07.05. 1915
Біля берегів Ірландії
Океанський лайнер “Луїзітанія”
Торпедований німецьким підводним човном. Затонув через 18 хв Не відомі
Загинуло 1 тис. 198 чол.
1916
Морський порт Севастополя
Лінкор “Імператриця Марія”
Загинуло понад 350 чол.
Продовження дод. 6
1 06.12. 1917 2 Порт Галіфакс 3 4 5 Загинуло близько 2 тис. чол., пропали безвісти понад 2 тис., поранено 10 тис. чол. . Постраждало близько 25 тис. мешканців міста 6 Вибух Зіткнення на судні судна “Мон“Монблан” блан” з вантажним пароплавом “Імо”. На “Монблані” було 2,3 тис. т пікринової кислоти, 35 т бензолу, 200 т тринітротолуолу, 10 т порохової бавовни Катастрофа на судні “Гранд Кемп” у Техас-сіті Вибух. Причина невідома, припускають диверсію
1947
США
Загинуло 516 чол. Матеріальні. збитки на 67 млн дол. у цінах 1947 р. Загинуло близько 700 чол. Під час вибуху загинуло близько 250 чол., більш як 400 втопилися. Під час рятування загинуло ще 50 рятувальників Не відома
29.10. 1955
Морський Лінкор порт “НовоСевасторосійськ” поля
10.04. 1963
Атлантика (Портсмут)
Підводний Випробуванчовен ня після ре“Трешер” монту. За 1,5 год після початку занурення човен пішов на дно Нафтоналивний танкер “Торрі Каньон” Танкер сів на підводне каміння в районі “Сім каменів” неподалік острова Сіллі
Загинуло 130 чол. (16 офіцерів, 96 матросів та 18 цивільних інженерів) У море вилилось близько 120 тис. т нафти. Значної шкоди
18.03. 1967
Біля берегів Англії
Закінчення дод. 6
1 2 3 4 5 завдано узбережжю. Танкер свідомо піддали бомбардуванню, щоб спалити нафту 31.08. 1986 Чорне море (прибережні води Новоросійська) Теплохід “Адмірал Нахімов” Зіткнення із сухогрузом Загинуло 415 пасажирів. Теплохід пішов під воду в короткий термін, всього за 7–8 хвилин Загинуло 42 моряки Ядерний боєзапас на борту. Човен лежить на глибині 1680 м Човен піднято з глибини понад 150 м 6
07.04. 1989
Пожежа Затонув у відсіках Норвезьке атомний море підводний човен “Комсомолець” Баренцове море Затонув атомний підводний крейсер “Курськ” Вибух у торпедному відсіку
серпень 2001
Загинуло 118 моряків
Найпоширеніші види відходів та можливі напрями їх використання
Основні види відходів 1 Відходи вуглезбагачення: порода, флотохвости Напрями можливого використання 2
Додаток 7
енергетичне спалювання, газифікація (100 т породи дає можливість отримати горючий газ, еквівалент якого дорівнює 12 т вугілля), перезбагачення, виробництво сполук сірки, отримання будівельних матеріалів (керамзитового гравію, аглопоритового щебеню, керамічних стінових матеріалів, добавки до портландцементу та шлакопортландцементу), використання як сировини для кольорової та чорної металургії, в сільському господарстві, як компонентів, що підвищують родючість ґрунту, дорожньому будівництві, виробництві глинозему та інших кисневих сполук алюмінію, кременеалюмінієвих сплавів, феросплавів, матеріалів на основі карбіду кремнію, вилучення розсіяних елементів, використання як замінників ґрунту при будівництві дамб, насипів, фундаментів, закладці підземних виробок, вирівнюванні рельєфу, рекультивації земель, закладці твердих відходів у вироблені шахти, яри, балки, річкові долини
Відходи металургійної промисловості: відвальні шлаки шлаковий пісок гранульовані шлаки шлакопортцемент вапновошлаковий цемент гіпсошлаковий цемент шлакова пемза, шлакосилікати
у конструктивних бетонах, для основи доріг та тротуарів як добавки до асфальтобетону при виробництві в’яжучих при виготовленні бетонних та залізобетонних виробів, як штукатурний матеріал для будівельних бетонів низьких марок у підземних і підводних конструкціях для бетонних і залізобетонних споруд, підземних та наземних конструкцій, будівельних розчинів заповнювач для легких бетонів виготовлення пресованих санітарно-технічних виробів (умивальники, ванни, зливні бачки), труб (для транспортування гарячих і холодних звичайних, агресивних та абразивних суспензій і сипучих речовин)
Продовження дод. 7
