Яким чином отримують мічені йодом-125 ліганди (антигени)
В основу методів йодування лігандів покладене перетворен- ня від’ємного іону йоду, який має слабку реакційну здатність, у вільний йод, що є більш реакційно здатним. Найширше для йодування лігандів застосовується метод із застосуванням хлораміну Т, розроблений Хантер; Грінвуд (1962). Він ґрунтується на сильних окисних властивостях хлораміну Т і дозволяє швидко провести мітку антигену йодом-125. Для виконання йодування необхідні наступні реагенти: натрій- йод-125 без носія (74 МБк) з питомою активністю 3,7-7,4 ГБк/мл, 0,5 М фосфатний буфер (2,4 мг/мл), йодид калію у фосфатному буфері (10 мг/мл), ліганд, який треба визначити (2,5-5 мкг в 0,01 мл фосфатного буфера). Розчин хлораміну Т у фосфатному буфері готують безпосередньо перед використанням і зберігають у тем- ному місці. У конічну колбу об’ємом 3-5 мл вносять 74 МБк натрій-йод-125, по 0,025 мл фосфатного буферу і розчину ліганда. Після швидко- го струшування додають 0,025 мл хлораміну Т і знову струшують протягом 20-30 с.Ветеринарна радіологія 346 Реакцію зупиняють додаванням 0,1 мл 2,5% розчину альбу- міну бичачої сироватки у фосфатному буфері. Очистку міченого ліганду і відділення від непрореагованого радіоактивного матері- алу проводять методом гель-хроматографії на колонці (1х15 см), заповненій сефадексом G-50, яка попередньо була промита фос- фатним буфером, що містить 0,5% розчин альбуміну бичачої си- роватки. Елюцію проводять тим же буфером. Елюати збирають у пробірки фракціями по 0,5 мл. Після розрахунку питомої актив- ності міченого ліганда його розливають в ампули і зберігають при температурі, не вищій ніж -20°С до моменту використання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Яким чином отримують мічені йодом-125 ліганди (антигени)» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
