Капітальне будівництво, як уже зазначалося, може здійснюва-тись підрядним і господарським способами. Підрядний спосіб — це організаційна форма ведення будів-ництва самостійними будівельно-монтажними організаціями на підставі договорів підряду з підприємствами та організаціями-замовниками. При підрядному способі в будівництві об’єктів бе-руть участь дві юридичні сторони — замовник і підрядник. Замо-вниками можуть виступати підприємства, організації, місцеві ор-гани влади, колгоспи, окремі громадяни. Підрядники — це будівельно-монтажні організації. Господарський спосіб — це організаційна форма, за якої об’єкти будуються безпосередньо підприємствами або організаціями-забудовниками без залучення підрядних організацій. При цьому фу-нкції замовника і підрядника об’єднані в одній юридичній особі за-будовника, який є розпорядником коштів, що виділяються на будів-ництво, оперативним керуючим і виконавцем будівництва об’єкта. Протягом тривалого часу підрядним способом виконувалося приблизно 90 % всього обсягу будівельно-монтажних робіт. За сучасних умов цей показник дещо змінюється, але в незначному діапазоні. Незважаючи на економічні труднощі, у 1999 р. спосте-рігалася тенденція нарощення обсягів підрядних робіт. Так, обся-ги інвестицій у будівництво зросли порівняно з 1998 р. на 2,9 %. Основним джерелом інвестицій залишаються власні кошти під-приємств та організацій (70 % від загального обсягу вкладень). За рахунок коштів Державного бюджету освоєно понад 1,1 млрд грн. капіталовкладень, або 7,5 % освоєних коштів. Із загальної суми інвестицій у капітальне будівництво (14,8 млрд грн.) на будівельно-монтажні роботи спрямовано 49 % освоєних вкладень, на придбання машин, обладнання та устаткування — 44,1 % (за 1998 р. відповідно 54,4 % та 36,1 %). Більшість інвес-тицій в основний капітал здійснено державними підприємствами та організаціями — 49 % усіх вкладень, підприємствами колек-тивної форми власності — 42 %. У зв’язку зі скороченням обсягів житлового будівництва зменшилось на 12,7 % виробництво пане-лей та інших конструкцій для великопанельного домобудування. Залишається невирішеною проблема погашення боргу замо-вників перед підрядними організаціями за виконані роботи, який становить близько 25 % загального обсягу будівельно-монтажних робіт. Через відсутність коштів у місцевих бюджетах будівництво об’єктів соціальної сфери виконано не повністю. Так, введено в експлу-атацію 89 % лікарень, 74,9 % середніх закладів освіти, 83,7 % дошкільних закладів. Це стосується також об’єктів комунального призначення, більшість з яких набули майже повного зношення. Більшу частину (54,1 загальної площі жилих будинків вве-дено забудовниками приватної форми власності, 24,8 % — коле-ктивної та 20,8 % — державної форми власності. Відсутність необхідних машин технологічно обумовлених ти-порозмірів стримують формування комплексної механізації буді-вництва. Так, в машинному парку мало універсальних будівель-них машин на базі промислових тракторів, перш за все на пневмоходу, які оснащені змінним обладнанням різного технологічного призначення. Таблиця 6.1 ПОКАЗНИКИ РОБОТИ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ЗА 1998 р. Показники Період Відхилення 1997 р. 1998 р. +, — % до 1997 р. 1. Обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами, млн грн. 5159,7 5303,0 + 139,4 + 2,7 2. Виконання річної програми, % 94,3 93,9 – 0,4 п – 3. Середньоспискова чисельність буді-вельно-виробничого персоналу, тис. осіб 639,2 581,1 58,1 – 10,0 4. Виробіток на одного працівника, грн. 8004 9125 + 1121 + 14.0 5. Капітальні вкладення на розвиток виробничої бази, млн грн.; 164,1 259,2 95,1 1,6 п питома вага в загальному обсязі ка-пітальних вкладень, % 1,6 2,2 + 0,6 п – Вироблено: 6. Збірних залізобетонних конструк-цій, тис. м3 1903,5 1931,8 28,3 + 1,5 7. Конструкцій для великопанельного домобудування, тис. м2 загальної площі 147,0 128,4 – 18,6 – 12,7 8. Індекс цін, % 103,7 100,0 – 1,7 –
У ряді випадків кількісний та якісний склад машинного парку не повною мірою відповідає обсягам і структурі робіт, які вико-нуються. Через недостатню кількість автобетонозмішувачів основний обсяг товарної бетонної суміші перевозиться на автосамо- скидах загального призначення, що призводить до витрат і погі-ршення якості бетонної суміші. Відсутність змінного обладнання і необхідної кількості універсальних мобільних навантажувачів зумовлює значні витрати ручної праці на вантажно-розвантажувальних і малообсягових роботах. Будівельні організації недоста-тньо оснащені допоміжними машинами, засобами малої механі-зації і механізованим інструментом. Прискорення технічного прогресу в будівництві під впливом засобів механізації пов’язано, в першу чергу, з необхідністю мак-симальної реалізації їх номінального техніко-економічного поте-нціалу. При цьому обов’язковими умовами є забезпечення під-вищення технічного рівня будівельних машин та оптимальна організація їх експлуатації. Вирішення цих завдань можливе за умови постійного