ПЛАН 1. Організація аудиту в зарубіжних країнах. 2. Створення і функціонування аудиторських фірм. 3. Аудиторські професійні організації. 4. Атестація аудиторів. 5. Нормативи аудиту. 6. Правила професійної етики аудиторів. Законодавство зарубіжних країн у більшості випадків вима-гає підтвердження бухгалтерських звітів компаній незалежними аудиторами (аудиторськими фірмами). Директива Європейсько-го співтовариства № 8 вимагає проведення аудиторської переві-рки всіх великих компаній, дозволяючи самим країнам — чле-нам ЄС вирішувати, чи потрібні такі перевірки малих і середніх фірм. Розглянемо особливості організації проведення аудиту в де-яких країнах Європи та США. Франція. Питання, пов’язані з аудитом, регулює Міністерство юстиції. Основним законодавчим актом, який вимагає проведен-ня аудиту звітності всіх компаній із обмеженою відповідальністю і повних товариств, є Закон про промислово-торговельні компанії 1966 р. Аудитора у Франції називають комісаром з рахунків, він призначається власниками підприємства (акціонерами) строком на шість років для проведення аудиту. Термін роботи аудитора з підприємством-клієнтом може бути продовжено ще на один тер-мін. Якщо розмір статутного капіталу компанії перевищує 500 тис. франків або вона зареєстрована на фондовій біржі, акціонери обирають двох аудиторів. Аудиторська перевірка товариств з об-меженою відповідальністю і простих товариств здійснюється лише у тому разі, якщо їх розмір перевищує встановлену величину. У Франції існує такий поділ на малі, середні і великі компанії : 1. Малими вважаються компанії, які протягом двох фінансових років підряд не перевищували два з трьох зазначених показників: а) загальна сума активів — 1 500 000 французьких франків; б) чистий оборот — 3 000 000 французьких франків; в) середня кількість працюючих — 10 осіб. 2. До середніх належать компанії, які, не потрапляючи в кате-горію малих, протягом двох фінансових років підряд не переви-щували два із трьох таких показників: а) загальна сума активів — 10 000 000 французьких франків; б) чистий оборот — 20 000 000 французьких франків; в) середня кількість працюючих — 50 осіб. 3. До великих належать компанії, які протягом двох років під-ряд перевищували два із трьох показників, передбачених для се-редніх компаній. Крім цього, проведення аудиту у Франції є обов’язковим для: 1) фінансових організацій; 2) страхових компаній; 3) сільськогосподарських кооперативів; 4) інвестиційних фондів; 5) спортивних організацій. Німеччина. Починаючи з 1931 р. згідно з чинним законодав-ством усі компанії з обмеженою відповідальністю, а також всі інші середні та великі компанії зобов’язані проводити щорічний аудит. Компанії відносять до середніх та великих, якщо вони пере-вищують два з таких трьох критеріїв: 1) загальна сума активів — 3,9 млн німецьких марок; 2) обсяг продажу — 8 млн німецьких марок; 3) середня кількість працюючих — 50 осіб. Регулює аудиторську діяльність в Німеччині міністерство економіки. Великобританія. На відміну від інших країн ЄС, усі компанії Великобританії без винятку повинні надавати свої річні звіти для перевірки аудиторам. Основним законодавчим актом, який вима-гає проведення аудиту у Великобританії, є Акт про компанії 1985 р. Аудитор призначається власниками компанії. Сполучені Штати Америки. Це країна, в якій теорія і прак-тика аудиту розвивається в багатьох напрямках, має свої особли-вості. У США аудиту підлягають державні і недержавні підпри-ємства. Це, у свою чергу, сформувало чотири основні типи аудиторів у США: 1. Аудитори головної служби обліку, які працюють у поза-відомчій службі законодавчої гілки федерального уряду. Осно-вна функція таких аудиторів — виконувати аудиторські функ-ції для Конгресу. 2. Податкові інспектори проводять аудит декларацій платни-ків податків з метою визначення відповідності їх законам про оподаткування (ці перевірки можна розглядати як аудит на від-повідність). 3. Внутрішньогосподарські аудитори. Цих аудиторів за-прошують приватні компанії для аудиту діяльності своїх адмі-ністрацій. Обов’язки внутрішньогосподарських аудиторів ви-значаються залежно від того, хто є їх наймачем, і мети перевірки. 