів для реалізації проектів, а також механізм управління його життєвим циклом. Тобто проектний аналіз розглядається як складова управління проектом
4. Методологія проектного аналізу спирається на систему принципів, першим з яких є принцип альтернативності. Він стосується як різноманітних можливостей використання ресурсів, так і шляхів досягнення проектних цілей, вибору найкращих варіантів проектних рішень. Принцип альтернативності зумовлює раціональну поведінку, що характеризується вибором найкращого варіанта з наявно можливих.
Дуже важливу роль при розгляді проектних рішень відіграє принцип обумовленості. Адекватна оцінка проекту, в основу якої покладено економічні цінності, можлива лише при чіткому розмежуванні вигід і витрат, які, в свою чергу, зумовлені рішенням про реалізацію проекту чи відмову від нього. Проектний аналіз концентрує увагу на тих змінних, значення яких змінилося внаслідок прийняття проекту чи відмови від нього. Тому при розрахунках оцінка проекту базується на тих потоках грошових коштів, значення яких безпосередньо пов'язано з реалізацією проекту.
Наступним принципом проектного аналізу є розгляд кількісного значення впливу змін, які безпосередньо співвідносяться з прийняттям проекту чи його відхиленням. Цей принцип називають маржинальним, або принципом прирісної природи. Концепція останньої вимагає, щоб в аналізі проекту використовувалися значення не загальної чи середньої величини, а приріст змінної, обумовлений реалізацією проекту.
Проектний аналіз виходить з необхідності розглядати ситуацію «з проектом» та «без проекту», оскільки цей принцип дозволяє порівняти, що відбудеться з часом у приватному бізнесі або конкретному регіоні чи країні при реалізації проекту, і як ситуація розвиватиметься у випадку відмови від проекту. Характерною особливістю принципу порівняння «з проектом» та «без проекту» є врахування очікуваних з часом змін у потоках вигід й витрат як для ситуації з проектом, так і без проекту.
Оскільки оцінка очікуваних вигід І витрат проекту нерозривно пов'язана зі зміною цінності грошей у часі, проектний аналіз вимагає встановити часовий горизонт проекту та його тривалість. Тому важливішим принципом проектного аналізу є визначення строку початку і завершення проекту, а також часу, коли проект почне приносити прибуток. Зміна (скорочення чи подовження тривалості проекту) впливає на доходи та витрати проекту. Тривалість проекту — це час його існування, який не залежить від періоду привабливості чи непривабливості проекту.
5. Вітчизняна практика проектування, як правило, відносила до проектів науково-дослідницьку, проектно-конструкторську та архітектурно-будівничу діяльність, оскільки під проектом розумілася сукупність документів, розрахунків, креслень, необхідних для створення будь-яких виробів чи споруд. Сучасне ж тлумачення проекту виходить за вищевказані межі та в широкому розумінні включає всі види діяльності, починаючи від зміни іміджу до будівництва й експлуатації атомної електростанції.
У закордонній літературі різноманітність визначень поняття «проект» пояснюється передусім різними методологічними підходами. Наведемо кілька з них.
Проект — це:
• будь-що, що планується чи замислюється, велике починання;
• певне підприємство з початково-встановленими цілями, досягнення яких означає завершення проекту (Звід знань з управління проектами);
• окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються (Англійська асоціація проект-менеджерів);
• певне завдання з визначеними вихідними даними й встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його ви
рішення (Тлумачний словник з управління проектами).
Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка орієнтація на результативність заходів, необхідність їх досягнення у визначений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного забезпечення.
Тому надалі під проектом ми будемо розуміти одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямований на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.
Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, наприклад збільшення виробничих можливостей підприємства, створення чи реконструкція ринкової та соціальної інфраструктур, вирішення соціальних й екологічних Проблем і т. ін.
6. До основних ознак проекту належать:
1. Кількісна вимірюваність. Це означає,що всі витрати і вигоди від проекту повинні бути визначені кількісно, оскільки аналітик дає оцінку проекту, спираючись на цифри. Ствердження,що проект «поліпшить добробут мешканців району», є голослівним виразом, що межує з нісенітницею. Однак припущення,що в результаті проекту буде створено «додатково 200 робочих місць,кожне з яких надасть 1000 гривень надходжень у вигляді податку
і 20 000 гривень у вигляді загального національного доходу»,дасть можливість аналітику оцінити доцільність реалізації цього проекту.
