Аудит звітності з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Мета аудиту — перевірити дотримання порядку запо-внення та подання звітності з податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі транспорт-ний податок). Завдання аудиту — встановити: • дотримання чинного законодавства щодо статусу підприєм-ства як платника податку; • відповідність подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі Розрахунок); • дотримання строку подання Розрахунку за придбані транс-портні засоби та уточненого його варіанту; • правильність заповнення Розрахунку; • дотримання порядку заповнення Довідки до Розрахунку. Звітність з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів подається підприємствами у формі Розрахунку. У процесі перевірки дотримання порядку заповнення і подання звітності з транспортного податку аудитор насамперед з’ясовує правомірність подання Розрахунку підприємством. Відповідно до чинного законодавства Розрахунок повинні подавати тільки юри-дичні особи, які є платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за умови, що во-ни є власними та зареєстровані в Україні. Аудитор має підтвер-дити наявність цих умов. Правовою основою для перевірки аудитора є такі нормативно-правові документи. 1. Закон України «Про податок з власників транспортних за-собів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 р. № 1963-XII із змінами та доповненнями (далі — Закон про транспортний податок); 2. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про за-твердження форм Розрахунку суми податку з власників транспо-ртних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби» від 17 вересня 2001 р. № 373, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за № 862/6053 (далі — Розрахунок); 3. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань плат-ників податків перед бюджетами та державними цільовими фон-дами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III (далі — Закон про пога-шення зобов’язань). При перевірці відповідності подання Розрахунку аудитору слід керуватися ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Розрахунок треба подавати до податкових органів за місцем зна-ходження підприємства та за місцем постійного базування транс-портних засобів. Існує кілька варіантів застосування цієї норми: 1) якщо всі транспортні засоби знаходяться за тією самою адре-сою, що й підприємство, необхідно подавати тільки один примірник Розрахунку: до податкової за місцезнаходженням підприємства; 2) якщо підприємство знаходиться за однією адресою (в од-ному районі), а транспортні засоби базуються за іншою адресою (в іншому районі), треба подавати два примірники Розрахунку: перший — за місцезнаходженням підприємства, другий — за мі-сцем базування транспортних засобів (далі — ТЗ); 3) якщо підприємство знаходиться за однією адресою (в од-ному районі), а ТЗ базуються за іншими адресами (в кількох ін-ших районах), слід подавати стільки примірників Розрахунків, скільки є місць базування ТЗ, крім того, один примірник до пода-ткової інспекції за місцезнаходженням підприємства. Аудитор має підтвердити кількість поданих Розрахунків відповідно до ад-реси місцезнаходження підприємства та транспортних засобів. Щодо загального Розрахунку, то його подають раз на рік. За-коном про транспортний податок (ст. 6) передбачено, що Розра-хунок подають «у порядку, визначеному податковими органами, у строки, визначені законом для річного звітного періоду», тобто спираючись на норму підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону про по-гашення зобов’язань, — протягом 60 календарних днів за остан-нім календарним днем звітного року. Податківці у своєму Поряд-ку не відійшли від норм Закону про погашення зобов’язань і визначили такі самі строки подання Розрахунку. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважаєть-ся наступний за вихідним або святковим робочий день. Тому якщо підійти до строків здачі формально, Розрахунок за 2002 рік необхідно подати не пізніше як 1 березня 2003 р. (а з урахуванням того, що 1 березня 2003 р. — це субота, то не пізні-ше 3 березня 2003 р.). Дотримання подання Розрахунку за придбані ТЗ аудитор має встановити, що за придбані протягом року юридичними особами ТЗ Розрахунок подається до податкової у 10-денний строк після реєстрації таких ТЗ (ст. 5 Закону про транспортний податок). Не-обхідно звернути увагу, що відповідно до порядку подання зага-льного Розрахунку, якщо останній день подання Розрахунку за придбані ТЗ припадає на вихідний або святковий день, то остан-нім днем подання Розрахунку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. У ході перевірки правильності поданого уточненого розраху-нку аудитор з’ясовує відповідність здійснених виправлень поми-лок, що підприємство самостійно виявило помилки у раніше по-даному ним Розрахунку та