Священі записи Шу-нуна копіювалися жерцями європеоїдної діаспори, передусім з Циркумпонтійської зони. Наприклад, фрагмент літопису Шу-нуна, датованого Дж.Меллартом 6200 + 97 роком до н.е. Багато копій цього літопису знаходимо також у бібліотеках Шумера (Сумера)”. (Каганець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи Великого переходу.// Перехід- IV. - №2(4). – 2000. – С.32-33).
• Здійснити критичний порівняльний аналіз текстів. Ваша думка і аргументація.
а) „Зміщення літосфери 10 тисячоліть тому і різкі кліматичні зміни призвели до глобальної кризи. Способом її подолання стало формування раси 3-го рівня, яка народилась на території Північного Надчорномор’я (Гіпербореї) – там само, де і народилась раса 2-го рівня. Ця територія знову стала расотворчим казаном, еволюційним мостом між старим світом і новим. Тому Чорне (Руське) море в давнину називалося Понт, тобто „міст”.
З того часу арійська функція виконувалась у Північному Надчорномор’ї: араттами, трипільцями, кімерійцями, скитами, антами, русичами, козаками. Розселення арійців з українською етнотворчого казана призвело до виникнення феномену індоєвропейців, які в нинішньому світі є найбільшою цивілізаційною потугою”. (Каганець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи Великого переходу. // Перехід- IV. - №2(4). – 2000. – С.68-69).
б) „Багато архаїчних елементів козацької культури, як і української традиційної культури взагалі мають дуже глибокі історичні корені, що сягають праіндоєвропейських часів. Багато з них простежуються у культурній традиції арійської Рігведи, що почала формуватися 6000-5000р. тому в українських степах. Сліди деяких з цих архаїчних рис є у культурі інших народів індоєвропейської мовної сім’ї”. (Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник. – К., 1999. – С.145).
в) „Ведизм – спільна для всіх орійських народів дієва життєтворча віра. Хто ж такі орії, й коли й де виникла орійська культура? Орії (вживається й написання арії) - самоназва першотворців аграрної світлославної миротворчої культури, що відродилася в польодовикову пору, близько десяти тисячоліть тому, в найсприятливішому для хліборобства гео-кліматичному просторі, Придніпров’ї, де з новою силою виявилась традиція світової аграрної культури, вік якої на Землі налічує близько 40-50 тисячоліть. Згодом оріями стали зватися всі хліборобські народи Євразії, які успадкувавши генотип прапредків, утворили велику етно-культурну спільність індо-орійських (індоєвропейських) народів-колін”.
(О.Шокало. Український світ. // Український світ. – 1992. - №3. – С.7).
• Прокоментувати наступний уривок, висловитися щодо зазаначеної теми.
а) „Білозерські і чонгарські кургани показують, що формування змійовидних образів, божеств, зі стопами і посохами, вогневих ритуалів почалось ще до виникнення перших курганів – у крайньому разі в ІV тисячолітті до н.е., коли тільки народжувались найстародавніші на планеті держави Шумерія і Єгипет. Тоді ж почалось становлення державності в лісостепу між ріками Дніпром і Дунаєм”.
(Ю.Шилов „День Брахми” на Чонгаре //Вокруг света. -1991. -№З. - С. 40-44).
• Здійснити порівняльний культурологічний аналіз текстів, окреслити проблематику, яка в них піднімається.
а) „Кімерійці,скіфи, люди, що не мають імені для нас... І серед них древніші всіляких скіфів ті таємничі трипільці, котрі обпалювали тут горщики на своїх "майданчиках", перш ніж спуститися на Балкани, щоб будувати на узбережжі Архіпелагу Єгейську культуру. Вже вільно думати, що Київські гори були батьківщиною майбутніх еллінів. З цих горбів з черепками в руках, мабуть легше, ніж де б то не було, оглянути найдавнішу історію Європи. Як і у Римі, відчуваєш тут святість грунту, але наскільки глибше вводять тут спогади в сиву древність”. (Федотов Г. //Індо-Європа. -1991. -№1. - С.53).