2. Часовий горизонт дії. Жодний проект не може існувати без
обмежень у часі, в яких є дві цілі:
=> перша — визначення періоду, під час якого успіх або невдача проекту можуть бути визначені;
=> друга — оцінка реальної цінності фінансових витрат і вигід неможлива без урахувань обмежень у часі.
3. Цільова спрямованість. Проект завжди направлений на досягнення якоїсь конкретної мети, задоволення якоїсь потреби.
Таке спрямування припускає, що є бажаний виміряний результат,якого можна досягнути за визначений термін. Для успішної реалізації проекту необхідно не тільки визначити його, а й встанови ти в суттєвій характеристиці, включаючи умови (вимоги й обмеження) його функціонування. Цілі проекту мають бути чітко
сформульованими, вимірюваними, обмеження — заданими, а
встановлені вимоги — здійснюваними.
4. Життєвий цикл. Проект виникає, функціонує і розвивається.
Існує чіткий взаємозв'язок і послідовність між різними видами діяльності за проектом. Кожний проект, незалежно від його складності та обсягу дій, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку визначені форми стану від задуму до реалізації.
7. Економ взаємозалежність ПП.
Залежно від того, як реалізація одного П впливає на результати іншого, розрізняють ПП:
незалежні (ті ПП, прийняття чи відмова від яких не впливає на доходність інших)
взаємовиключаючі (ті ПП, реалізація яких недоцільна при здійсненні іншого, оскільки прибутковість першого знижується до нульового рівня)
умовні (ПП, отримання вигід від яких обумовлено прийняттям іншого)
заміщуючи (рентабельність одного П залежить від реалізації іншого, оскільки доходність першого починає знижуватися при прийнятті другого)
синергічні (ПП,що збільшують рентабельність один одного, причому зріст прибутковості одного П може базуватися як на зниженні витрат, так і на збільшенні вигід)
8. Класифікація:
За класом (склад і структура самого П і його предметна галузь): моноП, мультиП, мегаП
За типом (основні сфери діяльності, в яких здійснюється П): технічний, організаційний, економ, соціал, змішаний
За видом: інвестиційний, інноваційний, дослідження і розвитку, освітній, комбінований
За тривалістю: короткострокові (до 3 рр), середньострокові (3 – 5 рр), довгострокові (понад 5 р)
За масштабом (розміри П, кількість учасників, ступінь впливу на навкол середов): дрібні, середні, великі, дуже великі
За ступенем складності: прості, складні, дуже складні
9. Здійснення проекту відбувається в оточенні динамічних зовнішнього та внутрішнього середовищ. Для успішної реалізації проектів необхідно визначити і врахувати будь-яку можливу дію щодо проекту та його оточення. Відносини між проектом і середовищами не дозволяють провести чітку межу між ними. Як правило, до факторів найближчого оточення проекту належать сфери фінансів, збуту, виробництва, матеріального забезпечення, інфраструктури, а також керівництво підприємства, оскільки саме воно визначає цілі та основні вимоги щодо проекту, його реалізації, методів управління (див. табл. 2).
Враховуючи, що проект реалізується зазвичай у конкретному середовищі, слід мати на увазі й зовнішні фактори, в яких він реалізується. Такими факторами є:
політичні — політична стабільність; підтримка проекту урядом; національні прояви; торговий баланс з країнами-учасниками; участь у союзах;
економічні — структура національного господарства; види відповідальності та майнові права, в тому числі на землю; тарифи та податки; страхові гарантії; рівень інфляції та стабільність валюти; розвинутість банківської системи; джерела інвестицій і капітальних вкладень; ступінь свободи підприємництва й господарської самостійності; розвинутість ринкової інфраструктури; рівень цін; стан ринків: збуту, інвестицій, засобів виробництва, сировини та продуктів, робочої сили та ін.;
соціальні — умови та рівень життя; рівень освіти; свобода переміщення у межах країни і за кордон; адекватність трудового законодавства суспільним змінам; заборона страйку; охорона здоров'я та медицина; умови відпочинку; громадські організації; засоби масової інформації; ставлення місцевого населення до проекту;
правові — права людини; права підприємництва; права власності; закони та нормативні акти про надання гарантій і пільг;
