Найстарішою кредитною інституцією регіонального типу є Банк міжнародних розрахунків (БМР). Банк було засновано у хо-ді реалізації плану Юнга після Першої світової війни 20 січня 1930 р. відповідно до міжурядових угод. Основна мета його ство-рення полягала у врегулюванні проблем платежів Німеччини. За-сновниками БМР стали група із шести центральних банків (Бель-гії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Японії) і група банків США на чолі з Банкірським домом Моргана. За згодою сторін Банк був розташований у Швейцарії, яка надала йому Установчу хартію, але його діяльність регулюється міжнародним правом. Нова міжнародна організація повинна була сприяти спів-робітництву центральних банків країн-учасниць і надавати дода-ткові можливості щодо здійснення міжнародних фінансових опе-рацій (стаття 3 першого Статуту). БМР розпочав свою діяльність 17 травня 1930 р. у Базелі. До 1932 р. його учасниками стали ще 19 країн Європи. Банк міжнародних розрахунків незмінно залишається центра-льною банківською установою на світовій арені. Він належить центральним банкам країн-членів, контролюється ними, надає чимало суто спеціалізованих послуг центральним банкам як чле-нам БМР, так і іншим центральним банкам. Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в зміцненні міжнародної фінансової стабільності. Особливої ак-туальності така діяльність набуває в сучасних умовах інтеграції світових фінансових ринків. Це визначає місце і роль банку в си-стемі міжнародних відносин: БМР є місцем зустрічі представни-ків центральних банків; є банком центральних банків — зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних ре-зервів, здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною особою з різноманітних міжнародних фі-нансових домовленостей. Членами БМР нині є 41 центральний банк країн Європи, Азії, Африки та США, ряд країн очікують рішення щодо включення їх до БМР. США представлені у Банку City Bank Corp, а не Федера-льною резервною системою (ФРС). Однак остання тісно спів- працює з Банком: на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) і загальних зборах засновників БМР завжди присутній член Ради керуючих ФРС. Пріоритет в управлінні діяльністю БМР на-лежить країнам Західної Європи. За правовим статусом БМР є компанією з обмеженою відпові-дальністю, що має випущений акціонерний капітал. Статутний акціонерний капітал банку міжнародних розрахунків становить 1500 млн золотих франків у вигляді 600 000 акцій з рівною номі-нальною вартістю (2500 золотих франків за акцію). Відповідно до статті 7 Статуту БМР, акції, що випущені (517 125 акцій), по-вністю оплачені з розрахунку 25% їх номінальної вартості (625 золотих франків за акцію). За станом на 31 березня 1997 р. опла-чена частина акціонерного капіталу БМР становила 323,2 млн зо-лотих франків. На капітал Банку кожна країна-учасниця в межах свого пайо-вого внеску може здійснити або пряму підписку на акції або про-даж їх на відкритому валютному ринку. Перший шлях передбачає, що центральні банки самі підписуються на акції, а другий — що вони можуть організувати публічну підписку на акції у своїх краї-нах. Відповідно до другого підходу частина випуску акцій у Бельгії, Франції і повний випуск у США належить приватним акціонерам. Частка цих держателів у капіталі Банку становить 14%, і близько 86% випущеного акціонерного капіталу зареєстровано на ім’я центральних банків. Усі акції мають рівні права на отримання щорічних дивідендів, разом з тим право голосу (присутності) належить виключно центральним банкам тієї країни, у якій відбувалась первісна підписка на національний випуск акцій. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збо-ри акціонерів, рада директорів і правління. Загальні збори скликаються щороку, як правило, у другий по-неділок червня з представників центральних банків-акціонерів, голоси яких розподіляються пропорційно до кількості їх акцій. До складу Ради директорів входять шість керуючих центральних банків. Крім того, кожний із них назначає ще одного члена, який представляє його країну. Сьогодні членами ради директорів є керу-ючі центральних банків Бельгії, Німеччини, Італії, Великобританії, Франції і голова Ради керуючих ФРС США. Положення Статуту передбачає вибір у Раду ще не більше дев’яти керуючих інших центральних банків-членів. Зараз вибраними членами є Канада, Ні-дерланди, Швейцарія, Швеція та Японія. Із числа членів Ради дире-кторів обирається голова і призначається президент банку (з 1948 р. ці дві посади виконує одна особа). З 30 червня 1997 р. ці посади обіймає керуючий Національним банком Бельгії Альфонс Верплат-се. Рада директорів призначає головного менеджера (нині ним є Ендрю Д. Крокетт) та інших членів правління, які здійснюють оперативну діяльність з