Ця сфера захисту прав споживача стосується цін, кредитів, страхування, договірних справ, різних конкурентних і торгівельних практик. 230 Роздрібні ціни не є предметом комунітарної регуляції, лише стосовно сільськогосподарської продукції існує практика впорядковування цін виробника і гуртових цін. Однак, країни-члени Спільноти, встановлюючи внутрішні ціни на продукцію, повинні виходити із засад європейського права, зокрема, дотримуватися принципу заборони дискримінації. З метою захисту прав споживача існує спільна практика позначення ціни, особливо на продуктах харчування та інших виробах щоденного вжитку, виходячи з кількості в літрах чи кілограмах. Реклама продукції теж регламентована низкою директивних документів Спільноти. Запровадження спільного ринку продуктів харчування викликало необхідність створення спільного або гармонізованого правового врегулювання. У всіх країнах існує ретельно опрацьоване законодавство, що базується на національних і регіональних традиціях. Проте різниця між національними законодавствами призводила до обмежень на спільному ринку. Саме тому, починаючи з 1960 p., розпочалася робота над гармонізацією правових актів регулювання продуктів харчування. Згодом було прийнято головну його засаду: кожен продукт харчування, винесений на ринок в одній з країн-членів ЄС, повинен бути спроможним до вільного руху на усій території Спільноти, тобто відповідати нормам захисту прав споживача. Великого прогресу було досягнуто в 1986-1991 pp., коли вийшли постанови щодо екологічних вимог, позначення сільськогосподарських виробів і продуктів харчування. Передбачалося, що згодом будуть гармонізовані всі акти, що регулюють ринок продуктів харчування. Заслуговує на увагу список домішок, дозволених для використання у всіх країнах Спільноти. Він стосується консервантів, антиоксидантів, емульгаторів тощо. Наступним кроком стали директиви, що встановлюють речовини, які можуть перебувати в контакті з продуктами харчування, тобто предметів, вироблених із штучних матеріалів, фольги, а також кераміки. Інші документи обмежують максимальний вміст важких металів та інших небезпечних речовин у продуктах харчування, встановлюють межу вмісту жирів, а також умови складування продуктів, їх упаковки, інструкції щодо вживання, наявність інформації про виробника та імпортера. Щодо деяких продуктів харчування існує навіть європейське регулювання рецептур. Наприклад, основні стандарти встановлені на какао і шоколад, цукор, мед, каву і цикорій, мармелад і мінеральні води. 231 У сфері дотримання правил безпеки великого значення надається стандартизації автомобілів. ЄС керується більш, ніж 70 директивами, які детально визначають умови обладнання пасажирських автомобілів, хоча досі не врегульовано систему їх технічного контролю. Такий режим існує для вантажних автомобілів, автомобілів служби таксі і санітарної служби. В майбутньому планується встановити спільне регулювання обмеження швидкості руху, створення єдиного зразка прав водія, запровадити межі максимального вмісту алкоголю в крові водія. Окремо спільні норми розроблено для виготовлення побутових технічних виробів, будівельних матеріалів та, особливо, іграшок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Захист економічних інтересів» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
