ПРАВО СКЛАДУ — форма організації і регламентації торгівлі доби феодалізму. Надавалося держ. владою торг. центрам транзитного значення. П.с. фактично володів із 15 ст. Київ (найпізніші його документальні пам’ятки належать до середини 17 ст.), із серед. 14 ст. — Володимир (нині м. Володимир-Волинський), Луцьк, Львів. Надавалося також на склад окремих видів товарів: волоських вин, солі, прісного меду, особливо часто — в 17 ст. Вимагало, щоб іноз. купці зупинялися у складових містах, торгували там протягом певного часу — від кількох днів до кількох тижнів, збуваючи товари, що підлягали складу, не приїжджим купцям, а місц. жителям, як правило — оптом тощо. Служило фіскальним цілям, сприяючи стягненню торг. податків. Елементи П.с. зберігалися в торг. практиці до 19 ст. Літ.: Сидоренко О.Ф. Українські землі у міжнародній торгівлі. К., 1992. О.Ф. Сидоренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАВО СКЛАДУ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
