Злочинні наслідки — це визначена кримінально-правовою но-рмою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинни-ми діяннями об’єкту, який охороняється кримінальним законом. Шкода може бути: а) фізичною (наприклад, у разі вбивства (статті 115—119 КК)); б) майновою (наприклад, у разі грабежу (ст. 186 КК), умисно-го знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК)); в) моральною (наприклад, у разі незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 КК)); г) політичною (наприклад, у разі посягання на життя держав-ного чи громадського діяча (ст. 112 КК)). Залежно від наявності чи відсутності злочинних наслідків злочини поділяються на: • злочини з матеріальним складом; • злочини з формальним складом. У злочинах із матеріальним складом суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов’язкова ознака об’єктивної сторони складу злочину. Злочини з матеріальним складом вважаються за-кінченими з моменту настання суспільно небезпечного наслідку, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини КК як обов’язкової ознаки конкретного злочину. Коли передбачений у за-коні наслідок не настав, злочин вважається незакінченим. Напри-клад, смерть людини в результаті вбивства (ст. 115 КК). Злочини з формальним складом — це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільно не-безпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об’єктивну сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. Зло-чини з формальним складом фактично можуть заподіювати сус-пільно небезпечні наслідки, але, як правило, нематеріальні. Вони є факультативними. Наприклад, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосу-вання (ст. 159 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369 КК), самовільне залишення військо-вої частини або місця служби (ст. 407 КК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння» з дисципліни «Кримінальне право України»
