Собори були збудовані ad majorem gloriam Dei( у славу Господа); і хоч вони як будівлі, звичайно ж, використовуються для потреб громади, їхня вишукана краса ніколи не може бути пояснена цими потребами, що з таким самим успіхом можуть бути задоволені в будь-якому невибагливому приміщенні. Їхня краса виходить за межі всіляких потреб, і вона дозволила їм існувати протягом віків; але тоді як краса, краса храмів, як і краса будь-якого світського будинку, виходить за межі потреб та функцій, вона ніколи не виходить за межі світу, навіть якщо зміст виконаної праці є релігійним. Навпаки, саме краса релігійного мистецтва перетворює релігійний та потойбічний зміст і сутність на відчутну матеріальну дійсність; у цьому розумінні все мистецтво є секулярним, а особливістю релігійного мистецтва є лише те, що воно “секуляризує”- матеріалізує і трансформує в “об’єктивне”, відчутне, світське за своїм характером, - те, що існувало досі за межами світу, причому байдуже, чи, дотримуючись традиційної релігії, ми відводимо цьому “за межами” місце у потойбічному майбутньому, чи йдемо за сучасними поясненнями й локалізуємо його в найглибших куточках людського серця”. (Арендт Х. Між минулим і майбутнім /Пер. з англ. –К.:Дух і літера, 2002. – С.216-217).
Література
Джерела
Арендт Х. Між минулим і майбутнім /Пер. з англ. – К.: Дух і Літера,2002.- С.181-235.
Ортега-і-Гасет.Тема нашої доби.// Ортега-і-Гасет. Вибрані твори. – К.:Основи, 1994. –С. 315- 321.
Гантінгтон С.П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку.(Переклад з англійської Наталії Климчук. – Львів: Кальварія, 2006. – 474 с.
Сорокин П. Кризис нашего времени. Социальная и культурная динамика. //П. Сорокин. Человек. Цивилизация. Общество. – М.,1992.
Фукуяма Ф. Конец истории// Вопросы философии. –1990.- №3.- С.134-155.
Шпенглер О. Закат Европы. Т.1. – М., 1993.
Додаткова література
*Гарсия Д. О понятиях “культура” и “цивилизация”.//Вопросы философии. – 2002. -№12. –С.228-235.
*Гатальська С.М. Філософія культури.Підручник. – К.: Либідь, 2005. –328 с.
* Біляцький С. На критичному рубежі людської цивілізації // Наука і суспільство. – 2005. - № 7-8. – С. 6-15.
*Зиммель Г. Конфликт и трагедия культуры.// Зиммель Г. Избранное. Т.1. –М.,1999.
*Котье Ж. Эти ценности создали Европу. // Европейский альнамах. История. Традиция. Культура. – М.,1991. – С. 30-46.
*Кримський С.Б. Смисл постісторії //Філософська думка. – 2006.- №4. – С. 22- 35.
*Логвінов С.М. Цивілізація « в законі»/ Пер. з рос. В. Недашківського// Філософська думка: Український науково-теоретичний часопис. – Київ. - 2005. - № 4. – С. 118-132.
*Маринович М.Українська ідея і християнство або коли гарцюють кольорові коні Апокаліпсису.- К.: Дух і Літера, 2003. – 544 с.
*Маринский М., Карев В. Общие истоки европейской цивилизации. //Европейский альманах. История. Традиция. Культура. – М.,1991. – С.18-29.
Маслоу А. Маслоу о менеджменте/ Пер. с англ. СПб.: Питер, 2003. – 416 с.
*Молостов В.Д. Старение и гибель цивилизации. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 411 с.
Моль А. Социодинамика культуры: пер. с фр. – Изд. 2-е. – М.: КомКнига, 2005.- 416 с.
*Рафальський О. На цивілізаційному порубіжжі // Віче. – 2005. - №11. – С. 44-46.
*Розумний М. Українська ідея на тлі цивілізації. – Київ: Либідь, 2001.
*Руднев В.П. Энциклопедический словарь культуры ХХ века: Ключевые понятия и тексты. – М.: Аграф, 2003.- 600 с.
