Міжнародні портфельні інвестиції — це вкладення капіталу в іноземні пайові чи боргові цінні папери з метою отримання до-ходу без права реального контролю над об’єктом інвестування. Основою міжнародних портфельних інвестиції є здебільшого приватний підприємницький капітал. Головне завдання портфе-льного інвестування — поліпшення умов інвестування за рахунок надання сукупності цінних паперів (за умов їх вдалої комбінації) таких інвестиційних характеристик, котрих не надає жоден окре-мо взятий цінний папір. Тільки у процесі формування портфеля цінних паперів досяга-ється нова інвестиційна якість із заданими характеристиками. Отже, портфель цінних паперів є тим інструментом, за допомо-гою якого забезпечується необхідна інвесторові сталість доходу за умов мінімального ризику. Головним мотивом здійснення міжнародного портфельного інвестування є прагнення вкласти капітал у ту країну та в такі цінні папери, в котрих він приноситиме максимальний прибуток за допустимого рівня ризику. Іноді портфельні інвестиції розгля-даються як засіб захисту грошових коштів від інфляції та отри-мання спекулятивного доходу. Як зазначалося вище, у 1990-ті роки сукупний обсяг портфе-льних інвестицій перевищив обсяг прямих інвестицій. Однак на динаміку портфельних інвестицій вкрай негативно вплинула «азіатська криза» 1997—1998 рр., унаслідок чого обсяг портфе-льних інвестицій у 1998 р. скоротився порівняно з попереднім роком в 1,6 раза. Значною мірою скорочення пов’язане з виве-денням коштів із ринків, що формуються. Портфельні інвестиції, нарівні з позиками, є найбільш динамічною частиною світових фінансових потоків. І тому, враховуючи масштаби подібних інвестицій, їх вільний, неконтрольований пе-релив здатний відчутно дестабілізувати фінансову систему майже будь-якого ринку, що формується. Звідси і необхідність різного підходу до регулювання прямих та портфельних інвестицій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародні портфельні інвестиції» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