1 2 Відходи хімічної промисловості: оксид заліза на металургійних заводах оксид цинку для виготовлення цинкових білил оксид хрому для виготовлення сухого хромового дубителя фосфогіпс застосовують як добриво, у цементній промисловості — як мінералізатор Відходи нафтопереробної та нафтохімічної промисловості: гуми зношених автомобільних шин із металокордом та камери (для управління вантажним і пасажирським транспортом), гумові обрізки, облой, брак
виробництво гумовобітумного покриття, гумовоазбестових плит для настилу підлоги на тваринницьких фермах, тари для продуктів, побутової хімії, контейнерів для антимольних препаратів, меблевих ручок, гумового шиферу, фарб, лаків, сталевого дроту, добрив, нафти, дорожнього покриття, звуко- та теплоізоляційних панелей як добавки до бітуму, для поліпшення властивостей компосту
Відходи коксохімічного виробництва: смоли кам’яновугільні, фуси, нерозчинні в бензолі, масла відстійних біохімустановок Відходи содового виробництва: дистиляційна рідина, крейдяний дріб, шлам содового виробництва та шлам розсолоочищення
виробництво в’яжучих при будівництві дорожніх основ і полегшених покриттів; антикорозійних матеріалів, заповнювачів теплоізоляційних бетонів тощо виробництво хлористого кальцію, штучних облицювальних матеріалів (плит, штукатурок), скла, суперфосфату, асфальтобетонних і бітумномінеральних сумішей, сульфатної та сульфітної целюлози, в’яжучої речовини для автоклавного тверднення, піносилікату; використання як меліоранту для вапнування кислих ґрунтів виробництво скляних ялинкових прикрас, виробів виробничого призначення та ін. сухий корм для тваринництва, корм для свиней, виробництво клею, желатину; в легкій промисловості для випуску продукції з кісток
Скловідходи: бій дзеркал та фарбованого скла Відходи м’ясокомбінатів: від перероблення туш ВРХ, птиці, кролів, виробництва ковбас, м’ясних напівфабрикатів, із холодильника
Закінчення дод. 7
1 Стічні води фарбувальнооздоблювального виробництва Шахтна вода 2 виділення фарбників, ідентичних структурі стандартним та регенерованим фарбникам для технологічних потреб після механічного та бактеріологічного очищення, для зрошення та побутових потреб у сільському господарстві виробництво гранульованого компосту, що покращує структуру ґрунту; використання сушеного відстою як паливо, спалювання з утилізацією теплової енергії, що виділяється виробництво білково-вітамінного кормового продукту вихідний пластиковий матеріал, папір, алюміній
Осад господарсько-побутових стічних вод
Осад стічних вод гідролізних заводів Побутові відходи: пластикові, паперові, алюмінієві банки
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Про затвердження Порядку вилучення, утилізації та знищення непридатних для використання сільськогосподарської сировини та харчових продуктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.95 № 1065. 2. Про впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.09.97 № 1016. 3. Про Державну програму поводження з радіоактивними відходами: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.96 № 480. 4. Про затвердження порядку вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.96 № 354. 5. Про затвердження Порядку одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440. 6. Про переробку відходів та брухту свинцю: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.99 № 1972. 7. Авруцкий Г. Я., Недува А. А. Лечение психических больных. — М.: Медицина, 1984. — 496 с. 8. Авруцкий Г. Я. Неотложная помощь в психиатрии. — М.: Медицина, 1979. — 191 с. 9. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 455 с. 10. Александров В. Н. Отравляющие вещества. — М.: Воениздат, 1969. — 191 с. 11. Алексеев В. В., Киселева С. В., Чернова Н. И. Рост концентрации СО2 в атмосфере — всеобщее благо? // Природа. — 1999. — № 9. — С. 3–13. 12. Артамонова В. Г., Шаталов Н. Н. Профессиональные болезни. — М.: Медицина, 1988. — 415 с.