*Скотна Н. Методологічні аспекти соціально-філософського аналізу розвитку цивілізації// Вища освіта України. – 2005. - № 4. – С. 51-55.
*Теплицкий Ю.М. «Запад-Восток» и феномен славянской цивилизации: История и альтернативные сценарии развития. – К.: Арістей, 2005. – 441 с.
*Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. –М.: “Рефл-бук”; К.:”Ваклер”, 2002.
*Феофанов К.А. Современное мировое сообщество и взаимодействие цивилизаций // Социально-гуманитарные знания. – 2005. - № 6. – С. 3-15.
*Цофнас А.Ю. Печаль Фукуямы в пространстве аксиологических координат// Вопросы философии. – 2005. - № 11. – С. 106-118.
*Шершньов Л. Контури нового світоустрою ХХ1 століття ( цивілізаційний підхід)// Персонал. – 2005. - № 10. – С. 48-55.
Щекова Е.Л. Менеджмент в сфере культуры (Российский и зарубежный опыт). – СПб.: Алтейя, 2006. – 186 с.
1.2. Типологія та соціокультурна динаміка культур
3. Семінарське заняття: Культура архаїчної доби ( визначається до розгляду з урахуванням інтересів студентів)
Варіант 1: Особливості ранніх форм культури
Мета: осмислення архаїчного типу культури “прометеївської епохи” ( К.Ясперс) як магічної культури, культури міфу і ритуалу.
Завдання для обговорення в аудиторії:
Космічний універсум як сукупність протовідносин і синкретизм міфологічної свідомості. Природа міфу. Архетип Дерева життя та посередництво людини-медіатора між світами Богів і Предків. Тотем, табу, магічні ритуали як містерія єднання людини з Космосом.
Культурний феномен шаманізму. Первісні релігійні культи.
Контрольні запитання
• Що таке “прометеївська епоха”. Хто вперше запропонував це поняття в гуманітаристиці?
• Що таке “синкретизм”?
• Що таке міф? Які концепції міфу Вам відомі?
• Що таке магія? Чому магія розглядається як основа ( виток) ритуалу, а жертва – центральний компонент магічної дії?
• Магія і містика: це одне й те саме? Чому на рубежі Ш тисячоліття актуалізовані ці феномени?
• Що таке тотемізм?
• Що таке табу?Чи можна розглядати табу як протомораль?
• Які первісні культи Вам відомі?
• Що таке анімізм?
• Що таке “ шаманізм”? Як пояснює цей феномен М.Еліаде?
• Що таке піктографіка і орнаментика?
• Які концепції про походження мистецтва Вам відомі?
Проблемні запитання і завдання для самостійної роботи студентів
• З’ясувати зміст поняття “прометеївська епоха”. Ваше бачення щодо зазначеної проблеми?
Людвіг Соучек вважав, що у “соціальному розвитку людства прийняли участь в доісторичні часи, епоху ранньої історії як космічні пришельці, так і високорозвинені земні цивілізації. Ці цивілізації зникли, очевидно, через катастрофи… Вони розвивалися особливо, зовсім для нас незвичайними шляхами, використовували нетрадиційні засоби, а тому й не залишили нам матеріальних залишків, а тільки - результати їх використання”.(“Вокруг света.” - 1991. - №9.- С.44).
• Здійснити порівняльний культурологічний аналіз текстів з точки зору особливостей культури доісторичних часів.
а)”Міфологічне мислення як за походженням, так і за принципом - традиційне мислення. Міф не має інших засобів розуміння, пояснення, інтерпретації теперішньої форми життя, окрім долучення її до далекого минулого. Те, що укорінено в міфічному минулому, що було з самого початку, з незапам’ятних часів - це є утверджене і безумовне. Ставити його під сумнів було б святотатством. Для первісної свідомості немає нічого більш священного, а ніж святість стародавності... Слова магічної формули, заклинання або замовляння якої-небудь фрази релігійного дійства, жертвоприношення або молитви - все це необхідно, щоб повторювалося в одному й тому ж незмінному порядку. Люба зміна знижує силу і ефективність магічного слова або релігійного ритуалу. Первісна релігія, таким чином, не залишає місця для будь-якої свободи індивідуальної думки”. (Э. Кассирер. Опыт о человеке. //”Человек”.- І990. - №3. – С.103).
