ПРОЦИК Анна (у дівоцтві — Олексів; англ. — Procyk Anna; н. 11.09.1937) — історик, фахівець з історії української революції 1917—1921, Білого руху в Україні, нац. проблем в СРСР. Професор (1972), д-р наук з історії (1973). Член Української вільної академії наук, Амер. істор. асоціації, Амер. асоціації розвитку слов’янознавчих досліджень, Українського історичного товариства, заст. голови Наукового товариства імені Шевченка в США. Н. в м. Чортків. Із 1955 — громадянка США. 1962 отримала ступінь бакалавра в Хантер-коледжі, 1967 — магістра, 1973 — д-ра наук з історії в Колумбійському ун-ті. 1972—73 — професор Фордамського ун-ту, 1973 — наук. співробітник Колумбійського ун-ту, із 1973 — Гарвардського ун-ту, потім — асоційований професор історії Нью-Йоркського міськ. ун-ту. Праці: The Nationality question in Soviet Central Asia. New York, 1973 (у співавт.); Russian liberals — AntiBolsheviks or nationalists?: The Nationality Policy of the White movement, 1917—1920. New York, 1974; Russian nationalism and Ukraine: The nationality policy of The Volunteer Army during the Civil war. Edmonton, 1995; «Europeanness» as a factor of identity. В кн.: Society in transition: Social change in Ukraine in Western perspectives. Toronto, 2003. Літ.: Procyk Anna Oleksandra. В кн.: Ukrainians in North America. Champaign, 1975; Anna Procyk. В кн.: Society in transition: Social change in Ukraine in Western perspectives. Toronto, 2003. Н.О. Лаас.
лавра з хімії одержав у ЛаСаль Коледжі (LaSalle) 1974, ступінь магістрa (1976) та д-ра (1978) з біохімії — у Мед. школі ім. Ганемана (Hahnemann) у Філадельфії (США). Працював у Нью-Йоркському центрі дослідження крові, згодом як старший наук. дослідник — у фармацевтичній компанії Брістол-Маєрз Сквіб (Bristol-Myers Squibb Pharmaceutical Research Institute) у Принстоні (шт. Нью-Джерсі, США). Автор численних наук. статей про молекулярну структуру фібріногену та згустків крові. Член управи НТШ в Америці, наук. секретар (2007—09). Активний член «Пласту». Із 1975 П. — активіст Фонду катедр українознавства (ФКУ), із 1977 — член його гол. екзекутиви. Брав участь у розбудові Літньої школи українознавства Гарвардського ун-ту, працював над масштабними проектами ФКУ та Українського наукового інституту Гарвардського університету, пов’язаними з відзначенням 50-х роковин Великого голоду в Україні 1932—33. Із 1990 поширює діяльність ФКУ в Україні. У рамках проектів ФКУ допомагає в організації комп’ютерної бази та видавничої діяльності Археогр. комісії АН УРСР, згодом — Інституту української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України, Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН Укра-
їни, Держ. к-ту архівів України. Надавав допомогу в налагодженні видання часописів «Пам’ятки України» (див. «Пам’ятки України: Історія та культура»; 1990-ті рр.), «Архіви України» (1990-ті рр. — 2008); у співпраці з Укр. наук. ін-том Гарвардського ун-ту підтримує час. «Критика» та різні проекти вид-ва «Критика». Організовує фінансову базу програм українських студій у Гарвардському та Колумбійському ун-тах. Налагодив діяльність доброчинного фонду «Сейбр-Світло» в Україні. Редагує й видає «Обіжний листок Фонду катедр українознавства» (із 1987) та серію передруків наук. статей про Голодомор 1932—1933 років в УСРР (із 2009). Із 1979 — член управи Східноєвропейських досліджень інституту, із 2009 — його президент. Літ.: Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді?: Вибір статей на теми нашої культурної політики (1967—1973). Кембридж— Нью-Йорк, 1973. Г.В. Боряк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Процик Анна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
