. Сутність та передумови нормативного методу обліку затрат
Нормативний метод є похідним від методу управління за відхи-леннями. Сутність нормативного управління полягає в управлінні на підставі інформації про відхилення від заздалегідь визначених пара-метрів норм (кошторису, стандарту тощо). Отже, для норматив-ного контролю затрат в обліку потрібно принаймні з’ясувати, що таке нормативне управління (тобто управління за відхиленнями). Введення в бухгалтерський облік уявлення про нормативні (ста-ндартні) затрати було значним практичним кроком подальшого ви-користання в обліку принципів кібернетики. Якщо раніше бухгалтер-ський облік був побудований на реєструванні фактів, що вже здійснилися в господарському житті, і відображав лише прямий зв’язок між здійсненим фактом та суб’єктом управління, то тепер бухгалтерський облік став фіксувати відхилення між передбаченим та фактичним станом справ на підприємстві, відтворюючи зворо-тний зв’язок, забезпечуючи організацію дієвого контролю господарсь-кої діяльності, включаючи контроль за фінансовими та економічни-ми показниками роботи підприємства. Регулювання господарських процесів підприємства за допомогою нормативного обліку може бути втілене в життя, якщо буде доде-ржано таких важливих умов: 1) нормативи орієнтовані на ефективне виконання підприємст-вом своїх ресурсів; 2) ефективність виробництва оцінюється через порівняння фа-ктичних затрат з нормативними; 3) одержана через зворотний зв’язок інформація про виявлені відхилення фактичних затрат від нормативних використовується для коригування виробничих процесів. Усі три наведені умови мають місце тільки на підприємствах з помірною стохастичністю господарських процесів. Такими є, наприклад, підприємства легкої промисловості, які застосовують позамовний ме-тод обліку затрат. Коли підприємство працює в обставинах, які хара-ктеризуються значною невизначеністю щодо постачання матеріалами та реалізації готової продукції, змінюваною технологією виробництва, то встановити нормативи й передбачити систему їх контролю стає неможливим. На таких підприємствах не можна організувати норма-тивний облік. Нарешті, якщо господарський процес повністю визначе-ний (підприємство функціонує в умовах стабільних господарських зв’язків, використовує просту технологію, що розрахована на масовий випуск готової продукції), то потреба провадити складний і такий, що потребує значних затрат, кібернетичний контроль у вигляді норматив-ного обліку затрат відпадає. Передумовою нормативного методу контролю затрат є наявність норм затрат, які задовольняють потреби планування та обліку, що дає змогу до початку виробничого процесу складати нормативну калькуля-цію продукту (виробу, роботи, послуги), а після його завершення на під-ставі нормативної калькуляції та поточного обліку про відхилення й зміни норм визначити фактичну собівартість продукції. При нормативному методі до поточного обліку вводять три показники: затрати в межах норм, відхилення внаслідок їх змін та відхилення внаслідок технічних, технологічних, організаційних та інших причин. Кожний з цих елементів має бути документально офо-рмлений. Відхилення або зміни оформлюють згідно з характером технології, видом сировини або матеріалів, які використовуються у виробництві, форми оплати праці тощо. Основною ознакою нормативного обліку затрат на виробництво є те, що облік провадиться у ході технологічного процесу. Тому будь-які відхилення чи зміни норм виявляються негайно, на тій чи іншій операції. Для цього необхідно знати характер технологічних процесів та методику добору центрів методу обліку й контролю затрат. Між нормативним та ненормативним методами існує істот-на відмінність. Вона полягає ось у чому. 1. За ненормативного методу будь-які відхилення від норматив-них (планових, кошторисних тощо) затрат виявляються після заве-ршення виробничого процесу. А це означає, що на підставі даних об-ліку немає змоги втручатися безпосередньо у виробничий процес (через відсутність відповідних даних). 2. При нормативному обліку затрат на виробництво відхилення від норм та зміни норм виявляються безпосередньо по конкретній операції технологічного процесу, що дає змогу визначити місце вини-кнення відхилення, причини, характер, ініціаторів (або винуватців) тощо. 3. При нормативному методі будь-які зміни норм мають бути за-фіксовані у спеціальному документі «Повідомлення про зміну норм», а відхилення — у документі залежно від методу виявлення: первинному документі (наприклад, при заміні матеріалів); інвентарній відомості, при інвентарному методі виявлення відхилення, або розкрійною картою при аналогічному методі виявлення відхилення; і тільки дуже мала ча-стина відхилень виявляється розрахунковим методом. Що стосується виявлення відхилення при ненормативному облі-ку, то в усіх випадках