РАДЯНСЬКО-ФІНЛЯНДСЬКА ВІЙНА 1939—1940, «Зимова» вій-
122 РАДЯНСЬКО
Північно-західний кордон СРСР. Політрук читає наказ про початок бойових дій Червоної армії. 30 листопада 1939.
військ на території СРСР були створені так звані Фінський нар. уряд (голова — член Інтернаціоналу Комуністичного О.Куусінен) та Фінська нар. армія. 2 грудня 1939 між СРСР та Фінляндською Демократ. Республікою було укладено договір про дружбу та взаємодопомогу. Тож офіційно Рад. Союз з Фінляндією не воював, а допомагав «червоним» фінам у боротьбі з білофінами. Проте, попри сподівання, ці заходи, так само, як і широко закроєна пропагандистська кампанія під гаслом «визволення фінських трудящих від буржуазії», виявилися неефективними. Після 6-ти тижнів запеклого спротиву фінської армії війна перейшла в позиційну стадію. Непідготовленість рад. військ до ведення дій у складних кліматичних умовах, прорахунки військ. командування, погіршення морально-політ. стану призводили до значних втрат РСЧА в живій силі та техніці. З числа емігрантів та рад. полонених почалося формування укр. військ. підрозділу у складі Фінської армії, який очолив Ю.Горліс-Горський. Феноменом «Зимової» війни стало зростаня дезертирства в Червоній армії. 24 січня 1940 наркомат оборони та наркомат внутр. справ СРСР видали спільний наказ № 0093 про боротьбу з дезертирством військовослужбовців із діючих частин, в якому наголошувалося на необхідності арешту всіх дезертирів і передачі їх для ведення слідства в особливі відділи. За 5-ма діючими на фронті радянськими арміями було розміщено 27 контрольно-загороджувальних загонів НКВС по 100 осіб у кожному. За під-
сумками фінської кампанії військовим трибуналом було засуджено 1695 військовослужбовців рядового і молодшого начскладу і 76 середнього і старшого начскладу, з яких 40 % складали дезертири та калічники. Чималою була також частка засуджених за антирад. висловлювання. У числі ряду інших майже повністю була розгромлена укомплектована уродженцями України 44-та Київ. стрілец. д-зія (командир — комбриг О.Виноградов). За період з 1 по 7 січня 1940 вона втратила 33,9 % особового складу (4756 осіб). Бойові дії активізувалися в лютому 1940, коли рад. стороні вдалося зосередити на радянсько-фінляндському фронті більше 760 тис. вояків. У складі десятків частин і з’єднань, що їх було перекинуто з Київ., Харків., Одес. військових округів, значну кількість становили мешканці УРСР. У середині лютого 7-ма і 13-та армії (35 д-зій) Пн.-Зх. фронту (створений у січні 1940, командуючий — командарм 1-го рангу С.К.Тимошенко) подолали гол. смугу оборони противника на Карельському перешийку, зламали спротив 15-ти д-зій фінської армії і на початку березня 1940 фактично завершили прорив «Маннергейма лінії». Не в силах продовжувати опір, Фінляндія погодилася на укладення мирного договору, який був підписаний у Москві 12 березня 1940, але бої за Виборг тривали ще 13 березня. До СРСР перейшли Карельський перешийок, ряд островів у Фінській затоці та ін. (31 березня 1940 із цих територій, а також Карельської АРСР була утворена КарелоФінська РСР). Суттєвим фактором, який спонукав СРСР сісти за стіл переговорів із Фінляндією, стала загроза втручання у війну на боці останньої Великої Британії та Франції. Радянсько-фінляндська кампанія засвідчила чисельні негаразди в бойовій, орг. і тех. підготовці РСЧА, що до певної міри стимулювало А.Гітлера прискорити напад на СРСР. Втрати рад. сторони (400 тис. убитими та пораненими) значно переважали фінляндські (60 тис. убитих і поранених). 6 тис. червоноармійців, які потрапили до полону і пізні-
ше були передані рад. стороні, зазнали репресій з боку сталінського режиму: майже 700 із них як «зрадники» були засуджені до смерті, 4,5 тис. відправлені до концтаборів. Літ.: Носков А.М. Радянсько-фінляндська війна, 1939—1940. К., 1990; Зимняя война, 1939—1940, кн. 1—2. М., 1998; Божко О. Хроніка бойових дій 44-ї Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії у радянсько-фінляндській війні 1939—1940 рр. В кн.: Україна—Фінляндія: Збірник наукових статей. К.—Гельсінки, 1999; Мельтюхов М. Упущенный шанс Сталина: Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941 (документы, факты, суждения). М., 2000; Соколов Б. Тайны финской войны. М., 2000. В.А. Гриневич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДЯНСЬКО-ФІНЛЯНДСЬКА ВІЙНА 1939—1940» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
