СФАТУЛ ЦЕРІЙ (румун. Sfatul Ъ|rii — «Рада країни» чи «Рада краю») — вищий законодавчий орган Бессарабії протягом грудня (листопада) 1917 — листопада 1918. Створений 4 грудня (21 листопада) 1917 в м. Кишинів (нині столиця Молдови) за ініціативою Молдав. нац. партії та на підставі рішень Військовомолдав. з’їзду, який відбувся 2—9 листопада (20—27 жовтня) 1917. Голова С.ц. — есер І.Інкулець, віцеголова — П.Халіппа. При виконавчому органі бессарабського парламенту видавалася газ. «Сфатул церій». 15 (2) грудня 1917 С.ц. проголосив Бессарабію Молдав. Демократ. Республікою, федеративною частиною вже не-
існуючої Рос. Демократичної Республіки. 20 (7) грудня 1917 був створений виконавчий орган С.ц. — Рада ген. директорів, яка складалася з 9-ти міністрів. Її очолив П.Єрхан. С.ц. намагався розгорнути національно-держ. буд-во, зокрема призначив повітових комісарів, створив к-ти з розробки низки законодавчих актів, а також проводив заходи з організації молдав. збройних сил. Водночас діячі С.ц. за тяжких політ. та екон. обставин проводили інтенсивні переговори з румун. урядом, які ускладнювалися гострою внутрішньополіт. боротьбою, зокрема загрозою більшовицького перевороту. Наприкінці грудня 1917 С.ц. на пропозицію П.Єрхана більшістю голосів ухвалив рішення про введення румун. військ для подолання хаосу й анархії на території Бессарабії. 23—24 (10—11) січня 1918 С.ц. під впливом III Універсалу, проголошеного Українською Центральною Радою 22 (9) січня 1918 (див. також Універсали Української Центральної Ради), проголосив незалежність Молдав. Демократ. Республіки, зокрема гарантував демократ. права та свободи, рівність громадян усіх національностей, передачу землі селянам та ін. Після кількамісячних консультацій між румун. урядом та діячами С.ц. була досягнута домовленість про входження Бессарабії до складу Румунії на правах автономної провінції. Вищим органом Бессарабії як автономії залишався С.ц. Частина депутатів С.ц., яка не визнавала цю угоду, була змушена втекти, деякі з них були розстріляні румун. військ. властями. 9 квітня (27 березня) 1918 С.ц. більшістю голосів ухвалив рішення про об’єднання Румунії та Бессарабії на засадах автономії, хоч представники нім., болг. та гагаузької меншин утрималися під час цього голосування. 25—26 листопада 1918 С.ц., попри відсутність кворуму, відмовився від автономії Бессарабії під тиском румун. сторони, котра прагнула забезпечити сприятливий ґрунт для міжнар. визнання анексії Бессарабії на Паризькій мирній конференції 1919—1920. 27 листопада 1918 румун. король Фердинанд I Гогенцоллерн-Зігмарінген видав указ про ліквідацію Мол-
дав. Демократ. Республіки та розпуск С.ц. Частина депутатів С.ц. висловили протест румунському уряду та вимагали повернутися до акта 9 квітня (27 березня) 1918. Утім румун. сторона проігнорувала цей протест. Зрештою, д-ви Антанти визнали право Румунії на Бессарабію, незважаючи на позицію укр. делегації. УЦР, Українська Держава та Директорія Української Народної Республіки, як і рад. уряд, не визнавали румун. анексії Бессарабії. Літ.: Революционное движение в 1917 году и установление советской власти в Молдавии. Кишинев, 1964; Борьба трудящихся Молдавии против интервентов и внутренней контрреволюции в 1917—1920 гг.: Сборник документов и материалов. Кишинев, 1967; Антонюк Д.И. и др. «Сфатул цэрий» — антинародный орган. Кишинев, 1987; Левит И.Э. Движение за автономию Бессарабии в 1917 году: Образование Сфатул Цэрий. Провозглашение Молдавской Демократической Республики. Кишинев, 1997; Його ж. Год судьбоносный: От провозглашения Молдавской Республики до ликвидации автономии Бессарабии: Ноябрь 1917 — ноябрь 1918. Кишинев, 2000; История Республики Молдова: С древнейших времен до наших дней. Кишинев, 2002. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СФАТУЛ ЦЕРІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