поданих до податкової інспекції в уточненому Розрахунку виправлених показників (п. 13 Порядку). Крім того, аудитор уточнює наявність поряд з уточненим Розра-хунком Довідки про суми податку з власників транспортних за-собів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (далі — Довідка). З кожним примірником уточненого Розрахунку слід подавати також окрему Довідку. При перевірці дотримання порядку заповнення Розрахунку аудитор спочатку перевіряє правильність реквізитів титульного аркуша Розрахунку (назва підприємства, його місцезнаходження, телефон, поточний рахунок; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, код за Загальним класифікатором галузей народного господарст-ва України (ЗКГНГУ), назва органу державної податкової служ-би, до якої подать Розрахунок). У верхній частині титульного аркуша Розрахунку (з правого боку) платник податку в спеціальному полі відповідного рядка позначкою «Х» зазначає тип Розрахунку (загальний або уточне-ний). В іншому спеціальному полі позначкою «Х» вказують ознаку Розрахунку (за відповідний рік або за придбані транспортні засоби). Наступним етапом є з’ясування правильності записів в окремі графи форми Розрахунку: — графа 1 — порядковий номер рядка (1, 2, 3…, n); — графа 2 — код транспортного засобу за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (8701 — тракторів, 8702 — автобусів, 8703 — легкових автомобілів, 8704 — вантажівок, 8705 — для спецмашин, 8711 — для мотоциклів); — графа 3 — марка ТЗ (наприклад, «ВАЗ», «ГАЗ», «Опель» тощо); — графа 4 — модель ТЗ (наприклад, «2121 «Нива», «52», «Омега» тощо); — графа 5 — об’єм циліндрів двигуна за кожною маркою та моделлю транспортного засобу в кубічних сантиметрах (потуж-ність електродвигуна і довжина плавзасобу); — графа 6 — кількість однорідних ТЗ кожної марки та моделі станом на 1 січня звітного року (тобто у Розрахунку за 2002 рік, який необхідно буде здати не пізніше 3 березня 2003 р., вказують кількість ТЗ станом на 1 січня 2002 р.). У Розрахунку треба вказувати тільки ті транспортні за-соби, за які сплачується податок (тобто зареєстровані в ДАІ), оскільки за незареєстровані в Україні ТЗ податок не сплачується: — графа 7 — ставка податку відповідно до ст. 3 Закону про транспортний податок; — графа 8 — сума нарахованого податку окремо за кожним ТЗ (розраховують як добуток значень граф 5, 6 та 7, поділений на 100); — графа 9 — код пільги (згідно з довідником пільг), за якою транспортний засіб повністю або частково звільняється від спла-ти податку; — графа 10 — сума пільг, наданих за транспортними засобами; — графа 11 — загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік (значення графи 8 мінус значення графи 10). Аудитор підтверджує правильність заповнення Розрахунку. Суму, яку заносять до графи 11 (податок, що підлягає сплаті), округлюють згідно з п. 1 Порядку до цілих гривень (менше як 50 коп. — віднімається, а 50 коп. і більше — округлюють до 1 гривні). Підсумок графи 11 — це сума податку, які підприємство має сплатити до держбюджету за всіма ТЗ. Цю суму розбивають на чотири рівні частини і відображують в Розрахунку за покварта-льними строками сплати. Нагадаємо, що транспортний податок юридичні особи сплачують щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (ст. 5 Закону про транспортний податок). При перевірці дотримання порядку заповнення Довідки, що подають тільки разом з уточненим Розрахунком, аудитор уточ-нює, що дані показників, які впливають на суму податку в картці особового рахунка платника податку, занесені до Довідки у та-кому порядку: — рядок 1 — загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з попередньо поданим Розрахунком (підсумок значень графи 11 Розрахунку); — рядок 2 — загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з уточненим Розрахунком; — рядок 3 — сума, яка збільшує податок у зв’язку з виправ-ленням помилки (різниця між значеннями рядків 2 і 1 Довідки). Якщо внаслідок виправлення помилки сума транспортного пода-тку зменшується, в цьому рядку ставиться прочерк; — рядок 4 — сума, яка зменшує податок у зв’язку з виправ-ленням помилки (різниця між значеннями рядків 1 і 2 Довідки). Якщо внаслідок виправлення помилки сума транспортного пода-тку збільшується, в цьому рядку ставиться прочерк; — рядок 5 — зміст помилки платника, яка призвела до збіль-шення або зменшення податку (наприклад, арифметична помил-ка, неправильно зазначено в Розрахунку ставку податку тощо); — рядок 6 — сума штрафу, яку платник повинен сплатити до бюджету внаслідок заниження податку (суму, зазначену в рядку 3, треба помножити на 0,1). У нижній частині Довідки проставляють дату її подання, підписи керівника і головного бухгалтера та печатку підприємства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит звітності з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