б) „Наша земля протягом довгих століть належала до антично-грецького кругу, до античної культури Еллади - родовища пізньої культури і Риму, і Европейського Заходу... Наша земля, отже, знаходилась в крузі великої, в своїм універсалізмі, неперевершеної, властиво, єдиної культури, до якої належав старовинний світ і з якого частини, варіянту, відтворилася геть пізніше західня куль-тура”. (Є.Маланюк. Нариси з історії нашої культури. - К., І992. - С.11-12).
• Здійснити порівняльний аналіз текстів, з’ясувати проблематику, яка в них піднімається.
а) „Займаючись довгий час порівнянням арійських мов, я переконався, що малоросійська мова не тільки старша від усіх слов’янських, не включаючи так званої старослов’янської, але й санскриту, грецької, латинської і інших арійських”.
(М.Красуський. Древность малороссийского языка.//Індо-Европа. – 1991. - №1. С. 9-10).
б) „І якщо в епічних пам’ятках на санскриті стільки точок дотикання з Україною, то, поза сумнівом, на нашій давній землі колись звучав і санскрит – мова священнодійств і жерців, мова культури, літератури і науки. Як і пракрит – мова простолюду, мова воїнів і хліборобів. Сліди цих мов і досі зберігаються в нашому фольклорі, побутовій, обрядовій і весільній термінології, в іменах, прізвищах, етнонімах, топонімах і гідронімах. Немає жодного сумніву, найбільші несподіванки й відкриття стануться при зверненні саме до санскриту й санскритських джерел, які чекають своїх дослідників і які здатні пролити яскраве світло на нашу багатовікову історію і культуру, часто-густо обідрану, перекручену й хибно витлумачену. Саме санскрит і санскритські джерела дають змогу по-новому, іноді під незвичним і незвичайним кутом поглянути на давні й сьогочасні українські реалії, які досі або не мали пояснення, або пояснювалися поверхово й малопереконливо.” (Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К., 2000. – С.7).
• Визначте, які з цих текстів є колядки, щедрівки, веснянки? З’ясувати зміст та символіку.
а) Ой, як се було на початку світа:
Не було тоді ні неба, ні землі
Тільки-но було синєє море.
На тім синім морі явір зеленесенький,
На тім яворойку на горі гніздойко
А в тім гніздойку три соколойки.
б) Ой, ти, соловейко ранній
Ой, чого так рано із вир’їчка вийшов?
Не сам же я вийшов, Дажбог
мне вислав
з правої ручейки, і ключики видав,
з правої ручейки – літо відмикати,
а лівої ручейки – зиму замикати.
в/ Ой, там за горою та за кам’яною
Щедрий вечір!
Ой, там виходило та три товарищі;
Що перший товариш - ясне сонце
Другий товариш - ясен місяць
Третій товариш - дрібен дощик.
• Записати зі слів старших членів родини або інших людей свого краю зразки народної творчості – легенду, пісню, повір’я, кілька приказок тощо.
Література
Джерела
• Велесова книга: Легенди. Міфи. Думи. – К., 1995.
• Воропай О. Звичаї нашого народу. К., 1991.
• Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1991.
• Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1992.
• Чмыхов Н. Истоки язычества Руси. – М., 1991.
• Чмихов М. Від яйця-райця до ідеї Спасителя.- К.: Либідь, 2001.
Додаткова література
*Войтович В. Українська міфологія. –К.:Либідь, 2002. –664с.
*Гнатюк В. Нарис української міфології.- Львів: Інститут народознавства НАН України.-2000.- 263 с.
*Данильченко В.И., Шилов Ю.А. Начало цивилизации. – М., 1999.
*Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К., Молодь, 1989. – 304с.
*Золотослов. – К.: Дніпро, 1998. – 294 с.
*Каганець І. Арійський стандарт. Українська ідея епохи Великого переходу. //Перехід ІV. – 2000. – №2(4) .
*Калинова спілка. Антологія української народної творчості. – К.: Веселка, 1989. – 615с.
*Красиков М. Філософія буття слобожанського селянина.// Дух і літера. – К., 1999.