4. Присяжні бухгалтери (незалежні аудитори), основним обов’язком яких є перевірка річної звітності компаній, які опри-люднюють свої звіти, а також аудит у більшості інших великих і середніх компаній та некомерційних організацій. Міжнародною професійною організацією бухгалтерів і ауди-торів є Міжнародна федерація бухгалтерів і аудиторів (International Federation of Accountants — IFAC), в яку входить понад 100 дер-жав світу. IFAC у своєму складі має такі комітети: Комітет з ауди-торської практики; Комітет з навчання, Комітет з етики, Ко-мітет з фінансового та управлінського обліку, Комітет з пла-нування та ін. У США є такі професійні аудиторські організації: 1. Американський інститут присяжних бухгалтерів (American Institute of Certified Accountants — AICPA). 2. Комісія з цінних паперів (Securities & Exchange Commission — SEC). 3. Головна служба обліку (The United States general Accounting Office — GAO). 4. Американська асоціація бухгалтерів (American Accounting Association — AAA). 5. Національна асоціація бухгалтерів США (National Association of Accounants — NAA). 6. Асоціація спеціалістів з комп’ютерного аудиту (EDP Audotirs Association) та ін. У Великобританії створено такі організації, які об’єднують присяжних бухгалтерів, аудиторів: 1. Громадська організація дипломованих бухгалтерів (The Chartered Association of Certified Accountants — CACAACCA, FCCA). 2. Громадський інститут бухгалтерів-аналітиків (The Chartered Institute of Managment Accounants — CIMA ACMA, FCMA). 3. Громадський інститут національних фінансів і бухгалтер-ського обліку (The Chartered Institute of Public Finance & Accountancy — CIPFA or PFA ). 4. Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (The Institute of Chartered Accountants in England & Wales — ICAEW or ACA, FCA). 5. Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії(The Institute of Chartered Accountants of Scotland — ICAS or CA). 6. Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (The Institute of Chartered Accountants of Ireland — ICAI or ACA, FCA). У Франції діють дві головні професійні організації аудиторів і бухгалтерів: 1. Орден експертів-бухгалтерів (ОЕССА). 2. Національна компанія комісарів з рахунків (CNCC). Крім того, у Франції створено Асоціацію керівників аудитор-ських фірм (АРБФ). У Німеччині з 1961 р. під керівництвом міністерства економі-ки діє Wirtschaftpruferkammer — офіційний орган для контролю за діяльністю аудиторів, який також здійснює реєстрацію всіх ау-диторів країни. Крім того, існує добровільна асоціація кваліфіко-ваних аудиторів Institute of Wirtschaftsprufer. Протягом багатьох років діяльності аудиторських фірм у за-рубіжних країнах сформувалось кілька їх основних видів: 1. Міжнародні (транснаціональні), які складають «велику п’ятірку» аудиторських фірм; 2. Інші національні аудиторські фірми; 3. Регіональні та місцеві фірми. До «великої п’ятірки» входять такі аудиторські фірми світово-го значення: 1. Coopers & Lybrand («Куперс і Лайбранд»). 2. Deloitte & Touch («Ділойт і Туш»). 3. Arthur Andersen («Артур Андерсен»). 4. Ernst & Young («Ернст і Янг»). 5. KPMG (КПМГ). На підставі вивчення досвіду роботи провідних міжнародних аудиторських фірм наводимо приблизну структуру аудиторської фірми (рис. 2.2.1). Аудит проводиться на основі договору між аудитором (ауди-торською фірмою) та замовником. До укладення договору на ау-диторську перевірку підприємству-клієнту та аудитору (аудитор-ській фірмі) доцільно обмінятися листами, які б містили попередню пропозицію та згоду на проведення аудиту. Крім того, до складання і підписання договору аудитор повинен ознайомитися з підприємством-клієнтом, що передбачає особисте спілкування з керівництвом підприємства, вивчення засновницьких документів,
