Облігації підприємства розглядаються як класичний інстру-мент залучення суб’єктами господарювання позичкового капіта-лу на довгостроковий період. Випуск облігацій, як правило, роз-рахований не на якихось конкретних капіталодавців, а на ринок капіталів у цілому. Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення його влас-ником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкоду-вати йому номінальну вартість цього цінного папера в передба-чений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску. Облігації можуть випускатися підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об’єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні. Як правило, облігації емітуються крупними АТ чи ТОВ, які мають достатній рівень кредитоспроможності та репутацію для успішного розміщення цінних паперів на ринку. Облігації можуть випускатися іменними і на пред’явника. Враховуючи те, що строк, на який розміщуються облігації, становить здебільшого від 5 до 15 років, для спрощення процедури передачі права власності більшість підприємств випускають облігації на пред’явника. Облігації підприємств повинні мати такі реквізити: • найменування цінного папера — «облігація», • фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій; • фірмове найменування або ім’я покупця (для іменної об-лігації); • номінальну вартість облігації; • строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій); • місце і дату випуску, а також серію і номер облігації; • підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента. До облігацій, запропонованих для відкритого продажу з на-ступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні додаватися купонні листи на виплату процентів. Купонний лист повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона; номер облігації, по якій виплачуються проценти; найменування емітента і рік виплати процентів. Облігації всіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, пе-редбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті. Незалеж-но від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, її вартість виражається у гривнях. Кошти від розміщення облігацій підпри-ємств направляються на цілі, визначені при їх випуску (як прави-ло, це реалізація довгострокових інвестиційних проектів). До основних переваг фінансування на основі емісії обліга-цій можна віднести такі: • диверсифікація капіталодавців, зокрема кредиторів; • залучення коштів здійснюється на довгостроковий період; • податкові переваги, оскільки проценти за облігаціями відно-сяться на зменшення оподаткованого доходу емітента; • порівняно з акціями облігації є менш ризиковим об’єктом вкладення коштів для інвесторів. Серед найсуттєвіших недоліків цього інструменту фінансу-вання найчастіше наводяться такі: • порівняно високий рівень накладних витрат, пов’язаних із випуском облігацій; • ризик сплати завищених процентів, передбачених умовами випуску облігацій, у разі зменшення ставок на ринку капіталів; • через значну кількість держателів облігацій і широку географію їх знаходження можуть виникнути труднощі ведення переговорів з капіталодавцями у разі необхідності пролонгації строків погашення. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов’язання щодо виплати доходів по процентних облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стяг-нення відповідних сум провадиться примусово судом або господарським судом. На відміну від акцій, курс емісії облігацій (за винятком конверто-ваних облігацій) може збігатися з номіналом, бути вищим чи ниж-чим за нього. Якщо курс емісії перевищує номінал, то підприємство-емітент отримує дохід у вигляді ажіо (премію), аналогічно до емі-сійного доходу за корпоративними правами. Курс погашення може збігатися з номіналом або перевищувати його. Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Отже, облігацію слід трактувати як боргове зобов’язання по-зичальника перед кредитором, за яким передбачаються: а) періодичні платежі (процентні облігації); б) початковий продаж за зниженою ціною та виплата номіналу при настанні строку її погашення (облігації з нульовим купоном); в) комбіновані облігації (продаються з дисконтом чи премією з нарахуванням процентів). Окрім вказаних видів облігацій, підприємства можуть еміту-вати конвертовані облігації, які можна обміняти на прості акції чи облігації з варантом на право придбання акцій. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не біль-ше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види облігацій та їх параметри» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
