98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
Посередники – це різноманітні спеціалізовані установи та фізичні особи, які за дорученням виробників виконують посередницькі послуги на ринку. Для здійснення своєї діяльності посередники можуть створювати добровільні об'єднання, у тім числі фондові біржі. Серед посередників фондового ринку можна виділити інвестиційні фонди, брокерів, ди-лерів, депозитарії, розрахунково-клірингові установи та реєстраторів. Депозитарії це установи, що зберігають цінні папери та оформляють передавання прав власності на них, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше 10 зберігачів. Депозитарна діяльність це надання послуг зі збереження та передачі цінних паперів і зв'язаного з цим обліку. Депозитарії здійснюють такі види діяльності: зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Фондова біржа чи учасники організаційно оформленого позабіржового ринку можуть бути засновниками депозитарію. Діяльність, пов’язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм, або договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм. Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо на свій рахунок доходи з цінних паперів для наступного перерахування їх зберігачам. Кліринг отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.
99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
Посередники – це різноманітні спеціалізовані установи та фізичні особи, які за дорученням виробників виконують посередницькі послуги на ринку. Для здійснення своєї діяльності посередники можуть створювати добровільні об'єднання, у тім числі фондові біржі. Серед посередників фондового ринку можна виділити інвестиційні фонди, брокерів, ди-лерів, депозитарії, розрахунково-клірингові установи та реєстраторів. Реєстратор - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Реєстр власників іменних цінних паперів – складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери.
100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
Довірче управління фінансовими вкладеннями здійснюють довірчі товариства, які діють відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя. Довірчі операції - послуги, які довірче товариство надає довірителям майна. Довірче товариство здійснює такі довірчі операції: для громадян - збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів; для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства. Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства. Довірче товариство може здійснювати операції, пов'язані з розміщенням приватизаційних паперів, в тому числі для товариств покупців. Ця діяльність здійснюється після подання до комерційного банку дозволу (ліцензії) Фонду державного майна України на право здійснення представницької діяльності з приватизаційними паперами. Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати встановлюється в договорі між довірителями майна та довіреною особою. Довірче управління на У здійснюється за Декретом КМУ “Про довірчі товариства”.
Термінологія
Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.45.
Акцепт та платіж за векселем. 46.
Брокерські послуги торговців цінними паперами.97.
Визначити двосторонні методи хеджування ризику.24.
Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.51.
Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.27.
Визначити особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.53.
Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.47.
Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.43.
Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.42.
Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов’язкових реквізитів чека та особливості його обігу.50.
Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.28.
Визначити роль та місце державного сектору на ринку фінансових послуг.31.
Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.29.
Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.30.
Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.32.
Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.3.
Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.2.
Визначити та охарактеризувати специфічні види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фінансовими посередниками на ринку фінансових послуг.61.
Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на ринку фінансових послуг.60.
Визначити фінансові інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.38.
Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.54.
Визначити фінансові інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку.39.
Визначити фінансові інструменти ринку хеджування ризику по фінансових операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.41.
Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.40.
Визначити чинники інституційного сегментування ринку фінансових послуг.37.
Дат характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.12.
Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу.8.
Дати визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку.5.
Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.13.
Дати визначення економічного валютного ризику.9.
Дати визначення поточної валютної операції.7.
Дати визначення процесу сек’юритизації.4.
Дати визначення ринку іноземної валюти як частини грошового ринку.6.
Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.14.
Дати визначення транзакційного валютного ризику.10.
Дати визначення трансляційного валютного ризику.11.
Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.1.
Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.20.
Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.87.
Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.86.
Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.94.
Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.84.
Дати характеристику кредиту як фінансової послуги81.
Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.82.
Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.91.
Дати характеристику операції СВОП як фінансової послуги.95.
Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.88.
Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощаджень.90.
Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.92.
Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок та визначити причини їх привабливості для різних категорій суб’єктів, які приймають участь у випуску та обігу цих розписок.85.
Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку83.
Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.93.
Дати характеристику фьючерсу як інструменту хеджування валютного ризику.89.
Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг. 98.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.73.
Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.69.
Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.100.
Захист прав власника векселя.49.
Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.63.
Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.44.
Інформаційний захист прав споживачів фінансових послуг.65.
Критерії економічної оцінки форфейтингових послуг. 96.
Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.15.
Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.19.
Навести класифікацію позик за механізмом надання.18.
Навести класифікацію позик за строком надання.17.
Навести класифікацію позик за умовами погашення.16.
Навести класифікацію фінансових послуг.26.
Навести класифікацію цінних паперів за видом засвідчуваних прав.23.
Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обігу.22.
Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.21.
Навести та обгрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.56.
Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.74.
Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.75.
Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.80.
Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.77.
Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.78.
Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.79.
Обгрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури ринку фінансових послуг.36.
Обгрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.33.
Обгрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за функціями на фінансовому ринку.35.
Обгрунтувати поділ суб’єктів ринку фінансових послуг за рольовою ознакою.34.
Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.72.
Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.71.
Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ в Україні.68.
Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.67.
Основні напрямки державного регулювання професійної діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні та їх ціль.66.
Позиція по фінансових операціях, види позиції.25.
Проаналізувати види забезпечення позик.55.
Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цінних паперів з ознаками опціону.59.
Проаналізувати переваги та недоліки встановлення державою “кінцевого” або “відкритого” переліку цінних паперів.57.
Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.58.
Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.62.
Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів48.
Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.99.
Розкрити зміст системи пруденційного регулювання діяльності фінансових посередників.64.
Саморегулівні організації фінансових посередників в Україні, їх функції та завдання.76.
Спрямування державного регулювання посередницької діяльності довірчих товариств.70.
Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.52.