Рис. 2.2.1. Структура аудиторської фірми результатів попередньої аудиторської перевірки, загальний огляд звітності, визначення ступеня аудиторського ризику та оцінку можливості додержання аудитором норм професійної етики та загальних принципів аудиту під час виконання перевірки. Таке попереднє ознайомлення проводиться з метою визначення обся-гів, строків та вартості аудиторської перевірки. Договір на проведення аудиту може бути довгостроковим (складається на строк більше одного року) або стосуватися разової ау-диторської перевірки. Строк, на який укладено договір, визначає його розташування в робочому досьє аудитора. Договір слід укладати не менш як у двох примірниках, кожен з яких має одна-кову юридичну силу. Договір проведення аудиту повинен містити таку інформацію: • назва документа; • номер; • місце та дата укладення; • повні назви виконавця (аудиторської фірми, аудитора) та клієнта (замовника); • прізвища уповноважених посадових осіб, що підписали до-говір; • предмет договору (аудиторська перевірка); • період, за який проводиться перевірка; • мета та обсяг робіт; • зобов’язання сторін; • порядок здавання та приймання виконаних робіт; • строк виконання; • вартість указаних у договорі робіт та послуг; • порядок розрахунків; • відповідальність виконавця та клієнта; • особливі умови (в разі потреби); • реквізити cтopiн; • додатки до договору (в paзi потреби); • підписи та печатки сторін договору. Укладення договору на аудиторську перевірку, підписання йо-го обома сторонами не дають ніякої гарантії отримання підпри-ємством-клієнтом безумовно позитивного висновку, тобто не ви-ключається можливість негативного аудиторського висновку. Оплата підприємством-клієнтом виконаних аудиторською фір-мою (аудитором) належним чином poбiт, обумовлених у договорі, здійснюється незалежно від результату аудиту та виду аудиторсько-го висновку, складеного аудитором. Договір набуває чинності з мо-менту підписання його i діє до зазначеної в ньому дати. Разом з тим затвердженої типової стандартної форми договору на проведення аудиту немає. Вона повинна відповідати загально-прийнятій у кожній країні формі укладення договорів. Кожна ау-диторська фірма (аудитор) можуть самостійно вирішувати пи-тання вибору форми договору на аудиторську пepeвipкy з урахуванням i додержанням установлених вимог. Узагальнивши практичний досвід вітчизняних і зарубіжних аудиторських фірм, автор розробив форму договору на прове-дення аудиту. Ця форма є найбільш загальною i може бути удо-сконалена, змінена і пристосована до конкретних умов та специ-фіки окремих аудиторських перевipoк, власних традицій роботи аудиторських фірм. ДОГОВІР № на проведення аудиту м.______ «___»______ 200_ р. Аудиторська фірма «_______________________________________», що іменується далі «Виконавець», в особі директора _______________, яка діє на основі Статуту, з однієї сторони, і _______________________, що іменується далі «Замовник», в особі ___________________________, що діє на основі _______________________________, з другої сторони, уклали цей договір про таке: 1. Предмет договору 1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання що-до проведення аудиторської перевірки річної бухгалтерської (фінансо-вої) звітності Замовника за 200_ р. з «___»________ по «___»_______. 1.2. Аудиторська перевірка бухгалтерської звітності проводиться з метою висловлювання думки про її достовірність. 1.3. Аудиторська перевірка проводиться відповідно до погоджених сторонами плану i програми аудиту. 2. Обов’язки сторін 2.1. Виконавець зобов’язується: 2.1.1. Виконувати роботи, обумовлені цим договором якісно i в установлені строки. 2.1.2. Підготувати i подати за результатами виконаних poбiт ауди-торський висновок, а також акт здавання-приймання виконаних poбiт протягом 3-х днів з моменту завершення poбiт. 2.1.3. Додержуватись конфіденційності всієї без винятку отриманої під час роботи інформації про діяльність i фінансове становище Замов-ника, нести відповідальність за її розголошення. 2.1.4. Інформувати Замовника про виявлені під час аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку i звітності, організації i функціону-ванні внутрішнього контролю. 