*Лановик М.Б.,Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник. –К.: Знання-Прес, 2001.- 591 с.
*Малахов В.А. Національна міфологія як тема сучасної соціальної міфотворчості// Філософські обрії. – 1999. - № 1-2. – С.45-50.
*Максюта М. Сенсожиттєвість світогляду хлібороба: спроба сучасного переосмислення. // Філософсько-антропологічні читання. 1997. – К., 2000.
*Мозолевський Б. Знак Скіфії.// Розбудова держави. – 1992. - №4.
*Мойсеїв І. Храм української культури (філософія семіофери). – К., 1995.
*Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит.- К., 2000.
*Павленко Ю.В. Дохристиянські вірування давнього населення України. – К.: Либідь, 2000.
*Петров В. Походження українського народу. – К., 1992.
*Пропп М.Я. Морфология сказки. –М.,1992.
*Пошивайло І. Феноменологія гончарства. – К., 2000.
*Ребіндрер Б. Влесова книга: Життя та релігія слов’ян. - К., 1993.
*Семчишин М. Тисяча років української культури. - К., 1993.
*Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого вечора. – К., 1994.
*Топоров В. Епоха світового дерева.// Всесвіт. – 1977. - №6.
*Шилов Ю. Космические тайны курганов. – М., 1990.
*Шилов Ю. Праистория Руси-Украины. – К., 1998.
*Шилов Ю. Прародина ариев. – К., 1995.
*Чмихов М. Давня культура. – К., 1994.
*Українська душа . – К., 1992.
4. Семінарське заняття: Культура стародавніх цивілізацій ( визначається до розгляду з урахуванням інтересів студентів)
Варіант 1: Культура стародавнього Єгипту
Мета: знайомство з характерними особливостями та досягненнями давньоєгипетської культури.
Завдання для обговорення в аудиторії:
Парадигма й образ давньоєгипетської культури. Міф і ритуал.
Ранні культи та релігійно-політична реформа Ехнатона.
Храм як образ універсуму. Писемність, система освіти і навчання.
Контрольні запитання
• Які Вам відомі гіпотези щодо появи давньоєгипетської цивілізації?
• Які інтерпретації існують щодо самої назви “Єгипет”?
• В чому полягають особливості давньоєгипетської міфології та релігії?
• Чому культура стародавніх цивілізацій є культурою міфу і ритуалу?
• Які ранні культи Вам відомі?
• Що таке релігійно-політична реформа Ехнатона? Які існують тлумачення щодо її поразки?
• Що таке езотеричні знання? Яке місце займали жерці - носії цих знань в системі ієрархічної влади?
• Які характерні особливості системи освіти та знання у єгиптян?
• Які відомі Вам гіпотези щодо походження і призначення єгипетських пірамід?
• Чому в Єгипті надається особливе значення “культу мертвих”, що таке єгипетська “Книга мертвих”?
• Що таке правило “Золотого перетину”? Назвіть найбільш відомі пам’ятки архітектури Єгипту.
• У чому полягають особливості давньоєгипетського мистецтва, чому воно не користується зображувальним методом перспективи?
Проблемні запитання і завдання для самостійної роботи студентів
• Прокоментувати текст з точки зору особливостей єгипетської культури.
«Вже єгипетська міфологія епохи Стародавнього царства (ІІІ тис. до н.е.) наскрізь пронизана твердою стратифікацією суспільства і деспотичною владою. Найбільш важливі культи тут – це , по-перше, культ мертвого царя-вождя і мертвого бога плодоносної землі – Осіріса і, по-друге, сонячний культ. Дуже різноманітні локальні пантеони „.(И.М. Дьяконов. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1990. – С.77).
• Як Ви розумієте думку Д.Андреєва? Ваша аргументація.
„Демонічним силам вдалось отримати серйозну перемогу в 14 ст. до н.е.; коли Провіденційні сили через родомисла і пророка Ехнатона здійснили перший у світовій історії крок до осяяння свідомості народів реальністю Єдиного Бога. Якби реформа Ехнатона вдалась, зустрівши гідних спадкоємців і продовжувачів, то місія Христа була б здійснена в долині Нілу на декілька століть раніше”. (Д.Андреев. Роза мира. – М., 1991. – С.61).
