РУСЯЄВА Анна Станіславівна (у дівоцтві — Башинська; н. 01. 02.1937) — археолог. Д-р істор. н. (1990). Н. в с. Буда-Голубієвичі (нині село Народицького р-ну Житомир. обл.) в сел. родині. 1962 закінчила кафедру археології і музеєзнавства історико-філос. ф-ту Київ. ун-ту за спеціальністю історик-археолог. Із 1962 працює в Ін-ті археології АН УРСР/України (із 1994 — Інститут археології НАН України). Із 1975 — кандидат, із 1990 — д-р істор. н. Визначний фахівець з антич. історії, археології, к-ри, релігії, елліно-скіф. взаємовідносин тощо. Автор і співавтор понад 200 опублікованих в Україні, Росії і країнах Зх. Європи наук. праць, у т. ч. 4-х монографій. Один із гол. авторів колективних видань: «Археология Украинской ССР» (т. 2), «Давня історія України» (т. 2), «Історія української культури» (т. 1), «Україна крізь віки» (т. 2), «Ольвия: Античное государство в Северном Причерноморье», «Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. — VI в. н. э.» та монографії «Исторические личности эллино-скифской эпохи». До найзначніших археол. відкриттів Р. належить теменос в Ольвії зі святилищами багатьох божеств. Член Міжнар. асоціації грец. та лат. епіграфіки. Лауреат премії ім. М.Костомарова (1995, за монографію «Религия и культы античной Ольвии») і Держ. премії України в галузі науки і техніки (2002, за «Давню історію України»). Нагороджена почесними грамотами НАН України і РАН. Літ.: До 60-річчя А.С. Русяєвої. «Археологія» (К.), 1997, № 4; К 60-летию А.С. Русяевой. «Вестник древней истории» (М.), 1997, № 2. В.А. Колесникова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУСЯЄВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
