Своєчасна розробка проектно-кошторисної документації сут-тєво прискорює інвестиційний процес. Проект будівництва, ре-конструкції або технічного переозброєння звичайно складаєть-ся з комплексу технічної документації (креслень, технологічних, конструктивних та економічних обґрунтувань) і кошторисної документації. Проектування — це надзвичайно важливий і відповідальний етап в інвестиційному процесі, оскільки прийняті в проекті тех-нологічні, планувальні та конструктивні рішення дуже важко скоригувати, коли вже розпочато будівництво. Самі витрати на про-ект незначні, але коли інвестиції у виробництво обладнання та виготовлення конструктивних елементів споруд вже спрямовані, то помилки, допущені при розробці проекту, коштують надто дорого. Проектно-кошторисній документації звичайно передує розро-бка інвестиційного проекту, проте з метою прискорення інвести-ційного процесу передпроектні дослідження, стадія проектування і навіть будівництва часто суміщуються . Будівельники, як правило, вимагають від замовника при готовому технічному проекті робочу документацію на перший рік будівництва. Разом з тим проект повинен обґрунтовуватись за допомогою найновітні-ших науково-технічних досягнень, які можуть з’явитися після за-вершення проектування. Тому проектувальники повинні заклада-ти в проект такі об’ємно-планувальні і конструктивні рішення, які б давали змогу швидко реконструювати і технічно переозброювати виробництво. Класичний проект має три складові: технологічну, будівельну і техніко-економічну. Технологічна частина складається зі схеми виробництва (тех-нологічно взаємопов’язаних одиниць обладнання), технологічних етапів і переділів виготовлюваної продукції, обсягів виробництва та якісних показників. Будівельна частина визначає стандартні вимоги до об’ємно-планувальних і конструктивних рішень. Об’ємно-планувальні рі-шення передбачають розміщення основних і підсобних примі-щень, цехів, розміри їх площі та обсягу; конструктивні рішення — використання найбільш придатних за визначеними параметрами будівельних матеріалів, конструкцій і деталей. Техніко-економічна частина включає передпроектні дослі-дження і техніко-економічні обґрунтування, розрахунки економі-чних показників ефективності й доцільності проекту. Проект розробляється на підставі завдання на проектування та іншої пе-редпроектної документації, що надається замовником проектно-дослідницькій організації (генеральному проектувальнику). У ра-зі згоди останнього виконувати проектні роботи між ними укла-дається договір на розробку проектно-кошторисної документації. Керуючись вимогами і параметрами завдання на проектуван-ня, проектна фірма проводить економічні та інженерні дослі-дження. Економічні дослідження здійснюються з метою перевір-ки доцільності проекту: вивчається забезпечення виробництва сировиною, транспортними засобами, робочою силою, аналізу-ються можливості використання місцевих будівельних матеріалів та існуючої виробничо-технічної бази будівництва. Інженерні дослідження виконуються з метою перевірки об-ґрунтованості будівництва на обраному майданчику, тобто ви-вчаються топографічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрометрич-ні, метеорологічні та інші умови виконання будівельно-монтажних робіт. Результатом є визначення площі будівництва, обсягів земляних робіт, вибір типів фундаментів і наземних конструкцій окремих будівель і споруд, вибір джерел забезпечення будівниц-тва та експлуатації підприємства енергією, водою, комунікацій-ними мережами та іншими об’єктами виробничої інфраструктури. В Україні традиційно весь комплекс інженерних та економіч-них досліджень проводиться генеральним проектувальником із залученням спеціалізованих науково-дослідних, дослідно-конструкторських і геолого-розвідувальних фірм згідно з укладеними до-говорами. Керівництво цими дослідженнями здійснює головний інженер (архітектор) проекту. Такий метод проектування склався ще за часів Радянського Союзу відповідно до галузевої схеми управління народним господарством. За сучасних умов в Україні доцільно створювати проектно-дослідницькі компанії, які виконують проектні роботи самостій-но або із залученням невеликої кількості субпідрядних проекту-вальників. Такі компанії завдання на проектування повинні оде-ржувати в результаті перемог на тендерах (підрядних торгах). Після проведення інженерних й економічних досліджень і за-твердження майданчика під забудову та його розмітку в натурі генпроектувальник одержує архітектурно-планувальне завдання і технічні умови на проектування, що, по суті, є початком розроб-ки проектно-кошторисної документації. Двостадійне проектування включає розробку проекту зі зве-деним кошторисом і розробку робочої документації з коштори-сами. Такий варіант застосовується при будівництві великих і складних промислових підприємств, нових кварталів забудови міст, великих селищ, окремих будівель і споруд зі складними або новітніми об’ємно-планувальними, конструктивними та архітек-турними рішеннями. При одностадійному проектуванні розроб-ляється один документ — робочий проект зі зведеним коштори-сом, який застосовується для технічно та архітектурно нескладних будівель і споруд. При двостадійному проектуванні на першій стадії розроб-ляються: ситуаційний план розміщення підприємства та генера-льний план будівництва; технологічна схема виробництва і зага-льна схема управління підприємством; схема комплексу технічних засобів