ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ТА В ОБОРОТНОМУ КАПІТАЛІ
Потреба в інвестиційному капіталі визначається на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відбито виробничу програму (асортимент товарів, робіт, послуг, які планується виробляти), а також зазначено, яке саме виробниче обладнання, технічну доку-ментацію, технологію, «ноу-хау» та в кого, на яких умовах і в який термін слід придбати, суму витрат на придбання. Загалом на обсяги потреби в інвестиційному капіталі впливають такі фактори: • виробнича програма; • вартість машин та обладнання, які заплановано придбати; • вартість модернізації існуючих основних фондів; • розмір підприємства; • правова форма організації бізнесу; • вид діяльності (галузь); • місце розташування підприємства; • строк окупності інвестицій. Визначення потреби в оборотному капіталі для фінансування виробничого процесу є набагато складнішою проблемою, ніж розрахунок потреби в інвестиційному капіталі, оскільки наяв-ність та структура оборотних коштів підприємства залежить від періоду, протягом якого капітал, авансований у виробництво пе-вного продукту, знову надійде на підприємство у складі виручки від реалізації. Цей період досить важко розрахувати, оскільки він зумовлений багатьма невизначеними чинниками. Якби оплата предметів праці здійснювалася вранці, виробництво продукції — протягом дня, а ввечері відбувалися реалізація та надходження виручки, то потреба в оборотних коштах становила б один день. На практиці ж проміжок часу від оплати товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції, до моменту надходження коштів від її реалізації більший ніж один день: • сировина та матеріали можуть надходити протягом кількох днів після їх оплати; • виробництво може тривати кілька днів, тижнів і навіть місяців; • готова продукція деякий час, не знаходячи свого покупця, зберігається на складі; • платежі за відвантажені товари, як правило, надходять з де-яким запізненням (або взагалі не здійснюються) і т. ін. Протягом усього циклу кругообігу засобів необхідно виплачу-вати заробітну плату, оплачувати рахунки за сировину та матері-али, нести інші витрати. Для виконання поточних платежів у під-приємства завжди мають бути ліквідні засоби, обсяг яких визначається на основі розрахунку потреби в оборотному капіта-лі. Потреба в оборотному капіталі, необхідному для забезпечення фінансово-господарської діяльності, визначається за окремими видами оборотних активів: • готовою продукцією; • запасами сировини, матеріалів та напівфабрикатів; • незавершеним виробництвом; • витратами майбутніх періодів. У вітчизняній практиці потребу в оборотних коштах ви-значають на основі їх нормування. Сукупний норматив (загаль-ну потребу в оборотних коштах) обчислюють, підсумовуючи но-рмативи за окремими статтями. Норматив оборотних коштів за кожною статтею розраховується множенням одноденних витрат у грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях. До основних факторів, які впливають на обсяг потреби в оборотних коштах, слід віднести такі: 1) обсяг виробництва та реалізації продукції протягом пері-оду, на який визначається потреба в капіталі; 2) умови постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставок, форми роз-рахунків тощо; 3) організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, розмір витрат, номенклатура продукції; 4) умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, форми розрахунків тощо . Обсяг потреби в капіталі залежить не лише від розміру гро-шових надходжень підприємства, витрат на операційну й інвес-тиційну діяльність та часового розриву між витратами та надхо-дженнями, а й від ефективності управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Це підтверджується такими, наприклад, міркуваннями: • надання товарних кредитів з метою стимулювання збуту продукції збільшує часовий інтервал між витратами та надхо-дженням коштів — потреба в капіталі збільшується; • у разі використання товарних кредитів постачальників фак-торів виробництва потреба в капіталі зменшується; • коли одержано попередню оплату за товар, потреба в капіта-лі зменшується; • якщо попередньо оплачені фактори виробництва, потреба у фінансових ресурсах зростає. Плануючи обсяги потреби в капіталі, який відволікається в дебіторську заборгованість, слід враховувати ось що: 1. Обмеження щодо надання товарних кредитів, відстрочок з оплати продукції може негативно вплинути на обсяги реалізації, оскільки в умовах ринку споживачі продукції (за інших однако-вих умов) надають перевагу тому оференту, який пропонує най-вигідніші умови розрахунків та постачання. 2. Надмірне захоплення наданням товарних кредитів може зумовити неефективне відволікання фінансових ресурсів, знизити платоспроможність підприємства та призвести до високих ви-трат, пов’язаних зі стягненням заборгованості. 3. Здійснюючи авансовану оплату факторів виробництва (си-ровина, матеріали, комплектуючі тощо), можна отримати значні знижки в їх ціні, що може позитивно вплинути на собівартість продукції. При цьому слід порівняти позитивний ефект від зни-ження цін та збереження надійного постачальника з негативними наслідками відволікання коштів у дебіторську заборгованість під час здійснення авансових розрахунків. Слід також взяти до уваги, що за наявності невиправданої (простроченої) чи безнадійної дебіторської заборгованості ви-никає порушення фінансової рівноваги, оскільки в підприємст-ва на відповідну суму зменшується обсяг ліквідних оборотних коштів. Для покриття фінансового розриву слід удатися до по-запланового залучення коштів з інших джерел. Одним із мето-дів покриття фінансового дефіциту (доволі поширеним у вітчи-зняній практиці господарювання) є порушення строків виконання власних платіжних зобов’язань, тобто використання невиправданої кредиторської заборгованості як джерела попов-нення оборотного капіталу. Проте така політика є надзвичайно ризиковою. Вона може призвести до накладення на підприємст-во штрафів під час доарбітражного чи арбітражного врегулю-вання господарських спорів. Це, в свою чергу, впливає на імідж суб’єкта господарювання як партнера і зрештою призводить до його фінансової кризи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ТА В ОБОРОТНОМУ КАПІТАЛІ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
