РУБЛЬОВ Олександр Сергійович (н. 31.05.1957) — дослідник історії України 20 ст. Д-р істор. н. (2005), професор (2007). Засл. працівник к-ри України (2004). Н. в м. Київ у сім’ї службовців. Закінчив істор. ф-т Київ. пед. ін-ту (1979). В Ін-ті історії АН УРСР працював старшим лаборантом (1979—83); молодшим наук. співробітником (1983—88); наук. співробітником (1988–90); старшим наук. співробітником (із 1990). Із вересня 1991 перейшов на роботу до новоствореного Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського АН України на посаду завідувача відділу джерел новітньої історії України. Із 1994 — за сумісництвом — старший наук. співробітник комп’ютерно-видавничого відділу Ін-ту історії України НАН України. Із лютого 1996 — учений секретар Ін-ту історії України НАН України. Заст. гол. редактора «Українського історичного журналу» (із 1996); відповідальний секретар (із 1997) «Енциклопедії історії України» в 10-ти томах. Автор понад 100 наук. праць, у т. ч. 3-х монографій. Сфера наук. інтересів — історія України 20 ст., історія вітчизн. к-ри, історія укр. інтелігенції, тоталітарний комуніст. режим в Україні, історія укр. істор. науки, нац. меншини в Україні
20 ст. та ін. Досліджує взаємини Західної і Східної України у 20 ст., зокрема контакти їхніх інтелектуальних еліт, процеси «радянізації» в західноукр. регіоні 1930—50-х рр. Автор статей і упорядник збірників документів з історії вітчизн. істор. науки, зокрема — одноосібний упорядник збірника «Інститут історії України НАН України: Друге двадцятиріччя (1957—1977): Документи і матеріали» (2007). Із поч. 1990-х рр. вивчає феномен тоталітарного сусп-ва в Україні. Крім заг. праць, присвячених аналізові тоталітарного режиму, опублікував спец. дослідження, присвячені механізму фабрикації й перебігу «справ» так званих Укр. військ. орг-ції в УСРР, Польс. військ. орг-ції в УСРР та ін. Член Гол. редколегії науководокументальної серії книг «Реабілітовані історією»; член редколегії, із 2005 — гол. редактор час. «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД— КГБ». Активно працює в жанрі істор. біографістики, є автором розвідок про відомих укр. учених — академіків М.Грушевського (докладна реконструкція першого «радянського» року (1924) видатного історика; 1996), С.Рудницького (1991), М.І.Яворського (1991, 2005); історика М.Марченка (1996), правознавця й дипломата М.Лозинського (1997—98), учнів і колег М.Грушевського — Ф.Савченка (1991, 2005), І.Крип’якевича та М.Кордубу (2001), аспірантів М.Грушевського — О.Павлика і В.Костащука (2003). Автор біографічних нарисів про укр. літераторів — М.Козоріса (1993) та Л.Дмитерка (1999). Вивчає історію нац. меншин в Україні 20 ст. Автор розвідок з історії репресій проти поляків України 1930-х рр. Діяльний учасник польсько-укр. наук. проекту «Polacy na Ukrainie: Zbi\r dokument\w» («Поляки в Україні») (1998—2008), який з 1998 виконується Південно-Східним науковим інститутом у Перемишлі (Польща) й передбачає комплексну публікацію документів і матеріалів з історії польс. нац. меншини в Україні впродовж 20 ст. Співредактор 4-го й 5-го томів цього видання. Лауреат премії ім. М.Грушевського НАН України (1996; за
цикл праць із проблем методології і методики істор. україністики). Праці: Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20—50-ті роки ХХ ст.). К., 1994 (у співавт.); Українські визвольні змагання 1917— 1921 рр. К., 1999 (у співавт.); Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914—1939). К., 2004. Літ.: Lewkowicz H. Ukrainoznawstwo na polsko-ukraiЅskim pograniczu etnicznym: Dziesi“ƒ lat dzia»alnoСci Po»udniowo-Wschodniego Instytutu Naukowego w PrzemyСlu 1990—2000. PrzemyСl, 2001; Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2003. С.С. Стемпєнь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУБЛЬОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