• Прокоментувати тексти, окреслити проблематику, що в них озвучується.
а) „В єгипетській релігії сприйняття часу подібне до китайського. Тут також прагнуть зберегти та увічнити реальне життя людини, її тіло та органи. Звідси практика бальзамування. Це якась статика часу, яка зафіксована в геометризмі творів египетського мистецтва. Речі є мінливими, але лишається їх пластична і архетоктонічна форма. Піраміди – знак цієї геометричної і пластичної перемоги”. (А.Ф.Лосев. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991. – С.34).
б) «Біблія дає людині два імені – перше, Адам, яке означає «видобутий з землі», "людина землі", друге – Енос або Енох, яке означає людину божественну, яка піднеслась до Бога... Енох – не одинична особистість, а втілення людства, яке піднялось до свідомості безсмертя релігією і наукою. У вказану епоху, під іменем Еноса або Еноха, появляється на землі культ Бога і застосовується жрецтво. Тоді ж з’являється цивілізація з писемністю. Генія цивілізації, якого євреї називають Енох, египтяни іменують Трисмегістом, а греки – Кадмом. Він бачив, як від звуків ліри Анфіона піднімались і розміщувались самі-собою неначе живі, кам’яні глиби стін міста Фіви». (Папюс. Каббала или наука о Боге, Вселенности, Человеке. – М., 1992. – С.75).
• Подумати над питанням про надзвичайне вшановування культу померлих у Стародавньому Єгипті.
“Глибокий смисл культу померлих полягає у відмові зрадити тих, хто був раніше, розглядати їх просто як вже не існуючих більше… . Промовити: “ їх більше не існує” – означає не лише відмовитися від них, але і відректися від самого себе і, можливо, віддатися запереченню в абсолютному сенсі”. (Марсель Г. Быть и иметь. – Новочеркасск, 1994. –С.83).
Література
Джерела
• Всемирная галерея. – СПб., 1994.
• Древнеегипетская книга мертвых: Слово устремленного к Свету. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. –432 с.
• Египетская мифология: Энциклопедия: Пер. с англ./Ред. К.Королев. – М.:ЭКСМО, 2004.- 592 с.
• Ливрага Х.А. Фивы. /Пер. с исп. – М.: Новый Акрополь, 1997.
Додаткова література
*И.В.Вайнтруб.Священные лики цивилизаций. – К.: Техніка, 2001.
*Вардман Е. Женщина в древнем мире. – М., 1990.
*Древние цивилизации. – М., 1989.
*Замаровский В. Их величества пирамиды. – М., 1981.
*Иллюстрированная история религий: В 2т. – Т.1. – М., 1992.
*Косидовский З. Когда солце было богом. – М., 1991.
*Кристиан Ж. Египет великих фараонов. – М., 1992.
*Ковтунович О.В. Вечный Египет. – М., 1989.
*Лазарев Е. Неизвестная Клеопатра. // Наука и религия. – 1992. - №10.
*Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – Т.1.
*Массон В.М. Первые цивилизации. – М., 1989.
*Монте П. Египет Рамсесов. – М., 1989.
*Мифы народов мира. –Т.1. – М., 1991.
*Морозов А. Загадка культа Атона. // Наука и религия. – 1990. -№3.
*Наговицин А.Е. Древние цивилизации: общая теория мифа. – М.: Академический проект,2005.- 656 с.
*Петросян П. Вселенский шифр пирамид.// Наука и религия. – 1992. - №12.
*Перепёлкин Ю.Я. Солнцепоклоннический переворот. // История древнего Востока. – Ч.2. – М., 1988.
*Хэнкок Г. Власть талисмана: Тайны посвященных: от египетских жрецов до виновников трагедии 11 сентября. – М.: ЭКСМО, 2005.- 752с.
*Шейко В.М. Історія художньої культури: Первісність. Стародавній світ. – Х.: ХДАК, 2001.