2.1.5. Самостійно організовувати свою роботу, визначати способи i методи виконання її, черговість окремих операцій та ін. 2.1.6. Виконувати роботи згідно з погодженим iз Замовником пла-ном. У разі виникнення обставин, що уповільнюють хід poбіт проти за-планованого, негайно повідомити про це Замовника. 2.1.7. Виконавець має право залучати до виконання певної роботи фізичних i юридичних ociб на правах субпідрядників. При цьому Вико-навець несе перед Замовником відповідальність за роботу, виконану третьою особою. 2.2. Замовник зобов’язується: 2.2.1. Надавати Виконавцю всю необхідну для його роботи документацію i пояснення співробітників Замовника не пізніше одного дня з моменту початку poбiт, а також у процесі їх виконання. 2.2.2. Нести відповідальність за повноту i достовірність наданих для роботи документів, що стосуються предмета перевірки i знаходяться як у Замовника, так i у третіх ociб. 2.2.3. Своєчасно (згідно з цим договором) здійснювати розрахунки з Виконавцем. 2.2.4. У разі потреби забезпечити робочі місця для роботи співробі-тників Виконавця. 2.2.5. Не чинити тиск на співробітників Виконавця під час прове-дення ними poбiт i не висувати Виконавцю претензій щодо відображе-ної в аудиторському висновку думки про достовірність звітності Замо-вника або вимагати зміни аудиторського висновку. 2.2.6. Затвердити звіт Виконавця i підписати акт здавання-приймання виконаних робіт або подати обґрунтовану відмову від затверджен-ня згідно з п. 5.7 цього договору протягом 3-х днів з моменту подання Виконавцем звіту. 2.2.7. Самостійно нести відповідальність у разі невиконання реко-мендацій Виконавця. 3. Строки виконання poбіт Роботи, передбачені цим договором, мають бути виконані в період з «___»________ 200_ p. до «___»________ 200_ р. 4. Вартість i порядок розрахунків 4.1. Вартість poбiт визначається сторонами до початку їх вико-нання i становить суму __________, включаючи податок на додану вартість. 4.2. Платіж здійснюється в національній валюті України. 4.3. Виконавець розпочинає роботу згідно з цим договором після перерахування Замовником авансу в розмірі не менш як 50% вартості договору. 4.4. Повний розрахунок здійснюється Замовником у 3-денний строк після завершення робіт і оформлення акта приймання-здавання ауди-торського висновку. 5. Відповідальність сторін 5.1. Виконавець несе майнову відповідальність у разі неналежного виконання своїх зобов’язань за цим договором згідно з чинним законо-давством. 5.2. Розмір майнової відповідальності Виконавця не може переви-щувати фактично завданих Замовнику збитків. 5.3. Замовник несе відповідальність згідно з законодавством Украї-ни за повноту і достовірність бухгалтерських та інших документів, на-даних Виконавцю для проведення аудиту. 5.4. У разі невиконання Замовником зобов’язань щодо оплати, За-мовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі ____% суми договору за кожний день прострочення, проте не більш як _____% суми договору. 5.5. У разі прострочення виконання робіт з вини Виконавця останній сплачує Замовнику штраф у розмірі ____% суми договору за кожний день прострочення, але не більш як ____% суми договору. 5.6. Якщо в процесі виконання аудиторських робіт Замовник не за-безпечить надання необхідних аудитору документів чи пояснень або бухгалтерський облік у Замовника перебуває у стані, що потребує від-новлення, Виконавець має право призупинити виконання робіт без від-шкодування перерахованих в авансовому порядку сум. 5.7. Якщо, на думку Замовника, виконана робота не відповідає вста-новленим вимогам, то протягом 3-х днів після подання Виконавцем да-них про результати роботи Замовник повинен підготувати мотивовану відмову від прийняття робіт у формі проекту двостороннього акта. Якщо в установлений строк Виконавець не одержить підписаного акта здавання-приймання або мотивованої відмови, роботу вважають прийнятою з виконанням усіх умов договору. Акт без підпису Замов-ника може бути поданий до оплати за умови наявності запису «Заува-ження від Замовника в установлений строк не надійшли». 