Прогнозований контингент дітей визначається на основі інформації, що міститься в демографічних прогнозах народжуваності, дитячої смертності за регіонами країни. Потреби в збільшенні місць у дитячих дошкільних закладах можна розрахувати за формулою: , де П — потреба в збільшенні кількості місць в дитячих дошкіль-них закладах у прогнозований період; Кдіт — прогнозований контингент дітей; Нм — наявність місць у дошкільних закладах на початок про-гнозованого періоду; Впр — очікуване вибуття місць у прогнозований період. Визначення прогнозованої кількості місць у дошкільних закладах дозволяє розрахувати кількість дошкільних закладів усіх видів (дитячих ясел, садків та комбінатів — ясел-садків), обсяг капіталь-них вкладень, необхідних для фінансування нових закладів, чисель-ність вихователів, педагогів тощо. Студенти мають знати, що обсяг капітальних вкладень на розвиток і спорудження об’єктів освіти можна розрахувати за формулою
де Мр — перспективне завдання щодо розширення мережі об’єктів народної освіти; Вд — розмір передбачуваного введення в дію об’єктів; К — питома вага витрат на одиницю потужностей, що бу-дуть введені в дію; Зб — стан будівельного заділа. При розробці прогнозу розвитку загальної середньої освіти необхідно насамперед визначити контингент учнів — загальний і по групах класів. Чисельність учнів у першому класі визначаєть-ся за формулою ЧІ = Нд + Дс + З, де Нд — наявність дітей шестирічного віку за станом на 1 вересня прогнозованого року; Дс — діти старшого віку, які раніше не навчалися з різних причин; З — діти, залишені на повторний рік навчання. Чисельність учнів у наступних класах розраховується за фор-мулою Чн = Пр + Др , де Пр — учні, які переведені в ці класи за підсумками навчання за попередній рік; Др — діти, залишені на другий рік навчання. На основі прогнозованого контингенту учнів визначається необхідна кількість класів (класних кімнат), чисельність учителів. Потреба в мережі шкіл або кількість класних кімнат визнача-ється за формулою , де Уш — контингент учнів школи; Кз — коефіцієнт змінності (за співвідношенням загальної чи-сельності учнів до їхньої чисельності в першій зміні); Дк — кількість дітей у класі. Норматив наповненості класів для 1—8 класів — 40 учнів, для 9—11 — 35 учнів. Велике значення для забезпечення системи освіти має обґрун-тування потреби в учителях, яка розраховується на основі інфор-мації про прогнозовану кількість класів, навчальних годин у тиж-день і норми тижневого навантаження на одного викладача за наступною формулою: , де Пу — прогнозована потреба в учителях; Пш — кількість класів; Ку — кількість навчальних годин у тиждень; Нт — норма тижневого навантаження на одного викладача (годин). Визначення цих показників дає можливість визначити необ-хідну кількість шкіл, обсяг капітальних вкладень, необхідні гро-ші для оплати праці та ін. Загальна потреба в спеціалістах визначається як чисельність, необхідна для виконання обсягу робіт, які треба виконати у пе-редбачуваний період. Для її розрахунку треба мати дані про обся-ги виробництва, чисельність працюючих, рівень продуктивності праці, впровадження нової техніки і наукової організації праці, розвиток науки, культури, сфери обслуговування. Додаткова потреба в спеціалістах — це чисельність, що необ-хідна в майбутньому, порівняно з чисельністю, яка є зараз. Вона визначається на розвиток галузей, тобто приріст кількості посад, що заміщаються спеціалістами в зв’язку з виборчими потребами та іншими факторами, які впливають на потребу в спеціалістах; на заміну природного вибуття дипломованих спеціалістів і заміну практиків, які працюють на посадах спеціалістів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