та автоматизації технологічних процесів; план земельної ділянки та недеталізовані рішення планів, фасадів, роз-різів окремих нетипових будівель і споруд; плани і профілі трас інженерних мереж; житлово-цивільне будівництво, якщо воно належить до підприємства; проект організації будівництва; кошторисна документація; паспорт проекту і пояснювальна за-писка. Документи, що опрацьовуються на цій стадії, узгоджу-ються із зацікавленими організаціями і контрольними інспек-ціями (санітарною, протипожежною та ін.) і затверджуються відповідними органами залежно від відомчої належності прое-кту і форми власності інвестора. На другій стадії розробляють документацію для будівницт-ва окремих будівель і споруд: перелік фізичних обсягів будіве-льно-монтажних робіт і потреб у матеріалах, конструкціях і деталях для їх виконання; перелік необхідного технологічного та інженерного обладнання; локальні та об’єктні кошториси; робочі креслення (плани і розділи будівель); паспорти окремих будівель і споруд. Одностадійний робочий проект має дещо менший обсяг, ніж двостадійний, що значно скорочує строки його розробки і змен-шує вартість проектно-дослідницьких робіт. На кожній стадії проектування розраховуються показники (вартісні і натуральні), які всебічно характеризують проект. Сис-тема цих техніко-економічних показників включає: загальні, що характеризують проект в цілому, і окремі, що характеризують певні частини проекту: економічну, будівельну, технологічну. Загальні, або головні, показники складають дві групи: буді-вельні та експлуатаційні. Будівельні показники оцінюють економічність прийнятих архі-тектурно-будівельних, планувальних і конструктивних рішень. Головні з них: обсяг інвестицій (кошторисна вартість підприємс-тва загалом); обсяг будівельно-монтажних робіт та його структу-ра за витратами; витрати головних будівельних конструкцій у розрахунку на одиницю кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт; трудомісткість монтажу окремих будівель і спо-руд; коефіцієнти використання території забудови, робоча, кори-сна площа і об’єм будівель та ін. Будівельні показники, що характеризують жилі будівлі, їх квартали або мікрорайони, — це кошторисна вартість будівництва, в тому числі будівельно-монтажних робіт: загальна і житлова пло-ща; середня вартість 1 м2 загальної і житлової площі; об’ємно-планувальні коефіцієнти; показники економічності генерального плану кварталу, що характеризують питому вагу забудови і вико-ристання території будівельного майданчика, та ін. Експлуатаційні техніко-економічні показники характеризують: номенклатуру та обсяг продукції; виробничу потужність кожного її виду; собівартість і рентабельність одиниці виробленої продук-ції; чисельність працюючих, продуктивність праці і режим робо-ти підприємства; технічні характеристики обладнання й рівень його використання; експлуатаційні витрати всіх видів ресурсів на виробництво одиниці продукції тощо. Після завершення двостадійного або одностадійного проекту-вання інвестор (замовник) організовує експертизу проектно-кошторисної документації, яка проводиться з метою контролю за які-стю проектування, обґрунтованістю прийнятих рішень і вартістю будівництва. Інвестор може здійснювати експертизу самостійно або із залученням інжинірингової фірми. Розроблений проект підлягає контролю також з боку уповноважених державою орга-нів з метою визначення відповідності державним нормам і стан-дартам у галузі будівництва, архітектури, екології, санітарії, про-типожежної безпеки тощо. За результатами всебічної експертизи замовник і генеральний проектувальник вносять зміни до проек-тно-кошторисної документації, після чого вона підлягає затвер-дженню за встановленим порядком. За умов державного інвестування можливе тристадійне про-ектування, коли за рахунок держбюджету фінансуються також передінвестиційні дослідження — техніко-економічні обґрунту-вання (ТЕО), техніко-економічні розрахунки (ТЕР) та ескізні проекти (ЕП), які є складовими інвестиційних проектів або біз-нес-планів інвестиційних проектів. Останні, як правило, розроб-ляються не за рахунок інвестиційного проекту і тому не мають відношення до будівельного проектування і кошторисної вартос-ті. У даному випадку структура розподілу коштів по стадіях про-ектування має такий вигляд (табл. 5.1). Таблиця 5.1 РОЗПОДІЛ КОШТІВ ПО СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ, % Види проектування ТЕО (ТЕР, ЕП) Проект Робоча документація Тристадійне 10—15 15—25 60—75 Двостадійне: 1 варіант 10—15 85—90 2 варіант 25 75 Одностадійне 100 Впр =Вбуд99 ∙ Н/100, де Впр — вартість проектних робіт по об’єктах будівництва, тис. грн.; Вбуд 99 — розрахункова базисна кошторисна вартість будівницт-ва в цінах 1999 р.; Н — норматив вартості проектних робіт. Цей норматив становить 1,23—7,50 % від кошторисної варто-сті будівництва (без вартості обладнання) залежно від обсягів ін-вестицій і п’яти категорій складності об’єктів. Вартість проектно-дослідницьких робіт складається з: матері-альних витрат на виробництво; заробітної плати працівників; по-точних витрат; інших витрат; нарахувань і відрахувань, передба-чених чинним законодавством; планових нагромаджень. Контракти на проектно-дослідницькі роботи можуть уклада-тися на весь обсяг робіт (генеральний контракт) або на окремі стадії («Проект», «Робочий проект», «Робоча документація»).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ» з дисципліни «Інвестиції»