оновлення парку будівельних машин. Аналіз відтворної структури основних виробничих фондів бу-дівельного призначення підрядних організацій України показує, що фактичний ступінь вибуття основних фондів становив у середньому 2,7—3,1 % проти 5,8—6,2 % за нормативами. Ступінь оно-влення основних фондів зменшився до 1,8%. Внаслідок цього ступінь зносу основних фондів (розрахований за остаточною вар-тістю) становив на початок 1998 р. 54,1 % (1997 р. — 51,6 %). Низькі темпи оновлення техніки призвели до накопичування в машинному парку великої кількості машин зі строком служби, що перевищує строк амортизації. Відсутнє списання техніки по зносу і непридатність великої кількості машин, які відслужили свій нормативний строк. Через обмеженість фронту будівельних робіт наявний вироб-ничий потенціал будівельного комплексу використовується не повною мірою. Тривалість роботи будівельних машин на добу становить 7,7—8,4 год., коефіцієнт використання — 0,42—0,44. Ремонтна база не забезпечує в необхідному обсязі та відповід-ної якості виконання капітальних ремонтів будівельних машин з гідравлічним устаткуванням. Існуюча мережа баз механізації ви-конує технічне обслуговування та експлуатаційні ремонти на 65—70 % від потреби. Промисловістю до цього часу не налаго-джено випуск пересувних засобів ремонту й обслуговування. Ко-ефіцієнт технічної готовності парку машин становить 0,71—0,79. Простої будівельної техніки в ремонті і технічному обслугову-ванні становлять 11—15% і перевищують нормативні в 1,2—1,6 раза, підвищуючи собівартість і трудомісткість цих робіт, а ви-трати на капітальний ремонт випереджають ріст фондів. Необхідність вирішення великомаcштабних соціальних завдань потребує цілеспрямованої роботи з розвитку матеріально-технічної бази будівництва. Однак капітальні вкладення на такі цілі ви-діляються в обмеженій кількості. Так, у 1998 р. з Держбюджету виділено всього 6,9 % від загальної кількості коштів і 2,2 % від за-гальної кількості державних централізованих капіталовкладень. До позитивних зрушень у роботі будівельних організацій в 1998 р. слід віднести: • зупинення зростання вартості будівельно-монтажних робіт, що створює сприятливі умови для збільшення замовлень і попиту на виконання будівельно-монтажних робіт; • збільшення виробітку на одного працюючого; • збільшення виробництва конструкцій і виробів із збірного залізобетону. Основними факторами, які протягом останніх років впливали на темпи і рівень виконання підрядних робіт, є: • незабезпечення фінансуванням; • високі відсоткові ставки кредитування; • високий рівень податків, що зменшує частку коштів на роз-виток виробничої бази будівництва; • мала кількість замовлень. Факторний аналіз роботи підрядних будівельно-монтажних організацій у 1998 р. засвідчує, що збільшення обсягів виконаних підрядних робіт зумовлено збільшенням виробітку на одного пра-цюючого на 14 %. Приріст робіт становив 651,0 млн грн., або 12,3 % загального обсягу. Чинники, які заважають роботі будівельних організацій і зни-жують рівень виконання робіт: • низька питома вага державних централізованих інвестицій. Недовиконано підрядних робіт на суму 184,7 млн грн., або 3,5% загального обсягу; • зменшення частки інвестицій у підрядні будівельно-монтажні роботи (з 49,55% за 1997 р. до 45,9 % за 1998 р.). Недовиконано підрядних робіт на 207,7 млн грн., або 3,9 % загального обсягу; • незадовільне використання виробничих фондів внаслідок відсутності фронту робіт (відсутність фінансування). Недовиконано робіт на суму 899,0 млн грн., або 16,5 % загального обсягу; • відсутність коштів на фінансування будівництва у більшості забудовників. Станом на 1 липня 1999 р. в Україні діяло 5 тис. будівельних організацій усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання. Пожвавлення підрядної діяльності в подальшому залежатиме від змін у макроекономічній системі. Для цього потрібно: • подолати кризу неплатежів; • поліпшити фінансово-кредитну систему; • змінити систему оподаткування; • створити умови для залучення іноземних інвесторів; • врахувати регіональні особливості при проведенні заходів ринкових реформ (приватизації, акціонування тощо); • передбачити створення лізингових організацій з прокату бу-дівельної техніки та засобів малої механізації. Крім цього, необхідно розробити систему заходів щодо реструк-туризації збиткових і неперспективних підприємств будівельного комплексу, посилити контроль за достовірністю визначення варто-сті будівництва і договірних цін на об’єктах, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, проводити роботу з активізації за-лучення нетрадиційних джерел фінансування капітального будів-ництва, а саме: ресурсів комерційних банків, акцій, коштів інозем-них і приватних інвесторів, заощаджень населення тощо
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ» з дисципліни «Інвестиції»
загальної площі жилих будинків вве-дено забудовниками приватної форми власності, 24,8 % — коле-ктивної та 20,8 % — державної форми власності. 