13. Бабосов Е. М. Катастрофы: социологический анализ. — Минск: Навука и тэхника, 1995. — 472 с. 14. Бадюгин И. С. Токсикология синтетических ядов. — Казань: Казанский ин-т им. С. В. Курашова, 1974. — 190 с. 15. Бар’яхтар В., Кухар В., Пальшин Г. Енергетика України у контексті загальносвітових тенденцій // Вісн. НАНУ. — 2000. — № 7. — С. 14–26. 16. Білорус О. Світ і людина у 21 столітті // Голос України. — 2000. — № 245–246. — С. 8–9. 17. Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології. — К.: Либідь, 1993. — 303 с. 18. Буравлев Е. П. Модель построения открытой системы устойчивого развития // Довкілля та здоров’я. — 1998. — № 3 (6). — С. 2–6. 19. Буравлев Е. П., Стогний В. С. Проблемы мониторинга водного бассейна // Химия и технология воды. — 1993. — Т. 15. — № 7–8. — С. 516– 522. 20. Буравлев Е. П., Стогний В. С., Чаплинский Ю. П. Энергоаудит региона как шаг к его энергетическому самообеспечению // Экотехнологии и ресурсосбережение. — 1998. — № 5. — С. 9–13. 21. Буравльов Є. П., Блінков А. М. Радіофізичний моніторинг України // Вісн. АН України. — 1992. — № 3. — С. 10–14. 22. Буравльов Є. П. Нова еколого-економічна політика // Экотехнологии и ресурсосбережение. — 1998. — № 3. — С. 33–36. 23. Буравльов Є. П. Основи сучасної екологічної безпеки. — ВАТ “ІТН”, 2000. — 235 с. 24. Буравльов Є. П. Сума технологій як передумова сталого розвитку // Вісн. НАН України. — 2001. — № 5. — С. 26–33. 25. Воробейчик Е. Л. Население дождевых червей (Lumbricidae) лесов Среднего Урала в условиях загрязнения выбросами медеплавильных комбинатов // Экология. — 1998. — № 2. 26. Дворжак Йожеф. Земля, люди, катастрофы. — К.: Вища шк., 1989. — 238 с. 27. Древние цивилизации / Под ред. Г. М. Бонгард-Левина. — М.: Мысль, 1989. — 479 с. 28. Дубицкий А. Е., Семенов И. С., Чепкий Л. П. Медицина катастроф. — К.: Здоровья, 1993. — 482 с. 29. Грошева Е. И., Сурнина Н. Н. Полихлорированные углеводороды в экосистеме озера Байкал // Экология. — 1998. — № 4. — С. 324–326.