б) “Культура найстародавнішніх періодів виховувала функцію придушування тваринної основи в людині, формувалася, зокрема як система заборон. Цьому прислуговували ритуалізація і сакралізація усього життя. Але інерційність культури приводить до того, що виконавши в основному цю функцію, заборони залишаються у культурному коді... Тому в культурі постійно випливають архетипи, архаїчні структури свідомості.” (Вяч.Вс.Иванов. //”Одиссей.” - І990. - №3. -С.103).
в) “Ритуал звертається до всіх засобів сприйняття, пізнання, відчуття світу, його переживання, які є у розпорядженні людини - до зору, нюху, дотику, смаку, до серця й розуму”.(Топоров В.Н. Архаический ритуал в фольклорных й раннелитературных памятниках.- М., І988. – С .ІЗ ).
г) “У символа немає дійсного існування як частини фізичного світу, а у нього є “значення”. В первісному мисленні надзвичайно важко розмежувати сфери буття і значення. Вони постійно змішуються: на символ дивляться так, наче він наділений магічною або фізичною силою”.(Э. Кассирер. Опыт о человеке. //”Человек”.- І990. - №3. – С .103).
• Здійснити культурологічний аналіз тексту.
“Архаїчна свідомість змушена була пройти довгий шлях, перш ніж перетворилася, у власне релігійну свідомість, перетерпівши наступні етапи відчуження: партнерство людини з природою, олюднення природи (антропопатизм), обоження природи (анімізм), бог /або боги ( тотожні природі в її проявах), бог або боги творець природи. Примітно, що на останньому етапі бог, зокрема вже наділений людськими рисами (антропоморфізм).” (В.Р.Арсеньев Звери=Боги=люди. – М.,1991. – С. 25).
• Подумати над питанням про те, чому в контексті сучасних наукових досліджень магія розглядається як одна із основоположних ознак архаїчної культури.
“Стародавня магія була такою ж наукою про сили природи, як і сучасна, але тільки там, де сучасна наука розкриває закони природи безумовно і математично, там магія бачила живу волю стихійних духів, які керували природою і вступала в особисту боротьбу з ними. Там де наша свідомість бачить закони чисел і співвідношень, стародавня свідомість, залишки якої залишилися у казках і міфах, бачить волю живих істот. Тому всі магічні обряди і замовляння є не що інше, як залишки стародавніх договорів із стихійними духами”.( М.Волошин .О теософии./ /Наука и религия. – 1990. - №2. – С .31).
• З’ясувати зміст понять“сакральне” і “профанне”,”ритуал” і „табу”, окреслити роль обрядів, ритуалів, табу як культурних феноменів.
“Перші становлять обряди посвячення, котрі залучають до світу сакрального певну істоту або річ, і обряди десакралізації, або спокутування, які, навпаки, передають певну людину або чисту чи нечисту річ профанному світу. Вони утверджують і забезпечують потрібні взаємопереходи між двома сферами. Заборони, навпаки, максимально збільшують бар'єр між ними, який, ізолюючи їх, запобігає катастрофі. Саме ці заборони звичайно позначають полінезійською назвою табу. “Цим словом, — пише Дюркгейм, — називають сукупність обрядових заборон, які мають на меті запобігти небезпечним наслідкам магічного зараження, попереджаючи будь-який контакт між річчю або категорією речей, у яких передбачено наявність надприродного принципу, з іншими, котрі не мають такого характеру або не наділені ним такою мірою”. Табу є негативним категоричним імперативом. Воно завжди містить заборону, й ніколи — припис. Воно не виправдовується жодними міркуваннями морального плану. Його не мають порушувати на тій єдиній підставі, що воно є законом і абсолютно визначає те, що дозволено, й те, що ні. Воно має на меті підтримувати цілісність організованого світу й водночас добрий стан фізичного й духовного здоров'я тієї істоти, яка його спостерігає. Воно перешкоджає цьому світу вмерти, а тому світу — повернутися до хаотичного й розсіяного стану, без форми й без відпочинку, яким він був до того, як боги-творці або стародавні герої увірвалися в нього, щоб утвердити порядок і міру, усталеність і регулярність. У стані розбрату первісних часів заборон не існувало. Стверджуючи їх, пращури заснували добрий порядок і добре функціонування універсуму. Вони визначили раз і назавжди відносини між істотами і речами, людьми і богами. Вони накреслили долі сакрального і профанного, визначили межі дозволеного і забороненого”( Каюа Р. Людина та сакральне/Пер. з франц.- К.: Ваклер,2003.- С.38).
