«РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ» — рос. історико-біографічний довідник, виданий Імператорським Рос. істор. т-вом (див. «Русское историческое общество») протягом 1896—1918 в Москві та Санкт-Петербурзі (із 1914 — Петроград). Вийшло 25 т. (бл. 16 тис. сторінок). Видання не завершене. Томи публікувалися без порядкової нумерації, позаяк виходили не в абетковій
послідовності, а відповідно до ступеня готовності. Кілька томів залишилися в рукописному та коректурному вигляді. За офіц. версією, ідею створення «Р.б.с.» висловив рос. імп. Олександр II ще в 1876 на засіданні Рос. істор. т-ва. Провідним ініціатором й організатором цього н.-д. проекту був голова Рос. істор. т-ва О.Половцов, коштом якого видано більшість томів «Р.б.с.» Від 1910 «Р.б.с.» друкувався за рахунок рос. імператорського двору, який щорічно асигнував на ці потреби 15 тис. рублів. Держ. казначейство Тимчасового уряду планувало включити видатки на підготовку та видання «Р.б.с.» на 1918, проте ці плани так і не були реалізовані. Первісно «Р.б.с.» планувався як довідник невеликого обсягу — до 6-ти томів. Однак унаслідок відсутності чітких критеріїв добору й представлення персоналій видання суттєво розрослося й не було реалізоване у повному обсязі. За початковою концепцією, «Р.б.с.» проектувався як історико-біографічний довідник універсального охоплення щодо всіх персоналій рос. історії, які будь-коли згадувалися в істор. пам’ятках, у т. ч. іноземців. Водночас передбачалися безстороння, об’єктивістська репрезентація фактографічних матеріалів та виключна увага до першоджерел, архівів і пристатейної бібліографії. Попередньо Рос. істор. т-во видало «Азбучный указатель имен русских деятелей для Русского биографического словаря» (СПб., 1877—88. Ч. 1—2), в якому подано перелік понад 50 тис. імен із датами життя та стислою дефініцією щодо характеру діяльності тощо. За ухвалою Рос. істор. т-ва до «Р.б.с.» включалися біографічні гасла про діячів, які померли не пізніше 1892. Однак 1910 хронологічні межі персоналій «Р.б.с.» були розширені й на ін. осіб, які померли після 1892. Та на практиці, крім окремих виключень, діяли попередні критерії добору. Іноді включалися статті про осіб, які померли не пізніше 1893. До створення «Р.б.с.» були залучені найкращі рос. науковці, як історики, так і археологи, літературознавці, етнографи, мистецтвознавці, музи-
кознавці, бібліографи, представники природничих та фізикомат. наук та ін. Співробітниками «Р.б.с.» стали відомі вчені та громадсько-культ. діячі: К.Бестужев-Рюмін, В.Бобинін, Б.Городецький, В.Іконников, А.Коні, М.Лихачов, Л.Майков, Б.Меншуткін, Б.Модзалевський, М.Павлов-Сільванський, О.Пипін, В.Саїтов, С.Середонін, М.Собко, М.Сумцов, Ю.Шокальський та ін. Утім уже публікація перших томів «Р.б.с.» виявила чимало фактичних помилок, недоліків і навіть курйозних перекручень, які широко й регулярно висвітлювалися на сторінках рос. преси. Нині найважливішими недоліками «Р.б.с.» уважаються компілятивність укладання багатьох гасел, фактологічна перевантаженість одних статей та надмірна лаконічність інших, неповнота деяких бібліографічних списків, розлогі генеалогічні екскурси в деяких статтях, за якими губиться власне біографія діяча, відсутність адекватних пропорцій щодо обсягу представлення персоналій тощо. Напр., біографіям рос. імператорів Олександра I та Олександра II відведено понад 80 % 1-го т. «Р.б.с.» (СПб., 1896). Та, незважаючи на ці недоліки й прогалини, «Р.б.с.» на поч. 20 ст. здобув репутацію найповнішого і найкращого рос. історико-біографічного довідника, яку зберігає й до сьогодні. Укр. проблематика репрезентована на сторінках «Р.б.с.» нерівномірно, що зумовлено інтелектуальними уявленнями кінця 19 — поч. 20 ст. про хронологічну й територіально-регіональну конфігурацію рос. історії. Передусім до «Р.б.с.» потрапили біографії осіб, які працювали на теренах рос. культ. поля 18—19 ст. Крім того, до «Р.б.с.» внесено багатьох істор. діячів давньорус. доби. Натомість укр. постаті часів пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби представлені вибірково. Проте в «Р.б.с.» вміщені біографії плеяди відомих укр. діячів або осіб, пов’язаних з українством, зокрема: П.Артемовського-Гулака (див. П.ГулакАртемовський), Д.Бантиш-Каменського, О.Бодянського, В.Боровиковського, Д.Бортнянського, З.Доленґи-Ходаковського, М.Зак-
ревського, В.В.Капніста, В.П.Капніста, В.Каразіна, Г.Квітки-Основ’яненка, Я.Козельського, М.Костомарова, І.Котляревського, В.Ломиковського, кн. В.-К.Острозького, Памва Беринди, В.Политики, Г.Политики, Л.Полуботка, П.Полуботка, О.Поля, О.Потебні, А.Рачинського, В.Рубана, С.Руданського, Г.Сковороди, В., Є., І. та Р. Тимківських, Б.Хмельницького, Т.Хмельницького, Ю.Хмельницького, О.Шафонського, Т.Шевченка, Феофана Прокоповича та ін. З «Р.б.с.» співробітничали ряд істориків з України, у т. ч. В.Іконников, О.Маркевич, В.Модзалевський, М.Сумцов та ін. Протягом 1992—2000 здійснено репринтне перевидання «Р.б.с.», у т. ч. видано додатково п’ять томів, до яких залишилися підготовчі матеріали різного ступеня готовності. Електронна версія «Р.б.с.»: http://www.rulex.ru. Окрім того, під назвою «Русский биографический словарь» у 1998—2001 видано історикобіографічний довідник (у 20-ти томах), скомпільований з «Энциклопедического словаря» та «Нового энциклопедического словаря» видавничої фірми Ф.Брокгауза та І.Ефрона (15 тис. біографічних гасел). Літ.: Императорское русское историческое общество, 1866—1916. Пг., 1916; Кауфман И.М. Русские биографические и биобиблиографические словари. М., 1955; Справочники по истории дореволюционной России: Библиографический указатель. М., 1978; Щапов Я.Н. Справочный инструментарий историка России. М., 2007. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
