ПРИМАЧЕНКО (Приймаченко) Марія Авксентіївна (12.01.1909 (30.12.1908)—18.08.1997) — малярка, графік, майстер декоративно-прикладного мист-ва. Член Спілки художників України (1959). Засл. діячка мист-в УРСР (1970), нар. художниця УРСР (1988). Н. в с. Болотня (нині село Іванківського р-ну Київ. обл.) в сел. родині. У дитинстві перенесла поліомієліт, що спонукало до внутр. концентрації і розвитку худож. здібностей, успадкованих від батька — теслі-віртуоза,
матері-вишивальниці, бабусі-писанкарки. Працювала в майстернях при Київ. музеї укр. мист-ва (1935—41), де експериментувала з керамікою (скульптура), розписом (посуд, твори дрібної пластики), вишиванням. Не маючи професійної освіти, виробила в рамках «наївного мистецтва» власну художню систему. Поєднуючи техніки акварелі та гуаші на папері або картоні, створювала станкові декоративні композиції з рослинними й анімалістичними мотивами фольклорного характеру, підґрунтям для яких стало звернення до рідної поліської природи, міфо-поетичних, у т. ч. обрядово-театральних і пісенних, джерел, предметноречових артефактів — хатнього розпису, тканин, килимів, вишивки, вибійки. За типологією роботи художниці поділяють на сюжетні (фігуративні) та знакові (ритміко-орнаментальні), яким відповідають періоди її творчості — 1935—41 (тваринні персонажі), 1960-ті рр. (квітково-пташині композиції), кінець 1960-х — 1980-ті рр. (побутові сцени, у т. ч. цикл «Людям на радість», 1960—66; антивоєнні твори, 1984; Чорнобильська серія, 1986). У книжковому доробку П. — ілюстрації до видань укр. нар. дитячих пісень «Ой, коники-сиваші» (1968), «Товче баба мак» (1970), у творчій співдружності з М.Стельмахом — «Журавель» (1970), «Чорногуз приймає душ» (1971). Застосовувала до живописних творів власні віршовані
рядки — підписи-пояснення з відповідною їм «палітрою» настроїв. Представлені на виставці нар. мист-ва України твори П. були відзначені дипломом 1-го ст. (1936, Москва), срібною медаллю на Всесвітній виставці (1937, Париж; Франція). Брала участь у виставках укр. нар. мист-ва й худож. промислів в Болгарії, Канаді, Польщі, Росії, Франції, Чехії, перша персональна виставка відбулася 1963 (представлено 127 робіт), наступна — 1973 (представлено 142 роботи). Лауреатка Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1966). Нагороджена орденом «Знак пошани», Почесною грамотою ВР України, Почесною відзнакою Президента України (посмертно). Літ.: Марія Приймаченко: Альбом. К., 1971; Всесвітня енциклопедія наївного мистецтва. Бєлград, 1984; Велігоцька Н. Марія Примаченко. К., 1989; Марія Приймаченко: Альбом. К., 1994; Марія Примаченко 100. К., 2009. Р.Д. Михайлова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИМАЧЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