Література
Джерела
• Барт Р. Мифологии// Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М.,1994.
• Геннеп А., ван. Обряды перехода: систематическое изучение обрядов./Пер. с франц.- М.:Восточная литература,2002.- 347 с.
• Дюркгайм Е. Первісні форми релігій і життя: Тотемна система в Австралії. – К.: Юніверс, 2002.
• Кассирер Э. Лекции по философии и культуре. Философия символических форм.// Культурология.ХХ век:Антология. –М.: Юрист,1995. – С. 104-213.
• Каюа Р. Людина та сакральне/Пер. з франц.- К.: Ваклер,2003.-256.с.
• Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении.- М., 1994.
• Мелетинский Е.М. Поэтика мифа.-М.: Изд.фирма “Восточной литературы” РАН, 2000. –407 с.
• Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.
• Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. /Пер. с англ.- М.:Политиздат, 1983.
• Фрэзер Д.Д. Фольклор в Ветхом Завете./Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1986.
• Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. – Спб., 1997.
• Элиаде М. Шаманизм. – М., 2000.
• Элиаде М. Магия в первобытной культуре.- М., 2000.
• Еліаде М. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії;Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання/Пер. з нім., фр., англ.-К.: Видавництво Соломії Павличко”Основи”, 2001.- С.7-116.
Додаткова література
*Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе /Пер. з англ. – К.: Дух і Літера,2001.- С.68-202.
*Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М., 1987.
*Дэникен Э. Наследие богов: Вокруг света по следам пришельцев из космоса. – М.:ЭКСМО, 2004. – 431 с.
*Иорданский В.Б. О едином ядре древних цивилизаций. // Вопросы философии. 1998. - №12. – с.37-39.
*Леві - Строс К. Структурна антропологія./ Пер. з фр. - К.: Основи . - 2000.
*Леві-Строс К. Первісне мислення./ Пер. з фр.- К.:Український Центр духовної культури.- К.,2000.
*Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – Т.1. - с.34-40.
*Лотман Ю.М., Успенский Б.А. Миф – имя – культура. //Труды по знаковым системам. Вып 6. – Тарту, 1973.
*Магический крисстал: Магия глазами ученых и чародеев. – М.: Республика, 1994.
Малиновский Б. Научная теория культуры: пер. с англ.- 2-е изд., испр. –М.:ОГИ, 2005. -184 с.
*Мелетинский Е. Время мифическое// Мифы народов мира. Енциклопедия. – М.: Советская Энциклопедия,1991. – С.252.
*Мелетинский Е. Миф и историческая поэтика фольклора// Избранные статьи. Воспоминания. – М.: Российский государственный гуманитарный университет,1998. – 576 с.
*Мифологический словарь. – М., 1990.
*Миримонов В.В. Первобытное и традиционное искусство. – М., 1973.
*Солонько Л.А. Онтологія духу: переживання, рефлекси, ритуал, міф.//Філософська і соціологічна думка. – 1991. - №10.
*Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.,1990.
*Токарев В.М. Епоха світового дерева.// Всесвіт. – 1977. - №6.
*Тэрнер У. Символ и ритуал. – М., 1986.
*З. Фрейд Психоанализ. Религия. Культура. – М.,1992.
*Элиаде М. Аспекты мифа/Пер. с фр. –М.: “Academia”,1994.
*Элиаде М. Мифы, сновидения, мистерии. /Пер. с англ. – М.:REFL-book, К.:Ваклер,1996.
*Эпштейн М.Н. Самоочищение. Гипотеза о возникновении культуры.// Вопросы философии. - 1997. - №5 – С .72-89.
*Чмихов М.О. Давня культура. - К., 1994.
