Ландшафтознавство серед наук, його методологічне і практичне значення
Таким чином, ландшафтознавство як частина фізич-ної географії, входить у систему фізико-географічних на-ук і так би мовити складає ядро цієї системи. Природно, що між ландшафтознавством і приватними фізико-географічними науками, які мають справу з різними компо-нентами геосистем, тобто геоморфологією, кліматологією, гід-рологією, ґрунтознавством і біогеографією, існують тісні зв’язки. Кожна з цих наук внесла певний доробок у розвиток ландшафтознавства – відповідно до специфічної ролі даного компоненту у формуванні географічного комплексу. Про-те це не означає, що зв’язки ці мають односторонній харак-тер. У міру розвитку ідеї природного територіального ком-плексу ця ідея набувала все більшого методологічного значення для всієї системи фізико-географічних наук, вона покладена в основу ландшафтного підходу до вивчення окремих компонентів. По суті, саме ландшафтний підхід, що вимагає вивчати клімат, ґрунти й інші компоненти як струк-турні частини природного географічного комплексу, об’єднує всі приватні географічні науки в єдину систему. Крім власне географічних дисциплін, до ландшафто-знавства близькі й інші науки про Землю, особливо геологія, а також геофізика і геохімія. На стику ландшафтознавства з геохімією і геофізикою виникли нові галузі науки — геохі-мія ландшафту і геофізика ландшафту. Перша досліджувала міграцію хімічних елементів у ландшафті і у підсумку розви-нулася у наукову дисципліну, що має велике самостійне нау-кове і прикладне значення. З ландшафтознавством у геохімії ландшафту є велика сфера перекриття в частині вивчення однієї з важливих ланок функціонування геосистеми, а саме її геохімічного «механізму». Геофізика ландшафту поклика-на досліджувати фізичні «механізми» геосистем, включаючи їх енергетику. Специфіка об’єкта ландшафтознавства вимагає міц-ної опори на фундаментальні природні закони, встановле-ні фізикою, хімією, біологією. Сполучними ланками між цими науками і фізичною географією служать геофізика ландшафту, геохімія ландшафту і біогеоценологія. Географічний погляд на природу ширший, ніж екологічний, і ця обставина висуває ландшафтознавство як синтетичний розділ географії на провідну роль в розробленні наукових основ раціонального викорис-тання, охорони і покращання природного середовища. Але це не повинно служити підставою для зіставлення ландшафтознавства екології. Існують великі можливості для взаємного збагачення обох дисциплін науковими досягненнями, підходами і методами. Для ландшафто-знавства, зокрема, становлять значний інтерес дані екології з біологічного метаболізму, трофічних (харчо-вих) ланцюгів, біологічної продуктивності, тоді як ви-сновки екології набули конкретності і практичної зна-чущості, якби спиралися на строгу географічну тери-торіальну ієрархію, на географо-картографічний метод та інші теоретичні уявлення, підходи і методи, властиві географічній науці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ландшафтознавство серед наук, його методологічне і практичне значення» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