5.8. Усі спори майнового характеру між Виконавцем і Замовником розв’язуються в установленому порядку згідно з законодавством України (або іншої держави). 6. Особливі умови 6.1. Якщо у процесі роботи виявиться її недоцільність, то питання про її продовження і припинення розрахунків розв’язується за згодою сторін на основі двостороннього акта. 6.2. Виконавець має право в односторонньому порядку перенести строк виконання робіт згідно з цим договором у разі невиконання За-мовником своїх зобов’язань відповідно до п. 2.2.1, 2.2.3 і 2.2.4 цього Договору з повідомленням Замовника. 6.3. Повну відповідальність за додержання порядку ведення бухгал-терського обліку, своєчасне і повне подання бухгалтерської звітності користувачам і аудиторам несе Замовник. 6.4. Керівництво Замовника несе персональну відповідальність згідно з законодавством України за повноту і достовірність бухгал-терських та інших документів, наданих Виконавцю для проведення аудиту. 6.5. Зміна умов цього договору в односторонньому порядку не до-пускається. 6.6. Згода Виконавця на виконання робіт, які є предметом цього до-говору не є гарантією складання аудитором безумовно позитивного аудиторського висновку. 6.7. Оплата робіт згідно з цим договором здійснюється незалежно від того, якого виду висновок склав аудитор. 7. Юридична адреса і банківські реквізити сторін Виконавець________________________________________________ _____________________________________________________________ Замовник__________________________________________________ _____________________________________________________________ 8. Оформлення договору і додатки до договору 8.1. Цей договір складено в _____ примірниках, які мають однакову юридичну силу. 8.2. До договору додаються: 8.2.1. ______________________________________________________ 8.2.2. ______________________________________________________ 8.2.3. ______________________________________________________ 9. Підписи сторін Виконавець (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) м. п. Замовник (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) м. п.
Таку форму доцільно застосовувати при укладенні договору на аудиторську перевірку, а при укладенні договору на виконан-ня аудиторських послуг використовують дещо іншу, специфічну форму, яка враховує особливості їх надання. Директива ЄС № 8 вимагає забезпечення належної кваліфіка-ції аудиторів. Кожна країна самостійно встановлює правила під-готовки та атестації аудиторів, контролю якості їх роботи. У табл. 2.2.1 наведено в узагальненому вигляді вимоги, які висуваються аудитором у країнах ЄС. Таблиця 2.2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ВИМОГ ДО АУДИТОРІВ КРАЇН ЄС Країна Рік утво-рення профе-сійної органі-зації Тільки документ про наяв-ність спе-ціальної освіти Тільки спеціа-льний екзамен Спеціаль-на освіта або плюс екзамен Спеціа-льна освіта та спеціа-льний екзамен Необ-хідний практи-чний досвід (років) Бельгія 1953 Х 3 Данія 1912 Х (1) 3 Франція 1942 Х (2) 3 Німеччина 1931 Х 5 Греція 1955 Х 11 Італія Х 2 Люксембург Х 3 Нідерланди 1895 Х Фор-мально не іс-нує Португалія 1977 Х 3 Іспанія 1944 Х 3 Великобри-танія 1880 Х (2) 3 Примітки: 1. За наявності відповідної освіти може бути суттєво скорочений матеріал, який ви-носиться на екзамен. 2. За наявності відповідної освіти може бути дещо скорочено матеріал, який вино-ситься на екзамен. На рис. 2.2.2 наведено послідовність отримання диплому з бухгалтерської експерти-зи (аудиту) у Франції.
