КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Визначення поняття «реальна заробітна плата» практично в усіх відомих наукових та практичних посібниках має однакове значення. Згідно з резолюцією, яка стосується міжнародних порівнянь реальної заробітної плати і яка прийнята 8-ю Міжнародною кон-ференцією статистики праці (1954 р.) під реальною заробітною платою розуміють «товари та послуги, що їх можна купити на за-робітну плату, або які надаються як заробітна плата». Статистичний словник визначає, що реальна заробітна плата, це обсяг товарів та послуг, які можна придбати на заробітну плату в поточному періоді, виходячи з цін у базисному періоді. Розмір реальної заробітної плати залежить від розміру номінальної заро-бітної плати, рівня цін на товари широкого вжитку та послуги, розміру податків, що стягуються. Динаміка реальної заробітної плати розраховується за певний період як індекс, що дорівнює ча-стці від ділення індексу номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін за той самий період. Узагальнюючи наведені визначення реальної заробітної плати, можна сказати, що це відносний показник, який характеризує ку-півельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін роздрібних цін на товари й послуги і рівня витрат на випла-ту податків та обов’язкових платежів. Як відносний показник реальна заробітна плата може бути розрахована або в грошовому виразі (номінальна заробітна плата звітного періоду в цінах базового періоду), або як індекс реальної заробітної плати відповідного періоду. У першому випадку мож-на визначити абсолютну величину реальної заробітної плати, у другому — відносну (на скільки реальна заробітна плата зросла або зменшилася). Абсолютна величина реальної заробітної плати розрахову-ється шляхом ділення номінальної заробітної плати поточного періоду без урахування податків та обов’язкових платежів на ІСЦ. Індекс номінальної заробітної плати характеризує зміну номі-нальної заробітної плати працівників у звітному періоді порівня-но з заробітною платою в попередньому періоді. Визначається да-ний показник як шляхом безпосереднього порівняння показників середньої заробітної плати (у розрахунку на одного працівника або відпрацьовану годину) в окремих періодах, так і шляхом ді-лення індексу фонду оплати праці на індекс чисельності праців-ників (або індекс відпрацьованого часу). Індекс реальної заробітної плати характеризує зміну купівель-ної спроможності номінальної заробітної плати у звітному пері-оді порівняно з базисним (індекс номінальної заробітної плати, поділений на індекс споживчих цін за той же період). Існує принципова розбіжність між зіставленнями заробітної плати як елементу доходу і як винагороди за однакову або екві-валентну роботу. Тому від мети дослідження істотно залежить вибір показника і спосіб використання даних. Дослідження тенденцій заробітної плати з метою виявлення розбіжностей у винагороді за однакову або еквівалентну роботу мають стосуватися погодинної заробітної плати, оскільки одна-кова робота за інших рівних умов означає роботу однакової три-валості. Порівнювати також можна тижневу, місячну або іншу заробітну плату, але тільки за умови врахування різниці в трива-лості робочого тижня, місяця і т. ін. Причому зазначений показ-ник не враховує впливу на заробітну плату податків та обов’язкових внесків. Аналіз динаміки заробітної плати як елементу доходу незале-жно від виконуваної роботи має велике значення для оцінки і планування заходів соціальної політики. Далі в документі роз-глядається вимірювання співвідношень заробітної плати саме в аспекті елементу доходів. Зіставлення двох показників реальної заробітної плати, які об-числені як з урахуванням податків та обов’язкових внесків, так і без них, дає змогу визначити вплив на рівень заробітної плати та-кого фактору, як податкова політика, тривалість відпрацьованого часу і також може використовуватись з аналітичною метою з за-значенням особливостей обчислення цих показників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ» з дисципліни «Статистика праці»
