СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ГРОМАДЯН ТА ЇХ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Через систему соціального страхування здійснюються випла-ти: допомога у разі загального захворювання; трудового каліцтва і професійного захворювання; у зв’язку з вагітністю і пологами; по догляду за хворою дитиною та до досягнення нею трирічного віку; пенсії, допомоги на поховання, компенсація вартості путі-вок на лікування та відпочинок. Соціальне страхування громадян є джерелом матеріального забезпечення громадян на випадок безробіття, захворювання, нещасних випадків. Відповідно до цього в країні соціально орієн-тованої економіки запроваджені самостійні види соціального страхування: на випадок безробіття; на випадок хвороби; від не-щасних випадків на виробництві; пенсійне страхування. Соціальне страхування спирається на такі загальні принципи: • обов’язковість соціального страхування для всіх працюю- чих за наймом, а також осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, фермерів, дрібних підприємців; • обов’язковість фінансової участі застрахованих осіб у витратах на різні види матеріальної підтримки та послуг, що є головною умо-вою отримання права на соціальні виплати; • рівність усіх застрахованих осіб з точки зору зобов’язань щодо фінансування витрат і набутих унаслідок такої участі прав і гарантій; • особливий порядок фінансування страхових фондів, який забезпечує автоматичне відтворення коштів на виплати за соціальним страхуванням. З цією метою наймані робітники і службовці та підприємці сплачують страхові внески, розміри яких встанов-люються у відсотках до коштів на оплату праці; • додаткова гарантованість виплат за соціальним страхуванням; • автономність управління фондами соціального страхування через систему соціального партнерства та солідарності. Для захисту громадян від безробіття в Україні створюється Державний фонд сприяння зайнятості населення та його терито-ріальні установи за рахунок страхових внесків підприємств, гро-мадян та надходжень з державного та місцевих бюджетів, а та-кож добровільних надходжень від підприємств і громадян. Кошти фонду спрямовуються на фінансування: професійної орієнтації населення; професійного навчання вивільнюваних ро-бітників і безробітних; сприяння їхньому працевлаштуванню; виплати допомоги з безробіття; організації додаткових робочих місць; утримання працівників державної служби зайнятості; ін-ших витрат, пов’язаних із соціальним захистом прав громадян на працю. Страхування на випадок хвороби забезпечує права працюючих громадян та членів їхніх сімей на кваліфіковане медичне обслуго-вування, на матеріальне забезпечення у разі захворювання. Фонд медичного страхування утворюється за рахунок страхо-вих внесків підприємств, громадян та надходження з державного бюджету. За рахунок коштів цього фонду фінансується: медична допомо-га; амбулаторне лікування; лікування в медичних закладах; допо-мога з тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою; допомога по догляду за хворою дитиною; допомога по вагітності та по-логах; допомога при народженні дитини; допомога на малу дитину до досягнення нею трирічного віку; санітарно-курортне лікування та відпочинок; допомога на поховання (крім поховання пенсіоне-рів); розвиток матеріальної бази медичних закладів. Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві створюється виключно за рахунок підприємств, розмір якого ди-ференціюється залежно від ступеня ризику для здоров’я на тому чи іншому підприємстві. Кошти цього фонду спрямовуються на: • виплату пенсій по інвалідності в зв’язку з нещасним випад-ком та професійним захворюванням на виробництві; • виплату допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із нещасним випадком, професійним захворюванням на виробництві; • відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових обов’язків, а також на виплати особам, які мають право на відшкодування збитків у разі втрати годувальника у зв’язку з нещасним випадком на виробництві; • заохочення підприємств за систематичне зниження рівня або відсутність виробничого травматизму, професійних захворювань; • страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств має на меті повернення 50 % страхових внес-ків після закінчення термінів страхування. Пенсійний фонд країни є самостійною фінансово-банківською системою і формується за рахунок страхових внесків грома-дян, підприємств, організацій державного бюджету і використо-вується на такі цілі: ■ на виплату трудових пенсій за віком, за вислугу років, по ін-валідності, в разі втрати годувальника тощо; ■ на виплату соціальних пенсій для осіб, які не мають відпо- відного трудового стажу; ■ на виплату допомоги на поховання пенсіонерів. Усі непрацездатні громадяни України мають право на матері-альне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Трудові пенсії призначаються: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, за відсутності права на трудову пенсію. Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно ко-рисною працею, а саме: • особи, які працюють на підприємствах, в установах, органі-заціях, кооперативах, незалежно від форми власності та господа-рювання — за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду; • особи, які займаються підприємницькою діяльністю, за-снованою на особистій власності фізичної особи та виключ- но її праці, за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду; • члени творчих спілок, а також творчі працівники, які не є членами таких спілок, за умови сплати страхових внесків до Пен-сійного фонду; • інші особи, які підлягають державному соціальному страху-ванню; • працівники воєнізованих формувань, які не підлягають дер-жавному спеціальному страхуванню, служба Міністерства зв’язку України; • вихованці, учні, студенти, курсанти, статисти, ординатори, аспіранти, докторанти; • особи, які стали інвалідами у зв’язку з виконанням дер- жавних та громадських обов’язків або у зв’язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку; • особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дити-ною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером; • члени сім’ї у разі втрати годувальника; • права на соціальну пенсію мають усі непрацездатні грома-дяни на умовах, що визначаються. Трудові пенсії. Пенсії за віком призначаються: чоловікам — після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 20 років, жінкам — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Пенсії за віком призначаються в розмірі 55 % заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не менше як на 1 % мінімального розміру пенсії. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі мінімального споживчого бюджету, який визначається Кабінетом Міністрів, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 3—4 пенсій за віком. Мінімальний розмір пенсії встановлюється на рівні соціаль-ної пенсії по відповідній групі інвалідності, а особам, які ста- ли інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва при захисті Батьківщини, або при виконанні інших обов’язків вій-ськової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконання інтернаціонального обов’язку реабілітованим інвалідам встановлюється: інвалідам І та ІІ груп — у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; інвалідам ІІІ групи — у розмірі півтори мінімальних пенсій за віком. Максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для пра-цівників, зайнятих на роботах, передбачених законом чотирьох мі-німальних пенсій за віком.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ГРОМАДЯН ТА ЇХ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