Рис. 2.2.2. Отримання диплому з бухгалтерської експертизи (аудиту) у Франції В Україні сертифікацію аудиторів здійснює Аудиторська па-лата України згідно із положенням про сертифікацію аудиторів від 27 листопада 1997 р. Професійна діяльність аудиторів (аудиторських фірм) регулю-ється нормативами (стандартами) аудиту. Існують такі види нор-мативного аудиту: 1) міжнародні; 2) національні; 3) внутрішньофірмові. Міжнародні стандарти аудиту (МСА) розробляються Коміте-том з міжнародної аудиторської практики, який є постійним Ко-мітетом Ради Міжнародної федерації бухгалтерів. Наведемо перелік МСА, рекомендованих Міжнародною феде-рацією бухгалтерів для застосування в процесі аудиту фінансової звітності і незалежних аудиторських послуг (табл. 2.2.2). Таблиця 2.2.2 МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТУ Номер стандарту Назва стандарту 100—199 Вступ 100 Передмова до МСА і супутніх робіт 110 Глосарій 120 Концептуальна основа міжнародних стандартів ау-диту 200—299 Обов’язки 200 Мета і загальні принципи аудиту фінансової звіт-ності 210 Умови домовленостей про аудит 220 Контроль якості аудиторської роботи 230 Документація 240 Шахрайство та помилки 250 Урахування законів та нормативних актів під час аудиту фінансової звітності 300—399 Планування 300 Планування 310 Знання бізнесу 320 Суттєвість в аудиті 400—499 Система внутрішнього контролю 400 Оцінка ризиків і система внутрішнього контролю 401 Аудит в умовах комп’ютерних інформаційних сис-тем 402 Аудит суб’єктів, що користуються послугами об-слуговуючих організацій 500—599 Аудиторські докази 500 Аудиторські докази 501 Аудиторські докази — додатковий розгляд особли-вих статей 510 Перша аудиторська перевірка — початкове сальдо 520 Аналітичні процедури Продовження табл. 2.2.2 Номер стандарту Назва стандарту 530 Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки 540 Аудит оцінних значень 550 Пов’язані сторони 560 Наступні події 570 Припущення про безперервність діяльності під-приємства 580 Заяви керівництва 600—699 Використання результатів роботи третіх осіб 600 Використання результатів роботи іншого аудитора 610 Вивчення роботи іншого аудитора 620 Використання роботи експерта 700—799 Аудиторські звіти та висновки 700 Аудиторський висновок 710 Зіставлення 720 Інформація в документах, які містять перевірену фінансову звітність 800—899 Спеціальні області аудиту 800 Звіт аудитора щодо спеціального аудиторського завдання 810 Перевірка прогнозної фінансової інформації 900—999 Супутні послуги 910 Завдання з огляду фінансової інформації 920 Завдання щодо виконання узгоджених процедур 930 Завдання щодо підготовки фінансової інформації 1000—1100 Положення про міжнародну аудиторську практику 1000 Процедури міжбанківського підтвердження 1001 Середовище комп’ютерних інформаційних систем (КІС) — автономні комп’ютери 1002 Середовище КІС — інтерактивні комп’ютерні системи 1003 Середовище КІС — системи баз даних 1004 Взаємодія інспекторів з банківського нагляду і зо-внішніх аудиторів 1005 Особливості аудиту малих підприємств Закінчення табл. 2.2.2 Номер стандарту Назва стандарту 1006 Аудит міжнародних комерційних банків 1007 Контакти з керівництвом клієнта 1008 Оцінка ризиків і система внутрішнього контролю — характеристики КІС і пов’язані з ним питання 1009 Методи аудиту з використанням комп’ютерів 1010 Урахування екологічних питань при аудиті фінан-сової звітності б/н Припущення про безперервність діяльності під-приємства б/н Надання інформації з питань аудиту особам, які відповідають за управління
Крім МСА, Міжнародною федерацією бухгалтерів затвердже-но Кодекс етики МФБ. Основні правила професійної етики аудиторів: — об’єктивність; — незалежність; — доброзичливість; — конфіденційність; — компетентність; — чесність. Рекомендована література 1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессио-нальных бухгалтеров (1999). — М.: ICAR, 2000. — С. 11—42. 2. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. — С. 30—57, 75—85. 3. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — С. 19—37, 70—138. 4. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О’Рейли, М. Б. Хирш / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — С. 38—106. 5. Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Пет-рик, В. Савченко и др.; под ред. А. Кузьминского, — К.: Учетинформ, 1996. — С. 13—16. 6. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. — М.: КРМG; Контакт, 1993. — С. 11—27, 59—88. 7. Скобара В. В. Аудит: методология и организация. — М.: Дело и Сервис, 1998. — С. 16—89.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» з дисципліни «Аудит у зарубіжних країнах»
