На перший погляд здається, що розрахунок вартості капіталу, який включається в оцінку проекту, є відносно простим питан-ням. Коли відомо, скільки коштів потрібно, особа, яка має намір їх використати, може проконсультуватися з постачальником ко-штів щодо визначення, як багато потрібно буде заплатити за ви-користання цієї суми. Ця відсоткова ставка, можливо з урахуван-ням оподаткування, буде вартістю капіталу для певного проекту. Наприклад, підприємство інвестує кошти у новий верстат, вар-тість якого становить 100 000 грн. і для цього позичає кошти за фіксованою відсотковою ставкою у вигляді кредиту на 5 років під 15 % річних. Ставка оподаткування підприємства, припусти-мо, 35 %. Можна спрогнозувати, що вартість капіталу для цього проекту буде 15,00 0,65 = 9,75 % на рік. На жаль, цей простий розрахунок рідко забезпечує правильну міру вартості капіталу. Причина даної очевидної аномалії полягає в тому, що підприємства рідко укладають угоди з фінансування для кожного інвестиційного проекту як окремого виду діяльності. Зазвичай підприємство домовляється про великий транш коштів, і ці кошти витрачаються на цілий ряд проектів. Саме тому кошти підприємств у будь-який момент часу можуть розглядатися як пул коштів, до якого у різний час передано додаткові кошти і з якого кошти беруться для фінансування проектів. Цей пул коштів (який відображається на стороні пасивів у балансі) може мати оптимальну структуру, в якій комбінація боргів і власного капі-талу буде такою, що забезпечує мінімізацію вартості капіталу для підприємства. Таким чином, можна припустити, що якщо струк-тура пулу коштів відхиляється від оптимального співвідношення боргового і власного капіталу, наступний транш коштів, що на-дійде до пулу, повинен повернути його до оптимального співвід-ношення. Найголовніше тут те, що вартість кожного траншу ко-штів не є вартістю капіталу для проекту, який фінансується, у цей самий час, коли запозичуються кошти по цьому траншу. Дійсною ціною капіталу для інвестиційних проектів є середньозважена вар-тість капіталу всіх коштів у пулі на час, коли здійснюється інвесту-вання у проект там, де всі проекти мають середній рівень ризику. У наведеному вище прикладі з позичкою у 100 000 грн. на 5 років фіксована відсоткова ставка 15 % не є дійсною вартістю капіталу, яка має бути використана при оцінці проекту. Той факт, що транш цілком складається з однієї позички з фіксованою від-сотковою ставкою, свідчить, що пул коштів мав занижене зна-чення гірингу і необхідно доповнити його позичкою з фіксова-ною відсотковою ставкою, що дасть змогу відновити оптимальне поєднання величини боргу і власних коштів. Якщо вартість капі-талу без урахування оподаткування становить 9,75 % на рік, а се-редня вартість капіталу у пулі з урахуванням оподаткування — 12 % на рік, вкрай невірним буде використовувати попередню відсоткову ставку як граничний показник при оцінці проекту. Якщо індивідуальна вартість кожного припливу капіталу до пулу приймалася як граничний показник відсоткової ставки, цей зага-льний показник відсоткової ставки стрибатиме вгору і донизу за-лежно від граничних затрат на капітал, що надходить до пулу. Оче-видно, що цей метод є неправильним. Дійсною вартістю капіталу в інвестиційних рішеннях, де всі проекти мають середній рівень ризи-ку, є середньозважена вартість капіталу у фондовому пулі. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу. Припустимо, що співвідношення «борг — власний капітал» є близьким до оптимального. Це значить, що підприємство немає змоги суттєво зменшити вартість капіталу за рахунок зміни спів-відношення. Необхідно дотримуватися такої процедури: 1. Визначитися з усіма наявними джерелами капіталу, звичай-ними акціями, привілейованими акціями, облігаціями тощо. Зве-рнути увагу на ті з них, що інколи називають «безкоштовним ка-піталом», такі як товарний кредит, і виключити їх з розрахунків. 2. Знайти поточну ринкову (а не балансову) вартість кожного джерела капіталу. Розрахувати питому вагу коштів, отриманих з кожного джерела у загальній величині коштів. Це відсоткове від-ношення дає коефіцієнт, який повинен бути використаний стосовно кожного з джерел капіталу. 3. Розрахувати поточну вартість для кожного з джерел капіта-лу, «очищену» від податків. 4. Розрахувати середньозважену вартість капіталу шляхом множення вартості для кожного з джерел капіталу, «очищеної» від податків, на відповідне значення питомої ваги і подальшим скла-данням отриманих результатів. Обмеження методу середньозваженої вартості капіталу. Наведений метод розрахунку вартості капіталу для підприємс-тва широко застосовується на практиці, але варто зробити деякі уточнення щодо його використання. 1. Припускається, що поточна структура капіталу є оптималь-ною або такою, що незначною мірою відрізняється від оптималь-ної. Інакше кажучи, припускається, що поточна вартість капіталу не може бути суттєво зменшена за рахунок зміни існуючої струк-тури капіталу. 2. Приймається, що будь-який проект, який оцінюється, не є значимим у тому розумінні, що він не настільки великий, аби йо-го фінансування могло б призвести до реструктуризації фондово-го пулу. Якщо ж проект є дуже великим стосовно існуючого роз-міру компанії, необхідно хоча б приблизно визначити питому вагу і вартість кожного з джерел після того, як фінансові ресурси будуть запозичені і проект почне реалізовуватися. На практиці дуже важко зробити це з необхідним рівнем точності. 3. Мається на увазі, що новий проект, який знаходиться у про-цесі оцінки, має той самий рівень ризику, що й поточні проекти у портфелі підприємства. Якщо ж проект має відмінний від інших клас ризику, ця обставина може вплинути на вартість одного або всіх існуючих джерел капіталу. Дуже ризиковий проект може схилити існуючих постачальників фінансових ресурсів до думки, що підприємство вдається до діяльності у ризикованішому сере-довищі. Це, в свою чергу, призведе до збільшення премії за ризик в існуючому значенні вартості капіталу. Ці обмеження не мають відношення до значної кількості інве-стиційних проектів. Але там, де вони є, може виникнути необхід-ність використати альтернативні методи визначення вартості ка-піталу
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Визначення вартості капіталу» з дисципліни «Інвестиції»