30. Заповідники і національні природні парки України. — К.: Вища шк., 1999. 31. Ивантер Э. В., Медведев Н. В., Паничев Н. А. Содержание тяжелых металлов в организме ладожской нерпы // Экология. — 1998. — № 2. 32. Изаков М. Н. Сумеем ли мы сохранить биосферу? // Экология и жизнь. — 1998. 4–97. — С.34–43. 33. Ионина Н., Кубеев М. Сто великих катастроф. — М.: Вече, 1999. — 496 с. 34. Каракчиев Н. И. Токсикология ОВ и защита от оружия массового поражения. — Ташкент: Медицина, 1973. — 440 с. 35. Катастрофа танкера “Глобе Асими” в порту Клайпеда и ее экологические последствия. Результаты исследований по межведомственной программе / Под ред. С. К. Симонова. — Л.: Гидрометеоиздат, 1990. — 232 с. 36. Качинський А. Б., Пирожков С. І., Хміль Г. А. Оцінка й аналіз фонового ризику смертності в Україні. — К.: Наук. думка, 1998. — 38 с. 37. Козак І. І. Антропогенна трансформація рослинного покриву гірської частини басейну р. Прут // Укр. бот. журн. — 1990. — Т. 47(2). — С. 59–64. 38. Концепція збереження біологічного різноманіття України. — К., 1998. — 46 с. 39. Коулс Пітер. Великі дамби — кінець ери? // Кур’єр ЮНЕСКО. — 2000. — 6 лип. — С. 12–16. 40. Лавров А. В., Мащенко Е. Н. Крупнейшее захоронение мамонтов в Европе // Природа. — 1991. — № 1. — С. 52–55. 41. Левинтанус А. Ю. Уроки озера Чад // Природа. — 1991. — № 10. — С. 23–28. 42. Лестер Р. Браун та ін. Стан світу 2000. Доповідь Інституту Всесвітнього Спостереження про прогрес до сталого суспільства. — К.: Інтелсфера. — 2000. 43. Литовкин В. Академик Кунцевич настаивает на японском следе зарина, распыленного в токийском метро // Изв. — 1995. — 4 апр. 44. Лукашов Д. О. Безпека життєдіяльності: Курс лекцій. — К.: Вид-во КНУ, 2004. — 230 с. 45. Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В та ін. Географія: Навч. посіб. для старшокласників та абітурієнтів. — К.: Знання, КОО, 1998. — 829 с.
46. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. — Л.: Штаб гражд. обороны. — Госкомитет СССР по гидрометеорол., 1990. — 27 с. 47. Мильштейн Г. И., Спивак Л. И. Психотомиметики. —М.: Медицина, 1971. — 149 с. 48. Минеев А. Преступления “просвещенных” вандалов // Нов. время. — 1983. — № 4. — С. 13–14. 49. Михно Е. П. Ликвидация последствий аварий и стихийных бедствий. — М.: Атомиздат, 1979. — 287 с. 50. Монина Ю. И. География нефтяного загрязнения океана // Природа. — 1991. — № 8. — С. 70–74. 51. Наступні 1000 днів: Заходи економічної політики для України. — К., 1999. — Листоп.; Німецька консультативна група з питань економіки при Уряді України. — 1984 с. 52. Національна система збереження біологічного різноманіття. — К.: Жива Україна, 1998. — № 15. — С. 5. 53. Неотложная помощь при острых отравлениях / Под ред. С. Н. Голикова. — М.: Медицина, 1977. 54. Никаноров А. М., Хоружая Т. А. Глобальная экология. — М., 2000. — С. 286. 55. Никонов А. А. Ашхабадская катастрофа: известная и неизвестная // Природа. — 1998. — № 10. — С. 11–20. 56. ООН. Огляд результативності природоохоронної діяльності. — Україна, 2000. 57. Пиоро А. Через три дня отравленные воды Дуная достигнут Украины // Факты. — 2000. — 16 февр. 58. Подкорытов Н. П. Природа и экология Донбасса. — Донецк, 1992. — 40 с. 59. Полищук В. В., Шепа В. П., Корчагин В. М. и др. Природные катастрофы на рубеже 21 века // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. — 2001. — № 1. — С. 54–79. 60. Попадинець В. Ф. Залежність чисельності фауни копитних від віку лісових насаджень в Синевір-Полянському лісництві НПП “Синевір” // Матеріали наук.-практ. конф. — Луцьк: Синевір, 1998. — С. 119–120. 61. Порядок денний на 21 ст. / За ред В. Я. Шевчука. — К., 2002.
62. Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХ І сторіччя. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000–2004 роки”. 63. Последствия применения “Оранжевого агента” во вьетнамской войне для граждан США // Science. — 1979. — № 205. — С. 770– 772. 64. Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. — М. — 2001. — № 1. — С. 54–79. 65. Программа действий по охране окружающей среды для Центральной и Восточной Европы. — Люцерна, 1995. — 89 с. 66. Программа действий. Повестка дня на 21 столетие и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. — Женева: Центр “За наше общее будущее”, 1993. — 70 с. 67. Рыбные ресурсы Днепра, его водохранилищ и устьевой области. — К.: Наук. думка, 1987. 68. Самсонов А. Глобализация или устойчивое развитие // Экология и жизнь. — 2001. — № 5. — С. 4–7. 69. Санитарно-химическая защита / Под ред. Ю. В. Другова. — М.: Медгиз, 1959. — 435 с. 70. Семенов А. Д., Сапожникова Е. В., Грибанова С. Э. Пестицидное загрязнение и его роль в снижении рыбопродуктивности Азовского моря // Экология. — 1998. — № 6. — С. 483–486. 71. Семиноженко В. Глобалізація і стратегія гуманітарної економіки // Вісн. НАН України. — 2001. — № 4. — С. 8–9. 72. Сердюк А. М. Екологічна безпека України // Довкілля та здоров’я. — 1996. — № 1. — С. 4–7. 73. Сердюк А. М. Навколишнє середовище і здоров’я населення України // Довкілля та здоров’я. — 1998. — № 4 (7). — С. 2–6. 74. Солдаты в качестве “подопытных кроликов” // За рубежом. — 1987. — № 42. 75. Л. Браун та ін. Стан світу 2000. Порядок денний на 21століття: Пер. з англ. ВГО “Україна”. — К.: Інтелсфера, 2000. — 312 с. 76. Стрельчук И. В. Интоксикационные психозы. — М.: Медицина, 1970. — 304 с. 77. Ступников А. А. Токсичность гербицидов и арборицидов и профилактика отравлений животных. — Л.: Колос, 1975. — 240 с. 78. Сухнев В. А. Способы восстановления озонового слоя // Экология и жизнь. — 1977. — № 4. — С. 64–68.
79. Федонкин М. А. Биосфера: четвертое измерение // Природа. — 1991. — № 9. — С. 10–18. 80. Франке З., Франц П., Варнке В. Химия отравляющих веществ. — М.: Химия, 1973. — 406 с. 81. Хосе Сарукхан. Екосистеми — наші невідомі охоронці // Кур’єр ЮНЕСКО. — 2000. — 6 лип. 82. Храпак В. В., Кулик Т. В. Токсична трансформація ксенобіотиків у довкіллі // Совр. пробл. токсикол. — 1998. — № 1. — С. 64–68. 83. Шевцова Л. Екологічне відродження Дністра — це шлях до чистого Чорного моря // Жива Україна. — 1998. — № 13–14. — С. 13. 84. Що нового в Україні? Румунський ціанід на нашій території себе ще не виявив // Веч. Київ. — 2000. — 19 лют. 85. Экономика природопользования / Под ред. Л. Хенса, Л. Мельника, Э. Буна. — К.: Наук. думка, 1998. — 480 с. 86. Энергия будущего века. — 1999. — № 1. — С. 25. 87. Эрдеди Я. Борьба за моря. — Будапешт: Корзина, 1985. — 164 с. 88. Bisanti Y., Bonetti F., Coramosehi F. Experiences from the accident of Seve-so // Acta morphol. Acad. Sei hung. — 1980. — 28. — № 1–2. — P. 139–157. 89. Geological Hazards of China and their Prevention and Control: Geological Publishing House, Beijing, China, 1991. 90. Lohs K. “Dioxin” — ein neuer chemisscher Kamfsstoff der imperialistischen Armeen // Zeitschrift fur Militarmedicin. — 1973. — № 6. — S. 318–319. 91. Mutschler E., Schafer-Korting M. Arzneimittel-Wirkungen // Stuttgart. — Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft mbH. — 1997. — S. 839–862. 92. No comment. После аварии на румынской шахте в Чопе и близлежащих селах запрещено употребление в пищу воды из колодцев и свежей рыбы // Факты. — 2000. — 8 февр. 93. Park S., Giammona S. Toxic effects of tear gas onaninfant follovingprolonged exposure // Amer. J. Diseases. Child. — 1972. — 123. — № 3. — Р. 245–246.