*Шейко В.М. Історія художньої культури: Первісність. Стародавній світ. – Х.: ХДАК, 2001.
*Юнг К.Г. Архетип и символ.- М.,1991.- С.95-202.
Варіант 2: Культура прото-і-праукраїнського світу в доісторичні часи
Мета: критичні й аргументовані судження щодо дискусійних питань про витоки української культури, осмислення характерних особливостей культури прото-і-праукраїнського світу.
Завдання для обговорення в аудиторії:
Поняття „геосоціальний організм Україна” та культуротворчі процеси в північному Надчорномор’ї доби палеоліту та неоліту (наукові відкриття ХХ ст. у галузі археології, антропології, етнографії, лінгвістики).
„Трипільска культура”: артефакти та сучасні тлумачення.
Арійські (ведичні) джерела слов’янської міфології та світоглядні уявлення праукраїнців: космогонічний міф „Про золотий плуг, сокиру,чашу”. Нава-Права-Ява („Велесова книга”). Обряди астрального культу (Коляда, Ярило, Купало). Культ Матері-Землі та влада Роду як непорушний лад буття. Культ Предків та вшановування померлих в українській похоронній та поминальній обрядовості (Навський чи Рахманський Великдень). Етноетика українців: моральні цінності та родинна обрядовість.
Контрольні запитання
• Які концепції етногенезу українців Вам відомі?
• Розкрийте зміст поняття “архетипи української культури”?
• Розкрийте зміст понять «етнос» та «етос».
• Що Ви можете розповісти про трипільські протоміста 1У-Ш тис. до н.е.? Як з погляду сучасної науки описується ця протоцивілізація?
• Хто і коли відкрив трипільську археологічну культуру на території Києва?
• Релігійно-міфологічний світогляд та ритуальна практика “трипільців”.
• Що Ви можете розповісти про скіфо-сарматські впливи на процеси культуротворення, зокрема про скіфів-орачів?
• Поясніть основні риси ведизму – орійської віри в її зв’язку з язичницькими культами і давніми віруваннями наших пращурів.
• Що таке обряди астрального культу й, зокрема Коляда, Ярило, Купало?
• Ваше тлумачення магічного підгрунтя культу Рода й Рожениць й символіки родинно-обрядової поезії?
• Розкрийте символіку архетипу “Дерева життя” та його виявлення в міфо-поетичній творчості українців.
• Які функції в давньоукраїнській міфології та магічній практиці закріплюються за Сварогом і його синами: Сварожичем, Дажбогом й Святовитом?
• Що таке календарно-обрядова поезія? Наведіть приклади.
• Здійсніть герменевтичний аналіз української національної символіки( тризуб), та найдавніших знаків-символів - свідчень безперевності культурної традиції.
Проблемні запитання і завдання для самостійної роботи студентів
• Прокоментувати наступний текст. Ваша аргументація?
а) „Після сформування білої раси у 25 тис. до н.е. частина європеоїдів-бореалів залишилась у своєму „етнічному лігві” - Північному Надчорномор’ї (Гіпербореї), а більша частина розселилась по всій Євразії. Не дивлячись на тисячі кілометрів, що їх розділяли, біла раса протягом десятків тисячоліть розвивалась як нерозривна цілісність. Це досягалося завдяки наявності єдиного духовного центру – святилища в гротах Кам’яної Могили на річці Молочній поблизу нинішнього Мелітополя.
На плитах гробів зафіксовані послідовності знаків 12-6 тисячоліть до н.е., які є першим у світі ритуально-магічним письмом. Завдяки зусиллям відомого археолога Юрія Шилова і шумеролога професора Анатолія Кіфішина вдалося розшифрувати значну частину цих записів. У тому числі, і приблизну назву святилища – „Шу-нун”, що перекладається як „Рука-закону володарки” (за розшифровкою А.Г.Кіфішина). Найдавніші розшифровані письмові записи позначені 11582-им роком до н.е. Це перше у світі письмо було піктографічним, а дати за словами А.Кіфішина, позначались різницями циклів Місяця та Сіріуса – найяскравішої після Сонця зірки. Фактично жерці Шу-нуна вели перший у світі міфо-історичний літопис.