відхилення від плану (кошторису, квоти, пла-ну тощо) може бути виявлене лише тоді, коли закінчено всі бухгал-терські процедури обліку затрат на виробництво, а також підсумкові роботи, і визначено собівартість продукції. Важливим елементом нормативного методу обліку затрат на виро-бництво є прийом складання нормативної калькуляції. Нормативна собі-вартість продукції (виробу, роботи, послуги) — це вид попередньої собіва-ртості на початок якогось періоду (року, кварталу, місяця тощо). Нормативна калькуляція складається на підставі діючих на по-чаток року або іншого періоду норм затрат на конкретний вид про-дукції у розрізі елементів собівартості (статей затрат). Методика складання нормативної калькуляції продукції зале-жить від галузевих особливостей. Наприклад, у машинобудівній про-мисловості спочатку складають калькуляції на деталі. Коли складено нормативні калькуляції на деталі, переходять до складання нормативних калькуляцій на вузли. Для цього використо-вують нормативні калькуляції на деталі та конструкторські спе-цифікації. Після їх підготовки переходять до складання норматив-ної калькуляції виробу в цілому. Існує і менш трудомісткий процес складання нормативної каль-куляції — це складання відомості нормативного набору затрат по цехах (табл. 1). Така відомість характеризує частку цеху у за-тратах на відповідну продукцію (продукт). При цьому така відо-мість складається лише з прямих затрат. Що ж до непрямих за-трат, то вони визначаються в цілому. Таблиця 1 ВIДОМIСТЬ нормативного набору затрат по цеху № 2 на 1.03.200__ року Номер дета- лей та вузлів Засто- сов- ність Матеріали та напівфабрикати Затрати на оплату праці А Б В Разом мате- ріали К С К С К С і т. д. нормо- години сума
С 23-245 1 2 0,10 — — — — — 0,10 0,4 5,00 22-456 2 — — 2 0,60 — — — 0,60 0,1 0,60 22-731 1 — — 3 0,30 — — — 0,80 0,22 2,00 Примітка: К — кількість; С — cума. Нормативна калькуляція застосовується для обчислення оцінки вартості випущеної продукції, незавершеного виробництва, а також браку у виробництві. Важливим елементом нормативного обліку є перерахунок зали-шків незавершеного виробництва на початок місяця, який необхідно проводити згідно зі змінами норм. Цей перерахунок можна викону-вати двома прийомами: перший — прямий подетальний перерахунок, на підставі інвентаризації; другий — коли перерахунок ведеться укрупнено за калькуляційними статтями. Другий прийом є менш точним, але простішим. Попри те, що в поточному обліку затрати обліковуються за нормами, змінами норм та відхиленнями від норм, при складанні калькуляції фактичної собівартості продукції постає потреба вве-сти до розрахунку такий показник, як «Невраховані відхилення». Во-ни виникають завдяки перерахункам та балансуванню різних видів відхилення за статтями затрат. Отже, доходимо висновку, що нормативний облік може бути застосований разом з усіма розглянутими раніше варіантами тех-нології та організації виробничої діяльності. Можливі три модифі-кації. 1. Облік повністю провадиться за нормативними затра- тами (ЗН); при цьому дані обліку періодично коригують- ся на розмір відхилень (В), що виявлені від фактичних за- трат (ФЗ): ЗН В = ФЗ. 2. Облік провадиться паралельно за фактичними та норматив-ними затратами: ФЗ – ВН = В. 3. Облік провадиться змішаним способом. Найпоширенішою є перша модифікація. За такої організації обліку бухгалтерські рахунки матеріалів, виробництва готової продукції відображають рух цінностей у нормативних величинах. Усі відхилення фактичних затрат від нормативних фіксуються в міру їх виявлення. Коли закінчено звітний період, нормативні затрати коригуються на суму нагромаджених відхилень. Кожний новий звітний період починається з нормативного оцінювання затрат. Усі відхилення поділяються на кількісні та вартісні. Кіль-кісні відхилення поділяються за рахунками основних мате- ріалів, виробництва готової продукції та рахунками реаліза- ції (у частині продукції, що реалізована в даному звітному пе-ріоді). Вартісні відхилення цілком вносять до рахунку реаліза-ції. Питання про те, кому слід адресувати виявлені відхилення в кожному конкретному випадку, вирішує заводська та цехова адміні-страція. При цьому вважається, що оперативність повідомлення важливіша, ніж його точність. Особливо важливо виявляти можливі відхилення при прийнятті додаткового замовлення, щоб заздалегідь з’ясувати його доцільність, а також засоби впливу на відхилення. З огляду на потребу нейтралі-зувати дії негативних відхилень та посилити вплив позитивних, слід встановити наявність зв’язку між величиною відхилень та іншими змінними затратами. Це можна зробити з допомогою коефіцієнта кореляції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «. Сутність та передумови нормативного методу обліку затрат» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
