Досягнення встановленого законом віку є однією з обов’язкових умов притягнення до кримінальної відповідальності. За зага-льним правилом кримінальній відповідальності підлягають осо-би, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років (ч. 1 ст. 22 КК), — це так звана загальна дієздатність. Разом із тим в ч. 2 ст. 22 КК передбачений так званий зниже-ний вік — виключна дієздатність — з якого може наставати кримінальна відповідальність. Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за: • умисне вбивство (статті 115—117); • посягання на державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охо-рони громадського порядку і державного кордону або військово-службовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю з надання правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443); • умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, ч. 3 статей 345, 346, 350, 377, 398); • умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122, ч. 2 статей 345, 346, 350, 377, 398); • диверсію (ст. 113); • бандитизм (ст. 257); • терористичний акт (ст. 258); • захоплення заручників (статті 147 і 349); • зґвалтування (ст. 152); • насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153); • крадіжку (ст. 185, ч. 1 статей 262, 308); • грабіж (статті 186, 262, 308); • розбій (ст. 187, ч. 3 статей 262, 308); • вимагання (статті 189, 262, 308); • умисне знищення або пошкодження майна (ч. 2 статей 194, 347, 352, 378, ч. 2, 3 ст. 399); • пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277); • угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітря-ного, морського чи річкового судна (ст. 278); • незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2, 3 ст. 289); • хуліганство (ст. 296). Злочини, перелічені у ч. 2 ст. 22 КК, є умисними і в основному насильницькі та майнові. В основу встановлення можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності з 14-річного ві-ку покладені такі обставини: • рівень розумового розвитку особи, який дає підставу вва-жати, що особа в 14-річному віці вже розуміє (усвідомлює) су-спільну небезпеку й протиправність діянь, зазначених у ч. 2 ст. 22 КК; • значна поширеність цих злочинів серед підлітків; • висока суспільна небезпека таких злочинів. Особа у віці від 14 до 16 років не несе відповідальність за зло-чини, не передбачені у ч. 2 ст. 22 КК, навіть за умови, що вона брала участь у їх скоєнні як співучасник. Студенти повинні приділити увагу особливій кримінальній правосуб’єктності, яка чинним кримінальним законом України спеціально не виділена. Але інколи склад злочину містить її ознаки. Суб’єктами окремих злочинів можуть бути особи, яким на момент учинення злочину виповнилося 18 років. Це стосуєть-ся і таких злочинів, як спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 КК), схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 КК). Суб’єктами злочинів проти правосуддя, які вчиняються суд-дям, можуть бути особи, які досягли 25-річного віку. З точки зору права вік — це встановлений документально пе-ріод життя людини. Особа вважається такою, що досягла певного віку, не в день народження, а починаючи з нуля годин наступної доби. Для цього треба враховувати поясовий час, літній та зимо-вий час. У разі, коли встановити точний вік особи, яка вчинила суспі-льно небезпечне діяння, документально неможливо, це робиться шляхом проведення судово-медичної експертизи. При встанов-ленні експертизою не дня народження, а року народження, днем народження вважається останній день цього року. Якщо судово-медична експертиза визначила вік у рамках певного періоду ро-ків, наприклад, приблизно 14—16 років, то вважається, що особа досягла мінімального із вказаного експертом віку (у наведеному прикладі — 14 років).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вік, з якого настає кримінальна відповідальність» з дисципліни «Кримінальне право України»
