Аварії РН з низькокип’ячими (кріогенними) і вуглеводневими КРП
В екологічному відношенні кріогенні палива і пари “вуглеводневе пальне – кріогенний окислювач” суттєво безпечніші, ніж висококип’ячі палива. Роздільні виливи водню і кисню не мають суттєвих екологічних наслідків, крім часткового і локального ураження рослинного покриву в зоні виливу. В зоні роздільного виливу водню відбувається його випаровування. В результаті утворюється воднево-повітряна суміш, здатна запалюватись і горіти в широких концентраційних границях (4,0–74,2 %). Оскільки газоподібний водень при температурах, близьких до температури кипіння, має більш високу густину, ніж повітря при нормальній температурі, воднева хмара “стелеться” біля поверхні землі і може поширюватись на великі відстані (кілька десятків метрів). Внаслідок того, що теплове випромінювання воднево-повітряного полум’я достатньо високе, його дія на обслуговуючий персонал може виявитись на значних відстанях від місця горіння. Крім того, вона може викликати запалювання хмари, що утворюється в сусідній віддаленій точці витікання. У випадку виливу вуглеводневого пального (тип РГ-1, RР-1) екологічні наслідки визначаються токсичністю речовини і характеризуються утворенням площинних забруднень (лінз) на поверхні землі, які можуть існувати місяцями і роками. При аварії ракети в районі стартового комплексу вилив пари КРП “вуглеводневе пальне – кріогенний окислювач” супроводжується утворенням зони пожежі в міру змішування і згоряння компонентів палива на стартовому столі, яке починається з детонації невеликої кількості палива (швидкість детонації 100 – 1500 м/с) і супроводжується виділенням відповідної енергії. В результаті розширювання продуктів детонації тиск на протязі декількох мілісекунд знижується. Однак паливо продовжує надходити в зону детонації і згоряти там при тиску, близькому до тиску навколишнього середовища. Завдяки повільному випаровуванню пального (порівняно з часом випаровування окислювача), вибух не виникає. Продукти, що при цьому утворюються – слаботоксичні або нетоксичні. При виливах водню в безпосередній близькості від виливів окислювача (кисню) концентраційні границі збільшуються (4,7 – 93,9 і підвищується вірогідність вибуху або пожежі. Потужність вибуху залежить від характеру виливу і кількості вилитих компонентів. При вибухах РН виникає ударна хвиля, яка швидко перетворюється в акустичну. Випаровування кисню, водню, вуглеводневого пального не несуть екологічної небезпеки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аварії РН з низькокип’ячими (кріогенними) і вуглеводневими КРП» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»