Варіант 2: Культура Стародавньої Індії
Мета: ознайомлення з архетипами та парадигмальними характеристиками давньоіндійської культури.
Завдання для обговорення в аудиторії:
Протоіндійська цивілізація і своєрідність ведичної парадигми культури. Веди – найдавніша пам’ятка санскритської писемності. Ведична релігійна традиція, її уособлення в історичних парадигмальних формах (брахманізмі, індуїзмі, джайнізмі, буддизмі). Езотеричний буддизм (буддійська тантра) та йогічні практики самореалізації.
Контрольні запитання
• В чому полягають особливості та культуротворчий характер ведичної парадигми індійської культури?
• Назвіть головні пам’ятки протоіндійської цивілізації?
• Що таке Веди, які гіпотези щодо появи цієї традиції Вам відомі?
• Хто такі арії(орії)? Які відомі Вам гіпотези щодо індоєвропейської прабатьківщини та шляхи міграції аріїв до Індії?
• Які особливості давньоіндійської міфології, її трансформація та зв’язок з релігійними культами.
• Які основні релігійні напрямки існували в Індії, покажіть їх зв’язок з ведичною традицією.
• Поясніть зміст поняття “індуїзм”, окресліть основоположні риси метафізики індуїзму.
• В чому полягають особливості етичних вчень Давньої Індії?
• Назвіть основні ідеї і принципи буддизму.
• Поясніть зміст поняття “медитація”, яку роль вона відіграє в духовних практиках?
• Що таке йога? Які різновиди йоги Вам відомі?
• Чому індійська культура належить до культур-інтровертів(К.Г.Юнг)?
• Чому наприкінці Х1Х ст. у європейців зароджується інтерес до східної культури, а в сучасному світі – набувають масового поширення різноманітні філософсько-релігійні вчення й медитативні практики?
• Назвіть найбільш відомі пам’ятки давньоіндійської літератури, храмової архітектури.
Проблемні запитання і завдання для самостійної роботи студентів
• Здійснити культурологічний аналіз тексту, окреслити особливості давньоіндійської міфології.
„Вплив субстратної міфології дравідів на індоарійську (і навпаки), який почався, очевидно, відразу після приходу племен індоаріїв на субконтинент, багаторазово відновлювався з наростаючою силою протягом наступних століть через розповсюдження індоарійської (ведичної, брахманської) культури на нові області. Найбільш суттєвим виявився цей вплив у період становлення класичних форм індуїзму (перші століття нашої ери). Такі загальноіндуїстські божества, як наповнений подвійною руйнівною і животворчою енергією Шива, як юний воїтель Сканда (багато в чому, що співпадав з тамільським Муруганом), сонм його грізних "матерів", а також кровожадібна діва-воїтельниця Калі явно мають дравідське коріння. Міфологічні системи дравідів і індоаріїв з самого початку відрізнялися ( зокрема, у індоаріїв, на відміну від дравідів, слабкіше представлені жіночі божества, а у дравідів до їх знайомства з арійським Індрою, очевидно, не було бога-громовержця, хоч були боги, пов’язані зі зміною сезонів і подібні за функціями до Індри), але в цьому індоарійська і дравідська міфології відрізнялись не так набором основних типів божеств, як порівняльним значенням тих або інших типів божеств в рамках пантеону”. (И.М.Дьяконов. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1990. – С.80-81).
• Прокоментувати текст? Що таке Атман і Брахман в індуїзмі?
„Одна справа індуїзм як релігія, це стосується тільки до Індії, друга справа – індуїстська метафізика, Веданта, йога, медитативна практика. Богореалізація – це загальнолюдське надбання, яке стоїть над релігією, і це означає входження в божественну реальність шляхом знання, шляхом особливого знання – не раціонального знання, а надраціонального знання... На принципі тотожності між Богом всередині людини і об’єктивним абсолютом грунтується, зокрема, вся східна метафізика”.(М.Ю.Мамлеев. Судьба бытия – путь к философии.// Вопросы философии. – 1992. - №9. – с.29).
