Міжнародні розрахунки — це система механізмів реалізації грошових вимог та зобов’язань, що виникають між різними суб’єктами у сфері міжнародних економічних відносин. Еволюція міжнародних розрахунків відображає розвиток між-народних відносин, валютних систем, фінансових ринків, у тому числі ринку фінансових послуг. Необхідність міжнародних роз-рахунків обумовлена міжнародною торгівлею, вивозом капіталу, міграційними процесами та ін. На сучасному етапі міжнародні розрахунки є об’єктом держа-вного регулювання, яке здійснюється за кількома напрямами. Держава впливає на систему розрахунків, оскільки нерідко сама бере в них участь; законодавчо регламентує, періодично вводячи певні валютні обмеження, створюючи органи валютного контро-лю тощо; впливає на розрахунки через систему міжнародних ор-ганізацій. Міжнародні розрахунки здійснюються переважно у безготів-ковій формі шляхом відповідних записів на банківських рахунках в уповноважених банках; вони безпосередньо пов’язані з обміном валют. Суб’єкти міжнародних розрахунків: • імпортери; • експортери; • банки, кредитні установи; • держава; • міжнародні організації; • фізичні особи. Існує три основні види організації міжнародних розрахунків: 1) розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками; 2) розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкрива-ються в установах центральних банків. Як правило, це повні роз-рахунки, що виконуються індивідуально, на валовій основі, їх можна характеризувати як платежі брутто; 3) розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки, або платежі, нетто. Для здійснення міжнародних розрахунків уповноважені банки використовують свій закордонний апарат (філії, відділення, дочі-рні банки) та кореспондентські відносини з іноземними банками. Кореспондентські відносини як одна з основних організацій-них форм банківської діяльності на міжнародних ринках розгля-нуті у темі «Міжнародна банківська справа». В основу міжнародних розрахунків покладено рух товарно-розпорядчих документів та операційне оформлення платежів. Головними чинниками, що виражають стан міжнародних роз-рахунків, є: 1) умови зовнішньоторговельних контрактів; 2) валютне законодавство; 3) особливості банківської практики; 4) міжнародні правила та «звичаї» тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