керівництва банком. БМР виконує цілий ряд функцій. Зокрема він: • здійснює широке коло банківських операцій з метою спри-яння центральним банкам в управлінні їх валютними резервами, тобто БМР є банком центральних банків; • слугує форумом (організатором) міжнародного грошово-кредитного і валютного співробітництва, у рамках якого періоди-чно зустрічаються керівники центральних банків; • виступає інформаційно-дослідним центром з питань грошо-во-кредитних та валютно-фінансових відносин; • виконує функції агента та довіреної особи з виконання між-народних фінансових угод, у тому числі до 1994 р. у рамках ЄС. Як банк центральних банків БМР виконує важливу функцію координатора діяльності цих банків. Водночас не тільки центра-льні банки-акціонери, а й інші центральні банки (близько 120), а також різноманітні міжнародні фінансові установи використову-ють БМР як банк. Крім здійснення взаємних міжнародних розра-хунків, він надає усілякі фінансові послуги щодо управління зов-нішніми резервами центральних банків. Крім того, БМР приймає від центральних банків короткостро-кові вклади (до трьох місяців) в іноземній валюті або золоті. На кінець березня 1997 р. загальна сума депозитів у БМР становила близько 113,1 млрд дол. США, що становить близько 7% світових валютних запасів. Із цими коштами БМР виконує такі операції: операції з валютою і цінними паперами (в основному коро-ткострокові державні цінні папери); депозитно-позичкові операції (надає центральним банкам забезпечені золотом або депозитами кредити, іноді надає неза-безпечені (резервні) кредити на надто короткі строки); приймання урядових вкладів за особливими угодами (БМР не дозволено надавати кредити урядам або відкривати їм поточні рахунки); інвестиційні послуги управління портфелем цінних паперів; операції з купівлі-продажу і зберігання золота; інші послуги на світових ринках як агента або кореспонде-нта центральних банків (проміжне фінансування). Як уже зазначалося, БМР — це своєрідний форум, що сприяє міжнародному співробітництву банків. Він регулярно організовує у себе зустрічі (Базельські зустрічі) представників центральних банків країн-членів та інших центральних банків, співпрацює з Групою десяти. Головна мета цих зустрічей — досягнення висо-кого ступеня взаєморозуміння з питань грошово-кредитного й економічного характеру, функціонування світової валютної сис-теми тощо. БМР створює можливості для роботи різноманітних комітетів (як постійних, так і спеціальних), що вивчають і обговорюють конкретні питання: проблеми міжнародної заборгованості; упро-вадження фінансових інновацій, удосконалення фінансових ін-струментів, структури фінансових ринків, банківського нагляду, забезпечення ефективності і стабільності систем внутрішніх і міжнародних платежів і розрахунків тощо. Під егідою БМР і за його підтримки працюють три комітети з розроблення та погодження нормативних банківських стандартів: 1) Базельський комітет з банківського нагляду — розробляє мінімальні принципи ефективного банківського нагляду; 2) Базельський комітет з систем платежів і розрахунків — здійснює нагляд за міжнародними розрахунками і розробляє нові механізми міжнародних розрахунків. Найбільш значущими є йо-го рекомендації щодо розрахунків за фінансовими деривативами, урахування системних ризиків тощо; 3) Постійний комітет з євровалют — вивчає і надає рекоме-ндації щодо удосконалення банківського регулювання ринку єв-ровалют. За роки свого існування БМР перетворився на провідний ін-формаційно-дослідницький центр з монетарних і фінансових проблем. Він збирає і публікує інформацію про стан на міжнаро-дному ринку банківських і фінансових послуг. Дослідження бан-ку мають прикладний характер. БМР готує міжбанківську базу даних, доступ до якої мають центральні банки. Вона містить ін-формацію про діяльність центральних банків на зовнішніх валю-тних ринках та про стан цих ринків. БМР своєю діяльністю сприяє виконанню міжнародних фі-нансових угод, надаючи з цією метою посередницькі і довірчі по-слуги. При цьому він діє як фіскальний агент або банк-депозитарій з міжнародних угод про позики. Так, БМР виконував роль агента приватної системи клірингових платежів і розрахун-ків в ЕКЮ при Банківській асоціації ЕКЮ (БАЕ). Нині він є аген-том щодо клірингових платежів у євро. Крім того, Банк може ви-конувати інші різноманітні функції, наприклад агента з гарантування повернення боргу. Україна не є учасником БМР. Але Національний банк України розглядає можливості щодо організації співробітництва з БМР. Адже Банк міжнародних розрахунків є великою світовою органі-зацією, яка сприяє міжнародному валютно-кредитному співробі-тництву, є банком центральних банків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ» з дисципліни «Гроші та кредит»
